Життєві цінності школярів різних типів шкіл як основа соціокультурної диференціації в середовищі учнівської молоді

Формування системи ціннісних орієнтацій сучасної молоді відбувається на тлі кризи суспільної системи цінностей, що продовжує поглиблюватися через нестабільність економічних перетворень. Динаміка змін у суспільстві така, що молодь, яка не має достатнього соціального досвіду, вимушена швидко освоювати такі алгоритми адаптації, що дають їй можливість встигнути «приміряти» на себе сучасний ритм історії. Цінності, звісно, є тим найголовнішим адаптаційним фактором, який дає змогу особистості бути стійкою в подібних соціальних ситуаціях, що спонукають її до правильних і компетентних рішень.

Аналіз соціологічних досліджень ціннісних орієнтацій, які проводились в останні роки, свідчить, що найважливішим компонентом цього процесу є освіта. Це зумовлює підвищений інтерес вчених до проблематики ціннісних орієнтацій молодого покоління, а саме – учнів різних типів шкіл. Важливо з’ясувати, як диференціація освіти впливає на ціннісні орієнтації школярів, або виявити, як відрізняються за ціннісними орієнтаціями учні елітних та звичайних шкіл. Відмінність в ієрархії значущих цінностей школярів різних типів шкіл є однією з ознак соціокультурної диференціації.

У нашому дослідженні перелік цінностей поділений на три групи, щоб дати можливість респондентам краще встановити значущість тієї чи іншої цінності, бо якщо звести всі пункти найменувань цінностей до одного суцільного переліку, то респонденту буде важко розібратися у такому довгому списку. Самі цінності особливим чином не класифікували, щоб не спотворити відносне значення визначених груп цінностей.

Перші п’ять найбільш значущих цінностей мають однакові ранги в ієрархії елітних і звичайних школярів. Відрізняється тільки значення часток респондентів, які відмітили ці цінності. Отже, перша п’ятірка цінностей:

1. Сім’я.

2. Здоров’я.

3. Дружба.

4. Любов.

5. Матеріальне забезпечення.

На цій групі цінностей досить часто наголошується і в інших дослідженнях. Особливе тут те, що дані цінності за їх відносною значущістю так само однаково важливі і для елітних, і для звичайних школярів.

Але ієрархія інших цінностей суттєво відрізняється, це говорить про те, що для елітних школярів важливіші соціальні цінності. Наприклад, згуртованість, патріотизм у елітних – 14%, а у звичайних – 4%, що більше втричі. Незалежність (можна трактувати як свобода) у елітних – 63%, у звичайних – 42%.

Соціокультурну диференціацію відображають пункти значущості цінності культури: у елітних – 11%, у звичайних – 3%. Освіченість – 52% у елітних та 41% у звичайних.

Більше половини відповідей, окрім названих, віддали перевагу таким цінностям: ставлення оточуючих: 52% в елітних та 59% у звичайних. І ближче до 50% – цікава робота: 46% в елітних і 44% у звичайних. Інші цінності відзначені нижче вже вказаних величин і перебувають на периферії ціннісних диспозицій.

Але такі цінності дозвілля як відпочинок, розваги мають різне значення для обох груп: відпочинок – 20% у елітних і 38% у звичайних. Розваги – 39% у елітних і 45% у звичайних. Інші цінності суттєво не відрізняються. Останнє місце займають цінності, такі, як культура і патріотизм у звичайних та праця в елітних.

Елітні школярі помітно цінують комфорт, що цілком збігається з їхніми соціокультурними стандартами. Більш високі вимоги до умов і якості життя є зворотним боком елітного статусу. Комфорт цінує 62% елітних школярів, що вдвічі вище, ніж у звичайних.

Для звичайних школярів «ставлення оточення» є однією із найважливіших цінностей. Для них цей пункт важливіший, він майже вдвічі вищий, ніж комфорт, тоді як для елітних школярів ці цінності рівні за значенням. І, взагалі, «ставлення оточення» для елітних школярів, звичайно, має значення, але не надто виокремлюються серед інших цінностей. Для еліти оточення – це тло їхньої діяльності, а не суддя. Еліта відчужена від найближчого оточення.

Дещо інші аспекти значущих цінностей розкриваються у відповідях на питання: «Які суспільні проблеми тебе турбують найбільше?» і «Які особисті проблеми тебе турбують найбільше?» З’ясувалося, що рейтинги проблем приблизно збігаються у звичайних і елітних школярів, але є дві вагомі відмінності. (див. табл. 1.)

 

Таблиця 1.

«Які суспільні проблеми тебе турбують найбільше?» (в % від
кількості тих, хто відповів на це питання, та ранг варіанту відповіді)

№ з/п	Варіанти відповідей	Учні елітних навчальних закладів N=217	Учні середніх шкіл N=220	Рівень статистичної значущості відмінностей часток (в %)
1.	Зниження рівня життя, безробіття	60,76 – 1	57,58 – 1	Більше 5
2.	Падіння моралі	50,63 – 2	25,76 – 5	Менш 1
3.	Алкоголізм і наркоманія	46,84 – 3	53,03 – 2	Більше 5
4.	Порушення прав людини	40,51 – 4	42,42 – 3,5	Більше 5
5.	Криміногенна ситуація, зростання злочинності, корупція	36,71 – 5	42,42 – 3,5	Більше 5
6.	Можливість екологічної кризи	15,19 – 7	22,73 – 6	Менше 5
7.	Протистояння у владних структурах	11,39 – 8	10,61 – 8	Більше 5
8.	Тероризм	16,46 – 6	17,18 – 7	Більше 5

 

П’ять перших місць посідають такі проблеми, як зниження рівня життя, падіння моралі, алкоголізм і наркоманія, порушення прав людини, зростання злочинності і корупція. У відсотковому відношенні показники також приблизно збігаються. Крім одного пункту – «падіння моралі». Елітні «падіння моралі» поставили на друге за значущістю місце, а звичайні школярі на п’яте. При цьому значення цієї проблеми для елітних школярів вдвічі вище, ніж для звичайних: 51% і 25%. Це ще один штрих до соціокультурної диференціації. Мораль – це ознака культури особистості. Дефіцит культури моралі важливий як негативна проблема для більш культурної частини суспільства. Це й демонструють елітні школярі як представники дитячої еліти, точніше ті, які готуються нею стати.

Етика і мораль – дві важливі складові соціальної екології. Те, що елітні школярі культурну складову соціально-екологічного середовища оцінюють вище, ніж фізичну, також відображає їх культурну спрямованість. Звичайні школярі моральну і фізичну складові середовища оцінюють приблизно однаково. Проте місце проживання учнів звичайних шкіл частіше розташоване поруч з місцями забруднення довкілля, що на рівні 5% статистичної значущості турбує їх частіше, аніж учнів елітних шкіл.

Найменше школярів тривожить протистояння у владних структурах, оскільки діти не цікавляться політикою, і тому ця сторона буття складна для розуміння та рефлексії. Кажуть, людина спокійна тоді, коли є брак інформації або її забагато. З дітьми саме той випадок, коли відсутність прямих контактів з владою, а також відсутність безпосереднього інтересу до цієї частини суспільного життя, зумовлює низький рівень тривожності з приводу можливої кризи влади. Але це можливо у спокійний час. Коли виникає серйозна проблема та відбувається широка дискусія в суспільстві, особливо по телебаченню, стосовно протистояння у владній верхівці, тоді школярі приділяють цьому більше уваги і висловлюються більш визначено щодо невпорядкованості
соціально-політичного життя (докладніше див.: [Безрукова, 2006, с. 129-144]).

Інше коло проблем, яке не викликає тривоги – це націоналізм і тероризм. Південно-Східна Україна, Запоріжжя відносно спокійний регіон щодо національного протистояння. Дослідження показують, що більшість людей в цьому регіоні не надають національним відносинам конфліктогенного значення. Думки школярів відображають специфіку суспільно-політичної ситуації у регіоні.

Щодо особистих проблем, то рейтинги їх різні у елітних та звичайних школярів. (див. табл. 2.)

Таблиця 2.

«Які особисті проблеми тебе турбують найбільше?» (в % від
кількості тих, відповів на це питання, та ранг варіанту відповіді)

№ з/п	Варіанти відповідей	Учні елітних навчальних закладів N=218	Учні середніх шкіл N=215	Рівень статистичної значущості відмінностей часток (в %)
1.	Проблеми з навчанням	34,18 – 2	51,52 – 1	Менше 1
2.	Проблеми зі здоров’ям	29,11 – 3	21,21 – 7,5	Більше 5
3.	Відносини з друзями	27,85 – 4	30,30 – 3,5	Більше 5
4.	Відносини з батьками	36,71 – 1	34,85 – 2	Більше 5
5.	Проблема вільного часу	20,25 – 5	16,67 – 9	Більше 5
6.	Відсутність або недостатність грошей	15,19 – 7	30,30 – 3,5	Менше 1
7.	Взаємовідносини з протилежною статтю	12,66 – 8,5	22,73 – 6	Менше 1
8.	Невпевненість у своєму майбутньому	16,46 – 6	21,21 – 7,5	Більше 5
9.	Проблеми релігійного характеру	2,53 – 11	1,52 – 11	Більше 5
10.	Самотність	7,59 – 10	9,09 – 10	Більше 5
11.	Смерть, втрата близьких	12,66 – 8,5	24,24 – 5	Менше 1

 

В елітних школах помітна відсутність гостроти сприйняття більшості наведених проблем. Максимальні оцінки ледь фіксують стурбованість особистим життям у третини опитаних. Так, відносна оцінка гостроти проблеми «стосунки з батьками» в елітних і звичайних школярів приблизно однакова 36% та 35%, але за рейтингами в елітних школярів вона стоїть на першому місці. А у звичайних школярів – на другому, поступаючись проблемі навчання, яка на другому місці в елітних школярів. Але за відносними оцінками проблеми навчання для звичайних школярів суттєво (на рівні менш 1%) гостріші, ніж для елітних (35% та 51%). Це означає, що елітні школярі не тільки краще навчаються, але й те, що воно супроводжується меншими турботами, ніж у звичайних школярів.

Третю позицію в елітних школярів займає здоров’я – 29%, тоді як у звичайних вона стоїть на восьмому місці. Різниця в цьому пункті – це не стільки різниця у здоров’ї дітей, хоч вона, звісно, має місце через недоступність для звичайних школярів дорогих засобів профілактики та лікування, скільки відмінність культурного характеру, пов’язаною з ієрархією цінностей в різних соціальних групах.

У звичайних школярів після проблем з навчанням і відносин з батьками третє місце посідає проблема нестачі грошей, що в елітних школярів займає сьоме місце та вдвічі менша відносна оцінка (30% у звичайних та 15% в елітних). Звісно, це свідчить про їх більш високе матеріальне становище, що ще доповнюється культурною перевагою елітних школярів. Але, за іншими оцінками, серед них матеріальний добробут не акцентується, що свідчить про відсутність акцентуації в ставленні дітей до їх майнового становища. Отже, елітні школярі відрізняються і за критерієм матеріального становища, але цим не хизуються. А це вже є свідченням соціально-економічної диференціації у школі, проте цей вид диференціації відображається більше на культурній перевазі. Саме на цьому, нагадаємо, і наголошував Бурдьє, розглядаючи джерело соціальної нерівності за критерієм освіти.

Відома закономірність згідно з «пірамідами потреб» за Маслоу: якщо задоволені первинні матеріальні потреби, відбувається акцентуація потреб більш високого рівня. Відповіді показують, задоволення потреб елітних школярів досягає більш високого рівня, ніж звичайних. Тому такі проблеми, як «вільний час», «друзі», «майбутнє» більш пріоритетні, ніж у звичайних школярів. «Вільний час» у звичайних школярів на восьмому місці, а в елітних на п’ятому. І цю проблему школярі сприймають по-різному. Для елітних школярів проблема часу означає, що його не вистачає. А для звичайних – це проблема, чим зайнятися у вільний час (це було з’ясовано в результаті бесід із шко-
лярами).

Відносини з протилежною статтю – один з критеріїв соціокультурної диференціації. Багатозначною є суттєва статистична значущість (менш 1%) відмінності оцінок щодо проблеми взаємовідносин з протилежною статтю. Звичайних школярів ця проблема турбує майже вдвічі частіше, ніж елітних. Хлопці у звичайних школах більш маргіналізовані, тому дівчатам важче встановити та підтримувати нормальні відносини з хлопцями відповідно до уявлень про культурні стандарти. В елітних ця проблема не така гостра. Хлопці більше зайняті навчанням, музикою, і стосунки з дівчатами мають більш стійку спокійну форму. Низький статус звичайних школярів перешкоджає вчасному налагодженню стосунків з представниками протилежної статі. В одному із досліджень соціокультурної диференціації, але не в школах, а в ВНЗ, критеріями адаптованості і статусу були виявлені як проведений час, так і кількість зустрічей з представниками протилежної статі. У відповідях на запитання «Коли у вас було перше побачення в період навчання в інституті?», з’ясувалося, що чим вищий статус мали студенти, тим швидше у них відбулося перше побачення і більше зустрічей вони мали.

Заслуговує на увагу суттєва статистична значущість (менше 1%) відмінності ставлення до «втрати близьких». Для звичайних школярів вона значно вагоміша, бо займає п’яте місце (24%), тоді як в елітних школярів тільки дев’яте (12%). Це одна з найбільших відмінностей, пов’язана з більш спокійним, безпечним способом життя еліти, порівняно з більш високим рівнем побутової тривожності у звичайних школярів. Тому, мабуть, цю обставину не можна трактувати як бездушність та байдуже ставлення до близьких.

«Невпевненість у майбутньому» тривожить кожного п’ятого звичайного школяра і кожного шостого елітного, але не можна вважати, що це дуже гостра проблема. У такому віці, коли ще, як правило, живі батьки і всі сподівання у майбутньому, особливої тривоги про нього поки що немає. Але дещо менший рівень тривожності за своє майбутнє у еліти наявний. Оскільки на останніх місцях в обох групах стоять позиції «проблеми релігійного характеру» і «самотність», то це додатковий аргумент на користь все ж таки оптимістичного ставлення дітей до свого життя.

Таким чином, цінності і ціннісні орієнтації є складними духовними утвореннями, які виконують в структурі особистості цілком
визначені функції і ролі. Ціннісні орієнтації учнів старших класів традиційно досліджуються для того, щоб дати відповіді на наступні питання: до чого учні прагнуть?, які ставлять перед собою цілі?, чого хочуть від життя? та ін. Вивчення системи життєвих цінностей учнів різних шкіл надає можливість зрозуміти, як впливає соціокультурне середовище і тип навчального закладу на їх цілі та життєві плани, подібні вони, чи відрізняються. Розглянемо життєві плани школярів детальніше.