Формування та основні риси кам’яної доби.

Кам'яний вік — найдавніший період в історії людства, що тривав від появи людини до початку поширення перших металів (міді, бронзи та ін.). Кам’яна доба ділиться на:

· давня кам'яна доба або палеоліт

· перехідну епоху — мезоліт

· нова кам’яна доба або неоліт.

Кожний з цих відрізків, у свою чергу, поділяється на епохи або періоди. Через нерівномірність істор. розвитку початок К. д., як і окремих її епох і періодів, на різних територіях земної кулі не збігається в часі. В Африці людина з'явилася понад 2 млн. років тому, тоді й почалася К. д., а в Європі — бл. 1 млн. років тому. В Європі К. д. закінчилася в 3-му тис. до н. е., а в аборигенів Пд. Азії, Австралії, на о-вах Тихого ок. вона тривала до епохи великих геогр. відкриттів (серед. 15 — серед. 17 ст)Значні дослідження проведено в СРСР, у т. ч. й на Україні. Палеоліт звичайно поділяють на ранній, середній і пізній періоди. Ранній палеоліт, у свою чергу, поділяють на культури — дошельську, шельську культуру і ашельську культуру. Осн. знаряддями дошельської культури були оббиті з одного боку гальки — чопери. В польський і ашельський час з'явилися ручні рубила. Середній палеоліт відповідає т. з. мустьєрській культурі, для якої властива поява нових типів знарядь (гостроконечники, скребла та ін.), що виготовлялися з відщепів. Носіями культур раннього палеоліту були Homo habilis (людина уміла), пітекантроп і синантроп, за мустьєрської епохи жили неандертальці; в той час з'явилися перші поховання. За пізнього палеоліту складалася людина сучас. фізичного типу (кроманьйонці, грімальді). Збільшилась кількість крем'яних знарядь — скребачки, різці, вістря, проколки, що виготовлялися з ножовидних пластин, які людина навчилася сколювати з призматичних нуклеусів. Поширюються знаряддя праці з кістки. Люди почали переходити до осілості. Поряд з печерними стоянками виникли відкриті стоянки, де виявлено житла, при спорудженні яких використовували кістки тварин і жердини. З'явилося ужиткове й образотворче мистецтво, в т. ч. печерний живопис. Відомі зразки гравірування по кістці, виявлено значну кількість жіночих статуеток, вирізаних переважно з бивня мамонта або каменю. В пізньому палеоліті виділяють кілька культур — оріньякську культуру, солютрейську культуру, мадленську культуру та ін. Деякі дослідники поділяють палеоліт лише на 2 періоди — ранній, до якого відносять і мустьєрську культуру, та пізній. Мезолітична епоха характеризується використанням макролітів і мікролітів. За мезоліту з'явилися лук, перші крем'яні сокири; було пріпучено собаку. В Європі мезолітові відповідають — азільська культура, тарденуазька культура, культура Маглемозе та ін.

Неоліт — важливий період в історії людства, для якого характерний перехід від привласнюючого типу г-ва (полювання, рибальства, збиральництва, властивих для палеоліту й мезоліту) до відтворюючого типу — скотарства й землеробства. З'явився глиняний посуд. У техніці обробки кам'яних знарядь почали застосовувати нові прийоми — шліфування. розпилювання і свердління. Поширилися наскельні зображення. Виникли великі могильники, напр. Маріупольський могильник. Численні неолітичні культури в Європі поділяють на 2 великі зони — північну й південну. Для культур пн. зони (Кампіньї, дніпро-донецька культура, ямково-гребінцевої кераміки культура та ін.) властиві в основному мисливсько-рибальське г-во і переважно гостро-донний примітивний глиняний посуд; обряд поховання — випростане трупопокладення. Культури пд. зони (лінійно-стрічкової кераміки культура, буго-дністровська культура та ін.) характеризуються важливою роллю в г-ві землеробства й скотарства і більш розвинутою технікою виготовлення знарядь праці й посуду. Останній — переважно плоскодонний, прикрашений складним прокресленим орнаментом. Обряд поховання — скорчене трупопокладення на боці. Носіями культури пн. зони були переважно пізні кроманьйонці, культур пд. зони — люди середземноморського походження.