ТЕМА 14. ЭКОНОМИЧЕСКИЙ РОСТ И РАЗВИТИЕ

Вікові періоди	Соціальна ситуація розвитку	Провідна діяльність	Новоутворення
У структурі особистості	У психічних процесах
Немовлячий вік: до 1 року	Всі потреби дитини задовольняє дорос-лий, повна залеж-ність	Безпосередньо емоційне спілу-вання з доросли-ми	Потреби у спілку-ванні з іншими, емоційне ставлення до них	Перцептивні дії (сприймання), хапання, сенсо-моторні дії
Ранній вік: 1-3 роки	Співпраця дитини з дорослими в оволо- дінні побутовими предметами	Предметно-мані-пулятивна діяль-ність	Мовлення і свідо-мість	Наочно-дійове мислення, сприймання
Дошкільний вік: 3-7 років	Вимоги дорослих пов’язані із всту-пом до школи	Ігрова діяльність	Підпорядкування мотивів, етичні норми, прагнення до суспільнозна-чущої діяльності	Елементи довільної поведінки
Молодший шкільний вік: 7-11років	Вступ до школи, розширення кола спілкування дити-ни, вимоги дорос-лих, пов’язані з навчанням	Навчальна діяль-ність	Сприймання і ви-конання навчальної діяльності як суспільно-значущої; пізнавальні інтере-си, норми взаємин	Теоретичне мислення, рефлексія, внутрішній план діяльності
Підлітковий (молодший підлітковий) 11-14 років	Обмеження дорос- лими прагнення до самостійності, ба- жання спілкуватися з ровесниками, сус-пільні обов’язки, повноліття	Інтимно-особис-тісне спілку-вання	Почуття дорос-лості. Інтерес до проблем світогля-ду, власної осо-бистості, до ста-тусу в суспільстві. Плани на майбутнє	Самостійний аналіз соціальних явищ
Ранній юнацький (старший підлітковий) 14-18 років	Професійна підго-товка, політичні, юридичні права, як у дорослих	Навчально-про-фесійна діяльність	Відповідальність, самодіяльність, реальне уявлення про майбутнє, го-товність до про-фесійного само-визначення	Професійне спрямування в пізнавальних інтересах

 

У межах кожного вікового періоду спостерігаються значні індивідуальні відмінності. Вікові особливості існують як найбільш типові, що характеризують особливості розвитку той чи інший період, вказують на загальний розвиток. Тому у навчально-виховній роботі з дітьми необхідно враховувати вікові психологічні особливості, а також потрібно знати індивідуальні особливості дітей.

Індивідуально-психологічні відмінності – особливості психічних процесів, станів і властивостей, які відрізняють людей між собою.

Під впливом навчання, вправляння індивідуальні особливості змінюються, можуть мати різний ступінь складності. Однією із суттєвих індивідуальних відмінностей у психічному розвитку дітей є темп цього розвитку. Найпомітніше типові відмінності між дітьми проявляються у розумовому розвитку. За цим критерієм вирізняють кілька категорій дітей:

1. Діти з нормальним розумовим розвитком. Вони в міру допитливі, активні, ставлять перед собою пізнавальні завдання, здатні самостійно виконувати завдання, які вимагають бачення і використання зв’язків, відношень між предметами, явищами, діями. Показником розумової активності дітей є запитання «чому?», «для чого?»

2. Діти з випереджувальним розумовим розвитком (вундеркінди). Вони характеризуються високим рівнем інтелектуального розвитку, інтелектуальною працездатністю та активністю: рано вчаться читати, рахувати, рахувати, цікавитися якоюсь галуззю знань, досягаючи в цьому неабияких успіхів. Такі діти випереджають у розумовому розвитку однолітків, вимагають від дорослих особливої уваги. Залишати таких дітей не завантаженими розумовою працею не можна.

3. Діти із затримкою розумового розвитку. Такі діти не можуть зосередити увагу на будь-якій діяльності, не здатні міркувати над поставленим перед ними завданням, у них не виникає пізнавальних проблем, їм нецікаво, нудно. Вони швидко втомлюються від розумової праці, тому багато бешкетують, порушують правила поведінки, заважають іншим, не звертають уваги на вказівки вихователя. Причини затримки розумового розвитку можуть бути різними: ураження або недорозвиток органів чуття, відсутність при цьому компенсую чого навчання; тривала і важка хвороба, через що ніхто не опікувався психічним розвитком дитини; педагогічною занедбаністю; Потраплянням дитини до іншомовного середовища. Такі діти повинні користуватись особливою увагою вихователя. За уважного ставлення до них дорослого такі діти виявляють інтерес до занять, поступово вдосконалюються під впливом навчання.

4. Діти з розумовою відсталістю (олігофрени). Причиною розумової відсталості є пошкодження головного мозку дитини через недорозвиток, хвороби, удар та інше. Розумово відсталими вважають дітей, у яких порушена пізнавальна діяльність унаслідок фактичного пошкодження головного мозку. Психічний розвиток таких дітей відбувається неповноцінно, характерними ознаками такої дитини є: знижені допитливість і пізнавальні процеси; слабка здатність до розуміння проблемної ситуації та її розв’язання, утруднена сприйнятливість нового; малорезультативне навчання; збіднений кругозір; малий запасу явлень; примітивність і конкретність мислення.

Такі діти, як правило, виховуються і навчаються у спеціальних закладах, але якщо ступінь розумової відсталості невеликий, то така дитина може відвідувати дошкільний звичайний заклад, але перебувати під особливою увагою дорослих.

ТЕМА 14. ЭКОНОМИЧЕСКИЙ РОСТ И РАЗВИТИЕ

14.1. Экономический рост: понятие, показатели, типы. Факторы экономического роста.

14.2. Теории экономического роста и экономического цикла.

14.3. Экономическое развитие и его стадии. Технологические уклады и «длинные волны».