Мультимедійні системи

До основних мультимедійних систем, що активно почали використовуватися в сучасних школах України слід віднести мультимедійні дошки, мультимедійні проектори та системи для вивчення іноземних мов на основі комплексів типу лінгафонних кабінетів.

Мультимедійні проектори (рис. 20) (інша назва комп’ютерні проектори або відеопроектори) - призначеня для проектування зображення з комп’ютера, відео або DVD програвача, телевізора, відеокамери на екран. Практично всі проектори мають вмонтовані засоби відтворення звуку. Поява мультимедійних проекторів внесла революційні зміни у відтворення статичних, а особливо динамічних зображень в умовах навчальних приміщень. Жоден зі раніше створених типів технічних засобів не міг забезпечити таку якість і, що головне, такий розмір динамічного зображення. Для демонстрації з кіноапаратів потрібно було сильно затемнювати приміщення. При цьому зображення було порівняно невеликим, заважав шум кіноапарата. Іншим засобом відтворення рухомих зображень були телевізори великих розмірів, їх можна було підєднувати до комп’ютерів. Але переглядати зображення можна було лише з відстані в кілька метрів. Тобто, організувати перегляд відео фільму згідно з санітарними нормами у звичайній класній кімнаті було неможливо.

Основними властивостями мультимедійних проекторів є інтенсивність світлового потоку, кількість точок (пік селів) зображення і максимальний розмір зображення, що може відтворити проектор та контрастність. Сучасні проектори для приміщень, розміри яких співставні з розмірами класних кімнат випромінюють світловий потік у 2500- 3000 лк, відтворюють 1280 на 768 точок зображення з розміром по діагоналі – від 1,5 до 2,5 метра, контрастність - 3000:1 і більше. Як правило мультимедійні проектори оснащуються пультами, для дистанційного управління їх роботою.

Мультимедійні або електронні (сенсорні) дошки використовуються при проведенні навчальних занять, ділових семінарів, презентацій, конференцій. При роботі з цим пристроєм зображення з комп’ютера з допомогою мультимедійного проектора проектується на поверхню спеціальної дошки. Ця дошка поєднує в собі три пристрої: екран для відображення даних різного виду, звичайну маркерну дошку і сенсорний монітор.

При роботі з електронною дошкою користувач (учитель, учень) може робити помітки в зображенні, що проектується на поверхню дошки, малювати схеми, зберігати внесені зміни у файлах, управляти роботою програм та інше. Головна перевага дошки в порівнянні з використанням мультимедійного проектора зі звичайним екраном – можливість здійснювати управління зображенням безпосередньо біля дошки.

Принцип дії електронних дошок базується на відслідковуванні зміни положення руки користувача або спеціального маркера. В Україні більш розповсюдженими є електронні дошки канадської фірми Smart, що базуються на резистивній (сенсорній) технології.

Комп’ютерно-лінгафонні засоби є наступним етапом у розвитку лінгафонних засобів навчання, які призначені для комп’ютеризації частково або повністю процесу вивчення іноземних мов. Необхідність заміни застарівших типів лінгафонного обладнання на комп’ютеризоване зумовлена наявністю значної кількості різноманітних комп’ютерних програм вивчення іноземних мов, а також тими перевагами використання комп’ютера в навчанні про які говорилося вище. Комп’ютерно-лінгафонні комплекси поставляються з відповідним програмним забезпеченням, яке призначене для організації індивідуально орієнтованого навчання учнів, відпрацювання монологічного і діалогічного мовлення, запису мовлення учнів для подальшого аналізу вчителем, для використання в процесі навчання бази аудіо та відеозаписів з відповідних тем. Ось перелік основних властивостей використання комп’ютерно-лінгафонного комплексу SANAKO Lab 250 (рис. 22):

- пряме передавання зображення з екрану монітора комп’ютера вчителя на екран монітора будь-якого учнівського комп’ютера;

- перегляд зображення з екрану монітора будь-якого учнівського комп’ютера на екрані монітора вчителя;

- база даних для зберігання навчального матеріалу в різних файлових форматах;

- трансляція на учнівські місця відеозаписів, аудіо записів, документів, слайдів презентацій тощо;

- засоби для допомоги учням у закріпленні і самоконтролі навчальних досягнень;

- створення "портфеля" учня з комплексом завдань для самостійної або контрольної роботи;

- поділ студентів на довільні групи для проведення діалогів тощо.

Як правило, передбачається підключення цих комплексів до глобальної мережі, що надає широкі можливості усного (наприклад за допомогою безкоштовної програми Skype [11]) і письмового спілкування з носіями мови, використання електронних бібліотек тощо.