Звуки і букви.

– Які звуки позначені виділеними буквами в словах речення (тексту)? Вимовте їх.

– Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають голосні (приголосні) звуки.

– Поставте наголос у словах тексту. Підкресліть букви, що позначають наголошені голосні звуки.

– Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають м’які (тверді) приголосні звуки.

– Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають м’якість приголосних на письмі.

– Підкресліть слова даного тексту, в яких звуків більше, ніж букв (і навпаки).

– Складіть звукову модель слова (вказуємо в тексті).

– Доберіть звукову модель із даних до вказаного слова в тексті.

– Назвіть на слух послідовно звуки в слові тексту (вказуємо), доберіть слово з таким же звуковим складом.

– Яким звуком починається слово, доберіть інше, щоб починалось тим же звуком.

У наведених вправах застосовуються звуковий, складовий та звуко-буквений аналізи і синтез, звукове та складове моделювання і конструювання. Головне в них – доцільне поєднання аналізу і синтезу, адже мовні факти і структури засвоюються в процесі аналітико-синтетичної діяльності учнів.

Слово.

– До яких слів можна віднести дані малюнки? Підпишіть малюнки словами тексту.

– До яких слів з тексту можна віднести вислови, наприклад, «це комаха», «це метал», «це хвойне дерево» (дібрані відповідно до слів тексту)?

– Скажіть слово з тексту (позначаємо) з іншим словом чи словами (утворюються словосполучення: ходити – ходити швидко, ходити до школи).

– Які слова з тексту можна об’єднати, наприклад, назвою “Птахи”? На які питання ці слова відповідають? Наведіть приклади таких же слів.

– Складіть речення з виділеним у тексті словосполученням (срібний голос).

– Прочитайте підкреслене в тексті слово. В яких ще реченнях чи словосполученнях можна вжити це слово? (Носик – носик дитини, носик чайника).

– Підкресліть слова, до яких можна поставити запитання “Що рóбить?” (Що робив? Що зробив?)

– Від якого пішло слово? (Вказуємо). (Дрімота – від дрімати).

– Яке слово у тексті вжито в переносному значенні? Чому? Складіть з ним невелике речення.

– Скажіть слово з тексту (вказуємо) з іншим (іде людина). Коли ще можна вжити це слово? (Урок іде, дощ іде, літак іде на посадку).

– Знайдіть у тексті слова, близькі (або протилежні) за значенням, доберіть ще 1-2 слова до них.

– Прочитайте виділені слова, доберіть до них близькі (або протилежні) за значенням (в усній чи письмовій формах).

Виконанням поданих вправ діти залучаються до розумових операцій аналізу та синтезу. Мають місце тут тлумачний, лексичний, словотворчий, граматичний аналізи.