НАУЧНЫЕ ДИСЦИПЛИНЫ, СОСТАВЛЯЮЩИЕ СОВРЕМЕННУЮ ГЕОДЕЗИЮ. СВЯЗЬ ГЕОДЕЗИИ С ДРУГИМИ НАУКАМИ. ОСНОВНЫЕ ЗАДАЧИ ИГ

Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних для обігріву приміщень в холодний період року. Основними елементами систем опалення є джерела тепла, теплопроводів, нагрівальні прилади (радіатори). Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара або повітря.
Системи опалення поділяють на місцеві та центральні.
До місцевих відноситься пічне та повітряне опалення, а також опалення місцевими газовими та електричними пристроями. Місцеве опалення застосовується, як правило, в житлових та побутових приміщеннях, а також у невеликих виробничих приміщеннях малих підприємств.
До систем центрального опалення належать: водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване.
Водяна та парова системи опалення в залежності від тиску пари чи температури води можуть бути низького тиску (тиск пари до 70 кПа або температура води до 100 ° С) і високого тиску (тиск пари більше 70 кПа, або температура води понад 100 ° С). < br /> Водяне опалення відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам і тому широко використовується на багатьох підприємствах різних галузей промисловості. Основні переваги цієї системи: рівномірність нагріву приміщення; можливість централізованого регулювання температури теплоносія (води); відсутність запаху гарі, при осідання пилу на радіатори; підтримання відносної вологості повітря на відповідному рівні (повітря не пересушується); виключення опіків від нагрівальних приладів; пожежна безпека.
Основний недолік системи водяного опалення - можливість її замерзання при відключенні в зимовий період, а також повільне нагрівання великих приміщень після тривалої перерви в опаленні.
Парове опалення має низку санітарно-гігієнічних недоліків. Зокрема, внаслідок перегріву повітря знижується його відносна вологість, а органічний пил, що осідає на нагрівальних приладах, підгорає, викликаючи запах гарі. З економічної точки зору систему парового опалення ефективно встановлювати на великих підприємствах, де одна котельня забезпечує необхідний нагрів приміщень усіх корпусів і будівель.
Панельне опалення доцільно застосовувати в адміністративно-побутових приміщеннях. Воно діє завдяки віддачі тепла будівельними конструкціями, в яких вмонтовані спеціальні нагрівальні прилади (труби, по яких циркулює вода) або електронагрівальні елементи. Перевагами цієї системи опалення є: рівномірний нагрів і сталість температури і вологості повітря в приміщенні; економія виробничої площі за рахунок відсутності нагрівальних приладів; можливість використання в літній період для охолодження приміщень, пропускаючи холодну воду через систему. Основні недоліки: відносно високі первісні витрати на влаштування та ремонту труднощі при експлуатації.
Повітряне опалення може бути центральним (з подачею нагрітого повітря від єдиного джерела тепла) та місцевим (з подачею теплого повітря від місцевих нагрівальних приладів). Основні переваги цієї системи опалення: швидкий тепловий ефект в приміщенні при включенні системи; відсутність в приміщенні нагрівальних приладів; можливість використання в літній період для охолодження та вентиляції приміщень; економічність, особливо, якщо це опалення поєднане з загальнообмінної вентиляцією.

НАУЧНЫЕ ДИСЦИПЛИНЫ, СОСТАВЛЯЮЩИЕ СОВРЕМЕННУЮ ГЕОДЕЗИЮ. СВЯЗЬ ГЕОДЕЗИИ С ДРУГИМИ НАУКАМИ. ОСНОВНЫЕ ЗАДАЧИ ИГ.

ГЕО-Я ("гео" - земля, "де" - разделять) - наука об определении фигуры, размеров и гравитационного поля Земли, а так же об измерениях на её поверхности, с целью получения планов и профилей местности для удовлетворения потребностей народного хоз-ва.

Задачи геодезии подразделяются на научные и научно-технические.

Главной научной задачей геодезии является определение формы и размеров ЗЕМЛИ и ее внешнего гравитационного поля. Наряду с этим гео-я играет большую роль в решении многих других научных задач, связанных с изучением Земли. К числу таких задач, например, относятся: исследования структуры и внутреннего строения Земли, горизонтальных и вертикальных деформаций земной коры; перемещений береговых линий морей и океанов; определение разностей высот уровней морей, движений земных полюсов и др.

Научно-технические и практические задачи геодезии чрезвычайно разнообразны; с существенными обобщениями они заключаются в следующем:

- полевые исследования - полевая гео-я обеспечивает составление проектов сооружений путём выполнения полевых геод. измерений и вычислительно графических работ;

- разбивочные работы - перенесение запроектированных сооружений на местность;

- исполнительные съёмки - с целью того, чтобы выяснить на сколько отличаются результаты исполненного этапа от проекта;

- наблюдения за деформациями

Все задачи геодезии решаются на основе результатов специальных измерений, называемых геодезическими, выполняемых при помощи специальных геод. приборов. Поэтому разработка программ и методов измерений, создание наи­более целесообразных типов геод. приборов составляют важные научно-технические задачи геодезии.

Гео-я подразделяется на ряд научных и научно-технических дисциплин:

Высшая гео-я, занимается определением фигуры, размеров, гравитационного поля Земли. Разрабатывает теорию и методы основных геод. измерений, служащих для построения опорной геодезической сети.

Топография ("топос" - место, "граф" - пишу), занимается детальным изучением конкретных участков Земли (земной поверхности), путём создания топографических карт на основе съёмочных работ (наземные, воздушные). Соединение фотоснимков в единое целое - план или карту произ­водится при помощи пунктов геодезической сети; при этом исполь­зуются математические законы соответствия между объектом фото­графирования и его изображением на снимке.

1. (продолжение) Область научно­-технических знаний, рассматривающая эти законы, а также методы и приборы, используемые для определения взаимного положения объектов фотографирования по фотоснимкам, называется фото­грамметрией (измерительной фотографией).

Спутниковая гео-я,(космическая), в её задачи входит рассмотрение теории и методов использования спутников Земли для решения различных практических задач геодезии.

Картография, это наука о картографическом отображении земной поверхности, о методах создания карт и их использовании. Создание карт основано на использовании и обобщении различных геод. и топогра­фических материалов.

Инженерная гео-я, изучает методы, технику и организацию геод. работ, связанных с проведением различных инженерных организаций (строительство, мелиорация, рекультивация).