Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ




(АНТИЧНІСТЬ)

Навчально-методичний посібник

для студентів І курсу професійних спрямувань «Мова та література (російська)», «Українська мова та література»

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № від 2011 р.

 

Запоріжжя


УДК 82 (100) «65»

ББК Ш 5 (0) 3 я 73

Історія зарубіжної літератури (античність): Навчально-методичний посібник для студентів І курсу професійних спрямувань «Мова та література (російська)», «Українська мова та література» / Уклад. О.В. Темна, Н.В. Козленко. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 80 с.

 

 

Навчально-методичний посібник орієнтовано на формування уявлень про специфіку літературного процесу в Давній Греції та Давньому Римі. Запропоновано: плани практичних занять, список рекомендованої літератури, тести для самоконтролю, питання підсумкового контролю, завдання для індивідуальної роботи тощо.

Призначений для студентів І курсу професійних спрямувань «Мова та література (російська)», «Українська мова та література».

 

 

Рецензент проф. В.Л. Погребна

 

Відповідальний за випуск д.філол.н., доц. І.Я. Павленко

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………….
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ  
Семінарське заняття № 1. ВИТОКИ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……….…
Семінарське заняття № 2. ДАВНЬОГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ…………..…..
Семінарське заняття № 3. ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. ПОЕМА ГОМЕРА «ІЛІАДА»…………… ……………………………………..…
Семінарське заняття № 4. КЛАСИЧНА ЛІРИКА ЕЛЛАДИ………………..
Семінарське заняття № 5. ТРАГЕДІЇ СОФОКЛА «АНТІГОНА» ТА «ЕДІП-ЦАР»………………………………………………..…
Семінарське заняття № 6. ДАВНЬОАТТИЧНА КОМЕДІЯ. АРИСТОФАН. «ХМАРИ». «ВЕРШНИКИ»………………………………..……
Семінарське заняття № 7. ПОЕЗІЯ РИМУ. ГОРАЦІЙ……………………..…
Семінарське заняття № 8. ПОЕМА ВЕРГІЛІЯ «ЕНЕЇДА»……………………
Семінарське заняття № 9. АНТИЧНИЙ РОМАН. «МЕТАМОРФОЗИ, АБО ЗОЛОТИЙ ОСЕЛ» АПУЛЕЯ………………………………………………..
САМОСТІЙНА РОБОТА……………………………………………………..
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ……………………………………………………….
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ…………………………………………………………………………………  
ТЕКСТИ ДЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРОЧИТАННЯ………………………..
ПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ…………………………….
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………….  

ВСТУП

Курс «Антична література» є частиною загального курсу «Історія зарубіжної літератури», однієї з базових дисциплін літературознавчого циклу. Програма курсу відповідає навчальному плану підготовки бакалаврів професійних спрямувань «Мова та література (російська)», «Українська мова та література».

Курс дає можливість студенту розпочати вивчення історії світової і, насамперед, західноєвропейської літератури, дає відомості про виникнення літературних родів та жанрів, знайомить із творчістю ключових постатей літературного процесу цієї доби, а також із найновішими літературознавчими дослідженнями.

Мета курсу: скласти уявлення про художню своєрідність античної літератури, умови її формування та розвитку; сприяти осягненню художньої самоцінності античної літератури та культури, її актуальності на сучасному етапі розвитку культури.

Основні завдання курсу:

- дати цілісну картину основних тенденцій розвитку античної літератури, її провідних жанрів;

- розглянути твори найвидатніших авторів античної доби;

- розвивати вміння студентів аналізувати окремі явища історико-літературного процесу, особливості художнього світу письменника, поетики, де все – від ідей до слів – наповнюється естетично-ціннісним характером;

- на матеріалі курсу сформувати підґрунтя для сприйняття подальшого літературного процесу.

 

За результатами вивчення курсу студент повинен ЗНАТИ:

- загальні закономірності розвитку літературного процесу в античну епоху та історико-культурний контекст виникнення художніх творів;

- закономірності виникнення трьох літературних родів та їх основних жанрових різновидів;

- сюжети античних міфів та класичні твори античної літератури;

- основні теоретичні поняття, необхідні для розуміння античної літератури та культури в цілому.

ВМІТИ:

- виконувати літературознавчий аналіз художніх творів на різних рівнях (проблемно-тематичному, структурно-композиційному тощо);

- визначати коло сюжетів, мотивів та образів, які у подальшому стають “вічними” або “світовими”;

- працювати з дослідницькою літературою, навчальними посібниками, словниками-довідниками.

Курс тісно пов’язаний з освітньо-кваліфікаційними характеристиками філолога, освітньо-професійною програмою: вивчення історії зарубіжної літератури вказаного періоду сприяє формуванню цілісного уявлення про особливості та напрямки розвитку історико-культурного процесу в країнах Західної Європи, сприяє активізації та реалізації творчого потенціалу студента, вчить критично та самостійно мислити, вдосконалює навички аналізу художніх творів, вміння працювати з критичною літературою, самостійно здобувати потрібну інформацію.

 

Матеріали навчально-методичного посібникамістятьплани практичних занять, список рекомендованої літератури, тести для самоконтролю, питання підсумкового контролю, завдання для індивідуальної роботи тощо.

 

Практичні заняття мають на меті поглиблене вивчення найвидатніших творів літератури. На відміну від лекції, яка є переважно монологом викладача (подається інформація з найважливіших питань певної наукової галузі), практичне заняття дає змогу для творчої самореалізації студента. Студентам надаються плани занять (перелік окремих питань, за якими відбуватиметься дискусія, робитимуться доповіді під час заняття) та список рекомендованої літератури. Практичне заняття – це, переважно, доповіді студентів з питань, які вони підготували заздалегідь. На практичному занятті з літератури найголовніше – це ЗНАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ. Всі тексти, вказані в планах до занять, студент повинен прочитати повністю (не допускається ознайомлення з художніми текстами в скороченому варіанті або в переказі!). На початку кожного практичного заняття проводиться тестування, метою якого є перевірка знання тексту твору. Під час тестування також перевіряється знання окремих термінів, які подаються після плану і які готують студенти вдома, використовуючи словники літературознавчих термінів або енциклопедії. Бали за тестування можуть суттєво підвищити або знизити загальний рейтинг студента з дисципліни. Готуючись до заняття, окрім знання тексту, студент повинен ОБОВ’ЯЗКОВО ознайомитися з НАВЧАЛЬНОЮ ТА НАУКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ, яка зберігається в науковій бібліотеці ЗНУ або в інших бібліотеках міста, рекомендується також використовувати ресурси Інтернет:

http://www.library.greekroman.ru/ – бібліотека античної літератури;

http://lib.irismedia.org/sait/lib_ru/lib.ru/poeeast/default.htm – бібліотека Максима Мошкова;

http://www.kulichki.com/inkwell/hudlit/poetry/antic.htm – бібліотека kulichki;

http://cyrill.newmail.ru/index2.html – бібліотека античної літератури;

http://ancientrome.ru/antlitr/antlitr.htm – бібліотека античної літератури.

До навчально-методичного посібника додається навчальний компакт-диск з текстами художніх творів, навчальною та науковою літературою.

 

 


 

  Семінарське заняття № 1 ВИТОКИ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Предмет античної літератури. Її значення для подальшого літературного процесу.

2. Античне суспільство і періоди літературного розвитку.

3. Мова старогрецької літератури.

4. Витоки давньогрецької літератури. Народно-поетична творчість.

 

Терміни та поняття:

античність, аеди, рапсоди, гомериди, френос, енкомій, софроністична пісня, гіменей, гипохерма.

 

Питання та творчі завдання

1. Як Ви вважаєте, чи коректно відносити до античної культуру Давнього Єгипту? Чому?

2. Розгляньте карту Давньої Греції і Давнього Риму. На території яких сучасних держав розвивалася антична культура?

3. Розкажіть, що Вам відомо про античні міста на території Північного Причорномор'я (України).

4. Як древні греки називали Чорне море? Чому?

5. Назвіть, які загальновживані слова і терміни прийшли в російську і українську мови із давньогрецької.

6. Як співвідносяться терміни «фольклор» і «література»?

 


Література

Основна:

1. Анпеткова-Шарова Г.Г., Чекалова Е.И. Античная литература: Учебное пособие. – Л.: Издательство ЛГУ, 1989. – 269 с.

2. Лосев А.Ф. Античная литература/ Под ред. А.А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРО, при участии изд. “Омега-Л”, 2005. – 543 с.

3. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. – К.: Либідь, 2001. – 718 с.

4. Підлісна Г.Н. Антична література. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1992. – 255 с.

5. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высшая школа, 1977. – 551 с.

6. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 464 с.

7. Шалагінов Б.Б. Антична література від античності до початку XIX століття. — К.: Академія, 2004. — 360 с.

Додаткова:

1. Аверинцев С.С. Древнегреческая поэтика и мировая литература // Поэтика древнегреческой литературы. – М.: Наука, 1981. – С. 3-14.

2. Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – 335 с.

3. Боннар А. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1995. – 671 с.

4. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. – М.: Высшая школа, 1988. – 496 с.

5. Гаспаров М. Л. Занимательная Греция. Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 1995. – 382 с.

6. Гиро П. Быт и нравы древних греков. – Смоленск: Русич, 2002. – 624 с.

7. Шкаруба Л.М. Особенности античной литературы и культуры // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. – 2003. – №11. – С. 13-16.

8. Антична література. Довідник / За ред. С.В.Семчинського. – К: Либідь, 1993. – 320 с.

9. Античная культура. Словарь-справочник / Под ред. В.Н. Ярхо. – М.: Высшая школа, 1995. – 384 с.

10. Лісовий І.А. Античний світ у термінах, іменах і назвах. Довідник з історії та культури Стародавньої Греції і Риму. – Львів: Вища школа, 1988. – 200 с.

11. Словарь античности. Пер. с нем. / Сост. Й. Ирмшер, Р. Йоне – М.: Прогресс, 1989. – 704 с.

12. Современный словарь-справочник: Античный мир. – М.: Олимп, 2000. – 317 с.

  Семінарське заняття № 2   ДАВНЬОГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ

1. Поняття про міф. Відмінність міфу від казки та легенди. Типи міфів.

2. Особливості міфологічного мислення. Л. Леві-Брюль про первісне мислення.

3. Міф як уособлення первісного синкретизму. Архаїчний фетишизм, анімізм.

4. Періоди грецької міфології:

- доолімпійська міфологія. Хаос і Космос. Зооморфізм, фітоморфізм. Міфологічні персонажі: Гея та її діти;

- олімпійська міфологія. Антропоморфний характер персонажів. Боги Олімпу. Зевс і його сім'я. Символічні браки Зевса: Зевс – Метис, Зевс – Фетіда, Зевс – Еврінома, Зевс – Деметра, Зевс – Мнемосина, Зевс – Літо, Зевс – Гера;

- героїчна міфологія. Міфи про Персея, Тесєя, Геракла, аргонавтів.

 

Терміни та поняття:

анімізм, архетип, антропоморфізм, деміург, демон, зооморфізм, ідол, космогонія, космос, матріархат, міф, міфологічний герой, міфологічний час, міфологія, пантеон, патріархат, пізній героїзм, синкретизм, теогонія, тератологічний міф, тотемізм, фетиш, фетишизм, хаос, хтонічний, есхатологія, етіологічна функція міфу.

Питання та творчі завдання

1. Випишіть декілька (4-7) визначень міфу, які дають різні вчені. Проаналізуйте їх. Чим обумовлені відмінності в підході до визначення його сутності?

2. На основі яких джерел учені реконструювали античні міфи?

3. Чому Л. Леві-Брюль називає первісну свідомість «пралогічною»? Чим відрізняється наукова картина світу від міфічної?

4. Що Ви знаєте про Кріто-Мікенську культуру? У чому полягає її значення для розвитку грецької міфології?

5. У чому відмінність архаїчної міфології від олімпійської? Чим обумовлені ці відмінності?

6. У чому різниця між міфологією, релігією та філософією?

7. Чому міфологію називають «джерелом» усіх форм античної культури?

8. Які жанри фольклору та літератури походять від міфу?

9. Чи можна стверджувати, що з появою раціоналістичного типу пізнання міфологія «залишилася» в минулому? Чи існує міф у наш час і яка його роль у сучасній культурі?

10. Пригадайте, в яких творах світової літератури використовуються сюжети, мотиви, образи античної міфології.

11. Прочитайте книгу М.А. Куна «Легенди та міфи Давньої Греції» і складіть на її основі «родове дерево» античних богів і героїв.

12. Дайте тлумачення крилатих виразів:

Авгієві стайні - ________________________________________________

Ахіллесова п'ята - _____________________________________________

Геркулесові стовпи - ___________________________________________

Дари данайців - _______________________________________________

Золотий вік - __________________________________________________

Канути в Лету - _______________________________________________

Колесо Фортуни - _____________________________________________

Між Сціллою і Харибдою - _____________________________________

Нитка Аріадни - _______________________________________________

Обійми Морфея - _____________________________________________

Олімпійський спокій - _________________________________________

Осідлати Пегаса - _____________________________________________

Панічний страх - ______________________________________________

Подвиг Геркулеса - ____________________________________________

Починати з яєць Леди - ________________________________________

Прокрустове ложе - ____________________________________________

Пута Гіменея - ________________________________________________

Ріг достатку - __________________________________________________

Сізіфів труд - _________________________________________________

Скринька Пандори - ___________________________________________

Стріла Купідона - _____________________________________________

Сфінксова загадка - ____________________________________________

Танталові муки - ______________________________________________

Терези Феміди - _______________________________________________

Троянський кінь - _____________________________________________

Юпітер, ти гнівишся... - ________________________________________

Яблуко розбрату - _____________________________________________

Література

Тексти:

1. Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции. – Симферополь: Реноме, 1998. – 480 с. (или другое издание).

2. Грейвс Р. Мифы Древней Греции./ Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1991. – 620 с. или М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 432 и 448 с.

3. Міфи Давньої Греції. Переказ К. Головацької. – К.: Веселка, 1986. – 215 с.

4. Легенды и мифы Древнего Рима и Древней Греции. – Кишинев, 1994. – 574 с.

5. Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. – М.: Советская энциклопедия, 1980-1982. – Т. 1. – 671с.; Т. 2. – 720 с.

6. Легенды и сказания Древней Греции и Древнего Рима / Сост. А.А. Нейхардт. – М.: Правда, 1990. – 574 с.

Основна:

1. Аверинцев С.С. Мифы // Литературный энциклопедический словарь /Под ред. В.М. Кожевникова и др. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – С. 222-225.

2. Боннар А. Люди и боги // Боннар А. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1995. – С. 127-145.

3. Голосовкер Э.Я. Логика мифа. – М.: Наука, 1987. – 218 с.

4. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. – М.: Наука, 1976. – 407 с.

5. Тахо-Годи А.А. Греческая мифология. – М.: ООО “Издательство АСТ”; Харьков: Фолио. 2002. – 256 с.

6. Лосев А.Ф. Мифология греков и римлян. – М.: Мысль, 1996. – 975 с.

7. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление // Психология мышления. / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.В. Петухова. - М: Изд-во МГУ, 1980. - С. 130-140.

Додаткова:

1. Гулыга А.В. Миф как философская проблема // Античная культура и современная наука. – М.: Наука, 1985. – С. 271-276.

2. Элиаде М. Аспекты мифа. – М.: ACADEMIA, 1994. – 240 с.

3. Словник античної міфології. – К.: Наукова думка, 1985. – 236 с.

4. Словарь мифов / Пер. с англ. Ю. Бондарева. – М.: ФИАР-ПРЕСС, 2001. – 432 с.

5. Мифология. Большой энциклопедический словарь/ Гл. ред. Е.М. Мелетинский. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – 736 с.

 

  Семінарське заняття № 3 ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. ПОЕМА ГОМЕРА «ІЛІАДА»      

 

1. Поняття про епос. Соціально-історична основа епосу. Своєрідність епічної фабули, часу та простору.

2. Міфи про Троянську війну. Їх історична основа.

3. Принципи епічної характеристики героїв "Іліади". Статичність характерів, перевага зовнішніх характеристик над внутрішніми. Зародження індивідуальної характеристики.

4. Люди та боги в поемі Гомера. Людина і доля. Боги і доля.

5. Особливості епічної майстерності Гомера ("епічний простір", монументальність, енциклопедичність, світ речей тощо).

6. Художні засоби: постійні епітети, повторюваність описів, епічні формули. Роль гіперболи. Прості і розгорнуті порівняння, їх художня функція.

 

Терміни та поняття:

архаїчний епос, героїчний епос, гекзаметр, гіпербола, «гомерівське питання», композиція, конфлікт, постійній епітет, поема, ретардація, стиль, сюжет, фабула.

 

Питання та творчі завдання

1. Що таке «гомерівське питання»?

2. Чому Гомера називають «батьком давньогрецької літератури»?

3. Які теорії походження Гомерової «Іліади» Ви знаєте?

4. Скільки століть відділяло час Троянської війни від часу створення героїчних поем? Як цей фактор вплинув на текст? Наскільки достовірно текст «Іліади» відображає події того часу? (Ознайомтеся зі свідченнями археологів).

5. Коли були вперше записані тексти Гомера?

6. Що Ви знаєте про відкриття Генріха Шлімана? Як вони вплинули на формування європейської традиції дослідження творів Гомера?

7. Як співвідносяться міфологічне та історичне у творі? Чи можна в цьому випадку говорити про міфологізацію історії?

8. Як, на Вашу думку, коректніше було б визначити жанр твору: «епос», «героїчний епос», «поема», «героїчна поема»? Обґрунтуйте свою позицію.

9. Чому «Іліаду» Гомера називають «енциклопедією» грецької старовини?

10. Метод Гомера іноді визначають як «наївний реалізм». Чому?

11. Чи є аналоги творам Гомера в інших національних літературах? Назвіть їх.

12. Які крилаті вислови походять із гомерової «Іліади»? Випишіть їх та поясніть.

13. Випишіть приклади розгорнутих порівнянь та постійних епітетів із тексту.

14. Як літературознавці та культурологи пояснюють виникнення постійних епітетів? Яка з версій Вам більше імпонує?

15. Хто з поетів та письменників пізніших епох продовжував традиції Гомера?

16. Хто перекладав «Іліаду» російською та українською мовами?

17. Які Ви знаєте екранізації творів Гомера?

Література

Основна:

1. Анпеткова-Шарова Г.Г., Чекалова Е.И. Античная литература: Учебное пособие. – Л.: Издательство ЛГУ, 1989. – 269 с.

2. Лосев А.Ф. Античная литература/ Под ред. А.А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРО, при участии изд. “Омега-Л”, 2005. – 543 с.

3. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. – К.: Либідь, 2001. – 718 с.

4. Підлісна Г.Н. Антична література. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1992. – 255 с.

5. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высшая школа, 1977. – 551 с.

6. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 464 с.

7. Шалагінов Б.Б. Антична література від античності до початку XIX століття. — К.: Академія, 2004. — 360 с.

Додаткова:

1. Боннар А. Илиада и гуманизм Гомера // Андре Боннар. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1995. – С. 26-50.

2. Гордезиани Р.В. Илиада и Одиссея – памятники письменности // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 146-166.

3. Жирмунский В. Народный героический эпос. Сравнительно-исторические очерки. – М.-Л.: ГИХЛ. 1962. – 435 с.

4. Зайцева А.И. Древнегреческий героический эпос и “Илиада” Гомера // Гомер. Илиада. – Л: Художественная литература, 1990. – С. 395-416.

5. Зайцева А.И. Свобода воли и божественное руководство в гомеровском эпосе // Вестник древней истории. – 1987. – № 3. – С. 139-142.

6. Лосев А.Ф. Гомер /Предисл. А.А. Тахо-Годи. — 2-е изд., испр.— М.: Молодая гвардия — Соратник, 2006.— 400 с.— (Жизнь замечательных людей).

7. Мосенкіс Ю.Л., Грецька поема за вісім століть до Гомера // Мовні і концептуальні картини світу. – К, 2002: Прайм-М. – № 6. – С. 45-49.

8. Сахарный Н. Гомеровский эпос. – М.: Художественная литература, 1976. – 397 с.

9. Путилов Б. Н. Эпическое сказительство. Типология и этническая специфика. Серия: Исследования по фольклору и мифологии Востока. – М:. Восточная литература, 1997. – 295 с.

10. Тахо-Годи А.А. Мифологическое происхождение языка “Илиады” Гомера // Античность и современность. – М.: Наука, 1972. – С. 196-215.

11. Тахо-Годи А.А. Структура поэтических тропов в “Илиаде” Гомера // Вопросы античной литературы и классической филологии. – М.: Наука, 1966. – С. 45-59.

12. Флоренсов Н. Троянская война и поэмы Гомера. – М.: Наука, 1991. – 143 с.

13. Чистякова Н. История возникновения и развития древнегреческого эпоса. – СПб.: Изд-во СПб. университета, 1999. – 122 с.

14. Шталь И.В. Гомеровский эпос: Опыт текстологического анализа “Илиады”: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1975. – 245 с.

15. Шталь И.В. Синкретизм эпического мышления и принципы эпической характеристики предметов и явлений (На материале “Илиады” Гомера) // Античность и современность. – М.: Наука, 1972. – С. 215-222.

Семінарське заняття № 4 КЛАСИЧНА ЛІРИКА ЕЛЛАДИ

1. Походження і розвиток лірики. Класифікація давньогрецької лірики. Основні види меліки. Сольна і хорова. Елегія та ямб.

2. Сапфо – «десята муза»:

біографічні відомості;

тематичне та жанрове розмаїття лірики;

роль міфології;

своєрідність відображення душевного стану людини;

картини природи та їх функція ;

естетичні відкриття Сапфо в подальшому розвитку античної та новоєвропейської лірики.

3. Походження хорової лірики. Пеан і дифірамб.

4. Творчість Піндара:

дидактична спрямованість віршів;

використання міфу;

структура і зміст «Олімпійської оди. Рік 476».

Терміни та поняття:

лірика, меліка, монодична лірика, хорова лірика, декламація, елегія, ямб, гімн, епіталама, дидактизм, пеан, дифірамб.

 

Питання та творчі завдання

1. Які соціальні та психологічні фактори сприяли формуванню лірики як окремого літературного роду?

2. Назвіть терміни для визначення ліричних жанрів, які прийшли в сучасну літературу з античності. Чим відрізняється їх тлумачення в давнину і у сьогоденні? Як змінилося значення терміну «ямб»?

3. Коли виник термін «лірика» і у зв’язку з чим?

4. Чим обумовлена класифікація лірики на хорову та сольну?

5. Заповніть таблицю, визначивши риси сольної та хорової меліки:

  Хорова меліка Сольна меліка
1. Призначення, суспільна функція.    
2. Специфіка виконання, «ситуація» виконання.    
3. Жанровий склад.    
4. Представники    

6. Які тематичні різновиди елегії Ви знаєте?

7. Які типи строфи були властиві античній ліриці? Що таке «сапфічна строфа»?

8.Випишіть із творів Сапфо приклади зображення душевного стану людини.

9.Вивчіть напам’ять та підготуйтесь до виразного читання одного з творів давньогрецької лірики (за власним вибором).

Література

Тексти

1. Античная литература. Греция: Антология. / Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – Ч. 1. – М.: Высшая школа, 1989. – 512 с.

2. Античная лирика. – М.: Художеств. литература, 1968. – 623 с.

Основна:

1. Анпеткова-Шарова Г.Г., Чекалова Е.И. Античная литература: Учебное пособие. – Л.: Издательство ЛГУ, 1989. – 269 с.

2. Лосев А.Ф. Античная литература/ Под ред. А.А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРО, при участии изд. “Омега-Л”, 2005. – 543 с.

3. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. – К.: Либідь, 2001. – 718 с.

4. Підлісна Г.Н. Антична література. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1992. – 255 с.

5. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высшая школа, 1977. – 551 с.

6. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 464 с.

7. Шалагінов Б.Б. Антична література від античності до початку XIX століття. — К.: Академія, 2004. — 360 с.

Додаткова:

1. Боннар А. Архилох – поэт и гражданин //Боннар Андре. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1995. – С. 66-81.

2. Боннар А. Сапфо с Лесбоса – десятая муза //Боннар Андре. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1995. – С. 82-96.

3. Федоров Н.А. Греческая лирика. Лекция. – М.: Издательство МГУ, 1963. – 42 с.

4. Ярхо В. Н. Поэтическое “Я” в древнегреческой лирике// Вопросы литературы. – 1988. - № 4. – С. 130-154.

5. Гаспаров М.Л. Об античной поэзии: Поэты. Поэтика. Риторика. – СПб.: Азбука, 2000. – 480 с.

6. Фрейденберг О. Ф. Происхождение греческой лирики // Вопросы литературы. – 1973. – № 11. – С. 101 – 123.

7. Ярхо В. Н., Полонская К.П. Античная лирика. Ранняя греческая лирика. Эллинистическая лирика. Римская поэзия. – М.: Высшая школа, 1967. – 211 с.

8. Чистякова Н.А. Эллинистическая поэзия. Литературная традиция и фольклор. – Л.: Издательство ЛГУ, 1988. – 173 с.

9. Шалагінов Б. Б. Лірика ранньої класики: Вивчення давньогрецької лірики // Зарубіжна література в навчальних закладах, 2002. – №6. – С. 45-48.

 

 

Семінарське заняття № 5 ТРАГЕДІЇ СОФОКЛА «АНТИГОНА» та «ЕДІП-ЦАР»  

1. Давньогрецький театр. Походження трагедії та її структура.

2. Внесок Софокла в розвиток античної драматургії. Сутність нововведень.

3. Своєрідність драматичного конфлікту у творах Софокла. Поняття катарсису.

4. Функція хору в драмах Софокла. Його етико-філософське значення.

5. Протистояння людини та року в драмах Софокла.

6. Система діючих осіб. Уявлення про ідеальну людину. Жіночі образи. Едіп та Антигона як «вічні образи».

Терміни та поняття:

агон, антагоніст, антистрофа, “Deus ex machina”, дифірамб, драма, «вічний образ», катарсис, коммос, конфлікт драми, корифей, містерія, орхестра, парод, перипетія, пролог, проскеній, протагоніст, рок, скене, стасим, строфа, трагедія, трагічний герой, характер, хор трагедії, ексод, епісодії.

 

Питання та творчі завдання

1. Чим відрізняється драма від епосу та лірики?

2. В яких містах знаходилися найвідоміші античні театри та чи були вони на території сучасної України?

3. Що Ви знаєте про життя та творчість Софокла, які міфи пов’язані з його іменем? В яких сферах суспільного буття, окрім драматургії, він проявив себе?

4. Скільки творів приписують літературознавці Софоклові та які з них збереглися до наших часів?

5. Чи можна сказати, що Софокл у своїх творах подає людей не такими, якими вони є, а такими, якими вони мають бути? Якими рисами Софокл наділяє своїх головних героїв?

6. У чому полягає новаторство Софокла у змалюванні жіночих образів? Яку функцію виконувала жінка в давньогрецькому суспільстві часів Софокла? Назвіть ще давньогрецькі драми, в яких вона є головною героїнею.

7. Навіщо, окрім Антигони, Софокл вводить у драму образ Ісмени? Чи можна сказати, що в основі композиції системи персонажів покладено принцип контрасту?

8. Чию позицію виражає хор у трагедіях Софокла?

9. Чим відрізняються «вічні» образи від «традиційних»?

10. Прочитайте працю Аристотеля про трагедію (фрагмент «Поетики»). Що, на його думку, є об’єктом, способом та засобом змалювання в трагедії? Яка її мета? Що таке «катарсис»? Які вимоги пред’являє Аристотель до трагічного характеру? Чи виконує їх Софокл?

11. Хто з психоаналітиків ХХ століття звертався до аналізу образу Едіпа? Що означає вираз «Едіпів комплекс»?

12. Випишіть із драм Софокла «крилаті слова» та афоризми.

Література

Основна:

1. Анпеткова-Шарова Г.Г., Чекалова Е.И. Античная литература: Учебное пособие. – Л.: Издательство ЛГУ, 1989. – 269 с.

2. Лосев А.Ф. Античная литература/ Под ред. А.А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРО, при участии изд. “Омега-Л”, 2005. – 543 с.

3. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. – К.: Либідь, 2001. – 718 с.

4. Підлісна Г.Н. Антична література. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1992. – 255 с.

5. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высшая школа, 1977. – 551 с.

6. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 464с.

7. Шалагінов Б.Б. Антична література від античності до початку XIX століття. — К.: Академія, 2004. — 360 с.

Додаткова:

1. Гаспаров М.Л. Сюжетосложение греческой трагедии // Новое в современной класической филологии. – М.: Наука, 1979. – С. 126-166.

2. Головня В. История античного театра / Под редакцией С. Аверинцева. – М.: Искусство, 1972. – 400 с.

3. Грабарь-Пассек М. Античные сюжеты и формы в западноевропейской литературе. – М.: Наука, 1966. – 319 с.

4. Зайцева І.Є. Давньогрецький театр: Матеріал до уроку (походження трагедії й комедії; творчість Есхіла, Софокла, Евріпіда; вплив давньогрецького театру на розвиток світової драми)// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.- К., 2002.- N 8 - С. 30-33.

5. Каллистов Д.П. Античный театр. – Л.: Искусство, 1970. – 176 с.

6. Корнель П., Міркування про драматичну поезію: Про давньогрецьку драматургію // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 39, 40.

7. Стратилатова В.П. Приемы драматизации хоровых партий в трагедиях Софокла // Античность и современность. – М.: Наука, 1972. – С. 263-268.

8. Шалагінов Б. Б. Афінська трагедія // Зарубіжна література в навчальних закладах. –2002. – № 8. – С. 53-59.

9. Шкаруба Л.М. Древнегреческая трагедия: от Эсхила до Эврипида // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2004.- № 11. - С.9-19.

10. Ярхо В.Н. Античная драма. Технология мастерства. – М.: Высшая школа, 1990. – 142 с.

11. Ярхо В.Н. Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегреческой трагедии. – М.: Худ. лит., 1978. – 301 с.

12. Ярхо В.Н. Древнегреческая литература. Трагедия: Сборник трудов. – М.: Лабиринт, 2000. – 352 с.

13. Ярхо В.Н. Трагедия долга: «Антигона» Софокла // Ярхо В.Н. Семь дней в афинском театре Диониса. – М.: Лабиринт, 2004. – С. 106-184.

 


 

Семінарське заняття № 6   ДАВНЬОАТТИЧНА КОМЕДІЯ. АРИСТОФАН. «ХМАРИ». «ВЕРШНИКИ»  

1. Теорії походження давньогрецької комедії та її структура. Фольклорна основа жанру комедії. Елементи обрядової гри в сюжеті та структурі давньої комедії.

2. Творчий доробок Аристофана: тематика та проблематика його творів (загальний огляд). Характер відображення сучасності та вплив на суспільно-політичні події доби.

3. Поетика комедій Аристофана:

основні джерела сюжетів;

умовно-фантастичний характер фабули;

пародійний елемент у комедії, сатира, гротеск і карикатура;

агони та їхня роль у розумінні естетичної позиції автора;

образ та функції хору в комедіях;

стиль, своєрідність лексики.

4. Актуальність аристофанівських комедій:

тема влади та народу, внутрішньої та зовнішньої політики у «Вершниках»;

філософські та педагогічні ідеї у «Хмарах».

5. Значення творчості Аристофана в історії європейської комедійної традиції.

 

Терміни та поняття:

агон, анапести, антиепіррема, антода, ателлана, гротеск, давньоаттична комедія, Діонісії, еллінізм, епіллій, епіррема, комедія, комос, мім, ода, палліата, парабаса, пародія, претекстата, сатира, сентенція, софізм, стоїцизм, тогата, травестія, фантастика, фесценніна.

 

Питання та творчі завдання

1. Коли виникає антична комедія і з якими суспільними факторами це пов’язано?

2. Що Ви знаєте про походження терміну «комедія»?

3. Чому Аристофана називають «батьком комедії»?

4. Які прийоми та засоби створення комічного ефекту використовує Аристофан у своїх творах? Заповніть таблицю:

 

прийоми створення комічного ефекту приклади з художніх текстів
1.      
2.      
3.      
4.      
5.      
6.      

 

5. Наскільки достовірно змальовує Аристофан своїх сучасників у комедіях? Чи можна стверджувати, що аристофанівський Сократ передає точний образ філософа?

6. Як співвідносяться реальне та фантастичне в комедіях Аристофана?

7. Виходячи з яких принципів Аристофан обирає назви для своїх комедій?

8. Хто такі софісти і що Вам про них відомо?

9. Хто з античних комедіографів продовжував традиції аристофанівської комедії?

Література

Основна:

1. Анпеткова-Шарова Г.Г., Чекалова Е.И. Античная литература: Учебное пособие. – Л.: Издательство ЛГУ, 1989. – 269 с.

2. Лосев А.Ф. Античная литература/ Под ред. А.А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРО, при участии изд. “Омега-Л”, 2005. – 543 с.

3. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. – К.: Либідь, 2001. – 718 с.

4. Підлісна Г.Н. Антична література. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1992. – 255 с.

5. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высшая школа, 1977. – 551 с.

6. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 464 с.

7. Шалагінов Б.Б. Антична література від античності до початку XIX століття. — К.: Академія, 2004. — 360 с.

Додаткова:

1. Аристофан. Сборник статей. – М.: Изд-во МГУ, 1956. – 196 с.

2. Білецький О. Неповторний Арістофан // Арістофан. Комедії. – Х.: Фоліо, 2002. – С. 3-18.

3. Боннар А. Смех Аристофана // Андре Боннар. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1995. – С. 442-465.

4. Головня В.В. Аристофан. – М.: АН СССР, 1955. – 181 с.

5. Гусейнов Г. Аристофан. – М.: Искусство, 1988. – 270 с.

6. Соболевский С.И. Аристофан и его время. – М.: АН СССР, 1957. – 419 с.

7. Ярхо В. Н. Аристофан // История всемирной литературы. В 9 т. - Т. 1. - М.: Академия наук СССР, 1983. - С. 372-377.

8. Ярхо В. Н. У истоков западноевропейской комедии. – М.: Наука, 1979. – 175 с.

9. Ярхо В.Н. Аристофан. – М.: Гослитиздат, 1954. – 133 с.

10. Ярхо В.Н. Греческая и греко-римская комедия / Древнегреческая литература: Собрание трудов. – М.: Лабиринт. 2002. – 256 с.

 

 

Семінарське заняття № 7 ПОЕЗІЯ РИМУ. ГОРАЦІЙ  

1. Загальна характеристика розвитку давньоримської поезії (характер наслідування давньогрецьких традицій та специфічні риси; основні школи та імена).

2. Творчість Горація в контексті соціального і літературного життя епохи Августа.

3. Філософські основи творчості Горація:

філософія «золотої середини» (книга ІІ, ода 10 «До Ліцінія Мурени»);

проблемно-тематичне поле поетичних текстів.

4. Поетика Горація:

естетичні погляди поета в «Посланні до Пісонів» («Про мистецтво поезії»);

жанровий склад поезії Горація (оди, еподи, сатири, послання);

типи строф (орієнтація на традицію давньогрецької строфіки);

своєрідність композиції (початок і кінцівка вірша, контрасти, поєднання описовості та філософських сентенцій тощо);

специфіка розгортання ліричної теми в поезії Горація;

«вражаюча предметність» (І.В. Гете) образності, конкретика, наочність;

поетичний синтаксис, інверсії, інтонаційна напруженість.

5. Доля творчої спадщини Горація в подальшому літературному процесі.

 

Терміни та поняття:

«алкеєва строфа», жанр, композиція, лірика, ода, послання, поезія, розмір, «сапфічна строфа», сатира, стоїцизм, строфа, філософія «золотої середини», елегія, епіграма, епікурейство, еподи.

Питання та творчі завдання

1. Які творчі досягнення Горація принесли йому світову славу?

2. Які види строф використовував у своїй творчості Горацій? Із збірки віршів виберіть приклади кожного з типів строфи.

3. Випишіть з поетичних текстів Горація філософські сентенції.

4. Прочитайте та проаналізуйте «Послання до Пісонів» («Про мистецтво поезії») Горація. Випишіть основні тези.

6. Хто з російських і українських поетів перекладав тексти Горація? Які саме?

7. Підготуйте творчу роботу на тему: «Римські поети і римська тема в російській поетичній традиції» (Ф. Тютчев «Послание Горация к Меценату, в котором приглашает его к сельскому обеду…», «Цицерон», «Рим ночью», «В Риме»; И.Бродский «Письмо к Горацию» (фрагмент из эссе); «Гораций. К Постуму», «Письмо к римскому другу»).

Література

Основна:

1. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. – К.: Либідь, 2001. – 718 с.

2. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 464 с.

3. Лосев А.Ф. Античная литература/ Под ред. А.А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРО, при участии изд. “Омега-Л”, 2005. – 543 с.

4. Підлісна Г.Н. Антична література. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1992. – 255 с.

Додаткова:

1. Гаспаров М.Л. Гораций, или золото середины // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 148 – 191.

2. Гаспаров М.Л. Поэт и поэзия в римской литературе // Культура древнего Рима. – М.: Наука, 1985. – Т 1. – С. 300 – 335.

3. Дуров В.С. Жанр сатиры в римской литературе. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1987. – 160 с.

4. Лубківський Р., Содомора А. Римська поезія // Жовтень. – 1987. – № 10. – С. 11.

5. Морева-Вулих Н.В. Римский классицизм: творчество Вергилия, лирика Горация. – СПб.: Академический проект, 2000. – 272 с.

6. Полонская К.П. Римские поэты эпохи принципата Августа. – М.: Издательство МГУ, 1963. – 107 с.

7. Содомора А.О. Горацій і його поетична творчість // Квінт Горацій Флакк. Твори. – К.: Дніпро, 1982. – С. 5-23.

Семінарське заняття № 8. ПОЕМА ВЕРГІЛІЯ «ЕНЕЇДА»  

Музи, дорожчі мені від усього на світі! Богині,

Що найпильніше служу вам і серцем шаную я щирим...

(Вергілій «Георгіки», кн. II. Переклад М. Зерова)

 

“Гетьте, дайте дорогу, ви, римські письменники й грецькі,

Більше щось і за саму “Іліаду” росте”

(Проперцій. Переклад М. Зерова)

 

1. Історія створення поеми. Джерела.

2. Вергілій та Гомер:

характер наслідування на рівні сюжету, окремих мотивів та образів;

на рівні стилістики;

картина світу у Гомера та Вергілія;

субординація люди – боги, тема Року;

давньогрецькі та давньоримські чесноти, етичні цінності;

поняття героїчного (Одіссей – Еней).

3. Ідейно-політичні завдання «Енеїди». «Панегіричний» характер поеми. Історичне та міфологічне.

4. Художні особливості «Енеїди»:

увага до світу речей, деталі;

психологізм;

ліризм;

драматизм;

музичність;

образність;

сентенційність тощо.

5. Сюжет та система образів. Еволюція образу Енея. Доля Дідони – «єдина драма римлян, гідна грецької трагедії» (Ф. Лео).

6. Літературна доля «Енеїди». Вергілій і Данте.

Терміни та поняття:

поема, фатум, монотеїзм, «римська звитяга», ліризм, психологізм, епілій, стоїцизм, риторика, історизм, анамнезис, метемпсихоз.

Питання та творчі завдання

1. Що Ви знаєте про історію перекладів «Енеїди» російською та українською мовами?

2. Прочитайте та прокоментуйте вірш М. Зерова «Вергілій». Які факти біографії та творчості римського класика відобразилися в цьому тексті?

 

ВЕРГІЛІЙ

Мужик із Мантуї, повільний і смаглявий,

З дитинства ніжного колисаний селом,

Звеличив кий, і плуг, і мідяний шолом,

І знявся до вершин нечуваної слави.

...Той час минув - і Рим, і цезарів діла

Рука історії до трун поволокла,

Де сплять усіх часів ілюзії й корони.

Та він живе, і дзвін гучних його поем

Донині сниться нам риданнями Дідони,

Бряжчанням панцирів і сплесками трирем.

 

3. Порівняйте опис щита Ахілла у Гомера та щита Енея у Вергілія. Чим вони відрізняються? Яку функція він має в кожній із поем?

 

 

Щит Енея (Вергілій) Там-бо на тому щиті, прозираючи роки майбутні, Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди Римського роду тріумфи, Асканіїв рід знаменитий І незчисленні усі, послідовно проваджені війни Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих Як вони граються сміло, до матері як припадають, Як і вона, повернувши до них свою шию могутню Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне Гам - підіймається Рим, там - сабінських жінок викрадають - Лиже насильство під час циркової забави; ще далі Вирізьбив бог бойовище нове, що схопилося раптом Поміж куретами, Тацієм давнім та римським народом Далі обидва царі, військове покінчивши змагання Перед жертовником, збройні, з вином у руках поставали І, заколовши свиню, мирову виробляють угоду     Щит Ахілла (Гомер)   Щит той з п'ятьох був шарів шкіряних, а поверх він багато Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко. Землю на нім він зобразив майстерно, і небо, і море, Сонця невтомного коло, і срібний у повені місяць, І незліченні сузір'я, що неба склепіння вінчають, Посеред них і Плеяди, й Пади, і міць Оріона, Й навіть Ведмедицю - інші ще Возом її називають. Крутиться Віз той на місці й лише вигляда Оріона, - Тільки один до купань в Океані-ріці непричетний. Вирізьбив ще на щиті він для смертних людей два прекрасні Міста. В одному із них - весілля та учти справляють, Юних дівчат при світлі ясних смолоскипів виводять З їхніх світлиць і ведуть через місто під співи весільні. Жваво кружляють в танку юнаки, і лунають довкола Флейти й формінги дзвінкі, а жінки, стоячи на порозі Власних осель, на юні веселощі з подивом зирять. Сила народу на площі міській гомоніла. Знялась там Буча бурхлива - двоє мужів про пеню сперечались За чоловіка убитого.







Дата добавления: 2015-06-12; просмотров: 2730. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2021 год . (0.091 сек.) русская версия | украинская версия