Яку греки згадують, як - “Атлантида”.

Слово “Атлантида” складне. Назва країни – “ Атлантида “ походить від назви її

мешканців – “ атлантів “, яке утворене шляхом поєднання двох слів шумерської

мови: “ Атл ” (кінь) та “ Ант ” (воїн), і разом дають загальне значення “ Атлант ”

(вершник, озброєний вершник). Для порівняння наведемо фонему слова “ вершник ”

з іншої тюркської мови, а саме – уйгурської – “ атлано ”, “ атлік “.

Близьке, за фонемою, уйгурське слово “ атлантур “ («посадить верхом») від “ атлан “

(«садится верхом») (В.М. Насилов «Древне-уйгурский язык» - М., 1963, с.29).

В сучасних тюркських мовах слово “вершник” подається, як: «Atli»

(турецька), «Atlik» (уйгурська), «Atly» (туркменська).

Народ Хатти створив державу, а завдячуючи народу Шумер, ця держава згадується в

історії людства, як – “Атлантида”. Отже, держава, в етнічному розумінні була

конфедерацією двох народів – хаттів та шумерів.

Хатти створили державний, культурний та релігійний устрій держави, а шумери - її

військову міць, що забезпечувалось використанням кінноти та перших колісниць.

 

Культура хаттів була на стільки розвинутою, що навіть хетти, які опанували хатто-

шумерів, запозичили деякі хаттські релігійні терміни, релігійні свята, культуру.

Цей факт відомий. Його відзначають багато дослідників. Пізніше це саме зробили і

лувійці.

«В результате смешения и скрещивания индоевропейцев с местными хаттскими

племенами, намного превосходившими их степенью культурного развития, сложилась

хеттская народность, создавшая во 2-м тысячелетии до н.э. могущественное

государство… Полная ассимиляция индоевропейских переселенцев с местными

хаттскими племенами заканчивается, по всей вероятности, уже ко 2-му тысячелетию

до н.э. Этим и обьясняется тот факт, что в клинописных документах богазкейского

архива основная масса населения Хеттского царства выступает уже как сложившаяся

народность, именуемая «людьми страны Хатти»…»

(Т.В. Гамкрелидзе «Анатолийские языки и вопрос о переселении в Малую Азию

индоевропейских племён», М., 1964, с.7).

У часи, “ до всесвітнього потопу”, народ легендарної Атлантиди, тобто – хатто -

шумери створили численні колонії у Північній Африці (сучасні - Мароко, Алжир, Лівія,

Туніс...) та острівній Греції.

З німецької мови «кінь» - Ross (Рош). Німецьке попсоване слово «Роши» (кіннотники),

тотожнє шумерському слову «атланти» (вершники), очевидно, започатковане від імені

одного з хаттських (венедських) племен - «русів», яке отримало назву від імені свого

пращура – «Руса», про якого згадує «Велесова книга».

Про народ «Рош» («кіннотників» - «атлантів») згадує Біблія.

Слово «солдат»,яке знаходимо у французькій, німецькій мовах (soldat), і яке відсутнє у

латинській мові, і яке визначає «воїна», потрапило у загальносвітовий мовний вжиток

не з індоєвропейської мови, а з однієї з тюркських мов, де визначало не просто

«воїна», а воїна – «вершника».

Так, складне слово «салт атты», в казахській (тюркській!) мові означає «вершник».

(«Русско-Казахский словарь», под ред. Проф. Н.Т. Сауранбаева, М., 1954, с.99)

Вибудовується взаємопов’язаний, і тотожній за значенням, мовний ланцюжок:

«атланти» (тюрк.) = «атлети»(грец. запоз. з тюрк.) = «росси» (нім.) = «солдати» (тюрк.)

= «воїни - вершники» (сучасне значення в українській мові).

Культура, релігія, економічний розвиток Давнього Єгипту також зазнали значного

впливу хатто – шумерів.

Існують історичні документи, та етнографічні матеріали, які підтверджують, що

“Атланти”, тобто хатто-шумери (венеди-анти), мали безпосередній вплив на історію

розвитку Давнього Єгипту.

В історії Північної Африки перші поселенці хатто-шумерів називались

– “ берберами ”, яку їм дали місцеві африканські племена, а воїнів хатто-шумерів

продовжували визначати за їх самоназвою - “антами”.

Відомий мандрівник Тур Хейєрдал був впевнений, що нащадками древніх атлантів є бербери – «білі африканці Північної Африки».

Наголосимо, що Тур Хейєрдал не помилився.

Треба зазначити, що бербери були лише частиною атлантів, яка колонізувала північ Африки, друга, і основна частина атлантів, посприяла виникненню, у більш пізніші часи, великої федеративної держави у Малій Азії – Хеттського царства.

Згадку про племена воїнів – “антів” у Північній Африці подає Геродот у своїй “ Історії ”.

Сама назва – “анти” була занесена у Єгипет хатто-шумерами.

Слово “ бербер ” має означати, з однієї з африканських мов теж саме, що і сучасне

слово- “ хохол ”, тобто – “ холхол ”, і яке відповідає лувійському слову «холка»

(коса, оселедець).

Пізніше назва “Бербери” закріпилась за асимільованою частиною хатто-шумерів, як

назва місцевого населення.

Образ воїна “хатто-шумера” доносить до нас зображення «бербера» на гермі з Тунісу.

Привертає увагу сережка у правому вусі, яка поєднує цей образ з зображеннями

хеттських царів, з пізнішими зображенням князя Святослава та українського

полковника Максима Залізняка. Бачимо вуса та оселедець заплетений косицею.

Енергійний, худорлявий образ, рішучий погляд – все це вказує на

арійське походження цього “бербера-анта” і поєднує його з образом українського

козака.