История возникновения волейбола

Комітетом з проведення змагань

Дубровицьої РФФ

 

Основні Правила гри футзал з врахуванням умов проведення у спортивних залах Дубровицького району – 2015 року.   1. Ворота. Посередині кожної лінії воріт встановлюються ворота. Вони складаються з двох вертикальних стійок, розташованих на відстані 1,2 м один від другий (з внутрішнього виміру) і з'єднаних горизонтальною поперечиною, нижній кінець якої знаходиться на висоті 1 м від поверхні майданчика. 2. М'яч. Довжина кола м'яча повинна бути в межах від 62 до 66 см. Вага м'яча до початку гри повинен становити від 340 до 390 грамів (по номенклатурі ФІФА - м'яч № 4). Під час гри м'яч може бути замінений тільки з дозволу судді. 3. Кількість гравців.У матчі беруть участь дві команди, кожна з яких складається не більше ніж з 4 гравців. 4. Зони заміни. На бічній лінії з того боку, де розташовані лавки для запасних гравців, перпендикулярно до неї на відстані 3 м від середньої лінії проводяться дві лінії завдовжки 80 см (40 см в межах майданчика і 40 см поза нею). Коли гравці виходять на майданчик або залишають її, вони повинні робити це, перетинаючи бокову лінію на відрізку між цими 80-сантиметровими лініями. 5. «Летюча» заміна. Число «летючих» замін по ходу матчу не лімітується. Гравець, який був замінений, стає запасним і може знову повернутися на майданчик замість будь-кого з інших гравців. «Летюча» заміна - це заміна, що виробляється в той момент, коли м'яч знаходиться в грі. Така заміна здійснюється при дотриманні наступних умов: а) гравець, якого заміняють, повинен покинути майданчик через бокову лінію на відрізку, що зветься зоною заміни; б) гравець, який виходить на заміну, має право вступити на майданчик тільки в так званій зоні заміни і тільки в той момент, коли гравець, якого замінили, залишив майданчик; в) запасний гравець незалежно від того, бере він участь у грі чи ні, має нести таку ж відповідальність за свої дії, що і гравець, що знаходиться на майданчику; г) заміна вважається завершеною в той момент, коли запасний гравець виходить на майданчик, з цього моменту він стає гравцем основного складу, а гравець, якого замінили, - запасним.   Порушення правила №5 а)якщо в процесі «літючої» заміни запасний гравець виходить на майданчик до того, як гравець, якого замінюють, повністю покинув її, суддя повинен зупинити гру. Він повинен видалити заміненого гравця з поля, винести попередження гравцю, що вийшов на заміну, і відновити гру вільним ударом, який виконується гравцем протилежної команди з місця, де знаходився м'яч у момент зупинки гри. Однак якщо м'яч у цей момент знаходився в штрафній площі провинилася команди, то вільний удар проводиться з межі штрафної площі в точці, найближчій до того місця, де знаходився м'яч; б) якщо в процесі «летючої» заміни запасний гравець виходить на майданчик або замінений гравець залишає її поза зоною заміни, то суддя не повинен зупиняти гру, і як тільки м'яч вийде з гри, порушник повинен отримати попередження. Вказівки. Мінімальна кількість гравців, при якому команда допускається до гри - 4. Якщо у випадку видалення гравців в будь-якій з команд залишиться менше двох гравців, то матч припиняється. 6. Обмундирування гравців. 1. Гравець не повинен носити будь-які об'єкти, які становлять небезпеку для інших гравців. 2. Обмундирування гравців складається з футболки, шортів, гетр і взуття. Дозволяється грати в тренувальних кросівках з верхом із тканини або м'якої шкіри і підошвою з гуми або подібного до неї матеріалу. Грати без взуття забороняється. 3. Футболки гравців повинні мати номери. Футболісти однієї і тієї ж команди не повинні мати однакових номерів. 7. Суддя. Для проведення кожної офіційної гри призначається суддя. Його повноваження і права, надані йому правилами гри, вступають у чинності з моменту його прибуття до місця змагань і закінчуються з його від'їздом. Під час матчу право судді накладати стягнення поширюється і на порушення, вчинені в той момент, коли гра була тимчасово припинена і м'яч вийшов з гри. Рішення судді по всіх пунктах, пов'язаних з грою, є остаточними, оскільки від них залежить результат матчу. Суддя: а) зобов'язаний стежити за суворим дотриманням правил гри; б) повиннен утримуватися від покарання гравців у тих випадках, коли, на його думку, зупинка гри дасть певну перевагу команді, яка провинилася; в) повинен зафіксувати всі інциденти, що мали місце до, під час або після матчу; г) повинен вести хронометраж гри і стежити за тим, щоб гра тривала протягом терміну, встановленого правилами гри; д) має право на власний розсуд зупиняти гру за будь-якого порушення правил, а також, якщо визнає за необхідне тимчасово перервати або зовсім припинити її, внаслідок втручання глядачів, або і з будь-якої іншої причини, у разі припинення гри суддя повинен скласти докладний рапорт з викладенням всіх обставин і у встановлений Положенням про змагання термін відправити його в організацію, що проводить змагання; е) з моменту свого виходу на майданчик має право винести попередження будь-якому гравцеві, винному у порушенні правил або неспортивній поведінці, і, якщо гравець продовжує вести себе недисципліновано, відсторонити його від подальшої участі в грі; в таких випадках прізвище винного гравця і причина накладеного стягнення заносяться до протоколу матчу, що в термін, встановлений Положенням про змаганнях, надсилається в організацію, що проводить змагання; ж) не повиннен дозволяти нікому, крім гравців, виходити на майданчик без свого дозволу; з) повинен зупинити гру, якщо, на його думку, гравець отримав серйозну травму, запропонувати в найкоротший термін винести потерпілого за межі майданчика і негайно відновити гру, у випадку незначної травми у футболіста гру зупиняти не слід, поки м'яч не вийде з гри, не слід надавати допомогу безпосередньо на майданчику гравцю, який в змозі самостійно дістатися до бічної лінії або лінії воріт; и) повинен видалити з поля будь-якого гравця, який, на його думку, грубо поводиться, винен у серйозному порушенні правил гри або допускає образливі та нецензурні вирази; к) дає сигнал до відновлення гри після кожної зупинки її; л) приймає самостійне рішення про відповідність м'ячя.   8. Тривалість ігри. Гра триває два рівних тайми по 8 хв при дотриманні наступних умов: а) тривалість кожного з таймів повина бути збільшена на виконання пенальки, призначеного незадовго до його закінчення. Інтервал між таймами – 1-2 хвилини. Після забитого м'яча гра відновлюється, так само як і на початку гри, футболістами тієї команди, у ворота якої був забитий гол. Після перерви між таймами команди міняються сторонами майданчика, і початковий удар виконується гравцем тієї команди, яка не робила його на початку гри. Покарання. При будь-якому порушенні правил початку гри початковий удар повторюється. Однак якщо гравець, який виконав початковий удар, вдруге стосується м'яча раніше будь-кого з інших гравців, то суддя повинен зупинити гру і призначити вільний удар, який пробивається гравцем протилежної команди з місця, де сталося вторинне торкання. У тому випадку якщо вторинне торкання відбулося в штрафному майданчику протилежної команди, то вільний удар виконується з межі штрафного майданчика з найближчою до місця вторинного точки дотику. М'яч, забитий у ворота безпосередньо з початкового удару, не зараховується. 9. Спірний м’яч.Після тимчасового припинення гри, перерваної з причин, не передбаченої правилами, за умови, що м'яч безпосередньо перед зупинкою знаходився в межах майданчика, тобто не перетинав бічну лінію або лінію воріт, гра поновлюється спірним м'ячем в тому місці, де знаходився м'яч у момент зупинки гри. При розіграші спірного м'яча суддя, взяв м'яч у руки, дає йому можливість потім впасти на майданчик. М'яч вважається у грі після того, як він торкнеться майданчика. Якщо при цьому м'яч вийде за межі майданчика, перш ніж торкнеться підлоги, то суддя повинен повторити розіграш спірного м'яча. Жоден з гравців не повинен стосуватися м'яча до тих пір, поки він не торкнеться майданчика. При недотриманні цієї умови розіграш спірного м'яча повторюється. М'яч вдаряється в стелю, гра повинна бути зупинена. Вона відновлюється вільним ударом команди суперника, від якої м’яч вдарився в стелю з бокової лінії під тим місцем, де м'яч торкнувся стелі.   10. Результат гри. М'яч вважається забитим у ворота, якщо він повністю перетнув лінію воріт між стійками і під поперечиною і якщо при цьому гравець атакуючої команди навмисне не вніс, не вкинув і не проштовхнув його у ворота рукою. Команда, що забила протягом всього матчу більшу кількість голів, вважається переможцем. Якщо не було забито жодного м'яча або команди забили однакову кількість голів, то гра вважається закінчилася внічию.   11. Порушення правил і недисциплінована поведінка гравців. Гравець, який зробить одне з наступних порушень: а) вдарить або спробує вдарити суперника ногою; б) перекине суперника, тобто звалить або спробує звалити його підніжкою; в) стрибне на суперника; г) нападе на суперника грубо чи небезпечно для нього; д) штовхне суперника ззаду, якщо тільки той не блокує м'яч; е) вдарить або спробує вдарити суперника рукою або вчинить плювок в нього; ж) затримає суперника шляхом фізичного контакту; з) штовхне суперника недозволеним способом; и) штовхне суперника плечем; к) зіграає під суперника в спробі зіграти у м'яч (відбір у підкаті), навіть якщо при цьому і не торкнеться-ся суперника; л) зіграє в м'яч рукою, тобто зупинить, ударить або штовхне м'яч рукою - повинен бути покараний штрафним ударом, який виконується гравцем протилежної команди з місця, де відбулося порушення. У тому випадку, якщо одне з перерахованих вище порушень навмисне здійснить гравець команди, що захищається в межах штрафного майданчика, атакуюча команда отримує право пенальки. При цьому не має значення, де знаходився м'яч у момент порушення, лише б він був у грі. Гравець повиннен бути попереджений, якщо він: а) під час «літаючий» заміни виходить на майданчик до того, як гравець, якого він замінює, повністю покинув її, або виходить на майданчик поза зоною заміни; б) систематично порушує правила гри; в) словами або жестом демонстративне висловлює незгоду з будь-яким рішенням судді; г) допускає неспортивну поведінку. Гравець повиннен бути вилучений з майданчика, якщо він, на думку судді: а) виннен у серйозному порушенні правил; б) демонструє неспортивну поведінку; в) допускає образливі або нецензурні вирази; г) отримавши попередження, допускає порушення, заслуговує на друге попередження. Вказівки. Вилучений гравець більше не має права взяти участь у грі, а також перебувати на лаві запасних гравців. Однак через 2 хвилин після видалення гравця його команда отримує право грати в повному складі. Запасний гравець, який через 2 хвилин після видалення отримує право замінити вилученого футболіста. Для виходу на майданчик зобов'язаний отримати дозвіл судді.   12. Штрафний і вільний удари. Штрафний удар відрізняється від вільного тим, що при штрафному ударі м'яч, безпосередньо забитий у ворота покараною команди, зараховується, а при вільному ударі зараховується лише в тому випадку, якщо м'яч після удару, до того як потрапити у ворота, торкнувся будь-кого з інших гравців. При виконанні штрафного, вільного удару або початкового удару, всі гравці протилежної команди повинні знаходитися на відстані не менше 3 м від м'яча до тих пір, поки він не ввійде в гру. М'яч вважається у грі після того, як він пройде відстань, рівну довжині свого кола. Якщо гравець протилежної команди до удару наблизиться до м'яча на відстань меншу ніж 3 м, то суддя повинен забезпечити виконання штрафного або вільного удару в умовах, що регламентуються правилами (аж до вимоги повторення удару). Або У момент виконання штрафного або вільного удару м'яч повинен лежати нерухомо. Гравець, який ударив по м'ячу, не має права торкатися його знову до тих пір, поки до м'яча не доторкнеться або зіграє їм будь-хто з інших гравців. Вільний удар призначається у випадку, коли гравець: - зіграв небезпечно; - не володіючи м’ячем, перешкоджає переміщеню суперника; - заважає ввести м’яч в гру. Покарання: а) якщо гравець, який виконав штрафний або вільний удар, вдруге буде на ньому раніше будь-кого з інших гравців, то суддя повинен зупинити гру і призначити вільний удар, який пробивається гравцем протилежної команди з місця, де сталося вторинне торкання. У тому випадку якщо вторинне торкання відбулося в штрафній площі будь-якої з команд, то вільний удар виконується з межі штрафного майданчика з найближчою до місця вторинного точки дотику; б) якщо виконання штрафного або вільного удару здійснюється протягом більш ніж 4 секунд, то суддя повинен призначити вільний удар з того ж місця в протилежну сторону. Вказівки. Для того щоб відрізнити вільний удар від штрафного, суддя, призначивши вільний удар, повинен підняти руку вгору над головою і не опускати її до тих пір, поки удар не буде виконаний і м'яч при цьому не торкнеться будь-кого з гравців або вийде з гри. Пенальки:пробиваються з центру майданчика в пусті ворота. М’яч, забитий вважається тоді, коли він перетнув лінію ворін в повітрі.   13. Правило 4-ох фолів:порушення, яке карається штрафним ударом – зараховується, як 1 фол. Якщо команда набирає протягом тайму більше ніж три фоли, кожен наступний фол пробивається штрафним ударом з центра поля у пусті ворота. У 2-му таймі фоли, які були зароблені у 1-му таймі не рахуться. Фоли рахує суддя.

 

 

История возникновения волейбола

Изобретателем волейбола считается Вильям Дж. Морган, преподаватель физического воспитания колледжа ассоциации молодых христиан в городе Хилиоке (штат Массачусетс, США). В 1895г. в спортивном зале он подвесил теннисную сетку на высоте 197см. и его ученики, число которых на площадке не ограничивалось, стали перебрасывать через нее баскетбольную камеру. Морган назвал новую игру «минтонет». Год спустя на конференции колледжей ассоциации молодых христиан в Спринфилде по предложению профессора Альфреда Т.Хальстеда игра получила новое название – «волейбол». А в 1897г. в США были опубликованы первые правила волейбола

В начале ХХ столетия «летающий мяч» появился в Канаде, Японии, на Филиппинах, в Бирме, Индии, Мексике. В годы 1 мировой войны волейбол стал распространяться на странах Европы, в т.ч. в России.

Официальной датой отечественного волейбола принято считать 28 июня 1923г. тогда в Москве состоялся товарищеский матч волейболистов Высших художественных и театральных мастерских и Государственной школы кинематографии. В 19322г. была образована Всесоюзная волейбольная секция, с 1959г. – Федерация волейбола СССР.

В 1933г. был проведен первый чемпионат СССР. В этот период волейбол был подлинно массовой игрой.

После 2 мировой войны лидирующее положение в стране занимали женские команды «Локомотив», «Динамо», «Спартак» (Москва), «Спартак» (Ленинград) и мужские – «Динамо», ЦДКА (Москва), ДО (Ленинград), завоевавшие золотые медали на первых чемпионатах мира и Европы.

Еще в 1924г. на Олимпийских играх в Париже состоялись показательные матчи по волейболу, во время которых Ассоциация волейбола США вступила с инициативой включить волейбол в официальную программу Олимпиад. Однако олимпийским видом спорта волейбол был признан только в 1957г. на сессии МОК в Болгарии. А первый волейбольный турнир в программе Олимпийских игр был проведен спустя 7 лет в Токио.

В 1947г. в Париже по инициативе представителей Бельгии, Бразилии, Венгрии, Египта, Италии и др. была образована Международная федерация волейбола ФИВБ.

Развитием волейбола в своих регионах также занимаются Азиатская, Африканская и Европейская конфедерации, Конфедерация Северной, Центральной Америки и стран Карибского бассейна и Конфедерация Южной Америки.