ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ. 4.1 Настоящий стандарт устанавливает следующие методы полевых испытаний грун­тов зондированием:

 

4.1 Настоящий стандарт устанавливает следующие методы полевых испытаний грун­тов зондированием:

 

Видання офіційне

Издание официальное

ДСТУ Б В.2.1-9-2002 (ГОСТ 19912-2001) с.2

 

- статичне зондування;

- динамічне зондування.

4.2 Загальні вимоги до польових випробу­вань грунтів, обладнання і приладів, підготов­ки майданчиків для випробувань наведені у ДСТУ Б В.2.1-6.

4.3 Методи польових випробувань грунтів зондуванням застосовують у комплексі з ін­шими видами інженерно-геологічних робіт або окремо для:

- виділення інженерно-геологічних елементів (товщини шарів і лінз, меж поширення грун­тів різних видів і різновидностей);

-

- оцінки просторової мінливості складу і властивостей грунтів;

- визначення глибини залягання покрівлі скельних і крупноуламкових грунтів;

- кількісної оцінки характеристик фізико-ме-ханічних властивостей грунтів (густини, мо­дуля деформації, кута внутрішнього тертя і зчеплення грунтів та ін.);

- визначення ступеня ущільнення і зміцнення грунтів у часі і просторі;

- оцінки можливості забивання паль і визна­чення глибини їх занурення;

- визначення даних для розрахунку пальових фундаментів;

- вибору місць розташування дослідних май­данчиків і глибини проведення польових випробувань, а також місць відбирання зразків грунтів для лабораторних випробу­вань;

- контролю якості геотехнічних робіт.

4.4 Зондування грунтів проводять вдавлю­ванням у грунт зонда при статичному зонду­ванні, забиванням або віброзануренням у грунт зонда при динамічному зондуванні з од­ночасним вимірюванням безперервно (або через задані інтервали за глибиною) показ­ників, які характеризують опір грунту зану­ренню зонда.

 

4.5 Кількісну оцінку характеристик фізи-ко-механічних властивостей грунтів прово­дять на основі статистичне обгрунтованих за­лежностей між показниками опору грунту за­нуренню зонда і результатами визначення ха­рактеристик іншими стандартними метода­ми.

 

4.6 Метод зондування, глибина зондуван­ня і розташування точок зондування визнача­ють програмою інженерно-геологічних вишу­кувань.

- статическое зондирование;

- динамическое зондирование.

4.2 Общие требования к полевым испыта­ниям грунтов, оборудованию и приборам, подготовке площадок для испытаний приведе­ны в ГОСТ 30672.

4.3 Методы полевых испытаний грунтов зондированием применяют в комплексе с дру­гими видами инженерно-геологических работ или отдельно для:

- выделения инженерно-геологических эле­ментов (толщины слоев и линз, границ рас­пространения грунтов различных видов и разновидностей);

- оценки пространственной изменчивости состава и свойств грунтов;

- определения глубины залегания кровли скальных и крупнообломочных грунтов;

- количественной оценки характеристик фи­зико-механических свойств грунтов (плот­ности, модуля деформации, угла внутренне­го трения и сцепления грунтов и др.);

- определения степени уплотнения и упрочне­ния грунтов во времени и пространстве;

- оценки возможности забивки свай и опреде­ления глубины их погружения;

- определения данных для расчета свайных фундаментов;

- выбора мест расположения опытных пло­щадок и глубины проведения полевых ис­пытаний, а также мест отбора образцов грунтов для лабораторных испытаний:

 

- контроля качества геотехнических работ.

4.4 Зондирование грунтов производят вдавливанием в грунт зонда при статическом зондировании, забивкой или вибропогруже­нием в грунт зонда при динамическом зонди­ровании с одновременным измерением непре­рывно (или через заданные интервалы по глу­бине) показателей, характеризующих сопро­тивление грунта внедрению зонда.

4.5 Количественную оценку характерис­тик физико-механических свойств грунтов проводят на основе статистически обоснован­ных зависимостей между показателями сопро­тивления грунта внедрению зонда и резуль­татами определения характеристик другими стандартными методами.

4.6 Метод зондирования, глубина зонди­рования и расположение точек зондирования определяют программой инженерно-геологи­ческих изысканий.

ДСТУ Б В.2.1-9-2002 (ГОСТ 19912-2001) с.3

 

Частина точок зондування повинна бути розташована у безпосередній близькості від гірничих виробок (2 - 5 м) з метою одержання даних, необхідних для інтерпретації результа­тів зондування.

4.7 У процесі проведення випробувань зондуванням слід вести журнали випробувань за формами, наведеними у додатку Б, з додан­ням автоматичних записів за їх наявності, а результати випробувань - оформляти у виг­ляді графіків зміни параметрів опору грунту зануренню зонда у залежності від глибини зон­дування.

Масштаби графіків допускається зміню­вати у порівнянні з встановленими даним стан­дартом при обов'язковому збереженні співвід­ношення між масштабами вертикальних і го­ризонтальних координат.

Графіки випробувань повинні супровод­жуватись інженерно-геологічним розрізом за найближчою до точки зондування гірничою виробкою.