Розрахунок ширини проїзної частини
Основним елементом вулиці і дороги є проїзна частина. Вона призначена для руху всіх видів нерейкового транспорту, для зупинок, а в деяких випадках і для стоянок. Загальна ширина проїзної частини (м) визначається шириною однієї смуги руху, кількістю смуг, а також шириною запобіжної смуги (рис. 12.6).
Рис. 12.6 - Розрахунок ширини проїзної частини.
де b – ширина однієї смуги руху, м; n – кількість смуг руху; a – ширина запобіжної смуги між проїзною частиною і бортовим каменем, м. Ширина однієї смуги руху повинна прийматися для вулиць і доріг усіх категорій, крім житлових вулиць, а також селищних вулиць і доріг рівною 3,75 м. Для житлових вулиць ця величина зменшується до 3,0 м, а для селищних вулиць і доріг – до 3,5 м. Необхідна кількість смуг руху визначається відношенням розрахункової перспективної інтенсивності руху до пропускної здатності однієї смуги проїзної частини. На підходах до перехресть з регульованим рухом варто передбачати розширення проїзної частини на 1...2 смуги руху на відстані не менш 50 м від стоп-лінії перед світлофором. Розширення допускається здійснювати тільки за рахунок зменшення ширини розподільчих смуг. Вулично-дорожня мережа історично сформованих міст, як правило, не відповідає сучасним проектним параметрам. Зокрема, незалежно від категорії вулиці ширина однієї смуги проїзної частини може бути прийнята мінімальною, але у всіх випадках не менше 3,0 м. Кількість смуг проїзної частини в центральній частині міста також мінімальна і не має можливості для збільшення.
|
(12.1)
