Студопедия — МЕТОДИ ПОШУКУ ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

МЕТОДИ ПОШУКУ ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ






Методи пасивного пошуку Методи активного пошуку
· Аналіз патентів · Маркетингові дослідження · Пропозиції за ліцензіями · Пропозиції розробників · Пропозиції раціоналізаторів · Пропозиції і відгуки споживачів · Пропозиції торговельних робітників · Пропозиції винахідників · Аналіз продукції конкурентів · Аналіз матеріалів виставок і ярмарків Емпіричні · опитування спеціалістів · опитування споживачів · оцінка публікацій
Системно-логічні · морфологічний аналіз · функціонально-вартісний аналіз · «дерево» рішень проблеми
Творчі · «мозкова атака» · метод колективного блокнота · синектика · метод Дельфі · метод аналогій · метод інверсії · метод асоціацій, аналогів

 

Процес організації «мозкового штурму» передбачає:

1. Визначення місця проведення штурму, його учасників і умов роботи. Останні мають бути такими, щоб усі учасники мозкового штурму почували себе рівноправними.

2. Кількісний склад учасників від 4 до 12 осіб. Запрошуються до участі в штурмі як спеціалісти, так і неспеціалісти, але посередньо зв’язані з проблемою, що вирішується.

3. Керівник формулює проблему і запрошує кожного члена групи висловити свої пропозиції, які записуються в міру їх надходження. Дозволяється тільки поповнювати вже запропоновані пропозиції.

«Мозковий штурм» дає змогу сконцентрувати за короткий проміжок часу множину ідей. Це можливо тоді, коли група зацікавлена в розв’язанні проблеми і сконцентрувала думку у відповідному напрямі. Для здійснення цього процесу необхідно, щоб кожний учасник почував себе «важливою персоною», а коли проблема буде вирішена, одержав відповідну нагороду. Практичний досвід показує, що недооцінка цього чинника призводить до мінімального ефекту мозкового штурму. Процес «мозкового штурму», як уже зазначалося, — це творча колективна робота, під час якої велике значення має психологічний стан і мотивація учасників мозкового штурму. Олдхем і Хекман (США) запропонували модель, яка показує взаємозалежність між основними параметрами роботи, психологічним станом і мотивацією учасника «мозкового штурму» (рис. 8.22) [117].

Рис. 8.22. Модель характеристик роботи з точки зору мотивації

Такий підхід є найефективнішим, нерідко за годину роботи групі вдається сформулювати більше 100 ідей.

Синектика. Назва цього методу походить від грецького слова «sinektike», що означає поєднання, переплетіння, взаємозв’язок. Цим підкреслюється особливість методу, сутність якого полягає в зіставленні завдання раціоналізації з незалежними від вирішуваного кола проблем системами або елементами систем (біологічних, технічних, соціальних тощо) і, таким чином, створенні серії залежностей і аналогів. Серед них слід вибрати придатні для розв’язання завдання. Цей метод реалізує непрямий підхід до вирішення постав­леної проблеми, виходячи з гіпотези про те, що навички людей перешкоджають справді свіжому погляду на проблему. Щоб пробудити уяву, необхідно створити «творче коло», почавши рух в іншому напрямі, тобто проблема переноситься в інший, хоча і взаємопов’язаний вимір, після чого можна приступити до пошуку аналогів та ідей, у яких більше шансів бути дійсно новими. В основі методу лежать чотири основні способи, що базуються на аналогії:

1) прямий (як вирішуються завдання, подібні до нашого);

2) особистий (спробувати ввійти в образ об’єкта й міркувати з цієї точки зору);

3) символічне мислення;

4) фантазійний (як це завдання вирішували б казкові герої).

Приклади аналогій: крило літака як у птаха; застібка «липучка» — як реп’ях; підводний човен — дельфін; зависання вертольота — бабка та ін.

Автор методу — У. Гордон (США), який створив у 1960 р. фір­му «Синектика». Вона співпрацює з найбільшими промисловими фірмами, університетами, навчаючи студентів, інженерів, інноваторів синектичної атаки.

Метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА) застосовується при функціональному підході до вивчення матеріального об’єкта, його характеристик з точки зору задоволення потреб. До недавнього часу в дослідженнях продукту основним було питання, як знизити витрати на ці вироби. Увага концентрувалась на пошуках кращих засобів виробництва товарів у рамках уже прийнятого конструктивного рішення.

При функціональному підході спеціаліст абстрагується від реальної конструкції виробу чи аналізованої системи (технології, послуги) і зосереджує увагу на її функціях. Для нього предметом дослідження є комплекс функцій, їх сукупність. По-іншому ставляться питання: чи необхідні ці функції? Якщо так, то чи необхідні передбачені кількісні характеристики? Яким найбільш економічним шляхом можливо досягти виконання функцій?

Слід зазначити, що функції будь-якого виробу (продукту) підрозділяються на головні, що описують основні параметри товару, його призначення, структуру, і допоміжні функції, що сприяють прямо чи посередньо реалізації основних функцій. Крім того, за ступенем корисності вирізняють такі:

· корисні (необхідні, позитивні);

· некорисні (нічого не додають до споживчих властивостей виробу);

· шкідливі (негативні, небажані).

Процес послідовної перевірки необхідності кожної функції є складовою функціонального підходу. Цей процес у теорії ФВА має назву верифікації функцій, тобто підтвердження їхньої до-
цільності.

З позицій ФВА усі витрати поділяються на необхідні (мінімум витрат, що потребують розробка, виготовлення й експлуатація виробу, який виконує задані функції) і зайві (витрати, зумовлені наявністю непотрібних функцій, неекономічним конструюванням, технологією і т. ін.). Виходячи з зазначеного, основною метою ФВА є максимізація відношення між споживчою вартістю і витратами на її забезпечення. Показники споживчої вартості (Рі) визначаються за формулою

,

де Fi — рівень або ступінь виконання функції (ступінь корисності); Сі — величина власних витрат (цін), необхідних для реалізації цієї функції.

Ступінь корисності має бути більшим за витрати, а з їх зменшенням ступінь корисності залишається без змін.

Для реалізації ФВА, за теорією основоположника цього методу Л. Д. Майлзу, необхідно відповісти на такі запитання:

1. Що являє собою об’єкт, функції якого ми бажаємо здійснити з найменшими витратами? (Що це таке?)

2. Яку точно функцію він виконує? (Що «воно» робить?)

3. Які фактичні витрати на реалізацію цієї функції? (Скільки це коштує?)

4. Які максимально допустимі витрати на реалізацію цієї функ­ції? (Скільки «це» має коштувати?)

5. Які інші вироби можуть більш економічно здійснювати ці функції? (Що інше може зробити «це» більш економічним?)

6. Скільки це коштуватиме?

Для одержання відповідей на ці питання під час проведення ФВА виконуються такі процедури:

· визначаються функції об’єкта аналізу при абстрагуванні його як такого (питання 1—2);

· оцінюються функції у вартісному вимірі (питання 3—4);

· оцінюються витрати на розробку вибраного продукту (про-
екту) (питання 5—6)1.

Морфологічний аналіз передбачає виявлення основних струк­турних вимірювань товару з наступним аналізом зв’язків між вимірами з метою знаходження нових цікавих комбінацій.

Метод морфологічного аналізу вперше використав астроном Ф. Цвіккі, відкривач нейтронних зірок. Морфологічний аналіз був використаний для вирішення технічних завдань у 1942 р., коли Ф. Цвіккі почав розробляти ракетні двигуни у фірмі «Аероджеремі інжиніринг корпорейшн». За допомогою цього методу він розкрив секрет структури ракети ФАУ-2. При використанні морфологічного аналізу досліджуваний об’єкт необхідно поділити на функціональні частини (функціонально-морфологічні ознаки) і записати інформацію про них (варіанти здійснення) без зв’язку з об’єктом (виробом), тобто застосувати морфологічні ознаки до інших аналогічних виробів.

Аналіз отриманих варіантів виявляє такі їх комбінації, які при звичному переборі не брались до уваги, пропускались.

Для підвищення ефективності цього методу як морфологічні ознаки поліпшуючого об’єкта (або процесу) можна вибирати не його технічні характеристики, а фізичні ефекти, складаючи фізич­ний принцип дії об’єкта.

Як приклад розглянемо засіб для очищення. Виділяються шість ознак: на що наноситься (щітка, губка, ганчірка, тампон); інгредієнти (спирт, аміак, дезінфектант); об’єкти очищення (скло, килим, умивальник, машина); очищувальна речовина (жир, пил, фарба); тек­стура (паста, крем, рідина, пудра); упаковка (коробка, флакон, балон, пакет). Попарне поєднання ознак на кожному рівні оцінюється з точки зору їхньої потенційної цінності як нового товару.

До розглянутих методів пошуку ідей слід додати систематичний аналіз конкуруючих товарів із застосуванням «зворотного конструювання» — об’єкт розбирається, щоб зрозуміти як обійти патент, якщо він існує.

Таким чином, методи генерації ідей численні й різноманітні. Важливо, щоб фірма завжди мала достатньо повний портфель ідей нових товарів, аби протистояти конкуренції в середовищі, пронизаному інноваціями.

Другий етап процесу розробки інновації — профільтрувати запропоновані ідеї нових виробів, включивши ті, які несумісні з ресурсами чи стратегією фірми або просто не привабливі. На цій стадії поглиблений аналіз не проводиться, потрібно лише швидко, з малими витратами виділити ті ідеї, що заслуговують подаль­шого розгляду, і відкинути ті, що для фірми не придатні. Це не аналіз здійснення, а тільки попередні оцінки. Таку фільтрацію проводить, як правило, Комітет з нових товарів, використовуючи оцінну сітку, головними принципами якої є:

· складання повного переліку ключових чинників успіху з кожної функції: науково-дослідних робіт, конструкторських розробок, виробництва, маркетингу, фінансів;

· кожний чинник оцінюється з урахуванням його відносної важливості;

· кожній ідеї нового товару експерти з Комітету з нових товарів виставляють бали за кожним із чинників;

· на базі цих оцінок розраховується зведений індекс якості ідеї.

У табл. 8.4 наведено фрагмент приблизної оцінки ідей нових товарів попередніх оцінок [67].

Таблиця 8.4







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 1733. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Оценка качества Анализ документации. Имеющийся рецепт, паспорт письменного контроля и номер лекарственной формы соответствуют друг другу. Ингредиенты совместимы, расчеты сделаны верно, паспорт письменного контроля выписан верно. Правильность упаковки и оформления....

БИОХИМИЯ ТКАНЕЙ ЗУБА В составе зуба выделяют минерализованные и неминерализованные ткани...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия