Немагнітні мінерали
немагнітні мінерали -це мінерали до яких належать парамагнітні мінерали з питомою магнітною сприйнятливістю χ < 1 · 10–8 м3/кг і всі діамагнітні мінерали (χ < 0). Ці мінерали не вилучаються в магнітну фракцію навіть у сепараторах з сильним магнітним полем. 25. МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Магнітні властивості гірських порід Магнітні властивості мінералів і гірських порід – сукупність властивостей, що характеризують здатність мінералів і гірських порід намагнічуватися у зовнішньому магнітному полі. Мінерали поділяються на: - діамагнетики (напр., кварц, кальцит, польові шпати, самородне срібло і золото, флюорит і інш.), - парамагнетики (залізовмісні силікати, хлорит, слюда і інш.), - антиферомагнетики (гематит, ґетит і інш.), - феромагнетики (самородне залізо, нікель і інш.), - феримагнетики (магнетит, титаномагнетит, магномагнетит, хроміт і інш.). До слабкомагнітних належать діа- і парамагнітні мінерали, до сильномагнітних – феромагнітні і феримагнітні мінерали. Основні магнітні характеристики мінералів: магнітна сприйнятливість, намагніченість, точки Кюрі і Неєля та коерцитивна сила. У точці Кюрі відбувається перехід речовини з феро-магнітного в парамагнітний стан, намагніченість практично зникає. Температуру переходу речовини з антиферомагнітного в парамагнітний стан називають температурою Неєля. Вивчення магнітних властивостей дозволяє судити про умови утворення і перетворення мінералів і гірських порід, про природу магнітних аномалій Землі. На магнітних властивостях основані магнітна розвідка і археомагнетизм, методи магнітного збагачення корисних копалин. 26. СПЕЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ЗНЕВОДНЕННЯ: У КИПЛЯЧОМУ ШАРІ, МЕХАНІЧНИМ ЗРИВОМ ВОДНОЇ ПЛІВКИ. 27. ЕЛЕКТРИЧНІ МЕТОДИ ЗБАГАЧЕННЯ. КОНСТРУКЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ СЕПАРАТОРІВ. сепарація (рос.'электрическая сепарация, англ. electric separation; нім. Elektroscheidung f) – процес розділення сухих частинок корисної копалини або матеріалів у електричному полі за величиною або знаком заряду, утвореного на частинках в залежності від їх електрич. властивостей, хім. складу, розмірів тощо. Застосовується для доводки чорнових концентратів алмазних і рідкіснометальних руд: титан-цирконієвих, тантало-ніобієвих, олов’яно-вольфрамових, рідкісноземельних (монацит-ксенотимових). Менш поширена Е.с. гематитових руд, кварцу і польового шпату, збагачення калійних (сильвінітових) руд, вилучення вермікуліту та ін. Для збагачення корисних копалин, а також розділення за крупністю (електрокласифікація) використовують різні електрофіз. властивості: електропровідність, діелектрична проникність, поляризація тертям, нагріванням та ін. При електростатичній сепарації розділення проводиться у електростатичному полі, частинки заряджаються контактним або індукційним способом. Розділення по електропровідності відбувається при зіткненні частинок з електродом (напр., зарядженою поверхнею барабана; електропровідні частинки при цьому отримують однойменний заряд і відштовхуються від барабана, а неелектропровідні не заряджаються). Утворення різнойменних зарядів можливе при розпиленні, ударі або терті частинок об поверхню апарата (трибоелектростатична сепарація). Вибіркова поляризація компонентів суміші можлива при контакті нагрітих частинок з холодною поверхнею зарядженого барабана (піроелектрична сепарація). 28. ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЗА ТЕРТЯМ ТА ПРУЖНІСТЮ.
|
