Картографуванню при ґрунтово-екологічних дослідженнях

Методика ґрунтово-екологічного знімання буде залежати від завдань і району досліджень. У підготовчий період необхідно перелічити ті показни­ки, які будуть підлягати картографуванню і дослідженню, розробити мето­дику відбору зразків ґрунтів для лабораторного дослідження. Особливу увагу необхідно звернути на планову картографічну основу. Необхідно мати ґрун­тову карту, бажано відкориговану за сучасними вимогами, топографічну основу і карти пластики рельєфу, які складають на базі топографічних пла­нів і аерофотознімків, ландшафтну карту. Крім того, корисними будуть ма­теріали останнього агрохімічного обстеження господарства, матеріали сольо­вих і солонцевих знімань на зрошувані території, карти рівнів ґрунтових вод тощо. Якісна ґрунтова карта може служити плановою основою для ґрунтово-екологічного знімання і значно спростити його.

Якщо ґрунтова карта має низьку якість, то необхідне її коригування за картами пластики рельєфу і складеними на їхній основі ґрунтовими картами-гіпотезами. В іншому випадку ґрунтово-екологічне знімання буде недоцільним.

Перед початком польового ґрунтово-екологічного обстеження на ґрунто­ву карту наносять усю інформацію про сучасний еколого-меліоративний стан земель, аналізують цю інформацію і вже конкретно визначають задачі на польовий період.

Польовий період. У польовий період вирішують такі завдання:

— обстежують територію з метою виявлення кризових ситуацій і наносять отриману інформацію на карту у вигляді ареалів і умов­них значків з детальним описом виявлених порушень грунтів;

— виявляють попередні причини кризових явищ і низькоефективного використання земельних ресурсів;

— проводять відбір зразків грунтів для подальшого лабораторного дослідження;

— вирішують питання про необхідність дослідження окремих власти­востей ґрунтів і кризових ситуацій на ключах і постійних стаціона­рах, включення їх у систему загального моніторингу, а також про періодичність ґрунтово-екологічних обстежень.

Камеральний період. У камеральний період вирішують такі завдання:

— аналізують ґрунтові зразки, зразки рослин і ґрунтових вод;

— за отриманими результатами роблять висновок про зарахування того чи іншого району (площі, контуру тощо) до кризової ситуації певного рівня;

складають ґрунтово-екологічну карту, легенду до неї і пояснюваль­ну записку з рекомендаціями з подолання негативних явищ.