Врахування зауважень наукового керівника та остаточне оформлення роботи
Студент повинен врахувати сформульовані науковим керівником магістерської роботі конкретні зауваження. Залежно від характеру та змісту зауважень він виправляє стилістичні та орфографічні помилки, доповнює роботу новими положеннями, у разі необхідності використовує додаткові матеріали, уточнює чи змінює свою позицію щодо спірних проблем тощо. Після цього за погодженням з керівником студент може передати йому для ознайомлення другий (повторний) варіант своєї роботи або лише тих її частин (фрагментів), до яких були зроблені найбільш істотні зауваження. Робота має бути ретельно вичитана і відредагована з дотриманням чинних правил літературної мови. Результатом цього етапу має стати остаточний варіант роботи, погоджений з керівником і оформлений відповідно до встановлених, вимог. Разом з відгуком керівника він подається на кафедру у 2-х примірниках: видрукуваний комп’ютерним набором та зшитий типографським способом у твердій палітурці; електронний варіант роботи на дискеті або диску (електронна версія магістерської роботи має бути ідентичною паперовій). Рекомендується випускну дипломну роботу виготовляти у зшитому вигляді у двох примірниках, один з них розглядається на кафедрі та передається для захисту у ДЕК, другий — студент зберігає у себе з метою підготовки до захисту роботи. Оформлені дипломні роботи подаються на кафедру у встановлені деканатом терміни. Пізніше подані роботи кафедра приймає лише за наявності письмового дозволу декана факультету. Передана на кафедру робота розглядається завідувачем кафедри на предмет допуску її до захисту перед Державною екзаменаційною комісією. Після цього робота передається до деканату згідно з реєєстром.
1.6. Основні вимоги до оформлення роботи Робота має бути оформлена відповідно до встановлених вимог. Якість оформлення роботи враховується при її оцінці. Робота виконується на одній стороні стандартного білого аркушу формату А4 (розмір 210х297 мм). Текст друкується комп’ютерним способом з дотриманням таких вимог: шрифт – Times New Roman, звичайний світлий, розмір шрифту (параметри) – 14, міжрядковий інтервал тексту – 1,5, до тридцяти рядків на сторінці, вирівнювання основного тексту – за шириною, колір тексту – чорний. Роботу необхідно друкувати, лишаючи поля таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній та нижній – 20 мм. Нумерація. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють угорі з правого боку сторінки без крапки в кінці. Кожна структурна частина роботи (за винятком підрозділів) починається з нової сторінки. Титульний аркуш оформлюється відповідно до встановлених вимог (додатки З, К). Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи, а саме: вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Назви структурних частин роботи у плані друкуються від межі лівого берегу великими літерами звичайним жирним шрифтом – ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ” арабськими цифрами, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу з великої літери рядковими літерами звичайним світлим шрифтом. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Крапки в кінці назв структурних частин не ставляться. (Зразок оформлення змісту наведено у Додатку Л). Перелік умовних скорочень застосовується у разі використання маловідомих скорочень, специфічної термінології, позначень тощо. Перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після змісту перед вступом. У разі використання у роботі скорочень чи спеціальних термінів менше 3-х разів заносити їх до переліку умовних позначень не потрібно, а достатньо після першого використання такого позначення у роботі вказати на його повне значення.
|
