Лувійського домінування, про що свідчить зображення двоголового орла.

10. Зображення жінок козацьких часів у порівнянні з зображенням цариці хаттів

(Таван — наша) на рельєфі із Язиликая.

11. Керамічний посуд хаттів.

12. Зображення “тризуба” на хеттських печатках.

13. Зображення “тризуба” на давньоруських монетах (X-XII ст. н.е.).

14. Зображення тризуба на рельєфі хеттського царя на г.Кара – Даге.

(Контено Ж. “Хетты и Хеттская культура” М.-Л.-1924,с.51)

15. Зображення “тризуба” на рельєфі із Зінджірлі.

16. Зображення “тризуба” на відбитках з хеттських печаток Богазкея та Угарита.

17. “Тризуб” – фрагмент хеттського посуду.

18. Кам”яний п”ядестал з Богазкея – “Поклоніння скіпетру”.

19. Державний герб України – “тризуб”.

20. Реконструкція зображення князя Святослава (фрагмент).

21. Зображення бербера – “анта” на гермі (кам”яний стовб), з Картаджани.

(Національний музей Бордо. Туніс.). («Африка – энциклопедический

справочник» М.,1987,с.480).

 

«Атланти і Атлантида»

 

Про Атлантиду, таємничу державу, поховану десь на дні океану, чи моря, написано понад

20 000 різноманітних праць, висунуто понад 1700 гіпотез про її місцезнаходження.

Праці останнього часу: В.Щербаков «Всё об Атлантиде», М., 1990; Валерио Дзеккини «Атлантида и загадка исчезнувших континентов», М., 2008; Александр Гриценко «Атлантида. Разгадка тайны тысячелетий», 11.04.2007, (http:// iemelyanov.narod.ru/atlantida.htm).

Наша робота грунтується на багатолітніх дослідженнях історії антів, та на тому факті, що у шумерських текстах часто зустрічається це слово, як частина шумерських логограм.

Це привернуло погляд автора до історії народів древньої Мессопотамії та Малої Азії, і дозволило познайомитись з маловідомим, давнім, самобутнім народом Малої Азії – хаттами,

який входив до складу народів (поряд з хеттами, шумерами, лувійцями, палайцями) Хеттської імперії.

Назва держави «Атлантида» утворена від імені її мешканців – «атлантів», а останнє слово є епонімом, який вказує на родоночальника – «Атланта».

Розуміння того, що епонім «атлант» є складним словом з двома самостійними основами «атл» та «ант», які, у свою чергу, є шумерськими словами, з значенням «кінь» та «воїн», і загалом означають «вершник», дає можливість нам подивитись на історію Атлантиди, через відомі історичні факти з життя шумерів та інших народів Малої Азії (в першу чергу – хаттів!) добіблійного часу.

При цьому, автор намагатиметься перевести дослідження з площини наукових гіпотез, у площину конкретних фактів та доказів.

Третій розділ роботи, найбільш важкий, щодо написання, розпочнемо з часу «великого

переселення» арійських народів з просторів Східного Сибіру.

Чому, саме з цього краю?

Науковців вважають, що народи, які були носіями мови, яка відома мовознавцям, як санскрит, прийшли в Індію з півночі. Дискусії точаться, лише, відносно більш точного визначення прабатьківщини арійців. Одні вважають їх прихід з Прикаспію, інші – з просторів Центрального Сибіру та Казахстану, дехто – з району Алтайського краю.

«Велесова книга» так описує ці події:

«Хай святиться імя його Індра, бо то є наш бог серед

богів і Веди знає, так оспівали були його.

Од нього маємо отари худоби, яку бережемо од зла.

Примножуються ті отари, що були збережені, так ми і

його (зберегли).