Студопедия — СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ МАШИНЫ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ МАШИНЫ







Ціна ліцензії - це сплата певної грошової винагороди за дозвіл використовувати те чи інше нововведення, за передачу прав ІВ.
На відміну від звичайних товарів, ціна ліцензії визначається не безпосередньо на ліцензійному ринку, а також виходячи з можливостей і умов реалізації об'єкта ліцензії в його покупця, тобто комерційна ціна ліцензії на нововведення може бути встановлена лише в ході виробництва та реалізації ліцензійної продукції.
Якщо ціна речовинних товарів (машин, устаткування тощо) може бути співвіднесена з базою у вигляді фактичних витрат на їхнє виробництво, то ціна ліцензії такої бази не має. Для партнерів ліцензійної угоди існує лише одна матеріальна база - це той додатковий прибуток, який ліцензіат одержить від використання ліцензії протягом терміну дії ліцензійного договору. Ціна ліцензії не може бути більшою за величину додаткового прибутку, у іншому випадку ліцензіат позбавиться частини свого прибутку, який він міг би одержати навіть без закупівлі ліцензії. Ціна ліцензії - це частка продавця (ліцензіара) у прибутку покупця ліцензії (ліцензіата). Найважливіше питання - яка саме?
Природно, що передача нововведення на підставі ліцензійного договору можлива лише за умови, що ціна ліцензії буде прийнятною і для продавця, і для покупця:
• з одного боку, прибуток ліцензіара від продажу ліцензії має бути не нижчий зменшення розміру прибутку, яке відбудеться через скорочення ринку збуту продукції внаслідок появи на «території» нового продавця такої ж самої продукції;
• з іншого боку, прибуток ліцензіата від покупки ліцензії має бути вищим від тієї суми, котру він чи його конкуренти одержують від реалізації товарів на ринку, виготовлених з використанням уже відомих технологій чи об'єктів техніки.
Таким чином, ліцензійна угода укладається лише в тому випадку, якщо доход ліцензіара від продажу ліцензії буде більшим, ніж від інших форм освоєння ринку об'єктом ліцензії, а прибуток ліцензіата від реалізації закупленої ліцензії буде вищим, ніж прибуток його конкурентів, навіть з урахуванням виплати ліцензійних платежів.
При цьому в практиці розрахунків його розподіл між продавцем і покупцем ліцензії встановлюється в співвідношенні 1:5 - 1:3; 4:5 -2:3. Перший варіант співвідношень є первісною базою для визначення ціни ліцензії. Другий варіант співвідношень показує остаточний результат, який встановлюється в результаті переговорів.
Ініціативою у встановленні ціни ліцензії володіє власник науково-технічного знання, адже саме від нього залежить, надавати ліцензію або ні. Традиційно це відбивається в тому, що саме він, а не покупець ліцензії, готує перший проект ліцензійного угоди, який містить головні показники та умови, на яких (на його думку) мають базуватися взаємовідносини сторін договору. Хоча розрахунок ціни ліцензії до початку переговорів проводиться обома контрагентами майбутньої угоди - як потенційним ліцензіатом, так і потенційним ліцензіаром, причому незалежно один від одного. Слід зазначити, що чим точніше кожний з контрагентів розрахує передбачуваний розмір прибутку ліцензіата, тим менший ризик несе кожний з них при укладанні ліцензійної угоди.
Встановивши ціну ліцензії на науково-технічну розробку, майбутній ліцензіар, звичайно, розпочинає переговори, називаючи найвищу ціну, проте він тримає в голові нижню межу ціни, дешевше якої він не збирається надавати ліцензію. Разом з тим ліцензіат прагне зменшити ціну ліцензії. Якщо потенційний ліцензіат змусить продавця ліцензії знизити ціну до нижньої межі й при цьому знаходить її все ж таки занадто високою, переговори будуть зірвані. Внаслідок цього власник нововведення змушений буде шукати іншого покупця або очікувати на менший прибуток.
Пропорція, у якій поділяється прибуток від комерційного використання об'єкту ліцензії між ліцензіаром і ліцензіатом, залежить від значної кількості факторів, які так чи інакше впливають на економічний ефект інновації і визначають її комерційну цінність. Наприклад, придбання ліцензії на ідею, не оформлену як технічне рішення, здійснюється за умовну винагороду, яка фактично не залежить від можливого прибутку. Якщо об'єкт не готовий до промислового чи комерційного використання, а основну цінність на цій стадії являють патентні права, передані за ліцензійною згодою, частка ліцензіара складає до 20% можливого прибутку ліцензіата. Якщо об'єктом ліцензійної угоди є промислово освоєний виріб чи технологічний процес, частка ліцензіара може сягати до 50% від прибутку ліцензіата.
Серед факторів, що впливають на ціну ліцензії, слід визначити такі:
• технічна цінність об'єкта ліцензії: новий об'єкт для ринку чи удосконалення відомого;
• ступінь новизни і передбачувана тривалість її збереження;
• економічна ефективність;
• стадія розробки чи впровадження: ідея чи промислово освоєний об'єкт;
• наявність і надійність патентного захисту;
• обсяг ноу-хау і ризик його розкриття;
• обсяг ліцензії (повна, виняткова, невиняткова);
• місткість ринку і перспективи збуту;
• обсяг виробництва за ліцензією;
• надання товарного знаку;
• постачання ліцензіаром сировини, матеріалів, устаткування;
• рівень цін на продукцію, що випускається ліцензіатом, з використанням об'єкта ліцензії;
• кон'юнктура тих товарів, на виробництво яких справляють безпосередній вилив об'єкти ліцензії;
• розміри ліцензійних відрахувань, типові для даної галузі, для аналогічної продукції,
• терміни дії угод;
• конкурентні пропозиції фірм, наявність аналогів та їхні ціни;
• державне регулювання розпорядженням інтелектуальною власністю, державне оподатковування;
• необхідність додаткових інвестицій для доведення ОІВ до промислового виробництва, для організації виробництва за ліцензією;
• витрати на додаткові НДДКР по прив'язці технології ліцензіара до умов виробництва ліцензіата;
• види, умови і валюта платежу;
• умови взаємообміну удосконаленнями.
Характер впливу факторів у бік збільшення чи зменшення ціни ліцензії визначається пов'язаним з його дією ступенем ризику і комерційною цінністю. Наприклад, збільшення комерційної цінності ліцензії може бути підставою для ліцензіара в підвищенні ставки роялті: мінімальні ціни відповідають рівню технічної ідеї, максимальні - стадії промислового освоєння з відповідною проектно-технічною документацією. Інший приклад: цінність ліцензії збільшується разом з обсягом переданих ліцензіаром ліцензіату прав на реалізацію об'єкта ліцензії: ціна ліцензії вища у випадку продажу повної чи виняткової ліцензії і нижча - у випадку продажу невиняткової ліцензії. В той же час, збільшення ризику для ліцензіара є критерієм відповідного підвищення ціни ліцензії: чим більше обсяг ноу-хау, що передається ліцензіату, тим більше ризик розкриття непатентоздатної інформації, тим більше ціна ліцензіара.
Оскільки в ході підготовки до переговорів про укладання ліцензійної угоди кожна зі сторін здійснює свої розрахунки ціни ліцензії, що ґрунтуються на наявній у кожної з них інформації, то цей розрахунок доцільно проводити в декількох варіантах з урахуванням різних сценаріїв дії тих чи інших найбільш важливих факторів. Наприклад: за мінімальних і максимальних передбачуваних значень обсягу реалізації об'єкта ліцензії, за різних варіантів встановлення ціни продажу ліцензованої продукції тощо. При цьому слід враховувати можливість зміни кон'юнктури згодом і задавати відповідні їй зміни в часі обсягу реалізації і ціни продажу. Складність визначення ціни ліцензії підвищується внаслідок необхідності урахування різноспрямованості, суперечливості в дії різних факторів. Все це обумовлює підвищені вимоги до професійних навичок відповідних фахівців.

Фактори, що впливають на ціноутворення

На формування рівноважної ціни в ринковій економіці впливають процеси монополізації виробництва і прогресивного оподатковування виробників. Високий ступінь концентрації виробництва призводить д< появи монополій. Монополії, за певних умов, скорочують пропозицій товарів і піднімають їхню ціну. Високий рівень податків дозволяє держав ним органам вилучати у виробників значну частку прибутку, що в остаточному підсумку призводить до скорочення інвестицій, виробництва пропозиції товарів. Цей процес може виявлятися в довгостроковому періоді. В умовах короткого періоду, коли пропозиція товарів велика, виробники не можуть включати величину податків у ціну товару, тому джерелом сплати високих податків може бути рента виробника, що володіє диференціальними перевагами.

На процеси ціноутворення впливає некомпетентна економічна йол іти к; державних органів. Якщо ціни встановлюються в законодавчому порядку на дуже низькому рівні, нижче рівноважної ціни, то виробники скорочують пропозицію товарів і утвориться дефіцит товарів. З іншого боку, я кіш встановлені державою гарантовані ціни відшкодовують витрати виробництва і дають нормальний прибуток, то дефіциту товарів не виникає Подібні процеси мають місце, наприклад, у сільському господарств розвинутих країн. Фермери США беруть участь у програмах держави по розвитку сільського господарства, де гарантований збут продукції і визначений рівень цін.

Такий підхід до формування ринкових цін на основі попиту та пропозиції розглядався економістами до появи робіт Маршалла й інших сучасних економістів. Цей підхід має внутрішнє протиріччя, як довів К. Маркс.

Визначення цін попитом та пропозицією і, поряд з цим, визначення попиту та пропозиції цінами ускладнюється ще й тим, що попит визначає пропозицію і, навпаки, пропозиція визначає попит, виробництво визначає ринок, і ринок виробництво. Цей процес перестановок тез і аргументів, причин і наслідків вводить економістів у замкнуте коло. З іншого боку, якщо дві сили, рівні за величиною, діють у протилежних напрямках, вони взаємно знищуються. Але попит та пропозиція в економіці, у дійсності, ніколи не покриваються, а якщо й покриваються, то тільки випадково.

Теорія ціни за Марксом

У зв'язку з вищевикладеним можна поставити іншу проблему, коливання попиту та пропозиції пояснюють варіацію ринкових цін навколо якоїсь субстанції. У теорії Маршалла і сучасних економістів ця проблема очевидна і проявляється в розкритті механізму формування ціни в довгому періоді, коли пропозиція пристосовується до попиту.

Відповідно до теорії Маркса, такою субстанцією є вартість товару. Величина вартості товару визначається суспільно необхідними витратами робочого часу на його виробництво. Людська праця створює вартість, але сама праця не є вартістю. Вартістю вона стає в застиглому стані, у предметній формі. Вартість може виявлятися в суспільних відношеннях одного товару до іншого, тобто в їхньому міновому відношенні, при обміні. На визначеному етапі розвитку товарного, виробництва товари володіють загальною для них усіх формою вартості, а саме грошовою. Ціна є грошовим вираженням вартості товару В міновому відношенні може виразитися як величина вартості товару, так і той плюс або мінус у порівнянні з нею. Можливість відхилення ціни від величини вартості закладена вже в самій формі ціни. Ця відмітна риса є адекватною формою такого способу виробництва, при якому як правило, може прокладати собі шлях через постійні коливання попиту та пропозиції товарів, що як сліпо діє закон середніх чисел. Форма ціни не тільки припускає можливість кількісної розбіжності величини вартості з ціною, але вона може ховати в собі й якісне протиріччя, внаслідок чого ціна взагалі перестає бути вираженням вартості (наприклад, совість, честь, замовлені убивства можуть виражатися у визначеній ціні), хоча гроші й являють собою вартості товарів.

За теорією Маркса, ціна товару залежить від величини його вартості відносної вартості, кількості грошей, що знаходяться в обігу.

Ринкова вартість може формуватися на основі різних індивідуальних вартостей товарів, що випливають з вартостей товарних мас, вироблені-при різних матеріальних умовах виробництва. Якщо попит та пропозиції рівні, то в основі ринкової ціни лежить суспільна, ринкова вартість, об] мовлена середньою вартістю. Величина вартості і ринкових змін продути в мої сили праці полягають в умовах відтворення. Умови відтворення можуть відрізнятися від первісних. У X главі НІ тому "Капіталу" Марк розглядає різні способи формування ринкової вартості, виходячи з конкретних умов розвитку матеріального виробництва, співвідношення виробництва і споживання, попиту та пропозиції.

Ринкова вартість визначається ним, з одного боку, як середня вартість а з іншої-як індивідуальна вартість, з якою виробляється основна мас товарів для ринку, друга частина ствердження розкриває її величину умовах відтворення, через визначений інтервал часу.

Величина ринкової вартості визначається не умовами виробництв товару, а умовами його відтворення, тобто робочим часом, необхідних для його відтворення. Конкуренція товаровиробників змушує їх робити товар з меншою величиною вартості.

Величина ринкової вартості товару може варіювати в діапазоні від мінімальної індивідуальної вартості до максимальної індивідуальної вар тості всієї товарної маси, представленої на ринку. Вона не може бути виш і нижче себе самої.

Якщо попит значно перевищує пропозицію товарів на ринку, то в ос нові ринкової вартості може лежати індивідуальна вартість у відносно гірших умовах виробництва.

Якщо пропозиція товарів значно перевищує попит, то в основі ринкової вартості може лежати індивідуальна вартість у відносно кращих умовах виробництва. Таким чином, усі варіанти формування рівноважної цін теорії Маршалла, всі величини рівноважної ціни можуть бути представлені у формуванні ринкової вартості.

Якщо взяти тривалий період, то попит і пропозиція завжди взаємно покриваються. Цим шляхом ринкові ціни наближаються до ринкової вар тості. На визначеному етапі розвитку матеріального виробництва з'являється можливість перерозподілу суспільної праці механізмом конкуренції між галузями. Це відбувається в результаті міжгалузевої конкуренції товаровиробників при наступних умовах:

o повна свобода торгівлі усередині суспільства й усунення всіх монополій, крім природних;

o розвиток кредитних відносин;

o скасування всіх законів, що перешкоджають переміщенню робітників з однієї сфери виробництва в іншу, байдуже відношення робітника до змісту його праці;

o зведення праці в усі сферах виробництва до простої Праці, що досягається в машинному виробництві;

o звільнення робітників від усіх професійних забобонів.

У результаті міжгалузевої конкуренції відбувається формування ціни1 виробництва (яку раніше економісти називали ціною витрат). Ціна виробництва включає витрати виробництва плюс середній прибуток (нормальний прибуток у термінології інших економістів). В основі ринкової ціни може лежати ціна виробництва. Над нормальний прибуток не сумісний з рівновагою.

Формування ціни виробництва відбувається в результаті перерозподілу створюваної додаткової вартості між галузями механізмом варіації ринкових цін, унаслідок динаміки пропозиції товарів. А в результаті проникнення в дану галузь капіталів більш високої органічної побудови, з більш високою продуктивною силою праці або підвищення органічної побудови галузевих капіталів відбувається стійке формування ціни виробництва. І в результаті цього вартість товару є математичною межею ціни виробництва. Тому немає протиріччя між вартістю і ціною виробництва.

 

СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ МАШИНЫ

СД.06 / ДС.01.03, ОДФ 08.04, СД 04.02, СД 01.03







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 784. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Что такое пропорции? Это соотношение частей целого между собой. Что может являться частями в образе или в луке...

Растягивание костей и хрящей. Данные способы применимы в случае закрытых зон роста. Врачи-хирурги выяснили...

Лечебно-охранительный режим, его элементы и значение.   Терапевтическое воздействие на пациента подразумевает не только использование всех видов лечения, но и применение лечебно-охранительного режима – соблюдение условий поведения, способствующих выздоровлению...

Тема: Кинематика поступательного и вращательного движения. 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью, проекция которой изменяется со временем 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью...

Условия приобретения статуса индивидуального предпринимателя. В соответствии с п. 1 ст. 23 ГК РФ гражданин вправе заниматься предпринимательской деятельностью без образования юридического лица с момента государственной регистрации в качестве индивидуального предпринимателя. Каковы же условия такой регистрации и...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия