Студопедия — Урок позакласного читання в початкових класах - основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Урок позакласного читання в початкових класах - основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.






 

Сучасне позакласне читання - складова частина навчального предмета читання й розвитку мовлення. Його мета - забезпечити педагогічне керівництво самостійним читанням учнів. Позакласне читання учнів покликане формувати основи читацької самостійності: а) орієнтуватись у книжковому світі, добирати для читання високо художні твори відповідно до літературних уподобань, інтересів; б) повноцінно сприймати твір, грамотно працювати з його текстом (правильно, швидко, виразно, свідомо читати); в) осмислювати й відтворювати зміст прочитаних творів, висловлювати своє ставлення до прочитаного, тобто формувати здатність самостійно засвоювати з прочитаного те найкраще і найцінніше, що виробило людство впродовж століть.

Цілі уроку позакласного читання - розширити, поглибити знання, здобуті під час класного читання, познайомити молодших школярів з широким колом доступної для них літератури; розвивати за допомогою читання бажання й уміння вчитися, інтереси і нахили.

Навички роботи з текстом, набуті на уроках класного читання, використовуються далі на уроках позакласного читання: виділяти головну думку, характеризувати героїв твору, виявляти ставлення до зображуваних подій, вчинків героїв, зіставляти прочитане з життям.

Завдання позакласного читання:ознайомити учнів початкової школи з дитячою літературою, що входить у коло читання молодших школярів, у всій її різноманітності; формувати в них інтерес до книги, до самостійного читання; розвивати уміння повноцінно сприймати літературні твори, навчати осмислювати й відтворювати зміст, висловлювати своє ставлення до прочитаного; формувати елементарні морально-естетичні уявлення [6].

Самостійне читання, тобто добровільне, індивідуальне, - це читання учнівбез безпосередньої допомоги вчителя чи бібліотекаря, батьків, друзів, звернення до кола доступних книг.

У роботі з книгою важливим є поєднання таких трьох аспектів: розширення читацького кругозору (постійно дізнаватися про нові книги); розуміння й виконання правил користування книгами; вдосконалення самостійної читацької діяльності, швидкості й точності орієнтування в доступному колі читання.

Форми керівництва позакласним читанням різноманітні. Це - уроки позакласного читання, індивідуальна робота з окремими учнями або групами учнів, масова позакласна робота учнів у зв'язку з читанням (підготовка ранків, вікторин, конкурсів на краще читання творів, інсценізацій книжок, книжкових виставок); пропаганда читання у сім'ях учнів.

Урок позакласного читання як основна форма керівництва самостійним дитячим читанням виділяється з числа навчальних годин, відведених на читання, включається в розклад, облікується в класному журналі.

Між уроками позакласного читання учитель щотижня здійснює контроль та надає допомогу учням у самостійному читанні через ведення читацьких щоденників, індивідуальних бесід тощо.

Формування читацької самостійності учнів здійснюється на уроках позакласного читання за такими етапами: підготовчий, початковий і основний.

Структура уроку позакласного читання на підготовчому етапі:1. Бесіда, що передує читанню вчителя і готує дітей до сприймання твору (2-3хв). 2.Виразне читання й перечитування вчителем твору (3-7 хв). 3. Колективне відтворення прослуханого, роздуми над прочитаним (4-5хв). 4. Перегляд книги для відшуковування певного твору (4-5хв). 5. Рекомендації щодо самостійної роботи з книгою вдома, у класі, в позаурочний час (2-3хв).

Методичні рекомендації:

До 1-го етапу уроку. Спрямування бесіди на формування бібліотечно-бібліографічних понять; налаштовування на сприймання книги.

На 2-ому етапі уроку важливим є зразкове, виразне читання вчителя, яке потребує від нього серйозної підготовки.

Особливістю 3-го етапу уроку є те, що використовуються лише активні, творчо-пошукові методи опрацювання: інсценізація, літературні ігри, хорова декламація, заучування напам'ять рядків віршів, діалогів, відгадування загадок, вільні висловлювання щодо прочитаного, словесне і графічне малювання та ін.

На 4-ому етапі уроку учні під керівництвом учителя звертають увагу на назву книги, ілюстрації; складають речення з опорою на ілюстрації, зіставляють зміст малюнків із текстом.

На 5-му етапі зосереджуємося на класній виставці книг, рекомендуємо їх вибір.

Організація позакласного читання на початковому етапі:учні повинні мати уявлення про книжкову виставку, книжковий плакат; знати назви дитячих книжок, творів, з якими неодноразово зустрічалися впродовж року, заголовок книги, прізвище автора, основні правила користування книгою, бібліотечним фондом; вміти розрізняти прочитаний твір за жанровими ознаками, пізнавати сюжет знайомої книжки за ілюстрацією; правильно називати декілька книжок, які найбільше сподобалися; оцінювати за допомогою вчителя вчинок героя, спираючись на текст і власний досвід, самостійно прочитувати запропонований учителем твір (на кінець навчального року).

Структура уроку позакласного читання на початковому етапі:1. Робота з книжковою виставкою (до 5-и хв).2. Читання учителем художнього твору вголос (7хв). 3. Бесіда-роздуми над прочитаним (5хв). 4. Самостійне знайомство з новою книгою. 5. Читання учнями названого вчителем твору мовчки (10-12хв 4-ий і 5-ий етапи разом). 6. Виявлення й оцінка якості самостійного читання-розгляду книги (7-10хв). 7. Рекомендації до позаурочної роботи з книгою (1-2хв).

На 1-му етапі уроку вирішуються завдання на орієнтування в книгах: визначення змісту книги за зовнішніми прикметами; визначення теми за заголовками; розпізнавання одного й того ж твору в різних виданнях; формування вміння з багатьох книг вибрати одну на певну тему.

Особливістю 2-го етапу є те, що учитель читає твір із книги, яка є серед інших на книжковій виставці і на сприймання якої діти вже зорієнтувались методом розгляду-читання на першому етапі.

4-ий та 5-ий етапи проходять як органічне ціле. Завдання вчителя – будувати роботу так, щоб учні самостійно налаштовувались на читання нової книги, не відволікались під час читання, вдумувались у її зміст.

Метою 6-го етапу є перевірка готовності учнів до самостійного читання вголос.

До 7-ого етапу. Недоцільно давати дітям списки рекомендованої літератури на канікули, а тим більше змушувати їх до самостійного читання книг. Проте дорослим варто потурбуватися, щоб на канікулах у дитини були цікаві книги.

Організація позакласного читання на основному етапі. У 2-ому (3-ому) класі вчитель основну увагу зосереджує на формуванні в учнів уміння добирати книжки для самостійного читання відповідно до можливостей. Важливою умовою в цій роботі є систематична, керована учителем, власна діяльність школярів з книгою і серед книг на уроках, в позаурочний час.

Основні вимоги до знань і вмінь учнів: учні повинні мати уявлення про науково-художню та довідкову літературу, про жанрове і тематичне багатство бібліотечних фондів; знати принципи розміщення книг на бібліотечних стелажах в умовах вільного доступу, назви декількох дитячих журналів і газет, їх читацьке спрямування, засоби знайомства з ними, відмінні ознаки та особливості періодичних видань порівняно з іншими друкованими, структурні елементи книжки та їх призначення.

У 3-ому (4-ому) класі продовжується робота по удосконаленню підготовки учнів до самостійного вибору читання книжок. На основі всіх набутих у попередніх класах знань, умінь і навичок в учнів формуються читацькі інтереси.

Основні вимоги до знань і вмінь учнів такі: знати зміст понять каталог, каталожні роздільники, каталожна карточка, науково - художня книжка, довідкова література, рекомендаційний покажчик, кращі твори для дітей на певну тему для дитячого читання, важливі характерні ознаки довідкової літератури, прийоми вибору книжок у бібліотеці для читання на задану тему; вміти визначати орієнтовний зміст незнайомої книжки за основними її елементами, висловлюватися на тему: "Чим і чому цікавий цей твір?", самостійно осмислювати зміст прочитаних книжок, брати участь у колективному обговоренні питання, поставленого учителем, уважно і зацікавлено слухати товариша і доповнювати його відповідь.

Структура уроку позакласного читання на основному етапі:1. Робота з прочитаними книгами до уроку. Розширення і впорядкування читацького кругозору учнів за рахунок колективного досвіду (10хв).2. Бесіда про героїв книг та їх авторів (25хв).3. Доповнення, уточнення читацького досвіду дітей учителем (7хв). 4. Завдання додому (3хв).

На 1-ому етапі уроку учитель перевіряє самостійну читацьку діяльність учнів. Можливі такі види контролю: почергове називання прочитаної книги, переказ її короткого змісту, аналіз виставки книг тощо.

На 2-му етапі вчитель має забезпечити участь кожного учня в обговоренні таких питання, які б спонукали дітей шукати відповіді в прочитаних книгах. Найважливіші форми роботи: фронтальна бесіда, індивідуальні звіти, групові виступи, бібліотечно-бібліографічні діалоги, читацький залік, картки тихого опитування. Форми відповідей учнів: вибіркове читання, короткий переказ окремих епізодів, читання віршів напам’ять, читання діалогів в особах, складання плану, підбір і об’єднання матеріалу на одну тему з різних літературних джерел.

Особливістю 3-го етапу є слово вчителя. Його мета – сприяти формуванню читацького становлення школярів. Учитель у своєму монолозі доповнює, уточнює літературний досвід учнів, коригує дитячі судження, розширює кругозір учнів новими літературними іменами, назвами книг тощо.

Специфікою 4-го етапу є те, що під час оголошення теми наступного уроку вчитель спрямовує увагу учнів на зміст майбутньої читацької діяльності, враховуючи читацькі можливості; з’ясовує, чим збагатить учнів нова тема, готує і обговорює з дітьми рекомендаційний плакат.

Показники успішної роботи вчителя на основному етапі такі: відсутність нечитаючих учнів у класі; чітке усвідомлення сюжету прочитаного, називання героїв, висловлювання ставлення до прочитаного; зіставлення будь-якої книги з темою дитячого читання і називання не менше 2-3 книг на кожну тему або прізвищ письменника.

На основному етапі головною метою є оволодіння мистецтвом самостійного читання школярами, збагачення свого розуму і почуттів; формування ставлення до книги як до суспільної цінності.

Читацька самостійність у 3-4 класах реалізується у таких видах діяльності: 1. Усвідомлення теми, мети читання без сторонньої допомоги і з огляду на власні потреби (для душі, в цілях самоосвіти). 2. Кваліфікований перегляд книг (уміння працювати з книгою). 3. Осмислене самостійне читання вибраної книги (з науково - пізнавальної - цікаві факти, логічні докази; із художньої літератури - яскраві образи, картини).

Доцільним є проведення варіативних уроків позакласного читання, а саме: урок – звіт, урок – зустріч, урок – ранок художнього читання, урок – семінар, урок вільного читання, урок – КВК, усний журнал, контрольно– підсумковий урок.

 







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 712. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

Словарная работа в детском саду Словарная работа в детском саду — это планомерное расширение активного словаря детей за счет незнакомых или трудных слов, которое идет одновременно с ознакомлением с окружающей действительностью, воспитанием правильного отношения к окружающему...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

ТЕХНИКА ПОСЕВА, МЕТОДЫ ВЫДЕЛЕНИЯ ЧИСТЫХ КУЛЬТУР И КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА МИКРООРГАНИЗМОВ. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЛИЧЕСТВА БАКТЕРИЙ Цель занятия. Освоить технику посева микроорганизмов на плотные и жидкие питательные среды и методы выделения чис­тых бактериальных культур. Ознакомить студентов с основными культуральными характеристиками микроорганизмов и методами определения...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия