Посмугована скелетна м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично). Регенерація

Одиницею будови скелетної м’язової тканини є міосимпласт з прилеглими міосателіоцитами. М’язове волокно має форму циліндра, кінці якого заокруглені, скошені чи зазубрені. Довжина м’язового волокна збігається з довжиною м’яза. Волокно оточене сарколемою (складається з зовнішньої базальної мембрани, яка пов’язана з ретикулярними та тонкими колагеновими волокнами прилеглої сполучної тканини. Внутрішній шар = плазмолема міосимпласта).

Між базальною мембраною і плазмо лемою міосимпласта є міосателіоцити (одноядерні клітини з загальними органелами. Функція – процес росту і регенерації м’язового волокна).

Цитоплазма міосимпласта = саркоплазма. Ядра (до кількох десятків тисяч) розташовані під плазмолемою, мають видовжено-овальну форму, небагато гетеро хроматину. В цитоплазмі є загальні органели (мітохондрії великі, їх багато; гранулярна ЕПС слабко, гранулярна - краще), включення і спеціальні органели – міофібрили.

У міофібрили послідовно розташовані темні анізотропні смуги (диски А) та світлі ізотропні смуги (диски І). Усередині кожної І-смуги є темна лінія = телофрагма, у центрі А-смуги є М-смуга = мезофрагма. Структурною одиницею міофібрили є саркомер (ділянка між 2 телофрагмами).

5. Посмугована м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця міофібрили (замалювати схематично)

Див 4

6. Посмугована скелетна м’язова тканина. Поняття про червоні та білі м’язові волокна. Будова м’яза як органа (замалювати схематично)

У сарколемі міститься розчинний пігментний білок – міоглобін, який зумовлює червоний колір м’язових волокон. Залежно від вмісту саркоплазми, товщини і ферментного складу м’язові волокна поділяють на червоні, білі і проміжні. Червоні волокна мають незначну товщину, велику к-сть міоглобіну, численні мітохондрії, багаті на цитохроми. Білі волокна товстіші, містять менше міоглобіну та мітохондрій.

Окремі посмуговані волокна об’єднуються сполучною тканиною в орган – м’яз. Тонкі прошарки сполучної тканини між м’язовими волокнами називають ендомізієм. Ретикулярні та колагенові волокна ендомізію переплітаються з волокнами сарколеми. На кінці кожного м’язового волокна плазмолема утворює вузькі глибокі вгинання, у які проникають колагенові та ретикулярні волокна. Останні пронизують базальну мембрану та утворюють петлю, яка фіксується до плазмо леми саме у тому місці, де з нею контактують актинові нитки саркомерів. Після виходу за межі базальної мембрани ретикулярні волокна переплітаються з колагеновими, які переходять у сухожилля. Кожне м’язове волокно моє самостійну іннервацію й оточене сіткою гемо капілярів. Комплекс волокна з прилеглими елементами пухкої сполучної тканини є структурною і функціональною одиницею скелетного м’яза і має назву міона. М’язові волокна об’єднуються у пучки, між якими – товстіші прошарки пухкої сполучної тканини – перимізій. У ньому містяться також і еластичні волокна. Сполучна тканина, що оточує м’яз у цілому = епімізій.

7. Серцева м’язова тканина. Будова (замалювати схематично)

Серцевий м’яз побудований з волокон, які анастомозують між собою, утворюючисітку. М’язові волокна утворені одно- або двоядерними м’язовими клітинами, які розташовані ланцюжком і мають у розрізі прямокутну форму.