Менеджмент фізкультурно - оздоровчих послуг

Фізкультурно-оздоровчий менеджмент – мистецтво управляти фізкультурно-оздоровчими установами з метою їх ефективної діяльності.

Як зазначалося в курсі УСФВ і С, система фізкультурно-оздоровчого менеджменту (управління) кожної організації складається з трьох підсистем: керуючої, результуючої та забезпечувальної. Кожна з них має свої повноваження та характеристики.

Керуюча підсистема. До керуючої підсистеми входять керівники різних рівнів управління, що залежать від типу фізкультурно-оздоровчої організації.

Керуюча підсистема здійснює свою діяльність в усіх ланках. До її складу входять також фахівці, які безпосередньо проводять фізкультурно-оздоровчі заняття. Керуюча підсистема здійснює вплив на дві інших: результуючу і забезпечувальну підсистеми. Для цього керуюча підсистема отримує відповідну інформацію від результуючої і забезпечувальної підсистем та зовнішнього середовища.

Результуюча підсистема. Результуюча підсистема безпосередньо виробляє фізкультурно-оздоровчі послуги (ФОП).

Виробництво ФОП не можливо без участі двох складових: фахівців (інструкторів, методистів, тренерів, організаторів) і споживачів послуг - представників різних вікових та професійних груп населення. Результатами діяльності цієї підсистеми (як і результатами діяльності системи в цілому) є психофізіологічний стан людей, рівень їх здоров’я, фізичних кондицій, самопочуття та ін.

Для здійснення своєї діяльності результуюча підсистема тісно взаємодіє із керуючою та забезпечувальною.

Забезпечувальна підсистема прямо не пов’язана з виробництвом ФОП, але створює для цього належні умови. В рамках забезпечувальної підсистеми проводяться: маркетингова і фінансова діяльність та робота з персоналом організації. У результаті створюються відповідні умови для процесу виробництва і споживання ФОП.

Виробництво ФОП має свій специфічний предмет праці - психофізіологічний стан людини - споживача послуг. Х арактеристики ФОП:

1. Невідчутність. Оскільки предмет праці - психофізіологічний стан людини - не має матеріального змісту, то послуга не може набувати матеріальної форми. Вона являє собою невідчутний процес, не опредмечену діяльність.

2. Неможливість збереження. Ця властивість випливає з попередньої. Термін «життя» ФОП до моменту її споживання вимірюється часом самого її виробництва, тобто тривалістю оздоровчого заняття, отже, і не зберігається в часі. З цього випливає, що ФОП не можливо, за бажанням споживача, обміняти на іншу, більш якісну.

3. Невід’ємність від джерела. Виробництво ФОП потребує обов’язкової участі в ньому споживача, як носія власного психофізіологічного стану. Впродовж усього часу виробництва споживач перебуває у безпосередньому контакті з виробником. Сприяючи виробництву послуги, споживач водночас споживає її, тобто відбувається єдиний, неподільний у просторі й часі, процес фізкультурно-оздоровчої діяльності. Це дає змогу споживачу добре пізнати як самого виробника, так і процес виробництва послуги.

4. Відносна нестабільність якості. Специфіка фізкультурно-оздоровчої діяльності полягає в тому, що тут провідна роль належить людині-фахівцю. Саме від праці інструктора, методиста, його кваліфікації та психофізіологічного стану залежить якість ФОП. Речовий фактор виробництва (спортивні споруди, обладнання, інвентар) мають допоміжне значення. Також на сталість якості послуги впливає настрій, самопочуття споживача, наявність навичок правильного споживання послуг. Таким чином, ціла низка факторів створює передумови нестабільної якості ФОП.

5. Обов’язковість систематичного споживання. Фізкультурно-оздоровчі заняття мають на меті задоволення рухових потреб людини. Такі потреби існують постійно і вимагають систематичного проведення занять та наукового обґрунтування методики навчально-оздоровчого процесу. Споживання ФОП дає бажаний результат лише у разі дотримання вимоги систематичності.