Поняття виробничого, технологічного та трудового процесу
Об’єкт організації праці – діяльність людини при здійсненні виробничого процесу. Виробничий процес представляє собою процес перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у готову продукцію. За основу найпростішої організаційної системи розглядають комплекс із трьох елементів: предмет, знаряддя праці, працівник, а також зв’язки між ними – між знаряддям (машиною) і предметом праці (технологічні операції); працівник зі знаряддями праці і предметами праці або його трудові дії з ними. Ця система представляє собою в просторі робоче місце, у часі – трудовий процес. Виробничий процес – це сукупність процесів праці і технології, необхідних для регулярного досягнення певної виробничої мети, він характеризується особливим технологічним змістом і вимагає для свого виконання спеціальних засобів виробництва і працівників певних професій. Трудовий процес – сукупність дій виконавця або групи виконавців по перетворенню предметів праці в продукт праці, які виконуються на робочих місцях. Технологічний процес – це доцільна зміна форми, розмірів, властивостей, положення, місця предметів праці. Технологічний процес складається з ряду послідовних технологічних операцій, необхідних для досягнення мети виробничого процесу (чи однієї з локальних цілей). Технологічні процеси за джерелом енергії, необхідної для їхнього здійснення, можна розділити на природні (пасивні) і активні. Перші відбуваються як природні процеси і не вимагають додаткової, перетвореної людиною енергії для впливу на предмет праці (сушіння сировини, остигання металу в звичайних умовах і т.п.). Активні технологічні процеси протікають у результаті безпосередньої дії людини на предмет праці, або в результаті впливу засобів праці, що приводяться в рух енергією, доцільно перетвореною людиною. За ступенем безперервності впливу на предмет праці технологічні процеси поділяються на неперервні і дискретні. При неперервних технологічний процес не зупиняється під час завантаження сировини, видачі готової продукції і контролю процесу. З метою організації нормування праці безупинні процеси можна поділити на ті, що виконуються цілодобово, і процеси, що можуть перериватися в зв’язку з закінченням робочого дня або після виконання заданої програми випуску. До цілодобового відносяться: виплавка чавуну, безупинні апаратурні процеси в хімічній промисловості, до не цілодобових – виготовлення пельменів на автоматах, транспортування вантажів на стрічкових транспортерах і т.і. У зв’язку з особливостями встановлення норм, до неперервних можна віднести процеси з безупинною видачею однієї і тієї ж продукції, при яких можуть мати місце перерви протягом робочого дня для попередження й усунення порушень самого процесу. Це виготовлення продукції на автоматичній лінії, виробництво певного сорту тканини на автоматичних ткацьких верстатах та інші. Дискретні процесихарактеризуються наявністю перерв у дії на предмет праці. У свою чергу, вони поділяються на циклічні і нециклічні. До циклічних відносяться перервні процеси, увесь час повторювані при виконанні конкретного виробничого завдання по виготовленню даної продукції (вироблення вершкового масла, механічна обробка серії деталей на верстатах і т.д.) До нециклічних процесів відносяться перервні процеси, що не повторюються або повторюються в різній послідовності (термічна обробка деталей при дрібносерійному й одиничному їхньому виробництві). У залежності від способу впливу на предмет праці і застосовуваного устаткування розрізняють механічні й апаратурні технологічні процеси. Механічні процеси здійснюються вручну або за допомогою машин (верстати, складальні автомати і т.д.). У результаті предмет праці піддається механічним впливам, тобто змінюються його форма, розміри, положення. Апаратурні процеси протікають в апаратах різних конструкційних форм - печах, камерах, ваннах і т.д. Продукт апаратурного процесу може відрізнятися від сировини по хімічному складі, структурі й агрегатному стану. Апаратурні процеси переважають у хімічній, металургійній, харчовій, мікробіологічній галузях промисловості.
|
