Здоровый образ жизни как основа валеологического воспитания
Духовний розвиток людини зумовлений її ставленням до мистецтва, літератури, релігії, історії й традицій свого народу, самої себе та інших людей. Самопізнання та самовдосконалення – це шлях до духовного розвитку. Самопізнання дозволяє людині зрозуміти своє місце у світі, сенс життя, формує її характер і волю. Самопізнання здійснюється через самоспостереження, самооцінку, самокритику, самоаналіз. Пам’ятайте, що знання своїх недоліків – це ваша сила, визнання їх – благородство, а виправлення – мудрість. 40 Методика самопізнання, її складові і значення.
41режим дня,раціональна організація праці і відпочинку.
42 фізична культура, її складові і значення Рухова активність є однією з найважливіших і необхідних умов розвитку організму людини. Фізичні вправи залежно від їхнього впливу на організм поділяють на 4 групи. До першої групи належать вправи, які розвивають головним чином швидкість (спринтерський біг, плавання, їзда на велосипеді на невеликі дистанції). Другу групу складають вправи, які розвивають спритність (спортивна і художня гімнастика, акробатика, стрибки, гірські лижі, волейбол, бадмінтон). Третя група включає вправи, які розвивають витривалість,а саме: стаєрський і марафонський біг, велосипедні шосейні гонки, спортивні ігри, лижні гонки, альпінізм, веслування тощо. І до четвертої групи відносяться вправи, які розвивають силу (важка атлетика, єдиноборства, атлетична та спортивна гімнастика, скелелазіння). Всі види спорту мають багато спільного, взаємодоповнюються. Тільки при вмілому і комплексному застосуванні фізичних вправ можна успішно вирішити питання зміцнення здоров'я і всебічного розвитку підлітків. Заняття мають проводитися відповідно до вікових і фізіологічних можливостей із врахуванням індивідуальних особливостей та здібностей, під контролем тренера, вчителя валеології або фізичної культури, лікаря або під самоконтролем фізичного стану. Фізичні вправи дадуть бажаний ефект тільки за умови дотримання основних валеологічних принципів: систематичності занять, поступового збільшення навантаження, відповідної періодичності. Рухова і фізична активність є винятково важливим., фундаментальним чинником формування, збереження, зміцнення здоров'я та розвитку людини, особливо в дитячому, підлітковому та юнацькому віці. Дія руху на організм забезпечується різноманітними механізмами (м'язовим, дихальним,, серцевим., судинним, регуляторним, і травним,) і сприяє його всебічному розвиткові та тренуванню основних систем пристосування (адаптаціїй реактивності) та захисту (резистенції), які є фізіологічною основою гомеостазу і здоров'я людини. 43 Загартовування організму, використання різних природних факторів. Під загартовуванням слід розуміти комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення системи терморегуляції, захисних можливостей, підвищення стійкості організму до впливу різних метеорологічних факторів: холоду, тепла, вологості, коливань атмосферного тиску та інших кліматичних умов. Ефективність, важливість, доступність і простота застосування процедур загартовування дозволяють поставити їх в поряд з іншими найважливішими факторами оздоровлення. Слід лише зауважити, що систематичне проведення процедур загартовування знижує ймовірність виникнення застуди у 2,5-5 разів. Виключно велике значення для загартування мають водні процедури. Під час водних процедур відбувається послідовне звуження і розширення кровоносних судин, що зумовлює перерозподіл крові між шкірою та внутрішніми органами. Тренування кровоносних судин дає змогу організму ефективніше адаптуватися до температурних змін довкілля. Крім цього, подразнюючи температурні рецептори шкіри, вода тонізуюче впливає на нервову систему. Під дією сонячних променів покращується обмін речовин, збілшується кількість еритроцитів в крові, нормалізується діяльність нервової системи, підвищується
працездатність, в організмі стимулюється синтез вітаміну «Б», який має велике значення для формування кісткової тканини (особливо у дітей та підлітків), мінеральному обміні, функціонуванні нервової системи. При застосуванні сонячних ванн необхідно особливо суворо дотримуватись принципів дозування і поступовості. Кращим часом для інсоляції є ранкові години. Тривалість перших сонячних ванн 3-5 хвилин. Збільшуючи час на 2-3 хвилини, можна довести тривалість цієї процедури до 30-40 хвилин. Сонячні ванни необхідно завершити обмиванням водою або купанням. Не можна допускати передозування інсоляції, оскільки ультрафіолетове проміння має здатність накопичуватись (акумулюватися) в організмі протягом усього життя й у людей старшого віку може стати причиною виникнення раку шкіри. Крім цього, нерозумне і невміле застосування сонячних ванн може призвести до опіків, загального перегрівання організму, сонячного удару тощо. Кожна людина повинна вміти надавати допомогу при сонячних ураженнях. 44 програма індивідуального оздоровлення, її розробка, зміст, організація виконання. Розробити індивідуальну оздоровчу систему ви зможете, спираючись на наукові знання про людину та природу. Під час побудови й удосконалення індивідуальної оздоровчої системи треба виходити з нижчена-ведених загальних вимог. 1. Розробляти індивідуальну оздоровчу систему слід самостійно, користуючись допомогою вчителя чи лікаря. 2. Створюючи індивідуальну оздоровчу систему, керуйтеся тільки науковими знаннями про людину та природу. 3. Підбирати індивідуальні оздоровчі методики потрібно таким чином, щоб вони впливали на здоров'я людини в усіх його аспектах (духовному, психічному, фізичному). 4. Розробляючи індивідуальну оздоровчу систему, треба виходити з того, що людина має фізичне тіло та біоенергетичні поля. 5. Індивідуальні оздоровчі технології слід підбирати відповідно до конституції тіла та індивідуальних особливостей фізіологічних та психологічних процесів організму 6 добір оздоровчих методик залежить від віку. Сканер 45 популярні системи оздоровлення
Здоровый образ жизни как основа валеологического воспитания В последнее время, когда стало понятно, что медицина не может не только предотвратить, но и справиться с обрушившимся на нее обвалом патологии, интерес к здоровому образу жизни привлекает все более пристальное внимание и специалистов, и широких кругов населения. Это не в последнюю очередь обусловлено осознанием истинности и серьезности древнего изречения: искусство продлить жизнь – это искусство не укорачивать ее. Сейчас становится все понятнее, что болезни современного человека обусловлены прежде всего его образом жизни и повседневным поведением. В настоящее время здоровый образ жизни рассматривается как основа профилактики заболеваний. Подтверждается это, в частности, тем, что в США снижение показателей детской смертности на 80% и смертности всего населения на 94%, увеличение ожидаемой средней продолжительности жизни на 85% связывают не с успехами медицины, а с улучшением условий жизни и труда и рационализацией образа жизни населения. Вместе с тем в нашей стране 78% мужчин и 52% женщин ведут нездоровый образ жизни. В определении понятия здорового образа жизни необходимо учитывать два отправных фактора – генетическую природу данного человека и ее соответствие конкретным условиям жизнедеятельности. Здоровый образ жизни есть способ жизнедеятельности, соответствующий генетически обусловленным типологическим особенностям данного человека, конкретным условиям жизни и направленный на формирование, сохранение и укрепление здоровья и на полноценное выполнение человеком его социально-биологических функций. В приведенном определении здорового образа жизни акцент делается на индивидуализации самого понятия, то есть здоровых образов жизни должно быть столько, сколько существует людей. Понятие "Здоровый образ жизни" (ЗОЖ) появилось совсем недавно, в 70-е годы прошлого века. По определению специалистов Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) здоровье – это состояние полного физического, духовного и социального благополучия, а не только отсутствие болезни и физических дефектов. Это определение и позволяет раскрыть структуру направлений ЗОЖ: ü нравственно –психологическое - духовное благополучие – предполагает преобладание у человека хорошего настроения, уверенности в своем будущем, положительного настроя на преодоление трудностей и неблагоприятных ситуаций в отличие от упаднического настроения, вызывающего отрицательные эмоции и даже депрессию. Душевное благополучие предполагает также доброе отношение к людям, отсутствие в характере человеконенавистнических черт, что очень важно для создания вокруг себя благожелательного фона человеческих отношений; ü средовое - социальное благополучие предполагает устойчивое положение человека в обществе, наличие хорошо оплачиваемой и желанной работы, полноценной семьи; ü физическое - физическое благополучие – это когда все органы человеческого тела в порядке, функционируют в пределах нормы и даже могут при необходимости работать со значительным превышением нормы, т.е. обладают резервом Образ жизни – это система взаимоотношений человека с самим собой и с факторами внешней среды. Под здоровым образом жизни (ЗОЖ) понимается такой, при котором сохраняются или расширяются резервы организма. Систему функциональных резервов организма можно разбить на подсистемы: Вторая группа факторов. Все то, что человек «вводит» в себя: продукты питания, лекарства, никотин, алкоголь, наркотики. Опасность некачественных продуктов питания, неправильность приема лекарств и сильный урон для организма от вредных привычек доказаны уже давно и бесспорно. Сущность здорового образа жизни — обеспечение оптимального удовлетворения потребностей человека при условии и на основе оптимизации развития, состояния и функционирования организованных внутренних и внешних систем и связей индивида и общества. Краткий анализ нормативных документов политики здорового образа жизни позволяет сделать выводы о том, что провозглашенная профилактическая направленность не была внедрена в практику на протяжении десятилетий. Необходимым условием формирования ЗОЖ и развития профилактики заболеваний среди детей, подростков и взрослых является создание эффективной здоровьесохраняющей и здоровьеукрепляющей системы. В этом направлении необходимо начинать работать уже с детского возраста. Система образования призвана помочь заложить основы ЗОЖ, валеологического воспитания подрастающему поколению. Как учебная дисциплина предмет валеологии или ЗОЖ представляет собой совокупность знаний о здоровье и о здоровом образе жизни. Чем вызвана необходимость изучения этой дисциплины студентами педагогических специальностей? Прежде всего, обстоятельствами, определяющими профессиональную деятельность. · Во-первых, учитель должен уметь сохранить здоровье своих воспитанников. Существующая система образования сама по себе является фактором риска здоровья учащихся. Сегодня известно, что за период обучения в средней школе число здоровых детей снижается в 4 раза, число детей с близорукостью увеличивается в 10 раз, с нервно-психическими расстройствами - в 2,5 раза, в 16 раз увеличивается число учеников с вегетососудистой дистонией, в 2 раза - с кишечными заболеваниями. Давно пришло время сделать медицинский принцип Гиппократа «Ne noceas - Не навреди» нормой в работе каждого, кто имеет отношение к воспитанию и обучению детей. · Во-вторых, учитель обязательно должен владеть культурой здоровья, чтобы научить этому и школьников. · В- третьих важное место должны занимать личностно-мотивационныеориентиры учителя, его жизненные позиции, которые сами по себе могут быть серьезным стимулом к подражанию и формированию здорового образа жизни у подрастающего поколения. Формирование здорового образа жизни имеет своей конечной целью совершенство-вание условий жизни и жизнедеятельности на основе валеологического обучения и воспитания, включающих изучение своего организма и своей личности, освоение гигиенических навыков, знание факторов риска и умение реализовать на практике весь комплекс средств и методов обеспечения здорового образа жизни. Осуществляя сознательную и целенаправленную здравотворческую деятельность, создавая среду обитания и деятельности, влияя на внешние условия, человек приобретает большую свободу и власть над собственной жизнью и обстоятельствами жизни, делая саму жизнь более плодотворной, здоровой и долголетней. Чтобы достичь этого, человек, должен, прежде всего, стать носителем идеи здоровья как основного жизненного приоритета – эта проблема и является важнейшей задачей валеологического образования и воспитания.
|