Порушення,

які виявляють під час обстеження

серцево-судинної системи

Діяльність серцево-судинної системи слід оцінювати з урахуванням віку пацієнта, базуючися на даних комплексного дослідження серця і судин. Комплексне дослідження передбачає анамнез, огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію, лабораторне та інструментальне обстеження.

Анамнез

У пацієнта необхідно довідатися про такі симптоми:

• чи є у нього задишка;

• яка задишка: у стані спокою чи після фізичного навантаження;

• чи спостерігається ціаноз губ, нігтів, загальний ціаноз шкіри;

• ціаноз буває в стані спокою чи після фізичного навантаження;

• коли з'являються набряки ніг, попереку, обличчя, можливо, вони збільшуються під кінець дня;

• чи спостерігається серцебиття;

• чи відчувається біль у ділянці серця, його локалізація, час виникнен­ня, тривалість, інтенсивність, іррадіація, провокуючі чинники, індивіду­альні прояви;

• чим знімається біль у ділянці серця;

• час появи шуму в серці;

• наявність у родині осіб із захворюваннями серця;

• частота захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції, ангіни, наявність хронічного тонзиліту тощо.

Огляд

Під час проведення огляду важливо дати оцінку функцій серцево-судинної системи за такими критеріями:

• важкість загального стану і положення в ліжку;

• серцева задишка (експіраторна чи змішана), посилюється в поло­женні лежачи чи послаблюється, коли пацієнт сідає (іноді задишка супро­воджується ціанозом, це ядухо-ціанотичний синдром);

• шкіра бліда або ціанотична (відтінок шкіри може бути синім, вишне­во-червоним, фіолетовим тощо), у ділянках ціанозу шкіра холодна;

• збільшення шийних вен, їх пульсація;

• набряки на нижніх кінцівках;

• зміна форми фаланг пальців рук і ніг (форма "скельця годинника");

• розширення вен.

Під час огляду ділянки серця важливо звернути увагу на такі показни­ки, як серцевий поштовх і серцевий горб.

Пальпація. Перкусія. Аускультація

Отримані під час об'єктивного обстеження дані дають змогу оцінити стан пацієнта за такими клінічними проявами:

• шляхом пальпації серцевого поштовху визначити його локалізацію, поширеність, висоту, силу (резистентність), тремтіння передньої грудної стінки;

• характеризуючи пульс, визначити частоту, ритмічність, слабкість, пружність, висоту, повноту;

• проводячи перкусію серця, визначити його розміри, положення в грудній порожнині, межі абсолютної та відносної тупості;

• проводячи аускультацію серця, дати характеристику тонам у різних положеннях пацієнта (лежачи, сидячи, стоячи), до і після фізичного наван­таження, під час нормального дихання та під час його затримки;

• характеризувати І тон (систолічний) та II тон (діастолічний) за кри­теріями звучності, ритмічності, інтенсивності, тембру, тривалості, ло­калізації, зміни під час фізичного навантаження або в різних положеннях тіла;

• визначити під час аускультації серцеві шуми за інтенсивністю, тем­бром, тривалістю, локалізацією, зв'язком із систолою чи діастолою;

• під час аускультації судин визначити артеріальний тиск.

Додаткові методи обстеження

• рентгенографія серця і головних судин у 3 проекціях;

• електрокардіографія (ЕКГ), фонокардіографія (ФКГ);

• полікардіографія, векторкардіографія;

• ехокардіографія;

• ультразвукова діагностика (УЗД) серця;

• реовазографія, реокардіографія;

• функціональні проби серцево-судинної системи.

На основі оцінки стану пацієнта медична сестра формулює й узгоджує з родичами пацієнта проблеми та складає план сестринського догляду.

Проблема Біль за грудниною з іррадіацією в ліву руку, ліву ло­патку, ліву щелепу

Причина Стенокардія.

Мета Ліквідація больового нападу.

Дії медичної сестри

· Заспокоїти пацієнта.

· Допомогти зайняти зручне положення в ліжку, виміря- сестри ти АТ, пульс.

· Записати ЕКГ.

· Дати хворому таблетку нітрогліцерину під язик.

· У разі необхідності повторити вживання нітрогліцерину че­рез 5 —7 хе.

· Якщо нітрогліцерин не дає ефекту, ввести за призна­ченням лікаря наркотичний анальгетик (промедол, ом-нопон) або суміш такого складу: спазмолітик (папаве­рин, но-шпа), анальгетик (анальгін) та антигістамін-ний засіб (димедрол, піпольфен).

· Налагодити кисневу інгаляцію.

· У важких випадках забезпечити госпіталізацію хворого в кардіологічне відділення (госпіталізацію здійснюють після зняття больового синдрому).

Проблема Біль у серці, який не знімається нітрогліцерином і супроводжується нудотою, блюванням, пітливістю, порушенням ритму серця, відчуттям нестачі повітря

Причина Інфаркт міокарда.

Мета Зняття болю, обмеження зони некрозу, запобігання ускладненням.

Дії медичної сестри

· Заспокоїти хворого.

· Надати пацієнту положення напівсидячи з опущениминогами.

· Записати ЕКГ, виміряти АТ, пульс.

· Давати по одній таблетці нітрогліцерину під язик кожні 10 — 15 хе протягом 1 — 1,5 год.

· Це сприятиме об­меженню зони некрозу в міокарді.

· З метою знеболення за призначенням лікаря внутрішньовенно ввести:

• у разі помірного болю — суміш, яка складається з анальгетика, спазмолітика та антигістамінного засобу (див. вище);

• у разі кардіогенного шоку — наркотичний аналь­гетик.

· За призначенням лікаря з метою розсмоктування тромбу у вінцевій артерії внутрішньовенно ввести тромболік (стрептокіназа, стрептодеказа) за схемою.

· Організувати госпіталізацію хворого в кардіологічне відділення після купірування болю.

· Хворого не можна перевдягати.

· Транспортувати хворого на ношах у го­ризонтальному положенні машиною швидкої допомоги.

Проблема Різке падіння систолічного артеріального тиску нижче 80 мм рт. ст. (у гіпертоніків

— нижче 120 мм рт. ст.), пульсового тиску — нижче ЗО мм рт. ст. Колір шкіри

сірувато-блідий, вона вкрита липким потом. Хворий загальмований, кількість сечі

менше ніж 20—30 мл/год

Причина Інфаркт міокарда, що ускладнився кардіогенним шоком.

Мета Ліквідація болю, нормалізація гемодинаміки і мікроцирку-ляції серця.

Діїмедичної сестри

· Покласти хворого в ліжко, заспокоїти.

· Негайно викликати лікаря.

· Виміряти АТ, пульс.

· Налагодити подачу зволоженого кисню.

· Пункція периферійної вени голкою великого діаметра.

· За призначенням лікаря налагодити інфузію рео-поліглюкіну пресорних амінів (дофамін) на ізотонічному розчині (внутрішньовенно повільно).

· З метою підвищити артеріальний тиск внутрішньо­венно ввести стероїдні гормони (преднізолон, гідрокор­тизон).

· На тлі розпочатої інфузії провести знедолення нарко­тичними анальгетиками (промедол).

· Катетеризація сечового міхура з наступним контро­лем погодинного діурезу.

· Уразі нормалізації гемодинаміки госпіталізувати хворо­го в реанімаційний блок кардіологічного відділення.

· Су­проводжуючи хворого, стежити за його станом, АТ, пульсом.

Проблема Сильний загруднинний біль, дифузний ціаноз, задишка, прогресуюче падіння АТ

Причина Тромбоемболія легеневої артерії.

Мета Ліквідація болю і нормалізація системи згортання крові.

Дії медичної сестри

· Заспокоїти хворого.

· Надати в ліжку положення з трохи піднятою верхньою сестри частиною тіла.

· Налагодити кисневу інгаляцію.

· Провести за призначенням лікаря знеболення наркотич­ними анальгетиками, протишокові заходи, ввести внутрішньовенно гепарин по 10 — 15 тис. ОД.

· Контролювати пульс, АТ

· Записати ЕКГ.

· Після купірування болю, шоку, зменшення гострої ди­хальної недостатності забезпечити транспортування хворого в горизонтальному положенні з трохи піднятою верхньою частиною тіла в реанімаційний блок кардіоло­гічного відділення.