Класифікація і характеристика трудових рухів, дій, прийомів
Класифікація трудових рухів здійснюється по ряду ознак. 1. За тривалістю трудові рухи поділяються на короткі і довгі. В усіх випадках варто прагнути робити по можливості короткі рухи (до відомих меж звичайно), це досягається зручним розташуванням заготовок, інструменту, допоміжних матеріалів; раціональним розташуванням засобів управління машинами і механізмами, допоміжних засобів. 2. За напрямком руху поділяються на горизонтальні і вертикальні, прямолінійні і радіальні. По можливості потрібно заміняти вертикальні рухи горизонтальними (виключати нагинання і розгинання тулуба для підняття деталі з підлоги за рахунок застосування етажерок, стелажів і інших пристосувань оптимальної висоти для укладання деталей). Варто враховувати, що найменша швидкість руху рук спостерігається при русі від себе і знизу нагору; тому, якщо потрібна швидка реакція, треба проектувати рух до себе. При переміщенні людини доцільніший прямолінійний рух, ніж криволінійний або радіальний. Якщо ж мова йде про рухи рук, то найбільш зручні радіальні, а не прямолінійні рухи, що викликано анатомічними особливостями суглобів. Обертальні рухи в 1,5 рази швидші поступальних. 3. За сталістю виконання виділяють рухи з постійним і змінним напрямком. Стандартні рухи з постійним напрямком бажаніші рухів з змінним напрямком, тому що перші дозволяють виробляти автоматизм у роботі. Тому при організації робочого місця, розташуванні інструменту, деталей, вставленні устаткування, розміщенні засобів управління механізмами варто враховувати це правило. 4. За суміщенням можна виділити одночасні і індивідуальні (послідовно виконувані) рухи. Доцільно скрізь, де тільки можливо, суміщення роботи органів людини, наприклад, обох рук або рук і ніг. З погляду фізіології, людині зручніше поєднувати згинання правої руки з розгинанням лівої. Таке суміщення підвищує працездатність правої руки приблизно на 40%. Якщо ж одночасно згинати дві руки, то працездатність правої руки знижується на 10-20%. 5. За точністю виконання рухи бувають вимушені і рішучі. Перші вимагають влучності, точності або обережності, якщо виконуються в незручних умовах, другі – стандартні рухи, що не вимагають від робітника точності виконання, влучності й обережності. Як показує досвід, вимушені рухи в 5-10 разів триваліші рішучих рухів і менш ефективні. 6. За регламентом виконання рухи бувають переривисті і безупинні. Необхідно прагнути (по можливості) до виконання безупинних рухів, оскільки при виконанні серії дрібних рухів затрачається додаткова енергія на поновлення і гальмування кожного з цих рухів. 7. За функціональним призначенням рухи можуть бути робочими і холостими. Робочими називаються рухи, у результаті яких виконується корисна робота. При холостих рухах корисна робота не виконується. Також виділяють: · основні рухи – абсолютно необхідні для досягнення мети трудового процесу; · поправочні рухи – корегують основні рухи внаслідок відхилення від умов праці; · аварійні рухи – при виникненні непередбачених ситуацій; · зайві або помилкові рухи – виконуються мимоволі і заважають основним рухам. 8. По фізичному навантаженню – легкі і напружені рухи. Характерні риси трудових дій як елементів трудового процесу – їхня універсальність, сталість складу і сполучень рухів у кожному з них, стабільна трудомісткість і повторюваність. За принципом універсальності, трудові дії підрозділяються на дві групи, що залежать від сфери застосування і призначення трудових дій. Перша група, у свою чергу, має наскрізний і специфічний види. Наскрізні трудові дії застосовуються при виконанні найрізноманітніших процесів. До них відносяться: “взяти”, “підняти”, “покласти”, “укласти”, “установити”, “роз’єднати”, “повернути”, “натиснути кнопку”. До специфічного виду відносяться трудові дії, характерні для тієї або іншої операції або виду робіт: “розправити”, “розрівняти”, “зв’язати”, “розмотати” і т.д. Трудові дії, відповідно до їхнього призначення, підрозділяються на переміщувальні, з’єднувальні і пов’язані з управлінням устаткуванням. До переміщувальних відносяться трудові дії “взяти”, “піднести”, “покласти”, “повернути” і т.д.
|
