Ознаки класифікації та види державних позик

Ознака класифікації	Вид позики
За правовим оформленням	на підставі угод (безоблігаційні); забезпечені випуском цінних паперів
За місцем розміщення	внутрішні; зовнішні
Залежно від статусу позичальника (емітента)	державні; місцеві
Залежно від термінів погашення	короткострокові (до 1 року); середньострокові (від 1 до 5 років); довгострокові позики (понад 5 років)
За видами дохідності	відсоткові позики; безвідсоткові (дисконтні) позики; виграшні позики
За характером обігу цінних паперів	ринкові; неринкові
За формою випуску	готівкові; безготівкові
За способом погашення	ординарні; серійні; з довгостроковим погашенням
За видами забезпеченості	заставні; без заставні

 

Джерела погашення державних запозичень

доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти

додаткові надходження від податків

економія коштів від зменшення видатків

емісія грошей

залучені від нових позик кошти (рефінансування боргу)

 

 

Рис. 8.4. Джерела погашення державних запозичень

 

 

Поточний

ДЕРЖАНИЙ БОРГ

це сума заборгованості держави за випущеними і непогашеними внутрішніми державними запозиченнями, а також сума фінансових зобов'язань до іноземних кредиторів на певну дату, включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються місцевим органам влади, державним підприємствам, іноземним постачальникам тощо

Види державного боргу

Внутрішній

Зовнішній

заборгованість держави перед усіма утримувачами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) й інших державних цінних паперів, тобто громадянами та підприємствами своєї країни, які є кредиторами держави

заборгованість держави перед іноземними кредиторами, тобто громадянами й організаціями інших країн

Капітальний

загальна сума заборгованості минулих років і відсотків, що мають сплачуватися за позиками

видатки держави, пов'язані з погашенням у поточному році боргових зобов'язань і належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на цей момент позик

Загальна сума внутрішнього державного боргу поділяється на

Монетизований борг

борги держави комерційним банкам, як основним утримувачам державних цінних паперів

заборгованість з господарських відносин з реальним сектором економіки

невиконані державою фінансові зобов'язання перед населенням за соціальними виплатами, передбаченими чинним законодавством

Не монетизований борг

Рис. 8.5. Державний борг

 

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

Законодавче регулювання

Бюджетний кодекс України, від 08.07.2010 № 2456-VI

Граничний обсяг

визначається за ст. 18 Бюджетного кодексу України, в якій зазначено, що величина основної суми боргу не має перевищувати 60 % фактичного річного ВВП України. У разі перевищення граничної величини боргу Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити термінових заходів з метою зменшення суми державного боргу до встановленої величини і нижче

Показники оцінювання державного боргу

борг на душу населення свідчить яка сума державного боргу припадає на кожного громадянина країни

співвідношення між державним боргом та індивідуальними доходами визначається як частинка загального несплаченого боргу, що припадає на кожні 1000 грошових одиниць індивідуального доходу

відносна величина боргу (державний борг/ВВП) залежить від: темпів зростання ВВП; рівня реальної процентної ставки, що впливає на величину виплат із боргу; обсягів бюджетного дефіциту

 

 

Рис. 8.6. Особливості державного боргу

 

Постачальники коштів

Міжнародні фінансові інститути

Держави Європейського співтовариства

Міжнародний валютний фонд

Світовий банк

Європейський банк реконструкції та розвитку

Держави - постачальники енергоносіїв

Групи проектів, на які можуть бути надані позички цими організаціями

проекти макроекономічної стабілізації економіки країни позичальника

інвестиційні проекти

проекти технічної допомоги

проекти структурних перетворень у певних секторах економіки

За строками погашення

короткотерміновий (до 5 років)

довготерміновий (понад 5 років)

За методами розміщення

добровільний

примусовий

За використанням облігацій

облігаційний

безоблігаційний

Залежно від способу виплати доходу

відсотковий

виграшний

відсотково-виграшний

безвідсотковий

безпрограшний

Рис. 8.7. Різновиди державного боргу

 

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ (УДБ)

це комплекс заходів, що здійснюється державою в особі її уповноважених органів щодо реалізації таких видів діяльності: визначення обсягів та умов залучення нових позик; здійснення моніторингу показників динаміки та рівня заборгованості, їх порівняння з показниками державних фінансів; проведення операцій з обслуговування боргових зобов’язань і погашення основної суми боргу; налагодження взаємовідносин з кредиторами з приводу врегулювання проблеми заборгованості за раніше залученими позиками і кредиторами; проведення переговорів та реалізація процедур щодо реструктуризації й рефінансування боргів

Боргова стратегія

Боргова тактика

це система дій і заходів щодо уникнення (або врегулювання) боргових проблем держави та забезпечення (чи відновлення) її платоспроможності

це врегулювання поточних проблем, зумовлених труднощами щодо обслуговування боргових зобов’язань і визначення основних завдань, що вирішуються у процесі УДБ

Завдання УДБ

недопущення неефективного та нецільового використання позичених коштів

забезпечення своєчасної й повної сплати суми основного боргу та нарахування відсотків

визначення оптимального співвідношення між внутрішніми й зовнішніми позиками за умови збереження макрофінансової рівноваги

пошук ефективних умов позичання коштів з погляду мінімізації вартості боргу

забезпечення стабільності валютного курсу та фондового ринку

Принципи УДБ

Безумовність

Збереження фінансової незалежності

Оптимізація структури

Прозорість

Мінімізація ризиків

Мінімізація вартості державного боргу

Функції УДБ

Стратегічне управління

Оперативне управління

Макроекономічна (розробка боргової політики на перспективу)

Облікова (формування інформаційної бази державних запозичень, надання державних гарантій, погашення та обслуговування державного боргу)

Регуляційна (формування правових та інституційних механізмів)

Ресурсного забезпечення (забезпечення УДБ матеріальними, фінансовими і кадровими ресурсами)

Аналітична (аналіз й прийняття управлінських рішень щодо боргу)

Оперативна (залучення кредитів та їх обслуговування)

Контроль, координація та моніторинг (дотримання правил і процедур при залученні позик)

Організація обслуговування державного боргу

Врегулювання боргу

Система УДБ

Проведення своєчасного і в повному обсязі погашення одержаних у борг коштів

Організація раціонального використання мобілізованих ресурсів

Напрями УДБ

Інституційна підсистема (інфраструктура)

Підсистема правового забезпечення

Підсистема оперативного регулювання (регулювання параметрів боргу)

Торговельна підсистема (технології управління)

Підсистема врегулювання боргу

Рис. 8.8. Особливості управління державним боргом

це домовленість між позичальником і кредитором щодо заміни зобов’язання з певного фінансового кредиту іншим зобов’язанням

Обмін облігацій за регресивним співвідношенням

Новація

Методи УДБ

Ринкові

Неринкові

Сек’юритизація

Мораторій на виплату боргу

це обмін несек’юритизованого боргу на облігації країни-боржника, тобто переоформлення боргу у знову випущені облігації

Конверсія

це скорочення обсягу державного боргу завдяки викупу власних боргів з дисконтом на вторинному ринку

це об'єднання кількох позик в одну. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією

це зміна дохідності позик

Викуп боргу з дисконтом на вторинному ринку

це передача зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові

Консолідація

Уніфікація

Дефолт

означає повну відмову держави від своєї заборгованості

Анулювання боргу

це форма добровільної згоди кредиторів на відстрочення виплат за зобов’язаннями боржника

Пролонгація

це відстрочення сплати боргових зобов’язань, що оголошується спеціальними актами державної влади на певний строк

кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації

 

 

це укладання угоди між кредитором і позичальником про нову схему погашення і зниження боргу, який має труднощі з погашенням своїх фінансових зобов’язань

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ

Правила реструктуризації заборгованості

Країна-боржник зобов’язана прийняти узгоджену з МВФ і Світовим банком програму стабілізації економіки і структурних перетворень, яка передбачає заходи з упорядкування економічної ситуації в країні-боржнику

Країна-боржник має отримати згоду Паризького клубу кредиторів на реструктуризацію боргових платежів на пільгових умовах

Проводяться двосторонні переговори країни-боржника з країнами, які не входять до Паризького клубу кредиторів, а також з приватними кредиторами про надання їх аналогічних умов реструктуризації боргу

Проводиться часткове списання на двосторонній основі боргів у рамках офіційної програми розвитку

Паризького клубу офіційних кредиторів

Реструктуризація зовнішнього боргу проводиться у рамках

Надаються нові пільгові кредити країні-боржнику

Лондонського клубу приватних кредиторів

реструктуризація міжурядових позик і позик, гарантованих урядом

реструктуризація боргу перед банками за синдикованими кредитами і заборгованості перед юридичними та фізичними особами за випущеними урядовими єврооблігаціями

це неофіційна міжурядова організація розвинених країн-кредиторів, в особі представників центральних банків і міністрів фінансів країн-кредиторів, в яку входять на постійній основі 19 держав

це неформальна організація банків-кредиторів, створена для врегулювання питань заборгованості іноземних позичальників перед членами цього клубу

 

 

Рис. 8.9. Реструктуризація державного боргу

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

 

Анулювання боргу – це заходи, внаслідок яких держава повністю відмовляється від своїх боргових зобов’язань.

Відстрочення погашення – це перенесення строків виплати боргу. При цьому на період перенесення термінів погашення боргу виплата доходів також припиняється.

Внутрішній державний борг – це заборгованість держави перед усіма утримувачами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) й інших державних цінних паперів, тобто громадянами і підприємствами своєї країни, які є кредиторами держави.

Державний борг – це сума заборгованості за всіма борговими зобов'язаннями держави, відсотками за ними і невиконаними фінансовими зобов'язаннями держави перед суб'єктами економіки.

Державний кредит – це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними особами або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, у процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути позичальником, кредитором або гарантом.

Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними кредиторами, тобто громадянами й організаціями інших країн.

Капітальний борг – це загальна сума заборгованості минулих років і відсотків, що мають сплачуватися за позиками.

Конверсія – це зміна доходності позики. Держава найчастіше знижує розмір виплачуваних відсотків за позикою, однак можливе і підвищення дохідності позики.

Консолідація – це зміна умов позики, пов’язана з її строками. Здебільшого вона проводиться у формі збільшення термінів дії облігацій попередніх позик. Іноді може застосовуватися і зменшення термінів дії позик.

Облігація – це найбільш поширений вид державних цінних паперів. Вона символізує державне боргове зобов'язання і надає право її власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і проценти.

Обмін з регресивним співвідношенням – це метод управління державним боргом, що передбачає заміну раніше випущених облігацій на одну облігацію нового випуску з метою скорочення суми державного боргу.

Поточний борг – це видатки держави, пов’язані з погашенням у поточному році боргових зобов’язань і належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на цей момент позик.

Реструктуризація – це сполучення будь-яких можливих методів погашення боргу.

Рефінансування – це проведення запозичення з метою розрахунку з власниками облігацій раніше випущених позик.

Система управління державним боргом – це сукупність правил і процедур щодо акумулювання, використання, обслуговування й погашення державних внутрішніх і зовнішніх позик.

Уніфікація позики – це об’єднання декількох позик в одну. Уніфікація може проводитися як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Управління державним боргом – це комплекс заходів, що здійснюється державою в особі її уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, а також забезпечення платоспроможності держави.