VI. ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

 

Розділ повинен містити чітку інформацію щодо форм організації поточного та підсумкового контролю, розподіл балів за різні види роботи, шкалу та критерії оцінювання.

МЕТА І ФОРМИ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Мета поточного контролю – оцінити ступінь засвоєння теоретичного і практичного матеріалу та рівень знань студентів з відповідних розділів дисципліни.

Рівень поточних знань оцінюється в балах по кожному із передбачених видів практичних завдань окремо:

- володіння теоретичним матеріалом;

- розв’язання тестів;

- доповіді за тематикою творчих робіт;

- розв’язання задач обчислювального характеру;

- розв’язання практичних ситуацій (кейсів).

Згідно до методики рейтингової оцінки поточний рейтинг студента розраховується як сума балів за всіма видами практичних завдань (плюс показники відвідування лекційних та практичних занять) нарощується протягом семестру.

Студенти, поточні знання яких оцінені на “незадовільно” (0-29 балів), вважаються не атестованими і до екзамену з дисципліни не допускаються. Студенти, які за роботу в семестрі та на екзамені набрали 30-59 балів мають право на перескладання.

 

МЕТА І ФОРМИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Підсумковий контроль знань здійснюється наприкінці семестру шляхом складання екзамену (заліку).

До екзамену допускаються студенти, які мають необхідний рівень поточних знань.

Екзамен проводиться в письмовій або змішаній формі, по завданнях які складені на основі програми курсу та мають однаковий рівень складності.

Необхідно зазначити в якій формі проводиться екзамен (залік), час, що відводиться на підготовку та чим дозволяється користуватися під час проведення екзамену(заліку) – довідниками, словниками тощо.

Екзаменаційні завдання затверджуються на засіданні кафедри за місяць до початку сесії.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ (ЗАЛІКУ)

 

1. Визначення поняття “культура”. Етнічна та національна культура.

2. Проблема етногенезу в сучасній науці.

3. Найдавніші етномовні спільності.

4. Давні індоэвропейці.

5. Праслов’яни. Етнокультура слов’янського світу після “великого переселення народів”.

6. Давні українці.

7. Давня Русь та її політичні зв’язки з Візантією та Заходом.

8. Прийняття християнства: політичний вибір чи природний процес.

9. Язичницька Русь та візантійська християнська культура.

10. Давньоруські філософи-книжники.

11. Церковне та світське життя людини в ХІ-ХІІ ст.

12. Дохристиянські вірування українців та їх відображення в сучасній обрядовості та казках.

13. Україна та мусульманський світ в епоху середньовіччя.

14. Культура середньовічного міста.

15. Розвиток освіти в Україні в середні віки.

16. Києво-Могилянська академія.

17. Берестейська унія 1596 року та її вплив на подальше релігійне життя України.

18. Козаччина як політичне та культурне явище.

19. Козацька ідеологія та формування національної самосвідомості українців.

20. Доба Івана Мазепи.

21. Українське бароко.

22. Україна в політичній та культурній системах Російської та Австро-Угорської імперій.

23. Від козацьких літописів до “Історії Русів”.

24. Вертеп та усна народна творчість: поєднання традицій.

25. І.П.Котляревський. “Енеїда”.

26. Микола Гоголь.

27. Діячі української культури барокової доби.

28. Давня Русь та християнський світ.

29. Прийняття християнства: різні точки зору.

30. Розвиток філософської та релігійної думки в постязичницькій Русі.

31. Усна народна творчість: казки, пісні, думи про козаччину.

32. Григорій Сковорода.

 

33. Українське національне відродження першої половини ХІХ ст.

34. Слов’янофільство. Хлопоманство.

35. Кирило-Мефодіївське братство.

36. Світогляд Тараса Шевченка.

37. Ліберальні реформи Олександра ІІІ та репресивне асиміляторство України.

38. Громадівський Рух.

39. Культурно-політичні тенденції в Україні на межі ХІХ та ХХ ст.

40. Національне піднесення в Україні в 1905 та 1907 роках.

41. Січове стрілецтво як етап формування нової ілеології українства.

42. Україна в добу революційних подій. Нові ідеологічні течії.

43. Українська культура в тоталітарній радянській державі.

44. “Українізація” та “розстріляне відродження”.

45. “Хрущовська відлига”.

46. “Шістдесятники” та дисидентський рух.

 

VIІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ, умови визначення навчального рейтингу

 

Рівень поточних знань студентів оцінюється відповідно до методики рейтингової оцінки. Сутність методики полягає у визначенні поточного рейтингу студента, що розраховується як сума балів за всіма видами практичних завдань та результатами самостійної роботи і нарощується протягом семестру.

 

 

Наприклад:

Вид роботи	Обсяг за семестр	Максимальна кількість балів за виконану роботу
Теоретичне питання (просте)	7	Кожна правильна і змістовна відповідь - 1 бал. Всього за семестр – 7 балів
Теоретичне питання (ускладнене)	4	Кожна правильна і змістовна відповідь - 2 бали. Всього за семестр – 8 балів
Розв’язок тестів	3	Кожна правильна відповідь на тест - 1 бал. Всього за семестр – 30 балів
Розв’язок задач	2	Кожне правильне розв’язання – 7,5 бали. Всього за семестр – 15 балів
Розв’язання практичних ситуацій (кейсів)	2	Кожне правильне розв’язання – 5 бали. Всього за семестр – 10 балів
Проведення контрольної роботи	1	Кожне правильне розв’язання завдання: - теоретичне питання – 5 балів; - тести – 5 балів; Всього за контрольну роботу – 10 балів
Творча робота і презентація	1	Робота має відповідати проблематиці курсу і базуватись на лекційних матеріалах та реальних даних підприємств. Всього за семестр – 20 балів
…..
Сукупний рейтинг	-	70 балів

 

КРИТЕРІЇ СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕНУ (ЗАЛІКУ)

Кожне завдання для проведення екзамену (заліку) має бути однакової складності. Наприклад, два теоретичних питання з переліку екзаменаційних питань, практичне завдання (кейс), тести.

Зміст питань та завдань має бути розрахований на письмову підготовку студента протягом двох академічних годин.

Для дисциплін з формою контролю «залік» максимальна кількість балів на проведення підсумкового контролю - 30, для дисциплін з формою контролю «екзамен» - 40.

Критерії оцінки підсумкових знань при складанні екзамену наведені в таблиці ….

Наприклад:

Критерії складання екзамену

Характеристика відповіді по варіанту	Максимальна кількість балів
Зміст 2-х теоретичних питань розкрито повністю і в розгорнутому вигляді	10
Практичне завдання (кейс) розв’язано правильно і з поясненнями	10
Вірні відповіді на тести	5
Здійснено порівняльний аналіз різних концепцій, підходів, методик та зроблені логічні висновки й узагальнення Виявлені здатності аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на відповідну проблему	5
ВСЬОГО	30 балів

За результатами складання екзамену (заліку) якість підсумкових знань студента оцінюється за рейтинговою системою та трансформується в національну шкалу та шкалу ЕСТS

 

Таблиця

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в національну 4-бальну шкалу та шкалу ЕСТS.

За шкалою університету	За національною шкалою	За шкалою ECTS
Екзамен	Залік
91 – 100	(відмінно)	Зараховано	A (відмінно)
81 – 90	(добре)	B (дуже добре)
71 – 80	C (добре)
66 – 70	(задовільно)	D (задовільно)
60 – 65	E (достатньо)
30 – 59	(незадовільно)	Не зараховано	FX (незадовільно – з можливістю повторного складання)
1 – 29	F (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

 

 

Пакет комплексних контрольних робіт

І. ВИМОГИ ДО СКЛАДУ, ЗМІСТУ ТА ПОРЯДКУ РОЗРОБКИ ПАКЕТІВ КОМПЛЕКСНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З ИСЦИПЛІН

 

До складу пакетів ККР з дисципліни входить:

· критерії оцінювання виконання ККР,

· рецензія виконана викладачем спорідненої кафедри,

· контрольні завдання,

· перелік довідкової літератури, обладнання, приладів, матеріалів, комп'ютерних програм та всього іншого, що ним дозволяється користуватись при виконанні ККР. До переліку довідкової літератури можуть входити таблиці, каталоги, довідники.

Пакети ККР з дисциплін розробляються відповідними кафедрами і використовуються:

· при проведенні ректорського контролю,

· при проведенні самоаналізу кафедр, факультетів, університету в цілому,

· при проведенні атестаційної та акредитаційної експертиз.

Розроблений пакет ККР розглядається на засіданні кафедри і направляється на рецензування спорідненої кафедри.

Пакет ККР з кожної дисципліни повинен мати не менше 30-ти варіантів рівнозначної складності, що відповідають програмним вимогам. Трудомісткість ККР повинна відповідати відведеному часу контролю.

Усі варіанти ККР повинні мати фахове спрямування і вимагати від студентів не розрізнених знань окремих тем і розділів дисципліни, а їх інтегрованого застосування.

Виконання контрольних робіт не повинно вимагати докладних пояснень, складних розрахунків та креслень. Необхідно передбачити зведення до мінімуму непродуктивних витрат часу на допоміжні операції, проміжні розрахунки та інше. При формуванні завдань необхідно використати відомі студенту терміни, назви, позначення.

При розробці критеріїв оцінки ККР за основу слід брати повноту і правильність виконання завдань. Крім цього необхідно враховувати здатність студента:

· узагальнювати отримані знання,

· застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях,

· аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми,

· викладати матеріал логічно та послідовно.

Для об'єктивного оцінювання відповідей студента необхідно мати еталонну відповідь, яка містить відповіді на тести, необхідні розрахунки, графіки, схеми, пояснення тощо

.
Зразок оформлення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і науки УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”

 

П А К Е Т

Комплексних контрольних робіт (ККР)

з курсу “ назва курсу ”

для оцінки залишкових знань студентів