Базовые технологии локальных сетей
Спостережний пост може виділятися для розвідки наземного і повітряного противника, а пост РХБ спостереження (спостерігач) – для радіаційної і хімічної розвідки. До складу поста РХБ спостереження призначається особовий склад спеціально підготовленого відділення (екіпажу танка). Спостережні пости можуть бути нерухомими (у окопах, траншеях) і рухомими (на танках, бронетранспортерах). Спостережний пост (спостерігач) розташовується в місці, що забезпечує найкращий перегляд місцевості перед фронтом на флангах і по можливості в тилу підрозділу, та повинен мати скриті підходи (відходи) до них, бути якісно замаскованим та не розташовуватись поблизу чітких орієнтирів. Спостережний пост складається з двох-трьох спостерігачів, один з яких призначається старшим. Старший спостережного поста зобов'язаний: – встановити порядок безперервного спостереження; – влаштувати місця для спостережного поста і його маскування; – перевірити справність приладів спостереження, засобів зв'язку і оповіщення; – своєчасно доповідати командирові, що виставив пост, про результати спостереження.
28.Послідовність відривання окопу під вогнем противника. Відривання одиночного окопу під вогнем противника проводиться в такій послідовності (рис. 2.11): – лежачи на вибраному місці, солдат кладе автомат праворуч від себе на відстані витягнутої руки стволом у бік противника; – обернувшись на лівий бік, він виймає піхотну лопату з чохла; – узявши держак лопати біля лотка обома руками, ударами на себе підрізає дерен або верхній ущільнений шар землі, позначаючи спереду і з боків межі виїмки; – знявши дерен, кладе його збоку, щоб потім після відривання окопу його можна було використовувати для маскування бруствера і амбразури.
27.Порядок вибору місця місця для стрільби (відривання окопу) при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником. При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником солдат, отримавши завдання, передусім, має відшукати на місцевості невелике природне укриття або воронку від бомби (снаряда), швидко сховатися від вогню противника і приготовитися до бою. Головне тут полягає в тому, щоб якнайшвидше вибрати таке місце, яке б забезпечувало оборону, спостереження і маскування, укриття від вогню противника. Воно має бути зручним при веденні вогню. Якщо немає поблизу ніякого укриття, то необхідно швидко окопатися. Перш ніж приступити до окопування, з положення лежачи проводиться коротке вивчення місцевості. При цьому особлива увага звертається на такі місця, як невеликі складки, низини, канави, борозни на ріллі та інші укриття, які можуть використовуватися противником для потайного наближення до позиції.
29.Схема одиночного окопу для стрільби лежачи. Земля викидається спочатку вперед, а в подальшому в сторони, щоб оберегти себе від ураження кулями і осколками снарядів та гранат. Під час роботи голову потрібно тримати можливо ближче до землі, але так, щоб можна було вести безперервне спостереження за противником. Відривши передню частину окопу на глибину приблизно 20 см, солдат відсовується трохи назад і продовжує відривання іншої частини. Окоп по ширині має бути 60 см, а по довжині – 170 см Після закінчення роботи бруствер маскується під колір навколишньої місцевості. Особлива увага при цьому звертається на товщину бруствера, для кожного ґрунту вона буде різною. Наприклад, із звичайного ґрунту – 160 см, з піщаного і мерзлого – 90 см, з кам'янистого – 50 см, а із снігу – 300 см.
30. .Схема одиночного окопу для стрільби із автомата з коліна
Глибина окопу – 60 см Ширина - 60 см Довжина – 170 см Передня частина окопу – 20 см Бруствер окопа (+40-50 см) Сектор обстрілу 30 см
31. Схема одиночного окопу для стрільби із автомата стоячи. Одиночний окоп для стрільби стоячи захищає особовий склад від куль і осколків снарядів. Так, наприклад, пробивна дія кулі калібру 7,62 мм в ґрунт складає 20 – 25 см; бруствер окопу завтовшки 50 – 60 см повністю захищає солдата від ураження вогнем стрілецької зброї противника.
Глибина окопу – 110 см Ширина - 50 см Довжина – 150 см Передня частина окопу – 20 см Бруствер окопа (+50-60 см) Сектор обстрілу 30 см
32.Порядок підготовки солдата до ведення оборонного бою
Підготуватися до ведення оборонного бою – це означає знати бойове завдання, відрити окоп і зайняти його, отримати боєприпаси і бути в готовності до відкриття вогню. Необхідно знати смугу вогню відділення, орієнтири і відстань до них, ділянки зосередженого вогню, по яких необхідно вести вогонь. Солдат озброєний сучасною стрілецькою зброєю, автоматичний вогонь якої є основним видом ураження противника. Найбільш ефективний вогонь із стрілецької зброї – 400 – 600 м, в цих межах і створюється зона суцільного вогню. До початку вогневої підготовки і загального наступу противника окремі його групи намагатимуться вести розвідку, проробляти проходи в мінно-вибухових загородженнях або проникнути в глибину оборони. Ці групи знищуються призначеними черговими вогневими засобами, особовий склад яких знаходиться в постійній готовності до негайного відкриття вогню із запасних або тимчасових вогневих позицій. Інші солдати в цей час знаходяться в готовності до відбиття наступу противника і одночасно удосконалюють інженерне обладнання бойової позиції відділення: вогневих позицій (кулеметників, гранатометників), місць для стрільби стрільців, вогневої позиції бойової машини піхоти (бронетранспортера) і проводять технічне обслуговування бойової машини піхоти (бронетранспортера). З початком вогневої підготовки противника солдат, якщо він не спостерігач, по команді (сигналу) командира ховається в щілині, бліндажі або в бойовій машині піхоти (бронетранспортері) в готовності швидко зайняти вогневу позицію (місце для стрільби).
Базовые технологии локальных сетей
|
