ПРАКТИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛЗбіг відповіді обстежуваного з "ключем" оцінюється в 1 бал. Спочатку підраховуються збіги відповідей за ознакою "згоден", потім - за ознакою "не згоден". Отримані результати сумуються. Потім сума "сирих" балів по кожній з шкал за допомогою спеціальної таблиці переводиться в стени.
Інтерпретація показників здійснюється залежно від їх вираженості. При цьому значення 1-3 стена умовно вважаються низькими, 4-7 - середніми, 8-10 - високими.
Шкала "ВІДКРИТІСТЬ" Високі значення відображають виражену захисну поведінку особистості, бажання відповідати загальноприйнятим нормам поведінки і взаємин з оточуючими людьми. Людина схильна уникати відкритих відносин із самим собою; причиною може бути або недостатність навичок рефлексії, поверхневе бачення себе, або усвідомлене небажання розкривати себе, визнавати існування особистих проблем. Середні значення означають вибіркове ставлення людини до себе; подолання деяких психологічних захистів при актуалізації інших, особливо в критичних ситуаціях. Низькі значення вказують на внутрішню чесність, на відкритість відносин людини з самим собою, на досить розвинену рефлексію та глибоке розуміння себе. Людина критична по відношенню до себе. У взаєминах з людьми домінує орієнтація на власне бачення ситуації, що відбувається. Шкала "САМОВПЕВНЕНІСТЬ" Високі значення характеризують виражену самовпевненість, відчуття сили власного "Я", високу сміливість у спілкуванні. Домінує мотив успіху. Людина поважає себе, задоволена собою, своїми починаннями і досягненнями, відчуває свою компетентність і здатність вирішувати багато життєвих питань. Перешкоди на шляху до досягнення мети сприймаються як переборні. Проблеми зачіпають неглибоко, переживаються недовго. Середні значення властиві тим, хто в звичних для себе ситуаціях зберігає працездатність, впевненість у собі, орієнтацію на успіх починань. При несподіваній появі труднощів впевненість у собі знижується, наростають тривога, неспокій. Низькі значення відображають неповагу до себе, пов'язане з невпевненістю в своїх можливостях, з сумнівом у своїх здібностях. Людина не довіряє своїм рішенням, часто сумнівається в здатності долати труднощі і перешкоди, досягати намічені цілі. Можливі уникнення контактів з людьми, глибоке занурення у власні проблеми, внутрішня напруженість. Шкала "САМОКЕРІВНИЦТВО" Високі значення характерні для тих, хто основним джерелом розвитку своєї особистості, регулятором досягнень і успіхів вважає себе. Людина переживає власне "Я" як внутрішній стрижень, який координує та спрямовує всю активність, організовує поведінку і відносини з людьми, що робить її здатною прогнозувати свої дії і наслідки. Вона відчуває себе здатною чинити опір зовнішнім впливам, опиратися долі і стихії подій. Людині властивий контроль над емоційними реакціями і переживаннями з приводу себе. Середні значення розкривають особливості ставлення до свого "Я" залежно від ступеня адаптованості в ситуації. У звичних для себе умовах існування, в яких всі можливі зміни знайомі і добре прогнозовані, людина може проявляти виражену здатність до особистого контролю. У нових для себе ситуаціях регуляційні можливості "Я" слабшають, посилюється схильність до підпорядкування середовищним впливів. Низькі значення описують віру суб'єкта в залежність свого "Я" від зовнішніх обставин і подій. Механізми саморегуляції ослаблені. Вольовий контроль недостатній для подолання зовнішніх і внутрішніх перешкод на шляху до досягнення мети. Основним джерелом подій із людиною визнаються зовнішні обставини. Причини, які полягають в собі, або заперечуються, або, що зустрічається досить часто, витісняються в підсвідомість. Переживання щодо власного "Я" супроводжуються внутрішньою напругою. Шкала "ВІДОБРАЖЕНЕ САМОСТАВЛЕННЯ" характеризує уявлення суб'єкта про здатність викликати в інших людей повагу, симпатію. Шкала не відображає істинного змісту взаємодії між людьми, а лише суб'єктивне сприйняття сформованих відносин. Високі значення відповідають людині, яка відчуває, що її люблять інші, цінують за особистісні та духовні якості, за здійснювані вчинки і дії, за прихильність груповим нормам і правилам. Вона відчуває в собі товариськість, емоційну відкритість для взаємодії з оточуючими, легкість встановлення ділових і особистих контактів. Середні значення означають вибіркове сприйняття людиною ставлення оточуючих до себе. З її точки зору, позитивне ставлення оточуючих поширюється лише на певні якості, на певні вчинки; інші особистісні прояви здатні викликати у них роздратування і неприйняття. Низькі значення вказують на те, що людина ставиться до себе як до такої, яка нездатна викликати повагу у оточуючих, яка викликає у інших людей осуд. Схвалення, підтримка від інших не очікується. Шкала "САМОЦІННІСТЬ" Високі значення належать людині, яка високо оцінює свій духовний потенціал, багатство свого внутрішнього світу, людина схильна сприймати себе як індивідуальність і високо цінувати власну неповторність. Впевненість у собі допомагає протистояти середовищним впливам, раціонально сприймати критику на свою адресу. Середні значення відображають вибіркове ставлення до себе. Людина схильна високо оцінювати ряд своїх якостей, визнавати їх унікальність. Інші ж якості явно недооцінюються, тому зауваження оточуючих можуть викликати відчуття малоцінності, особистої неспроможності. Низькі значення говорять про глибокі сумніви людини в унікальності своєї особистості, недооцінці свого духовного "Я". Невпевненість у собі послаблює опір середовищним впливам. Підвищена чутливість до зауважень і критики оточуючих на свою адресу робить людину образливою, схильною не довірятит самій собі.. Шкала "САМОПРИЙНЯТТЯ" Високі значення характеризують схильність сприймати всі сторони свого "Я", приймати себе у всій повноті поведінкових проявів. Загальний фон сприйняття себе позитивний. Людина часто відчуває симпатію до себе, до всіх якостей своєї особистості. Свої недоліки вважає продовженням переваг. Невдачі, конфліктні ситуації не дають підстави для того, щоб вважати, себе поганою людиною. Середні значення відображають вибірковість ставлення до себе. Людина схильна приймати не всі свої достоїнства і критикувати не всі свої недоліки. Низькі значення вказують на загальний негативний фон сприйняття себе, на схильність сприймати себе надмірно критично. Симпатія до себе недостатньо виражена, виявляється епізодично. Негативна оцінка себе існує в різних формах: від опису себе в комічному світлі до самознищення. Шкала "САМОПРИВ’ЯЗАНІСТЬ" Високі значення відображають високу ригідність "Я"-концепції, прагнення зберегти в незмінному вигляді свої якості, вимоги до себе, а головне - бачення та оцінку себе. Відчуття самодостатності і досягнення ідеалу заважає реалізації можливості саморозвитку та самовдосконалення. На заваді для саморозкриття може бути також високий рівень особистісної тривожності, схильність сприймати навколишній світ як загрозливий самооцінці. Середні значення вказують на вибірковість ставлення до своїх особистісних властивостей, на прагнення до зміни лише деяких своїх якостей при збереженні інших. Низькі значення фіксують високу готовність до зміни "Я"-концепції, відкритість новому досвіду пізнання себе, пошуки відповідності реального та ідеального "Я". Бажання розвивати і вдосконалювати власне "Я" яскраво виражено, джерелом чого може бути, незадоволеність собою. Легкість зміни уявлень про себе. Шкала "ВНУТРІШНЯ КОНФЛІКТНІСТЬ" Високі значення відповідають людині, у якої переважає негативний фон ставлення до себе. Вона знаходиться в стані постійного контролю над своїм "Я", прагне до глибокої оцінки всього, що відбувається в її внутрішньому світі. Розвинена рефлексія переходить в самокопання, що приводить до знаходження засуджуваних в собі якостей і властивостей. Відрізняється високими вимогами до себе, що нерідко призводить до конфлікту між "Я" реальним і "Я" ідеальним, між рівнем домагань і фактичними досягненнями, до визнання своєї малоцінності. Середні значення характерні для людини, у якого відношення до себе, установка бачити себе залежить від ступеня адаптованості в ситуації. У звичних для себе умовах, особливості яких добре знайомі і прогнозовані, спостерігаються позитивний фон ставлення до себе, визнання своїх достоїнств і висока оцінка своїх досягнень. Несподівані труднощі, додаткові перешкоди можуть сприяти посиленню недооцінки власних успіхів. Низькі значення найбільш часто зустрічаються у тих, хто в цілому позитивно ставиться до себе, відчуває баланс між власними можливостями і вимогами навколишньої реальності, між домаганнями і досягненнями, задоволений життєвою ситуацією, що склалася і собою. При цьому можливі заперечення своїх проблем і поверхневе сприйняття себе. Шкала "САМОЗВИНУВАЧЕННЯ" Високі значення можна спостерігати у тих, хто бачить у собі насамперед недоліки, хто готовий поставити собі в провину всі свої промахи і невдачі. Установка на самозвинувачення супроводжується розвитком внутрішнього напруження, відчуттям неможливості задоволення основних потреб. Середні значення вказують на вибіркове ставлення до себе. Звинувачення себе за ті чи інші вчинки і дії поєднується з виразом гніву, досади на адресу оточуючих. Низькі значення виявляють тенденцію до заперечення власної провини в конфліктних ситуаціях. Захист власного "Я" здійснюється шляхом звинувачення переважно інших, перенесенням відповідальності на оточуючих за усунення бар'єрів на шляху до досягнення мети. Завдання. За результатами методик зробити висновок про особливості внутрішньої динаміки самосвідомості, специфіку ставлення до власного «Я» та охарактеризувати особливості рівень власного психологічного благополуччя. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ПРАКТИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
ПЛАНЫ СЕМИНАРСКИХ И ПРАКТИЧЕСКИХ ЗАНЯТИЙ
Занятие 1 ТЕМА:ПОНЯТИЕ ОБ ИСКУССТВЕ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ЧТЕНИЯ. Вопросы для обсуждения: 1.Основные задачи чтеца и рассказчика. 2.Роль выразительной речи педагога в процессе образования детей дошкольного возраста. 3.Использование игровых ситуаций при работе над текстом (показ действий персонажа, пантомима, театральные этюды).
Практические задания и упражнения: 1.Прослушайте аудиозаписи трех произведений различных жанров (сказка, стихи, потешки). vkapuste.ru/audio/fairytale/. На этих примерах сформулируйте, чем отличается художественное исполнение данных произведений от простого чтения. 2. Создайте игровые ситуации и обыграйте сказки «Колобок», «Теремок», «Лиса, заяц и петух», «Волк и семеро козлят», «Маша и медведь». 3. Выполните упражнения на постановку дыхания (Упражнение 1, 2) 4. Ознакомьтесь с содержанием текста. Определите основные задачи при его чтении в детской аудитории. (Упражнение 3) Литература 1. Астафьева, О.И, Детская литература. Выразительное чтение / О.И. Астафьева, А.Е. Денисова. – М., Академия, 2007. – 272 с. 2. Аксенов, В.Н. Искусство художественного слова / В.Н. Аксенов. – М., Просвещение, 2008. – 163 с. 3. Мировая детская литература. Практикум с приложением CD.Минск, «Лiтаратура iмастацтва», 2011. Под ред. Автухович Т.Е., Мышко Д.Р. 190 с. 4. Куксова, Н.А. Художественное чтение в детском саду / Н.А. Куксова. – Учеб.пособие. Минск, 2001. – 115 с. 5. Хрестоматия по детской литературе. Сост. Арзамасцева И.Н., Иванова Э.И., М., Академия, 2000. 540 с. 6. Язовицкий, Е.В. Выразительное чтение как средство эстетического воспитания. / Е.В. Язовицкий. – М.: 2010.
|
