БІЛЕТ 12

Сальмонели – збудники гострого гастроентериту, їх властивості. Принципи класифікації. Патогенез харчових токсикоінфекцій сальмонельозної природи. Мікробіологічна діагностика

Наиб.часто возбудителями сальмонеллеза являются серовары S.Typhimurium, S.Dublin, S.Choleraesuis

Сальмон у 1985. Рухливі Гр- палички із заокругленими кінцями. Капсул і спор не утв.. Фак. анаероби.Добре ростуть на простих жовчовмісних середовищах. Фак. анаероби.Добре ростуть на простих жовчовмісних середовищах. Спльмонели мають джгутикрвий Н-аг і соматичний О-аг, деякі мають поверхневий Vi-аг. За головним компонентом О-аг всі сальмонели поділяють на серологічні групи. Ці групи позначають великими літерами лат алфавіту (А,В, С...). Запропоновано існування тільки двох видів сальмонел – S enterica i S.bongori. Основні клінічні симтоми (блювання, пронос, підв т) зумовлено дією ентеротоксину й ендотоксину, які вивільнюються при руйнуванні в кишечнику. Збудник може проникати у кров і заноситись в будь-яке місце організму викликаючи гнійні процеси. Лаб діагн. Бактеріологічне досл (промивні води шлунку, випор, сеча, кров). РНГА, ІФА, наростанння титру ат у динаміці захв.

Рикетсії, біологічні властивості. Класифікація. Рикетсії – збудники захворювань у людини. Збудник Ку-гарячки. Патогенез захворювання, лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

Рикетсії- дрібні поліморфні прокаріотичні м.о. за структурою кл.близькі до Гр.

Відомі такі морф. Типи рекетсій:

-кокоподібні,овальної форми або гантелеподібні

-паличкоподібні,містять біполярно розташ. Зерна.

-«бацилярні»,містять декілька зерен

-ниткопод.,або міцелярні, багато зернисті форми

-- Рикетсії групи висипного тифу

--групи плямистих лихоманок

--ерліхії

--коксієли

Rickettsia prowazekii-збудник епідемічного висипного тифу

Rickettsia typhi- збудник ендемічного тифу

Rickettsia felis- збудник туфоподібної ендемічної хвороби

Rickettsia sibirica- збудник пн.азійського кліщового рикетсіозу

Rickettsia conori- збудник марсилянської гарячки

Rickettsia rickettsia- збудник плямистої гарячки

Rickettsia akari- збудник везикульозного рикетсіозу

Coxiella burnei-збудник Ку-гарячки

Гр- дрібні кокопод.або паличкопод. Зустрічаються також ниткопод.форми або у вигляді ланцюжків. Розмнож.бінарним поділом. У розвотку виділ 2 фази 1-наявна в обол.структурний ліпосахарид 2- його відсутність.

Патогенез. Проникає в організм через слиз.обол. або шкіру.проникає в кров і заноситься в паренхіматозні орг..і проникає в гістіоцити(фаза дисемінації).Розмножуються в гістіоцитах, виходячи з них, фагоцитуються мононуклеарами та макрофагами, де також здатні розмножуватися.

При хрон.формах уражаються ендокард і клапани серця, кістковий мозок, легені з розвитком фіброзу.

Профілактика.Існує жива вакцина а основі штаму С.burnetti, М-44 для вакцинації співробітників лаб.,які прац.з коксієлами,а також для імунізації с.г.тварин з метою зменш.небезпеки виділення коксієл у довкілля.

Збудники харчової токсикоінфекції. Принципи санітарно-бактеріологічних досліджень харчових продуктів.

Мікроорганізми, що викликає харчові токсикоинфек-ции,характеризуються помірною патогенністю для людини. Тому захворювання виникає тоді, коли збудник попередньо розмножився в харчовому продукті й потрапив в організм людини у великій кількості. Назва 'токсикоінфекція' пояснюється тим, що отруєння викликається дією живих мікроорганізмів (інфекція), а своїм раптовим виникненням і бурхливим короткочасним плином нагадує отруєння токсинами цих мікроорганізмів (токсикоз). Збудниками токсикоин-фекций є мікроорганізми роду Salmonella (S. typhimurium, S. enteritidis), деякі види кишкової палички, протея, стрептококів, СІ. perfringens і В. cereus.

Методами санітарно-бактеріологічних досліджень є пряма бактеріоскопія, бактеріальний посів на патогенну і умовно патогенну флору на живильне середовище, біологічна проба.

 

БІЛЕТ 13