ТЕМА 5.

НЕОАНТРОП – ЛЮДИНА СУЧАСНОГО ФІЗИЧНОГО ВИДУ. КРОМАНЬЙОНЦІ.

ПЛАН.

1. Кроманьйонці Європи – біологічні особливості і спостіб життя.

2. Ранньородова первісна община – генеза та суспільне життя.

3. Матеріальна культура населення пізнього палеоліту.

4. Особливості господарського життя (збиральництво, мисливство, рибальство)

ЗМІСТ.

Ранньопервісна община мисливців, збирачів та рибалок: етапи розвитку. Загальна характеристика епохи привласнюючого господарства. Культурна адаптація первісних громад та виникнення локальних особливостей матеріальної культури.

Матеріальна культура пізньопалеолітичного населення: основні знаряддя праці, засоби добування вогню, поселення та житла, одяг, їжа. Розвиток мисливства, збиральництва, домашніх промислів. Початок приручення тварин як результат кризи мисливсько-збиральницького господарства.

Основні засади соціальної організації ранньопервісної громади. Власність, розподіл праці. Демографічна ситуація в пізньому палеоліті. Община, локальна група, рід, плем’я та їх співвідношення.

Влада в ранньопервісній общині. Значення особистого авторитету. Старійшини. Громадські, сакральні та військові інститути управління.

Найдавніші етапи формування мовлення і мислення. Виникнення ранньої первісної общини. Гіпотези про роль екзогамії у виникненні родової організації. Основні риси матеріальної культури кроманьйонців епохи палеоліту. Основні риси соціальної організації ранніх кроманьйонців.

Сьогодні в Європі відомі сотні розкопаних стоянок верхнього палеоліту, що датуються часом від 40 до 10 тис. тому. В межах верхнього плейстоцену вони відповідають останньому періоду вюрма І, вюрму ІІ і ІІІ. В культурному відношенні найраніше скелетні рештки належать до оріньяку, селету чи Перигору І. Територіально рештки неоантропів найбільше зосереджені у Франції, Чехії, Словачині, Моравії, Італії та Росії. В Росії відзначено тільки два райони достовірних поховань людей верхнього палеоліту – на Дону біля Воронежа (Костьонківська група) і на Клязьмі біля Володимира (Сунгір).

У свій час Г.Мюрант прийшов до висновку (1930), що усі верхньопалеолітичні черепи в Європі складають єдину серію, яка мало чим відрізняється від сучасних. У порівнянні з неандертальцями верхня висота лиця менша, носові кістки виступають більше, лице плоскіше.

Сьогодні частина дослідників підтримують думку про існування двох основних типів верхньопалеолітичної людності у Європі у період завершення останньої льодовикової епохи. Виділяють: 1) комб-капельський –шанселадський (західний); 2) костьонківський (східний). Ранні оріньяцькі форми з Пшедмості та інші визначаються як перехідний оріньяцький тип, не до кінця сформований тип Homo sapiens sapiens. Із загального масиву верхньоплейстоценових черепів різко виділяються дві форми. Це жіночий череп з гроту Дітей біля Ментони і юнацький череп з Костьонок ХІV, які характерні досить розвинутим прогнатизмом (витягнутою вперед лицевою частиною). Ці черепи отримали назву негроїдних, меланезоїдних чи бушменоїдних.

Деякі автори називають верхньопалеолітичні варіанти палеорасами і бачать в них основу для формування пізніших антропологічних варіантів. Інші ж дослідники вважають, що стадіально подібні форми, виявлені на різних континентах, не обов’язково пов’язані єдністю походження, в той час як форми хронологічно різні можуть бути пов’язані генетично.

ЛІТЕРАТУРА:

Анимисов А.Ф. Духовная жизнь первобытного общества.- М.-Л.: Наука, 1966.

Аникович М.В. Повседневная жизнь охотников на мамонтов. – М. «Молодая гвардия», 2004.

Арутюнов С.А. Народы и культуры. Развитие и взаимодействие. - М.: Наука, 1989.

Бибиков С.Н. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. - К.: Наукова думка, 1981.

Бибиков С.Н.Некоторые аспекты палеоэкономического моделирования палеолита // Советская археология. - 1969, № 4.

Борисковский П.Й. Древнейшее прошлое человечества. – Л., «Наука», 1979.

Бутинов Н.А. Община, cемья, род // Советская этнография. - 1968, № 2.

Бутинов Н.А. Первобытнообщинный строй (основные этапи и локальные варианты) // Проблеми истории докапиталистических обществ. - М.: Наука, 1968.

Возникновение и развитие земледелия. - М.: Наука, 1967.

Гладких М.І., Станко В.Н. Мистецтво та світогляд пізньопалеолітичної людини (за матеріалами України) // Археологія. - 1996, № 3.

Кабо В. Р. Первобытная доземледельческая община. - М.: Наука, 1986.

Массон В.М. Экономика и сициальный строй древних обществ. - Л.: Наука, 1976.

Ранние формы искусства. - М.: Искусство, 1976.

Семёнов С.А. Происхождение земледелия. - Л.: Наука, 1974.

Семёнов Ю.И. Происхождение брака и семьи. - М.: Мысль, 1974.

Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искуства.- М.: Искусство, 1985.

Столяр А.Д. Об одном центре одомашнивания свиньи // Советская археология. - 1959, № 3.

Шнирельман В.А. Происхождение скотоводства. Культурно- историческая проблема. - М.: Искусство, 1980.

 

ТЕМА 6

ДУХОВНА КУЛЬТУРА ПІЗНЬОПАЛЕОЛІТИЧНОГО НАСЕЛЕННЯ (РАННЬОРОДОВА ГРОМАДА)

1. Походження і сутність релігійних вірувань. Тотемізм, анімізм, магія.

2. Образотворче мистецтво. Походження і розвиток наскельного живопису

3. “Мобільні” твори мистецтва. Основпні пам’ятки Європи.

4. Раціональні знання, поява рахунку та знаково-символічних зображень.

ЗМІСТ.

Виникнення релігійних уявлень. Основні форми первісних релігійних уявлень: анімізм, тотемізм, фетишизм, магія.

Виникнення образотворчого мистецтва. Виникнення прикладного мистецтва. Основні риси скульптурного мистецтва. “Натуральний макет” і виникнення мистецтва. Малюнки і скульптура. Реалістичний і декоративно-ритмічний напрямки в мистецтві. Свідчення існування музики і танцю. Центральне місце звіра в релігії і мистецтві. Мистецтво і піктографія.

Поява і розвиток позитивних знань. Математика і календарні системи.

Сутність поняття духовності первісного суспільства. Зародження і етапи розвитку мислення і мови.

Досвід та знання: природознавство, токсікологія, анатомія, медицина, школа та виховання.

Парна сім’я. Материнська сім’я. Локальна група. Материнський рід. Основні риси племені в добу ранньої первісної общини.

Виникнення релігійних уявлень. Основні форми первісних релігійних уявлень: анімізм, тотемізм, фетишизм, магія. Головна особливість релігійного світосприйняття – органічна єдність реального і іреального, людини і навколошнього природнього середовища. Природа має людські якості. Тотемізм (аборигени Австралії) – віра в існування тісного зв’язку між сородичами та їх тотемом, яким могла бути якась тварина, рідше – рослина чи предмет. Тотем – кровний родич, а пізніше – предок. Тотему не поклонялися, але вважали його батьком чи старшим братом. Тотемічні реліквії, статевий тотемізм, обряди.

Анімізм – віра в надприродні істоти, що знаходяться в якомусь тілі – душі, або ж окремі духи, що існують незвлежно від людини. Одухотворення природи (тасманійці, австралійці, вогнеземельці). Душі померлих. Поклоніння домашньому вогнищу (жіночі статуетки).

Фетишизм - віра в надприродні якості деяких неодухотворених предметів – печер, каменів, дерев, знарядь. Фетиш (порт. “талісман”, “амулет”). Спеціально приготовлені фетиші – чуринги. Віра в чудодійну силу та допомогу.

Магія – віра в здатність людини якимось чином впливати на інших людей, тварин чи явищ природи. Випадкові співпадіння – причина віри в магію. Магії доброякісні (білі), злоякісні (чорні), виробничі, мисливські, лікувальні тощо. Сваященнодійства, культові свята, обрядова магія. Печера Тюк д’Одубер – глиняні зображення бізонів і сліди п’яток хлопців 10-12 років. Ініціації та їх значення. Обрядово-театралізовані св’ята. Стоянка Анетівка ІІ на Південному Бузі. Жертовні тварини (бізони). Червона вохра – символ крові та життя.

Виникнення образотворчого мистецтва. Франко-кантабрійська область (Кантабрійські гори на півночі Іспанії, Дордонь у Франції). 32 тис. р. тому – печера Шове. Розвинутий реалістичний стиль. Саутуола – печера Альтаміра, 1879 р. (Мері). Рів’єр, Капітан, Картальяк, Брейль. Печери: Кастільйо, Пасьєга, Піндаль, Коваланас, Хорнос де ла Пенья (Іспанія), Тейжа, Берніфаль, Ніо, Гаргас, Труа Фрер, Ляско, Руфіньяк, Фог де Гом, Пеш-Мерль, Комбарель (Франція), Капова (Росія), Хоіт-Цунгер-Агуй (Монголія). Наскельні рисунки. Анімалістичний стиль. Повернута перспектива. Динаміка зображень.

Мобільне мистецтво. Печера Пекарна (Моравія), стоянка Дольні Вестоніце, Павлов, Верхня Ложері, Лурд, Мас д’Азіль, Ля Мадлен, Фогельгерд, Мальта (Сибір), Мізин, Пушкарі, Молодове 5, Кирилівська стоянка.

Скульптурки жінок: Вілендорф, Лосель, Лєспюг, Гагаріно, Авдєєво, Костьонки, Мізин, Єлісєєвичі, Мальта, Буреть, Пржедмості, Дольні Вестоніце, Пекарна

Виникнення прикладного мистецтва. Основні риси скульптурного мистецтва. “Натуральний макет” і виникнення мистецтва. Малюнки і скульптура. Реалістичний і декоративно-ритмічний напрямки в мистецтві. Свідчення існування музики і танцю. Центральне місце звіра в релігії і мистецтві. Мистецтво і піктографія.

Поява і розвиток позитивних знань. Математика і календарні системи.

Сутність поняття духовності первісного суспільства. Зародження і етапи розвитку мислення і мови.

Досвід та знання: природознавство, токсікологія, анатомія, медицина,, школа та виховання.

Парна сім’я. Материнська сім’я. Локальна група. Материнський рід. Основні риси племені в добу ранньої первісної общини.

ЛІТЕРАТУРА

В.Станко, М.Гладких, М.Сегеда. Історія первісного суспільства – К.: Либідь, 1999.

Першіц А.І., Монгайт О.Л., Алексєєв В.П. Історія первісного суспільства. Підручник для студентів історичних факультетів. Пер.з рос. – К., 1980.

Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. – М., 1990.

Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

Окладников А.П. Утро искусства. – Л., 1967

Семенов Ю.И. На заре человеческой истории. – М., 1989.

Столяр А.Д. Происхождение изобразительтного искусства. – М., 1985

Тайлор Э. Первобытная культура. Перев. с англ. – М., 1989.

Морган Л.Г. Древнее общество. – Л.,1934

Формозов А.А.Очерки по первобытному искусству – М., 1969.

Фрэзер Д. Фольклор в Ветхом Завете. Перев. с англ. – М., 1985.

Фрезер Д. Золотая ветвь. Перев. с англ. – М., 1997.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. Перев. с нем. – М., 1991.