Вопрос 1. Кредитная система (КС) и её структура

Вони використовуються для того, щоб активізувати творчу діяльність учнів, викликати інтерес до навчання. Однак такими техніками не слід зловживати. Необхідне свідоме чергування важких та легких матеріалів. Важкі матеріали (традиційні) – олівці, акварель, гуаш, кольоровий папір.

1. Віск і акварель – застосовувати можна з 1-го класу. Спочатку – рисунок олівцем. Потім він обводиться по контуру шматочком свічки чи парафіну. Все, що в кінці кінців повинно залишитись білим зафарбовують тією ж свічкою. Після цього, за допомогою великого пензля або тампону, площина паперу покривається акварельною фарбою (темні кольори). Фарба покриває поверхню паперу, а місця, оброблені свічкою залишаються білими і малюнок проявиться на темному фоні. Сам процес дуже цікавий для дітей. Навіть найбільш байдужі до образотворчого мистецтва учні починають малювати. Помилки: а) занадто світлий фон; б) не повністю обведений малюнок. Можна вводити і декілька кольорів (повітря і земля).

2. Робота торцем пензля – жорсткий пензель (щетина), який не можна застосовувати для акварелі. Цей прийом використовується, коли необхідно зобразити пухнасту поверхню: хутро тваринки, пух ципляти, фактуру м’якої іграшки тощо. На пензель беруть небагато і працюють, тримаючи її перпендикулярно до аркушу. Пензель торкається аркуша тільки кінчиками щетини. Таку роботу можна комбінувати з гладким зафарбовуванням – застосовується в усіх класах початкової школи.

3. Акварель і туш. На папері виконується малюнок олівцем. Папір змочується і зафарбовується аквареллю по мокрій поверхні. Потім відразу по вологому паперу малюнок обводять тушшю, яка помокрій поверхні розтікається, чудернацька змішуючись з аквареллю і створюючи цікаві ефекти. Для того, щоб надати розтіканню потрібної форми, слід повертати площину паперу в різних напрямах. Застосовується в 3-му і частково в 2-му класах. Можливо, необхідно провести з дітьми попередні вправи.

4. Процарапування – робота голкою, гострим гвіздком або булавкою по паперу, попередньо вкритому чорною тушшю. Краще всього брати глянцевий або гарно проклеєний рисувальний папір. Рихлі сорти не придатні для такої роботи. Покрити папір тушшю слід заздалегідь, щоб вона гарно висохла. На просохлій чорній поверхні звичайним олівцем виконується малюнок. По контуру продряпують ліні. Попередньо слід виконати підготовчі вправи на невеличкому шматочку чорного паперу продряпують лінії різної товщини, штрихи і білі плями. Після цього учні, як правило, сміливіше беруться до роботи. Виконують: голки ялинки чи сосни, натюрморти, пейзажі тощо.

5. Найпростіші види друкування відбитки з листя, картопляного штампу, симетричної форми.

а) Листя – свіжий листок спочатку вирівнюють, поклавши його на газетний папір лицьовою стороною вниз. Оборотну сторону покривають не густо, але й не рідко розведеною аквареллю чи гуашшю і друкують. Парти вкривають газетами. Листки профарбовують в одній частині робочого місця (ближче до фарби та води), а друкують в іншій. Створюють візерунок, орнамент.

б) Друкування симетричних форм. Аркуш паперу згортають навпіл. На одній з половинок олівцем малюють половину симетричного предмету: метелика, бабки, ножиці, людини тощо. Потім зображення розфарбовують гуашшю або аквареллю. Після цього половинки аркуша притискають один до одного і отримують симетричний відбиток.

в) Картопляний штамп – з сирої картоплі нарізаються палички, які мають в перерізі квадрат, прямокутник, трикутник тощо. Рівно підрізаним торцем палички, набравши потрібний колір, штампують малюнок на папері. Отримуємо зображення, що нагадує мозаїку. Якщо необхідно змінити колір – паличку витирають та підрізають. Є більш складний прийом друкування за допомогою картопляного штампу. Суть його полягає в тому, що на картоплі вирізується готовий малюнок. Картоплину розрізають навпіл, зріз притискають до паперу і обводять олівцем. Отримана фігура означає площину, на якій в подальшому буде вирізаний нескладний малюнок. Зазвичай це квітка, яблуко, листок, грибок. Спочатку виконується малюнок олівцем на папері. Якщо він задуманий двокольоровим (шляпка гриба – червона, ніжка – сіра), треба дати роздільну смужку між двома кольорами. Потім малюнок вирізають по контуру, прикладають до зрізу картоплі і обводять зображення олівцем. Потім зображення вирізають, щоб утворився рельєф.

6. Мозаїка – кольоровий папір викладають шматочками з проміжками.

7. Аплікація способом вищипування (1 клас).

8. Ляпкографія (1 клас). Можна використовувати туш або розведену акварель. Для цього потрібно: пензлик, та коктейльна трубочка. На пензлик набирається велика кількість туші (фарби) і ставиться ляпка на папері. Далі за допомогою трубочки вона роздувається з різних боків. Після висихання можна домалювати нашу абстрактну пляму до якогось конкретного зображення – це дуже добре розвиває асоціативне мислення.

9. Монотипія. Робиться малюнок олівцем на папері зверху на нього кладеться скло, на скло наноситься фарба (акварель з милом). Після того як розмалювали скло, на нього накладається добре змочений аркуш паперу і прогладжується. Потім ми його знімаємо і отримуємо гарний акварельний відбиток.

 

Вопрос 1. Кредитная система (КС) и её структура

КС – совокупность банков и других кред-фин. институтов, осуществляющих моби­лизацию свободных денежных ресурсов и предоставление их в ссудуё. В нее входят различные виды кредитно-финансовых учреждений: коммерческие (депозитные), инновационные, эмиссионные, сберега­тельные банки, банки специального назначения, инвестиционные и страховые компании, пенсионные фонды и др.

Коммерческие банки – универсальный тип, занимающийся кредитованием про­мышленных и торговых фирм за счет ден средств, полученных в виде депозитов.

Эмиссионные банки выполняют специ­фическую функцию – выпуск банкнот. Особенность сберегательных банков: сферой их деятельности являются, с од­ной стороны, срочные, чековые и сберегательные счета, а с другой, они занимаются долгосрочным кредитованием. Банки спец. назначения связаны или со сферой деят-ти, или отраслью производства.

В КС также входят небанковские кред-фин учреждения. Их специфика связана с механизмом формирования пассивов.

Особое место в КС занимает централь­ный эмиссионный банк (ЦЭБ). Функции:

v эмиссионный центр страны;

v официальное хранилище золото-валютных ресурсов страны;

v «банк банков»;

v представляет интересы страны в международных валютно-финансовых орг-х (МВФ);

v центр регулирования кредитно-денежной сферы;

v исполняет обязанности «банка правительства».

Два вида движения финансов: прямые (между предпринимателями) и непрямые (через банковскую систему). Именно через банк и осуществляется движение косвенного потока финансов.

Сущ-ет два вида рынков ссудных капиталов: первичный, на котором размещаются финансовые требования, и вторичный, который образуют финансовые требования, срок платежа по которым еще не наступил.

Рынок ссудных капиталов: денежный рынок и рынок капиталов. Денежный рынок связан с краткосрочными банков­скими операциями сроком до года. Рынок капиталов обслуживает среднесрочные и долгосрочные операции банков. Он делится на ипотечный рынок и финансовый. Особенностью финансового рынка является то, что субъектами его являются не только банки, но и фондовая биржа, а объектом операций выступают не только ценные бумаги частных предпринимателей, но и государственных институтов.