Основні законодавчі акти та документи з охорони праці
Охорона праці в нашій країні регламентована дією законодавчих актів, які затверджується Верховною Радою та Кабінетом міністрів. Ці документи мають вигляд Закону, Положення, Постанови, Наказу, Інструкції, Державних, Республіканських та інших стандартів. Всі ці документи зведені в єдиний збірник нормативних документів “Законодавство України про охорону праці" в чотирьох томах. Частина положень з охорони праці, котрі не перепрацьовані в збірнику нормативних документів залишились діючими в існуючій раніше Системі Стандартів Безпеки Праці (ССБТ). Тобто на сучасному стані розвитку охорони праці існують дві системи: - Законодавство України про охорону праці, як первинний збірник нормативних документів, - система стандартів безпеки праці, як збірник нормативних документів, що залишились не перепрацьованими, але мають законну дію і в теперішній час. Система стандартів безпеки праці (ССБТ) є комплексом взаємозв'язаних стандартів, що містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Діючі ГОСТ мають п'ять класифікаційних груп, яким, відповідно, надано такий шифр (шифр підсистеми): Організаційно-методичні стандарти - 0. Стандарти вимог і норм по видах небезпечних і шкідливих виробничих факторів - 1. Стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання - 2. Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів - 3. Стандарти вимог до засобів захисту працюючих - 4. Умовні позначення мають такий вигляд, наприклад: ГОСТ 12.0.004-80 «Организация обучения охране труда». ГОСТ - Государственный общесоюзный стандарт (у зв'язку з тим, що деякі стандарти не перекладали українською мовою, вживається російська абревіатура); 12 – шифр системи (12 - стандарти безпеки праці); 0 - шифр підсистеми (0- організаційно-методичні стандарти); 004 - порядковий номер стандарту (004 – організація навчання); 80 - рік затвердження або перегляду стандарту. Законодавство України про охорону праці складається з Закону “Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів, які регламентують взаємовідносини мін різними суб’єктами права в цій сфері. Взагалі, основним законодавчим актом котрий регламентує основи законодавства України про працю є Конституція України. В ній відображені основні принципи праці (право на працю, на заробітну плату, на пенсійне забезпечення) і вона є юридичною підставою для діючого законодавства про працю. Закон України про охорону праці є головним документом законодавства про охорону праці, який визначає основні положення щодо реалізацій конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи, організації і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України. Кодекс законів про працю визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників. У кодексі законів в систематизованій формі представлені загальні норми діючого законодавства, встановлені принципові положення гарантій працюючим з охорони праці.
Державні нормативні акти про охорону праці зведені в системний реєстр ДНАОП і включають правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, які затверджуються державними органами. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії, ДНАОП можуть бути міжгалузевими та галузевими. Державні міжгалузеві нормативні акти про охорону праці - це документи загальнодержавного користування, дія яких поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої належності та форми власності. З метою систематизації та відповідної процедури реєстрації державні міжгалузеві нормативні акти з охорони праці кодуються відповідними літерами та числами:
Державні галузеві нормативні акти про охорону праці – це документи, дія яких поширена на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі. Державні нормативні акти з охорони праці також відповідно кодуються:
Промисловість України кодується чотиризначним кодом згідно з розробленим Держнаглядохоронпраці класифікатором по галузях і підгалузях: 1.0.00 - промисловість 2.0.00 - сільське господарство 3.0.00 - лісове господарство 4.0.00 - рибна промисловість 5.1.00 - транспорт 5.2.00 - зв'язок 6.0.00 - будівництво 7.0.00 - торгівля і громадське харчування 8.0.00 - матеріально-технічне забезпечення і збут 8.5.00 - геологія, геодезія, гідрометеорологія 8.7.10 - редакції і видавництва 8.7.20 - кіностудії, студії звукозапису 9.0.00 - житлово-комунальне і побутове господарство 9.0.24 - пожежна охорона 9.1.00 - охорона здоров'я, фізична культура і соціальне забезпечення 9.2.00 - народна освіта 9.3.10 - культура і мистецтво 9.5.00 - наука і наукове обслуговування 9.6.00 - фінанси, кредит і банківська діяльність, страхування, пенсійне забезпечення 9.7.00 - органи державного управління (всіх рівнів) 9.8.00 - суспільні організації і об'єднання (партії, профспілки тощо) Для прикладу приведена класифікація для деяких галузей невиробничої сфери діяльності України: 9.6.10 банківська діяльність 9.6.12 комерційні банки. Комерційні банки та їх установи (філії) 9.6.21 страхування державне. Державні страхові організації 9.6.31 державне пенсійне забезпечення. Державні пенсійні фонди 9.6.40 допоміжна фінансово - посередницька діяльність. Реєстр нормативних актів, що діють в Україні, виданий Держнаглядохоронпраці в 1998 році і постійно поповнюється. Крім ГОСТ, ДНАОП та НАОП в Україні діють санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги, що стосуються виробничої санітарії та гігієни праці, будівельні норми і правила (СНиП - строительные нормы и правила - застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної небезпеки.
|
