Отраслевая структура ВВП

Для зменшення концентрації шкідливих речовин на прилеглій до промислового підприємства території встановлюють санітарно-захисні зони. Вони призначені для захисту житлових територій від сильно пахнуть речовин, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних хвиль, радіочастот, статичної електрики й іонізуючого випромінювання, джерелами яких можуть бути промислові підприємства. Санітарно-захисна зона починається безпосередньо від джерела виділення шкідливих речовин: труби, шахти і т. д. Для встановлення її розмірів залежно від характеру і масштабу виробничої діяльності введена санітарна класифікація промислових підприємств:

I клас-санітарно-захисна зона 1000 м (виробництво алюмінію методом електролізу, виплавка кольорових металів, виробництво по випалюючи коксу і т. д.).

II клас-санітарно-захисна зона 500 м (виробництво магнію, підприємства по вторинній переробці кольорових металів від 2000 до 3000т/год, виробництво цинку, міді, нікелю, кобальту електролізом).

III клас-санітарно-захисна зона 300 м (підприємства зі збагачення руд кольорових металів, підприємства з видобутку нафти, підприємства з видобутку гірських порід VI-VII категорій, виробництво брикетів з дрібного торфу та вугілля).

IV клас-санітарно-захисна зона 100 м (підприємства з видобутку кам'яної солі, виробництво металевих електродів, виробництво машин і приладів електротехнічної промисловості).

V клас-санітарно-захисна зона 50 м (, виробництво лужних акумуляторів, друкарні, виробництво виробів з деревно - стружкових, деревоволокнистих плит, виробництво виробів зі шкіри).

Розрахунок санітарно-захисних зон для підприємств, що викидають шкідливі речовини і пил, виконують за методикою, викладеною в «Керівництві з проектування санітарно-захисних зон промислових підприємств».

При проектуванні санітарно-захисних зон підприємства враховують екологічну обстановку в регіоні (фонові забруднення), природно-кліматичні умови, рельєф місцевості, напрям вітру, характеристики джерел забруднення, встановлене значення гранично допустимих викидів, види шкідливих речовин у викидах та їх гранично допустимі концентрації в атмосферному повітрі населених пунктів. Розмір санітарно-захисної зони визначають розрахунком розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, а також шляхом визначення відстані, на якій досягається рівень допустимої приземної концентрації шкідливих речовин від джерел викиду. На території санітарно-захисної зони можуть бути розміщені окремі споруди, підприємства меншого класу шкідливості.

 

Освоеность регионов

С наивысшей плотностью в Москве(10тыс чел на 1 км^2). При этом в центральном округе создается 30% ВВП и большая часть в Москве и МО. Регионов Далневосточного округа занимает 36 % территории в них всего проживает 5 % населения и создаётся 20 часть всех товаров и услуг. Мало освоенные регионы с наименьшей плотностью в 1,1 чел на 1км^2. Наиболее плотно заселены районы Южного и Приволжского Федерального округа (30чел на 1 км ^2). При этом они занимают 10 % территории в то время когда в них проживает 40 % населения и создаётся лишь 4 часть ВВП. На территории Уральско-Сибирского федеральных округов(40% территории) проживает менее четверти населения которую создают четверть всех материальных блг и услуг. Районы Северо-Западного федерального округа занимают 10 часть территории на котором проживает 10-ая часть населения и создают они также 10-ую часть ВВП.

Динамика и отраслевая структура валового регионального продукта

Как следует из офицальных источников уровень эконочиского развития в России в 95году составлял 60% по до реформерменого уровня. Это состояние сохранялось вплоть до 2000-х годов. В начала 21 века происходит социальный экономический рост хотябы в отдельных отраслях производство сокращаеться до уровня 1960-х годов. Более половина ВРП создается в промышленом производстве.

 

Отраслевая структура ВВП

 

Согласно отраслевой структуре промышленные предприятия составляют примерно 35 % ВВП. Однако в Москве такие предприятия создают лишь 10-ую часть ВРП а в Краснодарском крае 2/3. Сельско хозяйственные предприятия обеспечивают примерно 3% ВВП(большая часть приходит на Южный федеральный округ). Тем не менее создают от 5 до 10 % их ВРП а во многих 5 и 4 часть тоесть на уровне 20 и 15 % Брянская, Свердловская, Курганская республика Дагестан и Мордовия и также Краснодарский край. Вместе с тем в ряде регионов сельское хозяйство не играет существенной роли(Республика Саха, Коми Тюменская область).