Лабораторная работа №2
1. Режисерські обов’язки у давньогрецькому театрі. 2. Режисура масових видовищ у стародавньому Римі. 3. Організація сценічного простору у релігійних виставах Середньовіччя. 4. Розвиток режисури в епоху Середньовіччя. 5. Постановка міракля та містерії на міській площі. 6. Особливості постановки вистави мораліте. 7. Розвиток постановочних засобів імпровізаційного театру комедії «Дель арте». 8. Режисура театру Карло Гоцці. 9. Режисура театру Карло Гольдоні. 10. Народний театр епохи Відродження. 11. Вільям Шекспір і розвиток режисури в епоху Відродження. 12. Вимоги Вільяма Шекспіра до творчості акторів. 13. Нова організація сценічного простору у зв’язку з виникненням сцени-коробки. 14. Режисура «пишного» театру епохи Відродження. 15. Характер режисерських обов’язків у театрі Класицизму. 16. Акторська режисура Д. Гарріка. 17. Реформатор-реаліст французського театру Ж. Тальма. 18. Розвиток режисури в епоху Просвітництва. 19. Вплив діяльності Д. Дідро на розвиток європейського театру. 20. Вплив діяльності Г. Е. Лессінга на розвиток європейського театру. 21. Історичні зміни сценічного мистецтва в епоху романтизму. 22. Розвиток режисерських традицій Генріхом Лаубе. 23. Розвиток режисерських традицій Карлом Іммерманом. 24. Розвиток режисерських обов’язків у театральному мистецтві 50–60-х р.р. ХІХ ст. 25. Народження режисури як професії (мейнінгенці). 26. Новий підхід режисера Людвіга Кронека до організації форми театральної вистави. 27. Реформа французького театру А. Антуана. 28. «Вільна» сцена режисера О. Брама. 29. Режисура символіста Поля Фора. 30. Символістський театр Люньє-По. 31. Традиції Щепкіна в українському театрі. 32. Режисура М. Кропивницького. 33. Особливості режисури М. Старицького. 34. М. Садовський як організатор і керівник першого українського стаціонарного театру. 35. П. Саксаганський – режисер і педагог. 36. Театральна діяльність Ф. Волкова. 37. Реформатор російської сцени М. Щепкін. 38. Белінський і театр. 39. Режисерсько-педагогічна діяльність О. Островського. 40. Оновлення російського театру О. Ленським. 41. Вплив театральних принципів Пушкіна та Щепкіна на К. С. Станіславського. 42. Реформа театру К. Станіславським та В. Немировичем- Данченком. 43. Закордонні гастролі МХТ та їх уроки. 44. Розвиток музичної режисури К. Станіславським. 45. Режисери-учні Cтаніславського і їх творчі здобутки. 46. Театри-студії МХТ як поле виховання молодої режисури. 47. Теоретичні постулати Гордона Крега. 48. Практична діяльність Гордона Крега. 49. Образна мова Гордона Крега. 50. Театр «маріонеток» Гордона Крега. 51. К. Станіславський і Гордон Крег. 52. Тотальна режисура М. Рейнхардта. 53. Боротьба М. Рейнхардта за сценічний ансамбль. 54. Творча дружба М. Рейнхардта з К. Станіславським. 55. Особливості постановки масових сцен М. Рейнхардтом. 56. Новаторство режисури Є. Вахтангова. 57. Режисура Вахтангова при постановці вистави «Принцеса Турандот». 58. Ставлення Вахтангова до ототожнення актора з образом. 59. «Фантастичний» реалізм Є. Вахтангова. 60. Режисерські шукання Вс. Мейєрхольда. 61. Режисерський стиль Вс. Мейерхольда на різних етапах творчості. 62. Театральні перетворення О. Курбаса. 63. Критика Курбасом українського побутового театру початку ХХ ст. 64. Лесь Курбас і Молодий театр. 65. Режисура Л. Курбаса у театрі «Березіль» у Києві. 66. Режисура Л. Курбаса у театрі «Березіль» у Харкові. 67. Значення творчої діяльності Леся Курбаса для розвитку української режисури. 68. Режисер Г. Юра. 69. Епічний театр Б. Брехта. 70. Спільність та розбіжність творчих принципів Брехта і Станіславського. 71. Режисер О. Таїров. 72. Режисер-новатор Пітер Брук. 73. Сценічні дослідження Єжи Гротовського. 74. Театр-лабораторія Єжи Гротовського як анти-театр. 75. Тренінг Єжи Гротовського як кардинальний прорив у сфері розвитку духовного та психо- фізичного апарату людини-актора. 76. Особливості режисури Ю. Любимова. 77. Історичне значення творчості Ю. Любимова. 78. Режисер Г. Товстоногов. 79. Педагогічні принципи Г. Товстоногова. 80. Режисер Л. Додін. 81. Режисер О. Єфремов – засновник «Современника». 82. О. Єфремов як «рятівник» згаслого МХАТу. 83. Режисер А. Ефрос. 84. Режисер Р. Стуруа. 85. Режисер Р. Віктюк. 86. Творчі засади режисераЕ. Някрошюса. 87. Синтетичність мистецтва режисури М. Захарова. 88. Творчі засади режисури С. Данченка. 89. Режисерське мистецтво сучасної України на перетині століть. 90. Альтернативна режисура на сценах України.
Лабораторная работа №2
|
