Тема: Системи колективного користування з розподілом та без розподілу часу. Системи реального часу
Системи з поділом часу Мультипрограмний пакетний режим дозволив значно збільшити ефективність використання ресурсів обчислювальної системи. Але він як і раніше не дозволяв користувачу оперативно втручатися в хід виконання додатка — одержувати проміжні результати, змінювати настроювання, коректувати вихідні дані і т.п. Для деяких додатків, таких, як оперативна обробка даних у режимі "запит-відповідь", інтерактивний режим є основним. У нинішні часи можливість роботи з комп'ютером в інтерактивному режимі забезпечується найчастіше тим, що користувач монопольно розпоряджається персональним комп'ютером, що може бути підключений до обчислювальної мережі (локальної і/чи глобальної). У ті ж далекі часи, про які ми зараз ведемо мову, — 1960-і роки — комп'ютер був занадто дорогим, щоб рядовий користувач міг дозволити собі мати таку машину у власному розпорядженні. Замість цього проблема інтерактивного доступу була вирішена за допомогою дисципліни поділу часу обчислювальної системи. При цьому використовувався той же принцип мультипрограмної роботи, але операційна система по черзі виділяла для виконання програми кожного користувача, що працює за власним терміналом, короткий відрізок часу — квант. Таким чином, якщо з обчислювальним комплексом працювало п користувачів, те кожний з них як би одержував у своє розпорядження комп'ютер із продуктивністю в п раз меншої номінальний (якщо не взяти до уваги накладних витрат, зв'язаних з виконанням програм операційної системи). Вважалося, що при роботі з могутніми обчислювальними комплексами це не так істотно, оскільки час реакції користувача на виникаючі ситуації по комп'ютерних мірках величезне, а тому деяке уповільнення роботи самої системи буде практично непомітно. Основні відмінності між мультипрограмним пакетним режимом і режимом поділу часу представлені в табл. 8.2 Таблиця 8.2 Порівняні характеристики мультипрограмованого пакетного режиму та режиму розподілу машинного часу.
Контрольні питання: 1. Інтерактивний доступ. 2. Відмінності між мультипрограмним пакетним режимом і режимом поділу часу. Список літератури: 1. Таненбаум Э. Архитектура компьютера. М: Питер, 2003. - 698 с. 2. Поворознюк А.И. Архитектура компьютеров. Ч.1. Харьков: Торнадо, 2004. – 355 с. 3. Поворознюк А.И. Архитектура компьютеров. Ч.2. Харьков: Торнадо, 2004. – 296 с. 4. Хамахер К., Вранешич З., Заки С. Организация ЭВМ. СПб: Питер, 2003. – 848 с. 5. Таненбаум Э., Ван Стеен М. Распределенные системы. Принципы и парадигмы. СПб: Питер, 2003. – 877 с. 6. Коваль А.С., Сычев А.В. Архитектура ЭВМ и систем. Воронеж, 2007. – 86 с. 7. Кудин А.В., Линев А.В. Архитектура и операционные системы параллельных вычислительных систем. Нижний Новгород, 2007. – 72 с. 8. Граничин О.Н., Шалымов Д.С. Новые компьютеры. Вычислительные устройства будущего// Компьютерные системы в образовании, №6, 2007. С. 23-31. 9. Сухорослов О.В. Новые технологии распределенного хранения и обработки больших массивов данных. 10. Ремонтов А.П., Писарев А.П. Вычислительные машины и системы. Пенза, 2006. – 96 с. 11. Соппа И.П. Введение в архитектру персонального компьтера. Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 2001. 106.с. 12. Мячев Г.Н., Степанов В.Н. Персональные ЭВМ и микро ЭВМ: основы организации. - М.: Радио и связь, 1991. Пятибратов А. Вычислительные системы, сети и телекоммуникации - М., Финансы и статистика, 2002. 13. Каган Б.М. Электронные вычислительные машины и системы.- М.: Энергоатомиздат, 1991. 14. Нортон П., Гудмен Д. Внутренний мир персональных компьютеров, 8-е издание. Избранное от Питера Нортона: Пер. с англ. - К.: Издательство "ДиаСофт", 1999.-584 с. 15. Столингс У. Структурная организация и архитектура компьютерных систем, 5-е изданеие. - М.: Изд. дом Вильямс, 2002. - 896с. 16. Корнеев В.В., Киселев А.В. Современные микропроцессоры. - М.: "Нолидж", 2000.- 320с., ил. 17. Корнеев В.В. Параллельные вычислительные системы. - М.: "Нолидж", 1999.- 320с., ил. 18. Егунов В.А. Системы памяти. Учебное пособие; ВолгГТУ, 2000 г. 19. Цилькер Б. Я., Орлов С. А. Организация ЭВМ и систем. Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2004. - 668 с. 20. М. Гук, Аппаратные средства IBM PC. Энциклопедия. – СПб., Питер, 2001. – 928 с. 21. Павлов В.П. Организация ЭВМ и систем. – Самара: СГАУ, 2000. –182с. 22. М. Гук. Процессоры intel от 8086 до Pentium 2. Архитектура, интерфейс, программирование. – СПб.: Питер, 1997. – 222 с. 23. Фролов А.В., Фролов Г.В. Аппаратное обеспечение персонального компьютера. М.: Диалог – Мифи, 1997.- 304 с. 96 24. М. Гук. Процессоры Pentium 2, Pentium Pro и просто Pentium. Архитектура, интерфейс, программирование. – СПб.: Питер, 1999.– 288 с. 25. Корнеев В.В., Киселев А.В. Современные микропроцессоры. – М.: Нолидж, 2000. – 320с. 26. Князьков В.С., Бикташев Р.А. Многопроцессорные системы. Пенза, 2003. 103 с. 27. Копейкин М.В., Спиридонов В.В., Шумова Е.О. Организация ЭВМ и систем (память ЭВМ). СПб, 2004. - 152 с. 28. Халабия Р.Ф. Организация вычислительных систем и сетей. М, 2000. – 141 с.
|
