Законодавство в сфері біобезпеки.
Міжнародні аспекти біобезпеки (конвенції, ММСП 2005): n Конвенція ООН з охорони біологічного різноманіття (5 червня 1992 р., Ріо-де-Жанейро): - уперше на міжнародному рівні проголошено необхідність обережного ставлення до живих видозмінених організмів, отриманих у результаті біотехнології n Картагенський протокол з біобезпеки (30 січня 2002 р., Монреаль): - проголошено принцип перестороги - визначає необхідний рівень захисту людини та довкілля в галузі безпечної передачі, обробки та використання живих видозмінених організмів - особлива увага приділяється транскордонному переміщенню ГМО - визначена сфера відповідальності за порушення норм щодо поводження з ГМО n Конвенція “Про доступ до інформації...” 25 червня 1998 р., Оргус): - доступ громадськості до екологічної інформації - участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань довкілля - доступ громадськості до правосуддя з питань довкілля Регулювання поводження з ГМО на рівні законів: Закони України n “Про дитяче харчування” від 14.09.2006 р. ч. 6 ст. 8: “Сировина, що використовується у виробництві продуктів дитячого харчування, не може містити гормональних препаратів та генетично модифікованих організмів”; ч. 6 ст. 9: “Забороняється використання для виробництва продуктів дитячого харчування сировини, що складається або виробляється з генетично модифікованих організмі; ч. 3. ст. 10: “Забороняється обіг продуктів дитячого харчування, якщо вони, зокрема не відповідають встановленим вимогам якості та безпечності та/або містять генетично модифіковані організми”. n “Про захист прав споживачів" в редакції від 1.12.2005 р. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору; Інформація про продукцію повинна містити позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів. (ст.15) n “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини“ в ред. від 6.09.2005 р. Новий харчовий продукт: має нову або цілеспрямовано модифіковану первісну молекулярну структуру; містить або складається з генетично модифікованих організмів; виготовлений з, але не містить генетично модифіковані організми. (ст.1) Новий харчовий продукт, який вміщує, складається або виробляється з генетично модифікованих організмів, регулюється положеннями спеціального законодавства (ст.37) Написи на етикетці харчового продукту такі як "повністю натуральний", "органічний", "оригінальний", "без ГМО", підлягають перевірці (ст.38) n “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” в ред. від 09.02.2006 р. Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності – розвиток генно-інженерних технологій, генетично модифікованих культур та організмів (ч.4 ст.8) n “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення“ в ред. від 7.02.2002 р. біологічні фактори середовища життєдіяльності - будь-які вірусні, пріонові, бактеріальні, паразитарні, генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь (ст.1) n “Про основи національної безпеки України” в ред. від 15.12.2005 р. Загрози в екологічній сфері - екологічно необґрунтоване використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та похідних продуктів; - посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій (ст.7) “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 09.02.2006 р. Підприємства, установи, організації, у яких проводяться дослідження, пов'язані зі створенням нових та генетично змінених мікроорганізмів і біологічно активних речовин, підлягають обов'язковій реєстрації з метою здійснення державного контролю (ст.14) n “Про тваринний світ” 13.12.2001 р. Створення нових штамів мікроорганізмів, біологічно активних речовин, виведення генетично змінених організмів, виробництво інших продуктів біотехнології здійснюються лише в установленому порядку і за наявності позитивних висновків державної екологічної експертизи; Використання зазначених організмів і речовин за відсутності таких висновків забороняється. (ст.51) Шляхи захисту від джерел біологічної небезпеки. Роль держави в захисті людини та навколишнього середовища від ГМО: регулювання поводження з ГМО на рівні підзаконних НПА: Тимчасовий порядок ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні, затверджений постановою КМУ від 17.08.1998 р. №1304, який встановлює механізм ввезення, державного випробування, реєстрації та використання в Україні генетично-модифікованих (трансгенних) сортів рослин з метою створення умов для використання в агропромисловому виробництві досягнень біотехнологій, зокрема трансгенних сортів рослин, та дотримання заходів біобезпеки Концепція збалансованого (сталого) розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року, затверджена Наказом Мінагрополітики України від 20.08.2003 р.,який визначає, що для забезпечення відповідності сільськогосподарської діяльності вимогам біобезпеки необхідно: 1) створити ефективну систему щодо державного контролю за ввезенням та розповсюдженням генетичне змінених організмів (ГЗО) та продукції, отриманої з їх використанням; 2) проводити біотичний моніторинг, складовою частиною якого є популяційно-генетичний моніторинг, що включає: а) оцінку потенційної небезпеки змін генетичної різноманітності сортів і порід; б) оцінку впливу генетично-модифікованих організмів на формуванняагроекосистем Концепція поліпшення продовольчого забезпечення та якості харчування населення, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N332,яка: - спрямована на забезпечення зміцнення та збереження здоров'я населення, здійснення профілактики захворювань, пов'язаних з порушенням харчування; - своїм завданням має: 1) збільшити обсяги використання у вітчизняному виробництві харчової продукції високоякісної сировини та 2) мінімізувати використання з цією метою генетично-модифікованої сировини; Шляхами виконання завдань Концепція визначає законодавче врегулювання питань виробництва та обігу продовольчої сировини, отриманої з використанням біотехнологій, у тому числі з генетично-модифікованої, а також харчових продуктів та кормів для продуктивних тварин, вироблених з її використанням, а також функціонування дієвої системи контролю і нагляду за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини на всіх етапах їх виробництва та обігу. Методичні вказівки "Медико-біологічна оцінка нетрадиційної продовольчої сировини і нових харчових продуктів“, затверджені Наказом МОЗ України від 09.07.97р. N204: – діють з метою створення єдиних методичних підходів по запобіганню негативного впливу нетрадиційної продовольчої сировини і нових продуктів харчування вітчизняного і імпортного походження на здоров’я населення; – вирішують завдання щодо: 1) визначення харчової цінності та оцінки продукту як джерела найважливіших нутрієнтів; 2) визначення безпеки продовольчої сировини і продуктів харчування при їх традиційному споживанні; 3) регламентації показників якості і безпеки; 4) розробка рекомендацій щодо виробництва, зберігання, реалізації і споживання харчової продукції; 5) видача науково-обгрунтованого заключення про харчову цінність і безпечність нетрадиційної продовольчої сировини і нових харчових продуктів Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. №185: - регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продаж продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги в дотриманні прав споживачів щодо якості й безпеки товару та рівня торговельного обслуговування; - забороняють продаж фасованих вітчизняних та імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України, яке повинно містити в доступній для сприйняття покупцем формі інформацію, зокрема, про наявність у харчовому продукті компонентів з генетично-модифікованої сировини.
|