Практичне заняття №5

Тема: Система обслуговування робочих місць

Задача 9. На дільниці працюють 25 токарів. Оперативний час у кожного з них - 400 хв, час на заточування інструментів - 16 хв, річний виробіток - 60000 грн. Частка умовно-постійних витрат у вартості продукції - 30%. Чи доцільно доручити окремому робітнику заточування інструменту, вивільнивши від цього основних робітників, якщо його заробітна плата складе 1100 грн. на місяць?

Розв'язок.

1) Всіма токарями на заточування інструменту витрачається 400 хв. в зміну (25*16).;

2) Продуктивність праці у токарів збільшується на 16*100/400=4%, економія за рахунок цього на дільниці буде рівна 25*60000*0,04*0,3=18000 грн.;

3) Витрати на оплату праці допоміжного робітника -1100*12=13200 грн. в рік.

4) Економічний ефект складе 18000-13200=4800 грн.

Відповідно економічно доцільно внести зміни у функціональний поділ праці. Крім того, питома вага оперативного часу в основних робітників, в сукупному фонді після нового поділу праці у токарів буде вище існуючого (416/480>400/480).

 

Задача 10. Визначити чисельність допоміжного персоналу по обслуговуванню робочих місць основних робітників, якщо останні витрачають на допоміжні операції 12% 8-годинної зміни. Чисельність основних робітників в цеху рівна - 625 чол, оперативний час допоміжного робітника рівний 439 хв.

Розв'язок. 1) Тривалість виконання допоміжних робіт основними робітниками - 57,6 хв (480*0,12).

2) Сумарний час виконання допоміжних робіт по цеху -36000 (57,6*625) хв.

3) чисельність допоміжних робітників рівна 82 людини (36000:439).

Аналогічно можна розрахувати чисельність допоміжних робітників по функціям обслуговування.

 

Задача 11. Кожен з верстатників в цеху (120 чоловік) витрачає на заточування інструменту 20 хв, на піднос заготовок 37 хв. Визначити:

а) скільки потрібно робітників для заточування інструменту та транспортування, якщо оперативний час на одного робітника в середньому 400 хв на зміну?

б) як підвищиться продуктивність праці основних робітників при вивільнені їх від допоміжних операцій?

Відповідь 6 і 11 чоловік, 14,3%

 

Задача 12. Визначити чисельність транспортних робітників, вантажників, заправників інструменту і прибиральників, якщо в цеху за 8-годинну зміну обробляється 100 т заготовок (працеемність транспортування 1 т - 1,1 люд.-год), заточується 560 шт. ріжучого інструменту (працеемність одного заточування - 0,05 люд.-год) і прибирається площа 3850 м² (норма прибирання - 275 м² на одного робітника в зміну. Тривалість зміни 8 год.

Відповідь всього-37 чоловік

 

Практичне заняття №6

Тема: Планування робочих місць

 

А) зовнішнє планування

Критерієм раціональності планування () може бути порівняння витрат часу на виконання операції, тарифних ставок робітника й амортизаційних відрахувань за використану виробничу площу при усіх можливих варіантах планування:

(3.9)

 

де - Т_шт - норма часу на операцію, хв;

А - відсоток амортизаційних відрахувань за використану виробничу площу;

С_n - вартість одиниці виробничої площі, грн.;

F - виробнича площа, займана робочим місцем, м²;

Ф_еф - річний ефективний фонд часу роботи устаткування;

С_m - тарифна ставка робітника, грн/год.

Розмір виробничої площі (F), що відводиться під робоче місце, розраховують по формулі:

(3.10)

де: а - довжина основного устаткування на робочому місці, м;

b - відстань від стіни або колони до робочого місця, м;

в - розмір проходу між робочими місцями, м;

г - ширина основного обладнання, м;

д - відстань між робочими місцями по ширині, м.

Санітарними нормами передбачено, що на кожного робітника повинно приходитися не менш 4,5 м² виробничої площі при висоті приміщення 3,2 м. Зокрема, у машинобудуванні прийняті наступні розміри питомої площі, що приходиться в середньому на один верстат разом із проходами: для невеликих верстатів — до 10-12 м²; для середніх - 15-25 м²; для великих - 30-45 м². Відстань між устаткуванням у межах робочої зони повинна бути не менш 800мм, а між бічними і задніми площинами — не менш 500 мм. Ширину головних проїздів рекомендується встановлювати не менш 3000 мм, а ширину проїздів між устаткуванням - рівній ширині візка з вантажем плюс 800мм. по обидва боки.

 

Задача 13. Розрахувати виробничу площу, яка відводиться під токарний верстат, якщо довжина верстата 2 м, ширина 0,5 м.

 

Задача 14. Розрахувати кількість робочих місць токарів у виробничому приміщенні, довжина якого 20 м., а ширина 6м. Розміри токарного верстату - 15×2.0 м. Навести схему.

 

Задача 15. Розрахувати розміри виробничого цеху, якщо мінімальні норми в розрахунку на одного робітника передбачають: об’єм промислового приміщення 15 м³, площа - 4,5 м³, на проїзди і проходи передбачають додатково 20% площі робочих місць. Чисельність робітників планується 300 чоловік.

1620м² 4500м³, 2,8м.

 

Б) Внутрішнє планування робочих місць

Внутрішнє планування робочого місця повинно забезпечити такий оперативний простір, при якому робітник може вільно виконувати необхідні трудові дії і прийоми, розміщувати елементи виробництва та формувати робочі зони з в врахуванням зон досяжності при різних робочих позах, як у вертикальній так і в горизонтальній площинах.

 

Завдання 16. Розгляньте наведені нижче рисунки та заповніть наступну таблицю.

Таблиця 3.8

Ефективні параметри робочого місця

Параметри	Параметри
максимальні	оптимальні
Висота робочого столу при звичайні роботі сидячи
Висота робочої поверхні при звичайні роботі стоячи
Межі зони досяжності А) за глибиною Б) за висотою
Кут ефективної видимості В горизонтальній площині У вертикальній

 

 

Рис.3.1 Поле зору людини в горизонтальній площині.

18⁰-кут миттєвого зору; 30⁰-кут ефективної видимості; 120⁰-кут огляду при фіксованому положенні голови; 220⁰-кут огляду при поворотах голови; 92⁰-кут максимального повороту ока; 124⁰-кут бінокулярної зони; 45⁰-кут повороту голови.

 

Рис.3.2 Поле зору людини у вертикальній площині

1 - межі огляду правого ока; 2 - вільний рух голови.

 

Рис.3.3 Зони досяжності при різних робочих позах

1. - максимальна робоча зона

2. - оптимальна робоча зона