Студопедия — РВВ УкрДЛТУ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РВВ УкрДЛТУ

Економічне зростання – довготривалий, стійкий розвиток економіки, тобто процес ефективного використання виробничих, трудових, інноваційних та фінансових факторів у довгостроковому періоді без порушення стану рівноваги в короткостроковому проміжку та із поступальним зростанням валового національного продукту.

В залежності від вибору способу досягнення мети розрізняють:

- Екстенсивне зростання – здійснюється на сонові нарощування кількості виробничих ресурсів за їх якісної незмінності. Екстенсивне зростання визначається лише обсягами факторів виробництва та їх співвідношенням.

- Інтенсивне зростання – пов’язане з якісним удосконаленням виробничих факторів і підвищенням на основі цього ефективності національного виробництва. Головна суть інтенсивного типу зростання полягає в прагненні суспільства досягти максимального результату при мінімальних витратах.

8-913-911-77-84

Вознаграждение!

8-913-911-77-84 Пропала собака 8-913-911-77-84 Пропала собака 8-913-911-77-84 Пропала собака 8-913-911-77-84 Пропала собака 8-913-911-77-84 Пропала собака 8-913-911-77-84 Пропала собака 8-913-911-77-84 Пропала собака 8-913-911-77-84 Пропала собака 8-913-911-77-84 Пропала собака 8-913-911-77-84 Пропала собака

 

Мі­ніс­тер­ство ос­ві­ти і на­уки Ук­ра­їни

Ук­ра­їнсь­кий дер­жав­ний лі­со­тех­ніч­ний уні­вер­си­тет

Едуард Павлович СЕМЕНЮК

ФІЛОСОФІЯ

Навчально-методичні матеріали

Для аспірантів і здобувачів

Наукових ступенів

Львів

РВВ УкрДЛТУ


ББК ЮЗ я 73

С 30

УДК 1 (075.8)

 

А в т о р:

Е.П. СЕМЕНЮК – д-р філос. на­ук, проф., за­ві­ду­вач каф.
філософії УкрДЛТУ

 

Р е ц е н з е н т:

д-р філос. на­ук, проф., декан філософського факультету Львівського
національного університету ім. Івана Франка В.П. МЕЛЬНИК

 

Відповідаль­ний ре­дак­тор О.М. СЕМЕНИШИН

 

Рекомендовано до друку кафедрою філософії УкрДЛТУ (протокол № 14 від 23.06.2004 р.) та Координаційною радою кафедр соціально-гуманітарних наук (протокол № 6 від 23.06.2004 р.).

 

ISВN 5-7763-9929-7 Ó Е.П. Семенюк, 2004
Ó РВВ УкрДЛТУ, 2004


ЗМІСТ

Робоча навчальна програма з філософії для аспірантів і здобувачів...... 4

Тема 1. Філософія та її роль у суспільстві.................................................................. 4

Тема 2. Філософія Стародавнього світу....................................................................... 4

Тема 3. Філософія Середньовіччя і доби Відродження........................................... 4

Тема 4. Філософія Нового часу і доби Просвітництва............................................. 5

Тема 5. Класична німецька філософія.......................................................................... 5

Тема 6. Новітня філософія............................................................................................... 5

Тема 7. Розвиток філософської думки України.......................................................... 6

Тема 8. Філософський пошук абсолюту і вчення про буття.................................... 6

Тема 9. Розвиток гносеологічної функції філософії................................................. 6

Тема 10. Проблема людини в філософії...................................................................... 6

Тема 11. Аксіологічна функція філософії................................................................... 7

Тема 12. Проблеми соціальної філософії.................................................................... 7

Тема 13. Проблеми методології наукового пізнання................................................ 7

Тема 14. Проблеми етики науки..................................................................................... 7

Тема 15. Філософські проблеми науково-технічної революції............................. 8

Тема 16. Філософія глобальних проблем сучасності............................................... 8

Тема 17. Філософські аспекти сталого розвитку....................................................... 8

Тема 18. Сучасні проблеми філософії науки і техніки............................................. 9

Тематичний план курсу філософії для аспірантів і здобувачів............. 11

Питання кандидатського іспиту з філософії.............................................. 12

Плани семінарських занять............................................................................ 15

Тема 1. Філософія та її роль у суспільстві................................................................ 15

Тема 2. Філософія Стародавнього світу.................................................................... 15

Тема 3. Філософія Середньовіччя і доби Відродження......................................... 15

Тема 4. Філософія Нового часу................................................................................... 16

Тема 5. Класична німецька філософія........................................................................ 16

Тема 6. Новітня філософія............................................................................................ 16

Тема 7. Розвиток філософської думки України........................................................ 17

Тема 8. Філософський пошук абсолюту і вчення про буття................................. 17

Тема 9. Розвиток гносеологічної функції філософії............................................... 18

Тема 10. Проблема людини в філософії.................................................................... 18

Тема 12. Філософські проблеми науково-технічної революції........................... 19

Тема 13. Філософія глобальних проблем сучасності............................................. 19

Тема 14. Філософські аспекти сталого розвитку..................................................... 20

Тема 15. Сучасні проблеми філософії науки і техніки........................................... 20

Орієнтовна тематика рефератів.................................................................... 22

Вимоги до реферату та методичні поради з його підготовки................... 25

Додаток. Питання для вступників до аспірантури.................................... 28

 


Ро­бо­ча нав­чаль­на прог­ра­ма
з фі­ло­со­фії для ас­пі­ран­тів
і здо­бу­ва­чів [1]

Те­ма 1. Фі­ло­со­фія та її роль у сус­піль­стві

По­нят­тя сві­тог­ля­ду. Ос­нов­ні іс­то­рич­ні ти­пи сві­тог­ля­ду: міф, ре­лі­гія, фі­ло­со­фія. Фі­ло­со­фія як те­оре­тич­но обґрун­то­ва­на сис­те­ма сві­тог­ляд­них знань. Спе­ци­фі­ка фі­ло­софсь­ко­го знан­ня. Фі­ло­со­фія в сис­те­мі людсь­кої куль­ту­ри. Спе­ци­фі­ка пред­ме­ту фі­ло­со­фії та його іс­то­рич­ний роз­ви­ток. Струк­ту­ра фі­ло­софсь­ко­го знан­ня. Он­то­ло­гія, гно­се­оло­гія, ак­сі­оло­гія. Фі­ло­со­фія і на­ука. Ме­то­до­ло­гіч­на фун­кція фі­ло­со­фії. Ме­то­ди фі­ло­со­фії. Фі­ло­со­фія та еко­ло­гіч­ний ім­пе­ра­тив су­час­нос­ті.

Те­ма 2. Фі­ло­со­фія Ста­ро­давнь­ого сві­ту

За­род­жен­ня фі­ло­софсь­ко­го знан­ня на Ста­ро­давнь­ому схо­ді. Фі­ло­со­фія Ста­ро­давньої Ін­дії та Ки­таю (ос­нов­ні ідеї, вчен­ня, шко­ли). Особ­ли­вос­ті схід­ної фі­ло­со­фії.

Давнь­ог­рець­ка фі­ло­со­фія, її особ­ли­вос­ті та сві­то­ве зна­чен­ня. Он­то­ло­гія до­сок­ра­ти­ків (Мі­летсь­ка шко­ла, Пі­фа­гор, Ге­рак­літ, за­род­жен­ня ато­міз­му). Кос­мо­ло­гізм ранньої грець­кої фі­ло­со­фії. Елейсь­ка шко­ла. Со­фіс­ти. Мо­раль­на фі­ло­со­фія Сок­ра­та. Фі­ло­со­фія Пла­то­на: вчен­ня про ідеї, про лю­ди­ну та дер­жа­ву. Фі­ло­софсь­ке вчен­ня Аристоте­ля (ма­те­рія і фор­ма, ви­ди при­чин, ка­те­го­рії; за­са­ди ети­ки, ло­гі­ки то­що).

Ел­лі­ніс­тич­на та римсь­ка фі­ло­со­фія (сто­їцизм, епі­ку­ре­їзм, скеп­ти­цизм).

Те­ма 3. Фі­ло­со­фія Се­реднь­овіч­чя і до­би Від­род­жен­ня

Особ­ли­вос­ті се­реднь­овіч­но­го сус­піль­ства, те­оцен­тризм фі­ло­софсь­кої дум­ки цього пе­рі­оду. Пат­рис­ти­ка і схо­лас­ти­ка, їх ос­нов­ні пе­рі­оди. Те­оло­гія і фі­ло­софсь­ка дум­ка. Ав­ре­лій Ав­гус­тин. По­ле­мі­ка нав­ко­ло уні­вер­са­лій: но­мі­на­лізм і ре­алізм. Фо­ма Ак­вінсь­кий і фор­му­ван­ня то­міз­му. Мис­ли­те­лі Арабсь­ко­го Схо­ду. Не­оп­ла­то­нізм та Аристоте­лізм.

Ан­тро­по­цен­тризм фі­ло­со­фії до­би Від­род­жен­ня. Гу­ма­нізм і проб­ле­ма ін­ди­ві­ду­аль­нос­ті. Роз­ви­ток ху­дожньої куль­ту­ри, при­ро­доз­нав­ства, сус­піль­но-по­лі­тич­них кон­цеп­цій (в т.ч. уто­піч­них пог­ля­дів Т. Мо­ра і Т. Кам­па­нел­ли). Пос­туп на­уки від ге­оцен­триз­му до ге­лі­оцен­триз­му (Г. Га­лі­лей, М. Ко­пер­ник). Пан­те­їзм як особ­ли­ва фор­ма сві­тог­ля­ду. Вчен­ня М. Ку­зансь­ко­го і Дж. Бру­но.

Те­ма 4. Фі­ло­со­фія Но­во­го ча­су і до­би Прос­віт­ниц­тва

Виз­на­чаль­ний вплив на­уки на фор­му­ван­ня сві­тог­ляд­ної па­ра­диг­ми ХУІІ ст. Роз­роб­ка та обґрун­ту­ван­ня ме­то­дів на­уко­во­го піз­нан­ня як го­лов­не зав­дан­ня фі­ло­со­фії Но­во­го ча­су. Вне­сок Ф. Бе­ко­на, Д. Лок­ка, Р. Де­кар­та, Б. Спі­но­зи у зма­ган­ня сен­су­аліз­му (ем­пі­риз­му) та ра­ці­она­ліз­му, ін­дук­тив­но­го та де­дук­тив­но­го ме­то­дів піз­нан­ня. Проб­ле­ма суб­стан­ції у вчен­нях фі­ло­со­фів Но­во­го ча­су (Ф. Бе­кон, Т. Гоббс, Р. Де­карт, Б. Спі­но­за, Дж.Бер­клі, Д. Юм, Г. Лейбніц).

Прос­віт­ниц­тво та його ос­нов­ні ідеї (Т. Гоббс, Д. Локк, Ш. Мон­теск'є, Ж.-Ж. Рус­со, А. Воль­тер, Д. Дід­ро, Г. Лес­сінг, Й. Гер­дер). Фран­цузь­кий ма­те­рі­алізм кін­ця ХУІІІ ст.

Те­ма 5. Кла­сич­на ні­мець­ка фі­ло­со­фія

Док­ри­тич­ний та кри­тич­ний пе­рі­оди у твор­чос­ті І. Кан­та – зас­нов­ни­ка кла­сич­ної ні­мець­кої фі­ло­со­фії. Гно­се­оло­гія І. Кан­та як спро­ба по­до­лан­ня крайно­щів ем­пі­риз­му та ра­ці­она­ліз­му. Кант про здат­нос­ті та ме­жі людсь­ко­го піз­нан­ня. Вчен­ня про "ре­чі в со­бі", яви­ща, ап­рі­ор­ні ка­те­го­рії, ан­ти­но­мії ро­зу­му. Вчен­ня Кан­та про мо­раль, ідея "ка­те­го­рич­но­го ім­пе­ра­ти­ву". Ро­зу­мін­ня сво­бо­ди та не­об­хід­нос­ті.

Суб'єктив­ний іде­алізм І. Фіх­те і за­род­ки ді­алек­ти­ки в ньому. На­тур­фі­ло­со­фія Ф. Шел­лін­га. Фі­ло­софсь­ка сис­те­ма та ме­тод Г. Ге­ге­ля. Аб­со­лют­на ідея та ета­пи її роз­вит­ку. Пан­ло­гізм фі­ло­со­фії Ге­ге­ля. Іде­аліс­тич­на ді­алек­ти­ка, її ка­те­го­рії і за­ко­ни. Ан­тро­по­ло­гіч­ний ма­те­рі­алізм Л. Фейєрба­ха, його вчен­ня про мо­раль та ідея но­вої ре­лі­гії.

Те­ма 6. Но­віт­ня фі­ло­со­фія

Пе­ре­ду­мо­ви фор­му­ван­ня мар­ксиз­му та його фі­ло­со­фії – ді­алек­тич­но­го та іс­то­рич­но­го ма­те­рі­аліз­му, його со­ці­аль­но-прак­тич­на орієнта­ція. Ді­алек­ти­ко-ма­те­рі­аліс­тич­на ме­то­до­ло­гія. Прин­цип пар­тійнос­ті фі­ло­со­фії і пе­рет­во­рен­ня її в іде­оло­гію. Іс­то­рич­на до­ля мар­ксиз­му і су­час­не став­лен­ня до нього.

По­зи­ти­візм та його іс­то­рич­на ево­лю­ція: О. Конт і його су­час­ни­ки, ма­хізм та ем­пі­рі­ок­ри­ти­цизм, не­опо­зи­ти­візм, пос­тпо­зи­ти­візм. Кон­вен­ці­она­лізм в ро­зу­мін­ні іс­ти­ни, по­нят­тя ве­ри­фі­ка­ції та фаль­си­фі­ка­ції.

Праг­ма­тизм, інстру­мен­та­лізм (Ч. Пірс, У. Джеймс, Д. Дьюї). Ро­зу­мін­ня прак­ти­ки, по­ло­жен­ня про плю­ра­лізм іс­ти­ни.

Фі­ло­софсь­ка ан­тро­по­ло­гія (М. Ше­лер та ін.). Ек­зис­тен­ці­алізм і його проб­ле­ма­ти­ка (К. Яс­перс, М. Хайдег­гер, Ж.-П. Сартр, А. Ка­мю та ін.). Пер­со­на­лізм.

Не­ото­мізм як найвпли­во­ві­ша те­чія ре­лі­гійної фі­ло­со­фії. Особ­ли­вос­ті вчен­ня П. Тейяра де Шар­де­на.

Проб­ле­ма нес­ві­до­мо­го у пси­хо­ана­лі­зі. З. Фрейд про струк­ту­ру людсь­кої пси­хі­ки. Не­оф­рейдизм.

Шко­ли і те­чії дру­гої по­ло­ви­ни ХХ ст. (гер­ме­нев­ти­ка, фі­ло­софсь­кий струк­ту­ра­лізм, фран­кфуртсь­ка шко­ла со­ці­аль­но­го ана­лі­зу, кри­тич­ний ра­ці­она­лізм, пос­тмо­дер­нізм).

Те­ма 7. Роз­ви­ток фі­ло­софсь­кої дум­ки Ук­ра­їни

Давнь­ос­лов'янсь­ка мі­фо­ло­гія і ви­то­ки ук­ра­їнсь­кої куль­ту­ри. Дже­ре­ла фор­му­ван­ня фі­ло­софсь­кої дум­ки в Ук­ра­їні. Ду­хов­не жит­тя Ки­ївсь­кої Ру­сі. "Сло­во про За­кон і Бла­го­дать" Іла­рі­она Ки­ївсь­ко­го. Єдність ре­лі­гійно­го і фі­ло­софсь­ко­го сві­тог­ля­ду в ук­ра­їнсь­ко­му се­реднь­овіч­чі. Гу­ма­ніс­тич­но-фі­ло­софсь­кі пог­ля­ди в Ук­ра­їні ХУІ-ХУІІІ ст. Фі­ло­софсь­кий і со­ці­аль­ний зміст по­ле­міч­ної лі­те­ра­ту­ри. І. Ви­шенсь­кий, П. Скар­га. Фі­ло­со­фія в Києво-Мо­ги­лянсь­кій ака­де­мії; Аристоте­лізм і не­оп­ла­то­нізм. Фі­ло­со­фія Г. Ско­во­ро­ди. "Фі­ло­со­фія сер­ця" П. Юр­ке­ви­ча та ук­ра­їнсь­кий ро­ман­тизм. Сві­тог­ляд та фі­ло­со­фія іс­то­рії ки­ри­ло-ме­фо­ді­їв­ців. Фі­ло­софсь­кі та со­ці­аль­но-по­лі­тич­ні пог­ля­ди І. Фран­ка і М. Дра­го­ма­но­ва. Со­ці­аль­но-фі­ло­софсь­ка дум­ка Ук­ра­їни в кін­ці ХІХ-ХХ ст. Вчен­ня В. Вер­надсь­ко­го про но­ос­фе­ру.

Те­ма 8. Фі­ло­софсь­кий по­шук аб­со­лю­ту і вчен­ня про бут­тя

Бут­тя як ви­хід­на проб­ле­ма он­то­ло­гії. Ви­ди бут­тя. Он­то­ло­гія в струк­ту­рі фі­ло­софсь­ко­го знан­ня. Фі­ло­софсь­кий по­шук аб­со­лю­ту. Суб­стан­ційність ка­те­го­рій ду­ху і ма­те­рії. Зміст по­нят­тя ду­ху, роль те­оло­гії, езо­те­рич­них учень та фі­ло­со­фії в його вит­лу­ма­чен­ні. Роз­ви­ток по­нят­тя ма­те­рії в іс­то­рії фі­ло­софсь­кої дум­ки. Ідея ма­те­рії як об'єктив­ної ре­аль­нос­ті. Єдність ма­те­рії і ду­ху. Фі­ло­софсь­ка проб­ле­ма­ти­ка влас­ти­вос­тей та бу­до­ви ма­те­рії. Роз­ви­ток фі­ло­софсь­ко-на­уко­вих уяв­лень про рух, прос­тір і час як ат­ри­бу­ти ма­те­рії. Проб­ле­ма сві­до­мос­ті в фі­ло­со­фії. Пси­хіч­на ді­яль­ність лю­ди­ни і проб­ле­ма іде­аль­но­го. Мо­де­лю­ван­ня пси­хіч­них фун­кцій лю­ди­ни тех­ніч­ни­ми за­со­ба­ми; проб­ле­ма штуч­но­го ін­те­лек­ту.

Те­ма 9. Роз­ви­ток гно­се­оло­гіч­ної фун­кції фі­ло­со­фії

Ор­га­ніч­на єдність он­то­ло­гіч­них і гно­се­оло­гіч­них уяв­лень люд­ства. Ви­то­ки гно­се­оло­гіч­ної проб­ле­ма­ти­ки у вчен­нях ан­тич­них мис­ли­те­лів та ево­лю­ція їх ідей в іс­то­рії фі­ло­со­фії. Проб­ле­ма піз­на­ва­нос­ті сві­ту. Аг­нос­ти­цизм і скеп­ти­цизм, гно­се­оло­гіч­ний оп­ти­мізм та ре­ля­ти­візм. Суб'єкт і об'єкт піз­нан­ня в їх іс­то­рич­но­му роз­вит­ку. Чуттєве і ро­зу­мо­ве піз­нан­ня, їх ос­нов­ні фор­ми і взаємо­дія. Ві­доб­ра­жен­ня сві­ту і твор­чість ро­зу­му в піз­нан­ні. Проб­ле­ма іс­ти­ни. Кон­цеп­ції прак­ти­ки та її гно­се­оло­гіч­ної ро­лі.

Те­ма 10. Проб­ле­ма лю­ди­ни в фі­ло­со­фії

Гли­бо­кий ін­те­рес до лю­ди­ни як тра­ди­ція фі­ло­софсь­кої дум­ки. Спе­ци­фі­ка фі­ло­софсь­ко­го і на­уко­во­го під­хо­дів до ро­зу­мін­ня лю­ди­ни. При­ро­да та сут­ність лю­ди­ни. На­ту­ра­ліс­тич­ний під­хід до проб­ле­ми лю­ди­ни. Со­ці­окуль­тур­ний під­хід і проб­ле­ма лю­ди­ни в мар­ксистсь­кій фі­ло­со­фії. Осо­бис­тість як про­дукт сус­піль­но-іс­то­рич­но­го роз­вит­ку. Проб­ле­ма лю­ди­ни в ек­зис­тен­ці­аліз­мі. Вчен­ня про лю­ди­ну в ук­ра­їнсь­кій фі­ло­со­фії.

Те­ма 11. Ак­сі­оло­гіч­на фун­кція фі­ло­со­фії

Ге­не­за ак­сі­оло­гіч­ної фун­кції фі­ло­со­фії. Вар­тос­ті та їх кла­си­фі­ка­ція. Ре­лі­гійна сис­те­ма цін­нос­тей і ро­ман­тич­на кон­цеп­ція іс­то­рії. Не­окан­ті­ансь­ка кон­цеп­ція ак­сі­оло­гії; Г. Рі­керт, М. Ве­бер. Під­хо­ди до ро­зу­мін­ня вар­тос­тей у фі­ло­софсь­ких те­чі­ях ХХ ст.: ба­денсь­ка шко­ла, праг­ма­тизм, не­оре­алізм, мар­ксизм. Праг­ма­тись­ке ро­зу­мін­ня цін­нос­тей (Д. Дьюї). Син­те­тич­ний під­хід до вар­тос­тей: виз­на­чен­ня, фун­кції, кла­си­фі­ка­ція.

Со­ці­аль­на фі­ло­со­фія як прик­лад­на ак­сі­оло­гія. Вар­тос­ті в суб'єктив­но­му сві­ті лю­ди­ни.

Те­ма 12. Проб­ле­ми со­ці­аль­ної фі­ло­со­фії

Спе­ци­фі­ка піз­нан­ня со­ці­аль­ної дійснос­ті. Ма­те­рі­аль­ні та ду­хов­ні чин­ни­ки у роз­вит­ку сус­піль­ства та його куль­ту­ри. Іде­алізм та ма­те­рі­алізм у ро­зу­мін­ні сус­піль­ства і сус­піль­но­го жит­тя. Осо­ба і сус­піль­ство. Сво­бо­да і не­об­хід­ність у со­ці­умі. Проб­ле­ма прав лю­ди­ни. Со­ці­аль­на струк­ту­ра та по­лі­тич­на ор­га­ні­за­ція сус­піль­ства. Проб­ле­ма де­мок­ра­тич­нос­ті по­лі­тич­но­го ус­трою і ре­алі­за­ції вла­ди. Сус­піль­на сві­до­мість, її рів­ні та ос­нов­ні фор­ми. Уяв­лен­ня про со­ці­аль­ну рів­ність та не­рів­ність. Ідея со­ці­аль­ної за­хи­ще­нос­ті лю­ди­ни. На­ці­ональ­не і за­галь­но­людсь­ке у роз­вит­ку сус­піль­ства. Сус­піль­ний прог­рес та його кри­те­рії Куль­ту­ра і ци­ві­лі­за­ція. Ета­пи ци­ві­лі­за­ційно­го роз­вит­ку. Майбутнє та його пе­ред­ба­чен­ня.

Те­ма 13. Проб­ле­ми ме­то­до­ло­гії на­уко­во­го піз­нан­ня

По­нят­тя на­уки, її со­ці­аль­ні фун­кції. Ку­му­ля­тив­ність на­уко­во­го пос­ту­пу, єдність ди­фе­рен­ці­ації та ін­тег­ра­ції на­уки. По­нят­тя ме­то­ду і ме­то­до­ло­гії. Проб­ле­ма кла­си­фі­ка­ції ме­то­дів. Ос­нов­ні ме­то­ди ем­пі­рич­но­го піз­нан­ня: спос­те­ре­жен­ня, по­рів­нян­ня, ви­мі­рю­ван­ня, ек­спе­ри­мент; їх роль у на­уках лі­со­гос­по­дарсь­ко­го ком­плек­су. Ме­то­ди те­оре­тич­но­го піз­нан­ня: сход­жен­ня від абстрак­тно­го до кон­крет­но­го, фор­ма­лі­за­ція, іде­алі­за­ція, ак­сі­ома­тич­ний ме­тод. За­галь­но­ло­гіч­ні ме­то­ди піз­нан­ня: абстра­гу­ван­ня, уза­галь­нен­ня, ана­ліз і син­тез, ін­дук­ція і де­дук­ція, іс­то­рич­ний та ло­гіч­ний ме­то­ди. Мо­де­лю­ван­ня, його ви­ди і роль. Ви­ко­рис­тан­ня при­ла­дів. Сис­тем­ний і ком­плек­сний під­хо­ди.

Фор­ми на­уко­во­го знан­ня. Проб­ле­ма і пи­тан­ня. Ідея, прин­цип, за­кон. Гі­по­те­за і те­орія. Склад­ні фор­ми ін­тег­ра­ції на­уки. Пред­мет і об'єкт на­уко­во­го піз­нан­ня. Ме­то­до­ло­гіч­на фун­кція фі­ло­софсь­кої те­орії. Фі­ло­со­фія і со­ці­аль­на еко­ло­гія.

Те­ма 14. Проб­ле­ми ети­ки на­уки

На­ука і мо­раль. Мо­раль як фак­тор на­уко­во­го прог­ре­су. Ети­ка як за­галь­но­фі­ло­софсь­ка те­орія мо­ра­лі та етич­ні нор­ми ді­яль­нос­ті в на­уці.

Став­лен­ня до по­шу­ку іс­ти­ни і при­ро­да на­уко­вих по­ми­лок. Не­сум­лін­ність, пла­гі­ат і шах­рай­ство в на­уці.

Проб­ле­ма на­уко­во­го прі­ори­те­ту. Мо­раль­но-етич­ні ас­пек­ти ав­тор­ства та спі­вав­тор­ства у на­уці. Учи­тель і учень у на­уці. На­уко­ві шко­ли та мо­раль­ний клі­мат у них. Осо­бис­ті ін­те­ре­си на­уков­ців, кор­по­ра­тив­ні та сус­піль­ні ін­те­ре­си. Со­ці­аль­на від­по­ві­даль­ність вче­но­го. Важ­ли­вість пат­рі­отич­ної по­зи­ції вче­но­го.

Те­ма 15. Фі­ло­софсь­кі проб­ле­ми на­уко­во-тех­ніч­ної ре­во­лю­ції

По­нят­тя на­уко­во-тех­ніч­ної ре­во­лю­ції, її сут­ність і ча­со­ві рам­ки. Ут­во­рен­ня єди­ної сис­те­ми "на­ука-тех­ні­ка-ви­роб­ниц­тво", всі під­сис­те­ми якої взаємно ре­во­лю­ці­оні­зу­ють од­на од­ну. Ос­нов­ні нап­ря­ми НТР. Особ­ли­вість су­час­но­го (тех­но­ло­гіч­но­го) ета­пу НТР. Комп'ютер­на ре­во­лю­ція як важ­ли­вий ком­по­нент НТР та пер­спек­ти­ви ін­фор­ма­ти­за­ції сус­піль­ства. Мік­роп­ро­це­сор­на ре­во­лю­ція 70-х ро­ків та її вплив на роз­ви­ток елек­трон­ної об­чис­лю­валь­ної тех­ні­ки. Со­ці­аль­не зна­чен­ня пер­со­наль­но­го комп'юте­ра. Ін­фор­ма­ційне се­ре­до­ви­ще та ін­фор­ма­ційна куль­ту­ра осо­би і сус­піль­ства. Со­ці­аль­ні нас­лід­ки НТР та їх зв'язок з ха­рак­те­ром еко­но­мі­ки сус­піль­ства. НТР і при­ро­да лю­ди­ни. Ос­нов­ні тен­ден­ції роз­вит­ку на­уки (як ру­шійної си­ли НТР) на ру­бе­жі ХХ-ХХІ ст.

Те­ма 16. Фі­ло­со­фія гло­баль­них проб­лем су­час­нос­ті

Суть і зміст гло­баль­них проб­лем су­час­нос­ті, роль на­уки в їх вив­чен­ні та розв'язан­ні. Проб­ле­ма лю­ди­ни як фо­кус усіх гло­баль­них проб­лем. Су­час­на еко­ло­гіч­на кри­за і об'єктив­ний зміст "еко­ло­гіч­но­го ім­пе­ра­ти­ву". Ліс у жит­ті сус­піль­ства і зав­дан­ня оп­ти­мі­за­ції лі­со­гос­по­дарсь­кої прак­ти­ки в Ук­ра­їні. Не­об­хід­ність еко­ло­гі­за­ції сві­тог­ля­ду лю­дей і всієї со­ці­аль­ної прак­ти­ки. Суть ін­фор­ма­ційної проб­ле­ми та шля­хи її розв'язан­ня. Ук­ра­їна в су­час­но­му ін­фор­ма­ційно­му прос­то­рі. Гло­ба­лі­за­ція та її ді­алек­тич­ний ха­рак­тер. На­ука як фак­тор гло­ба­лі­за­ції.

Те­ма 17. Фі­ло­софсь­кі ас­пек­ти ста­ло­го роз­вит­ку

Кон­цеп­ція ста­ло­го роз­вит­ку: ви­то­ки, іс­то­рія фор­му­ван­ня, зміст та со­ці­аль­не зна­чен­ня. Роль Кон­фе­рен­ції в Ріо-де-Жа­нейро (1992 р.) та її до­ку­мен­тів. Про­ект кон­цеп­ції ста­ло­го роз­вит­ку Ук­ра­їни (1997, 2000 рр.).

Сис­тем­ний ха­рак­тер кон­цеп­ції ста­ло­го роз­вит­ку. Еко­ло­го-еко­но­міч­ні, де­мог­ра­фіч­ні, со­ці­окуль­тур­ні та фі­ло­софсь­кі чин­ни­ки ар­гу­мен­та­ції цієї мо­де­лі роз­вит­ку. Фі­ло­софсь­кі за­са­ди ста­ло­го роз­вит­ку.

При­род­не дов­кіл­ля як не­об­хід­на пе­ре­ду­мо­ва роз­вит­ку люд­ства. Су­час­на фі­ло­со­фія й ети­ка дов­кіл­ля. Ан­тро­по­цен­тризм та еко­цен­тризм як сві­тог­ляд­но-етич­ні орієнта­ції. Со­ціоеко­ло­гія та її зна­чен­ня в су­час­ній на­уці. Ідея Еко­ло­гіч­ної Кон­сти­ту­ції Зем­лі (со­ці­аль­но-фі­ло­софсь­кий зміст).

Но­ос­фер­на стра­те­гія ста­ло­го роз­вит­ку та роль на­уки в її ре­алі­за­ції. Зна­чен­ня фі­ло­софсь­ких ідей В.І. Вер­надсь­ко­го. Су­час­не ро­зу­мін­ня су­пе­реч­ли­вос­ті про­це­су гло­ба­лі­за­ції.

Су­час­на на­ука про за­со­би оп­ти­мі­за­ції роз­вит­ку гло­баль­ної сис­те­ми "сус­піль­ство-при­ро­да".

Те­ма 18. Су­час­ні проб­ле­ми фі­ло­со­фії на­уки і тех­ні­ки

Об'єкт і пред­мет фі­ло­со­фії на­уки і тех­ні­ки, ос­нов­ні по­нят­тя та проб­ле­ма­ти­ка. Об­ме­же­ність сцієнтиз­му, ан­тис­цієнтиз­му, тех­но­ло­гіч­но­го де­тер­мі­ніз­му. Но­віт­ні тен­ден­ції у спів­від­но­шен­ні ди­фе­рен­ці­ації та ін­тег­ра­ції на­уко­во-тех­ніч­но­го знан­ня. Роз­ви­ток по­нят­тя на­уко­вої ме­то­до­ло­гії в дру­гій по­ло­ви­ні ХХ ст., її ос­нов­ні рів­ні: спе­ці­аль­но-­на­уко­вий, ре­гі­ональ­ний, за­галь­но­на­уко­вий, фі­ло­софсь­кий. На­уко­во-ін­тег­ра­тив­ні про­це­си су­час­нос­ті. Роз­ви­ток за­галь­но­на­уко­во­го рів­ня ме­то­до­ло­гії нап­ри­кін­ці ХХ ст. Роль су­час­них за­галь­но­на­уко­вих під­хо­дів (сис­тем­но­го, струк­тур­но­го, фун­кці­ональ­но­го, мо­дель­но­го, ін­фор­ма­ційно­го, імовірнісного то­що) в оп­ти­мі­за­ції со­ці­аль­ної прак­ти­ки.

Ідея со­ці­аль­ної від­по­ві­даль­нос­ті на­уки пе­ред майбут­ні­ми по­ко­лін­ня­ми за іс­то­рич­ні до­лі люд­ства.

Лі­те­ра­ту­ра

1. Алек­се­ев П.В. На­ука и ми­ро­воз­зре­ние. – М., 1983.

2. Ан­дре­ев И.Д. Те­ория как фор­ма ор­га­ни­за­ции на­уч­но­го поз­на­ния. – М., 1979.

3. Ан­дру­щен­ко В.П., Ми­халь­чен­ко М.І. Су­час­на со­ці­аль­на фі­ло­со­фія. – К., 1996.

4. Ан­тич­на куль­ту­ра і віт­чиз­ня­на фі­ло­софсь­ка дум­ка. – К., 1990.

5. Ба­чин­ский Г.А. Со­циоэко­ло­гия: те­оре­ти­чес­кие и прик­лад­ные ас­пек­ты. – К., 1991.

6. Бла­уберг И.В., Юдин Э.Г. Ста­нов­ле­ние и сущ­ность сис­тем­но­го под­хо­да. – М., 1973.

7. Вер­над­ский В.И. Фи­ло­соф­ские мыс­ли на­ту­ра­лис­та. – М., 1988.

8. Ген­сі­рук С.А., Ниж­ник М.С. Ге­ог­ра­фія лі­со­вих ре­сур­сів Ук­ра­їни. – Львів, 1995.

9. Гло­баль­ные проб­ле­мы сов­ре­мен­нос­ти. – М., 1981.

10. Горсь­кий В.С. Іс­то­рія ук­ра­їнсь­кої фі­ло­со­фії. Курс лек­цій. – К., 1996.

11. Готт В.С., Се­ме­нюк Э.П., Ур­сул А.Д. Ка­те­го­рии сов­ре­мен­ной на­уки (ста­нов­ле­ние и раз­ви­тие). – М., 1984.

12. Дуб­ров­ский Д.И. Проб­ле­ма иде­аль­но­го. М., 1983.

13. Іс­то­рія фі­ло­со­фії Ук­ра­їни. Під­руч­ник. – К., 1994.

14. Іс­то­рія фі­ло­со­фії Ук­ра­їни. Хрес­то­ма­тія. – К., 1993.

15. Іс­то­рія фі­ло­со­фії. Під­руч­ник. За ред. В.І. Яро­шов­ця. – К., 2002.

16. Ком­мо­нер Б. За­мы­ка­ющийся круг. При­ро­да, че­ло­век, тех­но­ло­гия, -Л., 1974.

17. Кон­цеп­ція ста­ло­го роз­вит­ку Ук­ра­їни. – К.,1997, 2000.

18. Коп­нин П.В. Ди­алек­ти­ка как ло­ги­ка и те­ория поз­на­ния. – М., 1973.

19. Ко­чер­гин А.Н. На­уч­ное поз­на­ние: фор­мы, ме­то­ды, под­хо­ды. – М., 1991.

20. Куль­чицький О. Ос­но­ви фі­ло­со­фії і фі­ло­со­фіч­них на­ук. – Мюн­хен-Львів, 1995.

21. Мар­ков Н.В. На­уч­но-тех­ни­чес­кая ре­во­лю­ция: ана­лиз, пер­спек­ти­вы, пос­лед­ствия. – М., 1973.

22. На­ука, тех­ни­ка, куль­ту­ра: проб­ле­мы гу­ма­ни­за­ции и со­ци­аль­ной от­вет­ствен­нос­ти. (Ма­те­ри­алы "круг­ло­го сто­ла"). – Воп­ро­сы фи­ло­со­фии, 1989, № 1.

23. Пет­ру­шен­ко В.Л. Фі­ло­со­фія. Навч. по­сіб­ник. – Львів, 2002.

24. Печ­чеи А. Че­ло­ве­чес­кие ка­че­ства. – М., 1985.

25. Пи­тан­ня со­ціоеко­ло­гії. Ма­те­рі­ли І Все­ук­ра­їнсь­кої кон­фе­рен­ції. Т.1,2. – Львів, 1996.

26. Пред­мет і проб­ле­ма­ти­ка фі­ло­со­фії. За заг. ред. М.А. Скрин­ни­ка і З.Е. Скрин­ник. Навч. посібник. – Львів, 2001.

27. Проб­ле­ма лю­ди­ни в ук­ра­їнсь­кій фі­ло­со­фії ХУІ-ХУІІІ ст. Відп.ред. М.В. Ка­шу­ба. – Львів,1998.

28. Ра­ки­тов А.И. Фи­ло­со­фия компь­ютер­ной ре­во­лю­ции. – М., 1991.

29. Ра­ки­тов А.И. Фи­ло­соф­ские проб­ле­мы на­уки. – М., 1977.

30. Роз­ви­ток фі­ло­софсь­кої дум­ки в Ук­ра­їні. Вид.2. – К., 1994.

31. Се­ме­нюк Е.П. Фі­ло­софсь­кі за­са­ди ста­ло­го роз­вит­ку. – Львів, 2002.

32. Се­ме­нюк Э.П. Ин­фор­ма­ци­он­ный под­ход к поз­на­нию дей­стви­тель­нос­ти. – К., 1988.

33. Си­чи­ви­ця О.М. Ме­то­ды и фор­мы на­уч­но­го поз­на­ния. – М., 1972.

34. Си­чи­ви­ця О.М. На­ука, мо­раль і мо­раль­ний ко­декс вче­но­го. – Львів, 1999.

35. Си­чи­ви­ця О.М. Фі­ло­софсь­кі під­хо­ди до проб­ле­ми лю­ди­ни. – Львів, 1993.

36. Ско­во­ро­да Г. Пов­не зібр. тв. у 2-х то­мах. – К., 1973.

37. Со­боль О.М. Пос­тмо­дерн і майбутнє фі­ло­со­фії. – К., 1997.

38. Спир­кин А.Г. Соз­на­ние и са­мо­соз­на­ние. – М., 1972.

39. Струк­ту­ра и фор­мы ма­те­рии. – М., 1967.

40. Тейяр де Шар­ден П. Фе­но­мен че­ло­ве­ка. – М., 1987.

41. Те­ория и ме­тод. – М., 1987.

42. Ту­ни­ця Ю.Ю. Еко­ло­гіч­на Кон­сти­ту­ція Зем­лі. Ідея. Кон­цеп­ція.Проб­ле­ми. – Львів, 2002.

43. Ту­ни­ця Ю.Ю. Эко­ло­го-эко­но­ми­чес­кая эф­фек­тив­ность при­ро­до­поль­зо­ва­ния. – М., 1980.

44. Фер­ме­ерс Е. Очі пан­ди. Фі­ло­софсь­ке есе про дов­кіл­ля. – Львів, 2000.

45. Фі­ло­со­фія. За ред. Г.А. За­їчен­ка та ін. Під­руч­ник. – К., 1995.

46. Фі­ло­со­фія. За ред. І.Ф. На­доль­но­го. Навч. посібник. – К., 1997.

47. Фі­ло­со­фія. Курс лек­цій (І.В. Бич­ко та ін.). – К., 1994.

48. Фран­ко І.Я. Зібр. тв. у 50 то­мах. – Т.45. Фі­ло­софсь­кі пра­ці. – К., 1986.

49. Хиж­няк З.І. Києво-Мо­ги­лянсь­ка ака­де­мія. – К., 1981.

50. Че­пи­ков М.Г. Ин­тег­ра­ция на­уки. – М., 1981.

51. Чи­тан­ка з іс­то­рії фі­ло­со­фії. Кн.6. За­ру­біж­на фі­ло­со­фія ХХ ст. – К., 1993.

52. Чи­тан­ка з фі­ло­со­фії. Кн.І. Фі­ло­со­фія Ста­ро­давнь­ого сві­ту. – К.,1992.

53. Швы­рев В.С. Эм­пи­ри­чес­кое и те­оре­ти­чес­кое в на­уч­ном поз­на­нии. – М., 1978.

54. Ше­ме­нев Г.И. Фи­ло­со­фия и тех­ни­чес­кие на­уки. – М., 1979.

55. Штофф В.А. Мо­де­ли­ро­ва­ние и фи­ло­со­фия. – М.-Л., 1966.


Те­ма­тич­ний план кур­су
фі­ло­со­фії для ас­пі­ран­тів
і здо­бу­ва­чів

№№ Наз­ва те­ми Лекц. (год.) Сем.зан. (год.) Ра­зом на те­му (год.)
  Фі­ло­со­фія та її роль у сус­піль­стві      
  Фі­ло­со­фія Ста­ро­давнь­ого сві­ту -    
  Фі­ло­со­фія Се­реднь­овіч­чя і до­би Від­род­жен­ня -    
  Фі­ло­со­фія Но­во­го ча­су і до­би Прос­віт­ниц­тва -    
  Кла­сич­на ні­мець­ка фі­ло­со­фія -    
  Но­віт­ня фі­ло­со­фія -    
  Роз­ви­ток фі­ло­софсь­кої дум­ки Ук­ра­їни      
  Фі­ло­софсь­кий по­шук аб­со­лю­ту і вчен­ня про бут­тя      
  Роз­ви­ток гно­се­оло­гіч­ної фун­кції фі­ло­со­фії      
  Проб­ле­ма лю­ди­ни в фі­ло­со­фії   -  
  Ак­сі­оло­гіч­на фун­кція фі­ло­со­фії   -  
  Проб­ле­ми со­ці­аль­ної фі­ло­со­фії   -  
  Проб­ле­ми ме­то­до­ло­гії на­уко­во­го піз­нан­ня      
  Проб­ле­ми ети­ки на­уки   -  
  Фі­ло­софсь­кі проб­ле­ми на­уко­во-тех­ніч­ної ре­во­лю­ції      
  Фі­ло­со­фія гло­баль­них проб­лем су­час­нос­ті      
  Фі­ло­софсь­кі ас­пек­ти ста­ло­го роз­вит­ку      
  Су­час­ні проб­ле­ми фі­ло­со­фії на­уки і тех­ні­ки      
         

 

 


Пи­тан­ня кан­ди­датсь­ко­го
іс­пи­ту з фі­ло­со­фії [2]

1. Фі­ло­со­фія і сві­тог­ляд. Спе­ци­фі­ка фі­ло­софсь­ко­го знан­ня.

2. Фі­ло­со­фія в сис­те­мі людсь­кої куль­ту­ри.

3. Іс­то­рич­ний роз­ви­ток пред­ме­ту фі­ло­со­фії.

4. Струк­ту­ра фі­ло­софсь­ко­го знан­ня.

5. Фі­ло­со­фія і на­ука. Ме­то­ди фі­ло­со­фії.

6. Особ­ли­вос­ті сві­тос­прийнят­тя в куль­ту­рі та фі­ло­со­фії Ста­ро­давньої Ін­дії.

7. Особ­ли­вос­ті сві­тос­прийнят­тя в куль­ту­рі та фі­ло­со­фії Ста­ро­давнь­ого Ки­таю.

8. Кос­мо­цен­тризм фі­ло­со­фії до­сок­ра­ти­ків.

9. Мо­раль­на фі­ло­со­фія Сок­ра­та.

10. Фі­ло­со­фія Пла­то­на.

11. Фі­ло­софсь­ке вчен­ня Аристоте­ля.

12. Ста­нов­лен­ня ка­те­го­рії бут­тя в ан­тич­ній фі­ло­со­фії.

13. Те­оцен­тризм фі­ло­софсь­кої дум­ки Се­реднь­овіч­чя. Те­оло­гія і фі­ло­со­фія.

14. По­ле­мі­ка но­мі­на­ліз­му і ре­аліз­му в схо­лас­ти­ці.

15. Т. Ак­вінсь­кий і фор­му­ван­ня то­міз­му.

16. Ан­тро­по­цен­тризм фі­ло­со­фії до­би Від­род­жен­ня.

17. Пан­те­їзм як особ­ли­ва фор­ма сві­тог­ля­ду.

18. Проб­ле­ма ме­то­ду в фі­ло­со­фії Но­во­го ча­су (Ф. Бе­кон, Р. Де­карт).

19. Ра­ці­она­лізм та сен­су­алізм як ос­нов­ні тен­ден­ції роз­вит­ку гно­се­оло­гії Но­во­го ча­су.

20. Проб­ле­ма суб­стан­ції в фі­ло­со­фії Но­во­го ча­су.

21. Ідеї со­ці­аль­ної фі­ло­со­фії у Прос­віт­ниц­тві.

22. Те­орія піз­нан­ня І. Кан­та.

23. Сис­те­ма і ме­тод фі­ло­со­фії Ге­ге­ля.

24. За­галь­на ха­рак­те­рис­ти­ка ма­те­рі­аліз­му як фі­ло­софсь­кої те­чії.

25. Фор­му­ван­ня і роз­ви­ток фі­ло­со­фії мар­ксиз­му, її ос­нов­ні ідеї.

26. По­зи­ти­візм та його іс­то­рич­на ево­лю­ція.

27. Ак­сі­оло­гіч­на фун­кція фі­ло­со­фії. Вар­тос­ті та їх кла­си­фі­ка­ція.

28. Не­окан­ті­ансь­ка кон­цеп­ція ак­сі­оло­гії. Г. Рік­керт, М. Ве­бер.

29. Ре­лі­гійна сис­те­ма цін­нос­тей і ро­ман­тич­на кон­цеп­ція іс­то­рії.

30. Праг­ма­тистсь­ке ро­зу­мін­ня цін­нос­тей. Д. Дьюї.

31. Фор­му­ван­ня та ос­нов­на проб­ле­ма­ти­ка ек­зис­тен­ці­аліз­му.

32. Фі­ло­со­фія не­ото­міз­му.

33. Проб­ле­ма нес­ві­до­мо­го в пси­хо­ана­лі­зі.

34. Ду­хов­не жит­тя Ки­ївсь­кої Ру­сі і ви­то­ки віт­чиз­ня­ної фі­ло­софсь­кої дум­ки.

35. Фор­му­ван­ня про­фе­сійної фі­ло­со­фії в Ук­ра­їні. Києво-Мо­ги­лянсь­ка ака­де­мія.

36. Фі­ло­со­фія Г. Ско­во­ро­ди.

37. "Фі­ло­со­фія сер­ця" П. Юр­ке­ви­ча та ук­ра­їнсь­кий ро­ман­тизм.

38. Сві­тог­ляд та фі­ло­со­фія іс­то­рії ки­ри­ло-ме­фо­ді­їв­ців.

39. Фі­ло­софсь­кі та со­ці­аль­но-по­лі­тич­ні пог­ля­ди І. Фран­ка і М. Дра­го­ма­но­ва.

40. Со­ці­аль­но-фі­ло­софсь­ка дум­ка Ук­ра­їни в кін­ці ХІХ-ХХ ст.

41. Вчен­ня Вер­надсь­ко­го про но­ос­фе­ру.

42. Проб­ле­ма аб­со­лю­ту у фі­ло­со­фії. Суб­стан­ційність ка­те­го­рій ду­ху і ма­те­рії.

43. Роз­ви­ток фі­ло­софсь­ко-на­уко­вих уяв­лень про рух, прос­тір і час.

44. Он­то­ло­гіч­ні проб­ле­ми в но­віт­ній фі­ло­со­фії.

45. Проб­ле­ма сві­до­мос­ті в фі­ло­со­фії.

46. Проб­ле­ма піз­на­ва­нос­ті сві­ту. Гно­се­оло­гіч­ний оп­ти­мізм і ре­ля­ти­візм.

47. Суб'єкт і об'єкт піз­нан­ня в їх іс­то­рич­но­му роз­вит­ку.

48. Кон­цеп­ції прак­ти­ки в фі­ло­со­фії.

49. Проб­ле­ми су­час­ної со­ці­аль­ної фі­ло­со­фії.

50. Чуттєве і ро­зу­мо­ве піз­нан­ня, їх ос­нов­ні фор­ми та взаємо­дія.

51. Ві­доб­ра­жен­ня сві­ту і твор­чість ро­зу­му в піз­нан­ні.

52. Со­ці­окуль­тур­ний під­хід до проб­ле­ми лю­ди­ни.

53. По­нят­тя куль­ту­ри і ци­ві­лі­за­ції. Ета­пи ци­ві­лі­за­ційно­го роз­вит­ку.

54. Фі­ло­софсь­ке ро­зу­мін­ня куль­ту­ри: на­ту­ра­лізм, со­ці­оло­гізм, ак­сі­оло­гізм.

55. Проб­ле­ма іс­ти­ни в фі­ло­со­фії.

56. На­ука та її со­ці­аль­на роль. Ку­му­ля­тив­ність на­уко­во­го пос­ту­пу.

57. Єдність ди­фе­рен­ці­ації та ін­тег­ра­ції в на­уці.

58. По­нят­тя ме­то­ду і на­уко­вої ме­то­до­ло­гії. Проб­ле­ма кла­си­фі­ка­ції ме­то­дів піз­нан­ня.

59. Ем­пі­рич­ний та те­оре­тич­ний рів­ні на­уко­во­го піз­нан­ня, їх ос­нов­ні ме­то­ди.

60. Мо­де­лю­ван­ня, його ви­ди і роль в на­уці.

61. Ви­мі­рю­ван­ня та ви­ко­рис­тан­ня при­ла­дів у на­уці.

62. Ос­нов­ні фор­ми на­уко­во­го знан­ня.

63. Ме­то­до­ло­гіч­на фун­кція фі­ло­софсь­кої те­орії.

64. Об'єкт і пред­мет фі­ло­со­фії на­уки і тех­ні­ки, ос­нов­ні по­нят­тя та проб­ле­ма­ти­ка.

65. Но­віт­ні тен­ден­ції у спів­від­но­шен­ні ди­фе­рен­ці­ації та ін­тег­ра­ції на­уко­во-тех­ніч­но­го знан­ня.

66. Роз­ви­ток на­уко­вої ме­то­до­ло­гії в дру­гій по­ло­ви­ні ХХ ст., її ос­нов­ні рів­ні.

67. На­уко­во-ін­тег­ра­тив­ні про­це­си су­час­нос­ті.

68. Роль су­час­них за­галь­но­на­уко­вих під­хо­дів в оп­ти­мі­за­ції со­ці­аль­ної прак­ти­ки.

69. Сут­ність та ос­нов­ні нап­рям­ки на­уко­во-тех­ніч­ної ре­во­лю­ції.

70. Особ­ли­вість су­час­но­го (тех­но­ло­гіч­но­го) ета­пу на­уко­во-тех­ніч­ної ре­во­лю­ції.

71. Комп'ютер­на ре­во­лю­ція як важ­ли­вий ком­по­нент НТР та пер­спек­ти­ви ін­фор­ма­ти­за­ції сус­піль­ства.

72. На­уко­во-тех­ніч­на ре­во­лю­ція і при­ро­да лю­ди­ни.

73. Ос­нов­ні тен­ден­ції роз­вит­ку су­час­ної на­уки.

74. Суть і зміст гло­баль­них проб­лем су­час­нос­ті. Проб­ле­ма лю­ди­ни як фо­кус усіх гло­баль­них проб­лем.

75. Су­час­на еко­ло­гіч­на кри­за і об'єктив­ний зміст еко­ло­гіч­но­го ім­пе­ра­ти­ву.

76. Роль лі­су у жит­ті сус­піль­ства і зав­дан­ня оп­ти­мі­за­ції лі­со­гос­по­дарсь­кої прак­ти­ки в Ук­ра­їні.

77. Фі­ло­со­фія та со­ціоеко­ло­гія. Не­об­хід­ність еко­ло­гі­за­ції сві­тог­ля­ду лю­дей та со­ці­аль­ної прак­ти­ки.

78. Суть ін­фор­ма­ційної проб­ле­ми та шля­хи її розв'язан­ня. Ук­ра­їна в су­час­но­му ін­фор­ма­ційно­му прос­то­рі.

79. Су­час­на фі­ло­со­фія й ети­ка при­ро­до­ко­рис­ту­ван­ня.

80. Фі­ло­софсь­кі за­са­ди та зміст кон­цеп­ції ста­ло­го роз­вит­ку.

81. Еко­ло­го-еко­но­міч­ні, де­мог­ра­фіч­ні, со­ці­оло­гіч­ні та фі­ло­софсь­кі чин­ни­ки ар­гу­мен­та­ції мо­де­лі ста­ло­го роз­вит­ку сус­піль­ства.

82. Но­ос­фер­на стра­те­гія ста­ло­го роз­вит­ку та роль на­уки в її ре­алі­за­ції.

83. Ін­фор­ма­ція як найваж­ли­ві­ший ре­сурс сус­піль­ства ста­ло­го роз­вит­ку. Пер­спек­ти­ви пе­ре­хо­ду до ін­фор­ма­ційної ци­ві­лі­за­ції.

84. Ідея Еко­ло­гіч­ної кон­сти­ту­ції Зем­лі (со­ці­аль­но-фі­ло­софсь­кий зміст).

85. Ети­ка як за­галь­но­фі­ло­софсь­ка те­орія мо­ра­лі та етич­ні нор­ми ді­яль­нос­ті в на­уці.

86. Пла­гі­ат і шах­рай­ство в на­уці.

87. Осо­бис­ті ін­те­ре­си на­уков­ця, кор­по­ра­тив­ні та сус­піль­ні ін­те­ре­си (проб­ле­ми мо­ра­лі).

88. Со­ці­аль­на від­по­ві­даль­ність вче­но­го.

89. Учи­тель і учень в на­уці.

90. Мо­раль­но-етич­ні ас­пек­ти ав­тор­ства у на­уці.

 


Пла­ни се­мі­нарсь­ких за­нять

Те­ма 1. Фі­ло­со­фія




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Хранение макаронных изделий | Новосибирск

Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 591. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Этапы трансляции и их характеристика Трансляция (от лат. translatio — перевод) — процесс синтеза белка из аминокислот на матрице информационной (матричной) РНК (иРНК...

Условия, необходимые для появления жизни История жизни и история Земли неотделимы друг от друга, так как именно в процессах развития нашей планеты как космического тела закладывались определенные физические и химические условия, необходимые для появления и развития жизни...

Метод архитекторов Этот метод является наиболее часто используемым и может применяться в трех модификациях: способ с двумя точками схода, способ с одной точкой схода, способ вертикальной плоскости и опущенного плана...

В эволюции растений и животных. Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений. Оборудование: гербарные растения, чучела хордовых (рыб, земноводных, птиц, пресмыкающихся, млекопитающих), коллекции насекомых, влажные препараты паразитических червей, мох, хвощ, папоротник...

Типовые примеры и методы их решения. Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно. Какова должна быть годовая номинальная процентная ставка...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия