Студопедия — Правовстановлюючий документ як підстава набуття права власності на нерухоме майно, види правовстановлюючих документів на нерухоме майно
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Правовстановлюючий документ як підстава набуття права власності на нерухоме майно, види правовстановлюючих документів на нерухоме майно






Відповідно до Закону України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном (ст. 4). Але не вказано, якими доказами власник повинен підтверджувати належність йому майна на право власності. Водночас у ст. 49 Закону зазначається, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Як відомо, володіння майном може ґрунтуватися на праві власності на нього або на іншому титульному праві, зокрема на договорах майнового найму, схову,, довірчого управління. Тому можна вважати, що наведене положення ст. 49 Закону "Про власність" стосується будь-якого титульного володіння, у тому числі і того, яке здійснює особа щодо майна, належного їй на праві власності. Таким чином, власник не зобов'язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність володіння належним майном. Однак у деяких випадках здійснення власником своїх правочинностей може ставитися в залежність від доведеності факту належності майна на право власності даній особі. Більше того, здійснення окремих правочинностей, особливо розпорядження, можливе лише за умови наявності у власника відповідних документів (правовстановлюючих документів), що підтверджують належність конкретного майна на праві власності даній особі.

В Законі України "Про власність" відсутній перелік правовстановлюючих власницьких документів. В Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженій наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 p. визначено правовстановлюючі документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна:

1. Договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, посвідчені державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами.

2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що їх видають державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

3. Свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріальними конторами.

4. Свідоцтва про придбання житлових будинків з прилюдних торгів, видані державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами

5. Свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами.

6. Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

7. Свідоцтва про право власності, видані органами приватизації громадянам, які наймають квартири у державному житловому фонді.

8. Свідоцтва про право власності на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України.

9. Договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею.

10. Договори відчуження між юридичними особами недержавної форми власності.

11. Рішення судів, арбітражних судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

12. Акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель.

13. Витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперативу і виконкомом міської (районної) ради депутатів трудящих, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію.

14. Рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору.

15. Мирова угода, затверджена ухвалою суду.

16. Накази органів Фонду державного майна з додатком — переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам. '

17. Копія виконавчого листа щодо конфіскації об'єкта нерухомого майна та копія опису нерухомого майна, затверджена суддею.

18. Дублікати правовстановлювальних документів, видані нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, органами приватизації, державними архівами.

Звичайно, що юридична чи фізична особа, яка значиться одному з вищезгаданих документів власником об'єкта нерухомості чи його набувачем повинна вважатися законним володарем до тих пір, поки у судовому порядку не встановлено інше. Відтак власникові з такими правовстановлюючими документами не може бути відмовлено державними чи іншими органами у здійсненні ним правочинностей лише з міркувань сумнівів у достовірності їх видачі.

Порядок видачі правовстановлюючого документа на окремі об'єкти нерухомості передбачається окремими законодавчими актами, зокрема Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", Земельним кодексом України. У таких випадках правовстановлюючі документи (свідоцтво право власності на приватизовану квартиру чи будинок, державний акт на право власності на землю тощо) мають відповідати вимогам цих законів, оскільки їх недодержання може бути підставою для визнання правовстановлюючого документа недійсним.

Таким чином, усі документи, що підтверджують право власника на належне йому майно можна поділити на ті, які безпосередньо засвідчують особу власника (правовстановлюючі), і ті, які лише опосередковано підтверджують право власності особи на майно (правопідтверджувальні).

 

1.8. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»

Про затвердження Порядку ведення
Державного земельного кадастру

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України “Про Державний земельний кадастр” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі — Порядок), що додається.

2. Установити, що:

1) у разі, коли до набрання чинності цією постановою:

документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, розроблена, але не затверджена рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування, внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Порядку;

кадастрові номери земельним ділянкам на підставі відповідних заяв замовників документації із землеустрою або уповноважених ними осіб не визначені або визначені, але не присвоєні, такі кадастрові номери присвоюються земельним ділянкам відповідно до Порядку;

зареєстровано в установленому законодавством порядку заяви фізичних або юридичних осіб про надання послуг, пов’язаних з веденням державного реєстру земель, та/або укладено договори для отримання зазначених послуг, але такі послуги не надані, вони надаються відповідно до Порядку. При цьому, якщо плату за надання послуг внесено в повному обсязі, додаткова плата за надання послуг не справляється;

2) облік кількості та якості земель ведеться до 2015 року в порядку та за формами, що діють на день набрання чинності цією постановою;

3) на день набрання чинності цією постановою картографічною основою Державного земельного кадастру є ортофотоплани, створені в рамках виконання Угоди про позику (Проект “Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру”) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 р. № 1776-IV, та інші картографічні матеріали, виготовлені на замовлення центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або отримані ним від центрального органу виконавчої влади з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності, державного підприємства “Державний картографо-геодезичний фонд України” та інших суб’єктів інформаційної взаємодії;

4) до створення індексних кадастрових карт (планів) відповідно до Порядку для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану) використовуються індексні кадастрові карти (плани), створені в рамках виконання Угоди, зазначеної в підпункті 3 цього пункту, а у разі їх відсутності — інші (створені територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів) індексні кадастрові карти (плани), в яких на момент набрання чинності цією постановою перші вісім цифр номерів кадастрових зон відповідають кодам об’єктів першого — третього рівня класифікації згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-97, а дев’ятою та десятою цифрами є нулі.

3. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Міністерству аграрної політики та продовольства разом з Державним агентством земельних ресурсів у шестимісячний строк забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів та привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

5. Ця постанова набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України “Про Державний земельний кадастр”, крім пункту 4, який набирає чинності з дня її опублікування.

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

Порядок на 402 стор. можна знайти за адресою: http://www.dazru.gov.ua/terra/control/uk/publish/article?art_id=143170&cat_id=36955.

 








Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 1553. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Тактика действий нарядов полиции по предупреждению и пресечению правонарушений при проведении массовых мероприятий К особенностям проведения массовых мероприятий и факторам, влияющим на охрану общественного порядка и обеспечение общественной безопасности, можно отнести значительное количество субъектов, принимающих участие в их подготовке и проведении...

Тактические действия нарядов полиции по предупреждению и пресечению групповых нарушений общественного порядка и массовых беспорядков В целях предупреждения разрастания групповых нарушений общественного порядка (далееГНОП) в массовые беспорядки подразделения (наряды) полиции осуществляют следующие мероприятия...

Механизм действия гормонов а) Цитозольный механизм действия гормонов. По цитозольному механизму действуют гормоны 1 группы...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия