Фаза переривання основного циклу

Якщо в комп'ютері мається механізм роботи з перериваннями, можна так організувати обчислювальний процес, що процесор не буде простоювати під час виконання операцій вводу-виводу. Розглянемо потік керування, представлений на діаграмі мал. 7.3,6. Перший фрагмент програми в цьому випадку виконується точно так само, як і в попередньому. Далі програма знову викликає підпрограму WRITE, але сама ця підпрограма складається тільки з фрагмента підготовки і власне команди запуску сеансу обміну. Підпрограма завершує свою роботу і повертає керування основній програмі, як тільки відправить на зовнішній пристрій команду запуску сеансу. Сам же пристрій, одержавши необхідні дані і команду, приступає до самостійної роботи, зчитуючи дані з пам'яті і виводячи їх на печатку. Таким чином, операції виводу-вводу-виводу й обробки інформації з’єднуються.

Коли зовнішній пристрій виявиться готовим до нового сеансу, модуль керування їм (модуль вводу-виводу) посилає сигнал запита переривання процесора. У відповідь процесор тимчасово припиняє виконання поточної послідовності команд і переходить на виконання підпрограми обробки даного переривання. Після завершення роботи програми обробки переривання, процесор повертається до перерваної роботи. Крапки, у яких виникають такі переривання, відзначені на схемі мал. 7,3,б зірочкою.

Що стосується користувальницької програми, сам термін "переривання" відноситься до нормального ходу виконання її команд, що переривається. Коли обробка переривання завершується, природна послідовність виконання команд програми відновлюється (мал. 7.4). Отже, користувальницька програма не має потреби в спеціальному коді, що буде зайнятий роботою з перериваннями — усі турботи по припиненню виконання користувальницької програми і поновленню її після завершення обробки переривання беруть на себе процесор і операційна система.

Контрольні питання:

1. Класи переривань, їх характеристика.

2. Реалізація виводу на печать з перериванням.