Короткий зміст основних документів з охорони праці
Закон України про охорону праці був введений в дію з 14 жовтня 1992 року. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, а також на всіх громадян які працюють, або залучені до праці на цих підприємствах. Зміст Закону складається із 44 статей які розподілені на 9 розділів. Розділ 1. Загальні положення (ст.1-4). - визначення понять і термінів - сфера дії Закону - законодавство про охорону праці - державна політика в галузі охорони праці Розділ 2. Гарантії прав на охорону праці (ст.5-12). - права на охорону праці під час укладання трудового договору - права працівників на охорону праці під час роботи - право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови - забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами - відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті - охорона праці жінок - охорона праці неповнолітніх - охорона праці інвалідів Розділ 3. Організація охорони праці (ст.13-24). - управління охороною праці та обов'язки роботодавця - обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці - служба охорони праці на підприємстві - комісія з питань охорони праці підприємства - обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій - навчання з питань охорони праці - фінансування охорони праці - регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді - додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва - розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій - інформація та звітність про стан охорони праці - добровільні об'єднання громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці Розділ 4. Стимулювання охорони праці (ст.25-26). - економічне стимулювання охорони праці - відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці Розділ 5. Нормативно-правові акти з охорони праці (ст.27-30). - документи, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці - опрацювання, прийняття та скасування нормативно-правових актів з охорони праці - тимчасове припинення чинності нормативно-правових актів з охорони праці - поширення дії нормативно-правових актів з охорони праці на сферу трудового і професійного навчання Розділ 6. Державне управління охороною праці (ст.31-37). - органи державного управління охороною праці - компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці - повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці - повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій в галузі охорони праці - повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці - повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці - організація наукових досліджень з проблем охорони праці Розділ 7. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці (ст.38-42). - органи державного нагляду за охороною праці - права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці - соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці - громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці - уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці Розділ 8. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці (ст.43-44). - штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників - відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці Розділ 9. Прикінцеві положення. В загальних положеннях приведена сфера дії Закону, поняття про охорону праці та основні принципи державної політики України в галузі охорони праці. В другому розділі розглянуті гарантії прав громадян на охорону праці, а саме право не належні умови праці, соціальне страхування, право на компенсації за шкідливі умови праці, охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Важливим в даному розділі є те, що введено відшкодування шкоди та одноразові виплати у зв'язку з нещасними випадками (ст.9). В третьому розділі приведені загальні вимоги щодо організації охорони праці на підприємстві, створення служби охорони праці, функціонування управління охороною праці на підприємстві, приведені обов'язки власника та працюючих. Також розглянуті питання навчання охорони праці, фінансування заходів, проведення розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві. В розділі “Стимулювання охорони праці” приведені поняття економічного стимулювання та призначено зобов'язання роботодавця відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі. П’ятий та шостий розділи дають уявлення про нормативну базу охорони праці та органи державного управління охороною праці. Зокрема таке управління забезпечується: - Кабінетом Міністрів України, - Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, - міністерствами, - місцевими державними адміністраціями, Радами народних депутатів. В сьомому розділі визначені органи державного нагляду за охороною праці. Насамперед це Державний комітет України по нагляду за охороною праці, та ряд органів державного технічного, пожежного, санітарно-епідеміологічного нагляду. Громадський контроль покладено на трудові колективи через професійні спілки. Розділ восьмий присвячений формам відповідальності за порушення вимог охорони праці. Зокрема це дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, та кримінальна відповідальність. Додатково розглянута адміністративна відповідальність юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в частині штрафних санкцій. Розділ дев’ятий, прикінцеві положення, дає пояснення відносно чинності дії даного Закону. Кодекс законів про працю України вперше був прийнятий як державний нормативний акт незалежної, самостійної держави в 1992 році. До прийняття чинної редакції в Кодекс щорічно вносились, відповідно вимогам умов та характеру трудових відносин, певні зміни та доповнення. В нинішній редакції Кодекс законів про працю України складається з вісімнадцяти глав із відповідними поясненнями та тлумаченнями викладених у статях: Глава I Загальні положення Глава II Колективний договір Глава III Трудовий договір Глава IV Робочий час Глава V Час відпочинку Глава VI Нормування праці Глава VII Оплата праці Глава VIII Гарантії і компенсації Глава IX Гарантії при покладанні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації Глава X Трудова дисципліна Глава XI Охорона праці Глава XII Праця жінок Глава XIII Праця молоді Глава XIV Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням Глава XV Індивідуальні трудові спори Глава XVI Професійні спілки, участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями Глава XVII Загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення Глава XVIII Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.
|
