Тема 1. Сутність, задачі та зміст організації праці

Організація працІ

 

 

Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення

1.1. Предмет дисципліни "Організація праці";

 

В найзагальнішому розумінні, праця — це діяльність людини спрямована на досягнення певного результату. Праця як доцільна і цілеспрямована діяльність людей є неодмінною умовою існування і розвитку суспільства.

За традиційним підходом до розгля­ду праці як чинника виробництва, процес праці містить три обо­в'язкові елементи: доцільну діяльність людини (власне працю), предмети праці та засоби праці. Нині економічна наука розглядає працю ширше і комплексніше. Зокрема пропонується розглядати щонайменше п'ять елементів процесу праці:

предмет праці — річ, дана природою, або предмет, вироблений попередньою працею, чи об'єкт надання послуг, на котрі спрямована трудова діяльність пра­цівника з метою надання їм нових корисних людині властивостей;

засіб праці — провідник продуктивної дії людини на предмети і сили природи, те знаряддя, за допомогою якого працівник впли­ває на предмет праці;

технологія діяльності — визначений поря­док виробничих процесів, сукупність методів впливу на предмет праці для зміни чи надання йому нових властивостей, форми, місцезнаходження в просторі, взаємного розташування складових блага, що виробляється;

організація праці — система виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок організації та здійснення процесу праці;

сама праця (жива праця) — процес усвідомленого впливу працівника на предмети праці за допомогою засобів праці, техно­логії, організації з метою зміни предметів і сил природи задля за­доволення своїх потреб. У процесі праці люди взаємодіють також і з навколишнім середовищем.

Взаємодія людини з названими елементами процесу праці показана на рис. 2.1.

 

Рис. 2.1. Взаємодія людини з елементами процесу праці

 

При аналізі змісту організації праці слід враховувати особли­вості виробничого рівня, на якому вона відбувається.

На макроекономічному рівні вдосконалення організації праці має такі завдання: відвернення економічних і соціальних втрат, забезпечення якнайповнішого використання людських ресурсів су­спільства, регулювання співвідношення чисельності зайнятих в га­лузях матеріального і нематеріального виробництва, перерозподіл працівників між галузями і раціональне розміщення ресурсів між регіонами країни тощо. Для цього застосовуються прямі і непрямі регулятори, що враховують міру розвитку ринкових відносин.

На мікроекономічному рівні головне значення для організації праці мають питання правильної розстановки працівників у вироб­ництві на основі раціонального поділу праці і суміщення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування. Ще одним завдан­ням є узгодженість діяльності - кооперування при здійсненні су­ворої кількісної пропорційності трудових витрат на взаємопов'я­заних ділянках виробництва. У цьому важлива роль належить тех­нологічному і виробничому плануванню, нормуванню праці, які дозволяють науково встановити кількісну пропорційність якісно різних видів праці.

На конкретному робочому місці вирішуються такі завдання організації праці, як впровадження найпрогресивніших робочих прийомів і раціонального змісту всього комплексу трудових опера­цій, правильне обладнання і планування робочих місць, рівномір­не і безперебійне забезпечення їх інструментами та матеріалами, створення належних санітарно-гігієнічних і естетичних умов для роботи і життєдіяльності людини

У вітчизняній теорії і практиці широко використовується термін «наукова організація праці» (НОП). Це поняття має свою історію і виникло в противагу примітивним, нераціональним організаційним відносинам і ненауковим, некваліфікованим рішенням в галузі організації праці.

НОП - це така організація праці, при якій практичному впровадженню конкретних заходів передує ретельний науковий аналіз трудових процесів і умов їхнього виконання, а самі практичні заходи базуються на досягненнях сучасної науки і передової практики.

Таким чином, терміни НОП і «організація праці» виражають сутність одного і того ж самого явища (процесу), а різниця між цими поняттями визначається методом, підходом до вирішення однакових завдань, станом системи взаємодії працівників один з одним і з засобами виробництва в процесі трудової діяльності. Тому використання терміна «наукова організація праці» і в даний час цілком виправдано. За усіх часів, у будь-якій сфері діяльності краще організована праця при рівній оснащеності забезпечувала досягнення більш високих результатів.

Організація праці зв'язана з матеріальним виробництвом і працею робітників, а також з будь-яким видом трудової діяльності в будь-якій сфері і галузі національної економіки, з будь-якою категорією працівників. Тому курс «Організація праці» - міжгалузева дисципліна, що вивчає теоретичні і методичні питання організації праці на рівні підприємства, що мають значення для усіх галузей національної економіки.