Студопедия — Проблема Жовтяниця
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Проблема Жовтяниця






Причина Порушення функцій гемодинаміки.

Мета Стаціонарне лікування до повного одужання.

Дії медичної сестри

· Зібрати анамнез, встановити контакти пацієнта зхворим на гепатит А або зібрати дані про інфузії, оперативні втручання тощо.

· Провести обстеження пацієнта, звернути увагу на іктеричність склер, піднебіння; темний колір сечі, зне­барвлений кал.

· Надіслати термінове повідомлення до СЕС про випадок вірусного гепатиту.

· Госпіталізувати пацієнта до інфекційної лікарні.

· У сумнівних випадках (форма гепатиту легка або без-жовтянична) повідомити дільничного лікаря і виписати направлення в лабораторію на аналіз сечі на жовчні пігменти та аналіз крові на білірубін.

· Проконтролювати проведення лабораторних аналізів і в разі позитивних результатів разом з лікарем госпіталізувати пацієнта.

· Проконтролювати проведення заключної дезінфекції.

· Членам сім% що контактували з хворим, ввести іму-ноглобупін внутрішньом'язово по 1,5 мл.

· За контактними особами встановлюють спостере­ження протягом 35 днів.

Проблема Гарячка, температура тіла 3840 °С

Причина Вірусемія, токсичний вплив ферментів зруйнованих клітин.

Мета Зменшення явищ токсикозу.

Дії медичної сестри

Організувати ліжковий режим у період гарячки на 3медичної 5 днів.

сестри Провітрювати кімнату і стежити за її температурним режимом (22—24 °С). Своєчасно змінювати білизну.

Дії медичної сестри щодо хворого з І стадією гарячки: шкіру тулуба і кінцівок розтерти 40 % спиртом до по­червоніння, вкрити пацієнта ковдрою. Дії медичної сестри щодо хворого з II стадією гарячки:

розкрити пацієнта;

• обтерти шкіру тулуба і кінцівок 9 % оцтом, розведе­ним з водою у співвідношенні 1:10;

• до голови прикласти охолоджувальний компрес або міхур з льодом на 1520 хе, повторюючи процедуру через кожні ЗО хе;

прикласти пляшечки з холодною во&ою до магістральних судин шиї, пахвини, у ліктьових і підколінних ямках;

у разі відсутності ефекту зробити (високе зрошення кишок прохолодною водою (1820 °С).

За призначенням лікаря проводити медикаментозне лікування. Якщо температура тіла яе знижується через 1 —2 год, увести літичну суміш.

Проблема Гіпертермія, судоми

Причина Мозкова гіпертензія за рахунок периваскулярного на­бряку, дистрофічні зміни кори великого

мозку, підкірко­вих ядер.

Мета Припинення патологічних процесів у мюзку дитини.

Дії медичної сестри

· Надати пацієнту горизонтального положення, під час медичної блювання схилити його голову на бік.

· Запобігти травмуванню пацієнта під час судом.

· Забезпечити прохідність дихальних шляхів, у разі не­обхідності вивести нижню щелепу вперед і трохи відтягнути донизу, увести розширювач.

· Відсмоктати слиз із верхніх дихальних шляхів одноразо­вим екстрактором або гумовим балончиком.

· Проводити інгаляцію зволоженим кисмем.

· За призначенням лікаря ввести протисудомні препарати

· Підключити крапельницю для парентерального введен­ня рідини.

Проблема У дитини плямисто-папульозна яскраво-рожевависипка

Причина Період висипання у хворого на кір.

Мета Провести лікування і догляд до повного одужання.

Дії медичної сестри

· Ретельно зібрати анамнез, встановити контактіз хворим на кір.

· Надіслати термінове повідомлення до СЕС.

· Повідомити лікаря і викликати його до дитини.

· Вирішити питання про госпіталізацію.

· У разі відмови від госпіталізації або відсутності пока­зань до неї організувати ізоляцію хворого вдома.

· Заключна дезінфекція не проводиться.

· Виконувати всі призначення лікаря щодо догляду і ліку­вання.

· Переписати всіх членів родини, що контактували з хво­рим, спостерігати за ними протягом 21 дня.

Проблема Однокамерні везикули на шкірі та волосяній час­тині голови

Причина Вітряна віспа, додаткове інфікування шкіри стафілоко­ком або стрептококом у дітей

зізниженим імунітетом.

Мета Провести догляд і лікування дитини до повного одужання.

Дії медичної сестри

· Встановити діагноз вітряної віспи.

· Оцінити стан дитини. Визначити, чи наявні везикули згнійним вмістом.

· Надіслати термінове повідомлення до СЕС, повідоми­ти дільничного лікаря.

· Організувати ліжковий режим із максимально комфортни­ми умовами і лагідним емоційним мікрокліматом.

· Організувати щоденні лікувально-гігієнічні ванни з 0,05 % розчином калію перманганату або відваром трав.

· Кожен елемент висипу, у тому числі на волосистій час­тині голови, обробити 1 % спиртовим розчином діамантового зеленого або фукорцином, або 2 % розчи­ном срібла нітрату.

· Стежити за вживанням препаратів за призначенням лікаря.

Проблема Дрібнокрапкова висипка на гіперемованому тлі шкіри

Причина Скарлатина.

Мета Ізоляція пацієнта і проведення лікування до одужання.

Дії медичної сестри

· Оцінити стан хворого.

· Якщо дитина залишається лікуватися в домашніх умовах, організувати її ізоляцію.

· Надіслати до районної СЕС термінове повідомлення про випадок скарлатини.

· Повідомити і викликати дільничного лікаря.

· До початку лікування взяти мазок із зіва та з-під язика на р-гемолітичний стрептокок.

· Надати долікарську допомогу:

застосувати фізичні методи охолодження в разі гіпертермії;

увести в разі необхідності 50 % розчин анальгіну0,1 мл на кожен рік життя.

· Виконувати призначення лікаря

·. Простежити за проведенням дезінфекції.

Проблема Геморагічна висипка на шкірі зірчастої форми

Причина Менінгококцемія.

Мета Термінова госпіталізація і лікування до повного одужання.

Дії медичної сестри

· Дати оцінку стану дитини.

· Зібрати епідеміологічний анамнез, встановити контакт із хворим або носієм.

· Надіслати термінове повідомлення до СЕС і сповісти­ти про госпіталізацію.

· Повідомити дитячу інфекційну лікарню про термінову госпіталізацію дитини з менінгококцемією.

· Негайно ввести внутрішньом'язово разову дозу пеніциліну натрієву сіль із розрахунку 200400 тис. ОД на 1 кг маси тіла (цю дозу поділити на 4 рази).

· Ан­тибіотик ввести після проби.

· Разом з уведенням антибіотика для запобігання інфекційно-токсичного шоку ввести преднізолон — 2—3 мг на 1 кг маси тіла внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

· Транспортувати дитину бригадою швидкої допомоги з внутрішньовенною інфузією 10% розчину глюкози з гідрокортизоном.

· Супроводжувати дитину під час госпіталізації.

Проблема Геморагічна симетрична висипка на нижніх кінцівках

Причина Шкірний геморагічний синдром.

Мета Припинити появу нових геморагічних елементів висипки.

Дії медичної сестри

· Забезпечити дотримання суворого ліжкового режиму.

· Призначити стіл № 5. їжа має бути молочно-рослинною, з виключенням алергенів, гострих, смажених, кон­центрованих страв.

· Застосувати антигістамінні препарати за призначен­ням лікаря.

· Гормональні препарати використовувати короткими курсами протягом 57 днів, враховуючи ступінь актив­ності.

Проблема Крововиливи на шкірі тулуба

Причина Тромбоцитопенія.

Мета Поліпшити стан дитини, спрямувати всі заходи ліку­вання на збільшення кількості тромбоцитів у

крові.

Дії медичної сестри

· Зменшити фізичне навантаження на пацієнта. Забезпечити ліжковий режим.

· Створити лагідний емоційно-психологічний клімат.

· Проводити гемостатичну терапію, застосовувати місцеві та загальні засоби.

·

· РОЗДІЛ

· з

· ПЛАНУВАННЯ СІМ'Ї

· ІІіа грудній І амостійно. іорно-рухового

· Класифікацію поведінки в шлюбі запропонував К. Са-гер (1976 р.):

· • партнер, орієнтований на рівноправність (очікує рівних прав і обов'язків);

· • романтичний партнер (очікує щиросердної згоди, хоче створити міцну сім'ю); важливе значення для нього мають сентиментальні символи. Почу­вається обманутим, коли партнер відмовляється "грати" з ним у ці романтичні ігри;

· • "батьківський" партнер (із задоволенням піклується про іншого, виховуючи його, тоді як інший займає "дитячу" позицію);

· • "дитячий" партнер (вносить у шлюб деяку спон­танність, безпосередність і радість, але водночас забирає владу над іншим партнером своєю "дитя­чою" безпорадністю);

· • раціональний партнер (стежить за проявом емоцій, точно дотримується права й обов'язку). Відповідальний, тверезий в оцінках, добре присто­совується до життя, незважаючи на те, що парт­нер не поводиться так, як він);

· • товариський партнер (хоче бути товаришем і шу­кає для себе такого самого супутника, з яким міг би розділити повсякденні турботи);

· • незалежний партнер (зберігає в шлюбі визначену дистанцію стосовно свого партнера. Прагне уник­нути зайвої інтимності у стосунках і хоче, щоб партнер ставився з повагою до цих його вимог).

· Соціологи поставили нареченим запитання: "Чому ви вирішили вступити в шлюб?" Була відповідь: "Тому, що ми любимо один одного". За даними соціологів, більшість наречених не погоджуються з коханням "палким і сліпим". Вони надають перевагу почуттям, які народжуються не тільки в серці, а й у голові, і поєднують ці почуття з вірністю подружжя. При цьо­му підкреслюється важливість таких рис у супутника життя: інтелекту­альність, працездатність, турботливість, відповідальність, почуття гумору. Якщо ці вимоги виконуються, шлюб повинен бути ідеальним. Але прогноз не завжди здійснюється.

· Сьогодні соціологи світу говорять про типові моделі сім'ї.

· Першою моделлю можна вважати "замкнуту сім'ю", яка будується на ідеалізованих ідеях подружжя. Ці ідеї називають малореальними. Обидва з подружжя переконані, що "належать тільки одне одному", що в сім'ї "особистість ніколи не буде почуватися одинокою", що "ревнивість — це гасло любові". Подружжя впевнені, що вони повинні завжди бути разом, а конфлікти — це ознака згасання любові. Серед таких сімей високий відсо­ток довгого подружнього життя, хоча згодом романтичні уявлення посту­пово минають, переважає відповідальність за сім'ю, дітей, працездатність, турботливість. Але добра половина таких шлюбів закінчується розривом через нескінченні конфлікти, оскільки не здійснюються мрії і приходить розчарування. Іноді в таких випадках ревнивість стає нестерпною, поряд з нею розвивається грубість, неповага і це призводить до розриву шлюбу.

· Друга модель сім'ї порівнюється з дубом і плющем. Один із подруж­жя — "дуб" — владика над життям іншого, опорою якого він є. Другий з по­дружжя — "плющ". Він обвиває "дуб" і перекладає на його плечі всі пробле­ми, вирішення всіх питань. Не завжди "дубом" є чоловік, це може бути і дру­жина. Іноді ці ролі між подружжям можуть змінюватися. Такі родини жи­вуть добре, коли ролі в "сімейному театрі" розподіляються за спільним ба­жанням. Розпадаються такі шлюби, якщо присутні лише відповідальність, турботливість за дітей, а відсутні теплота, сердечність, взаємодопомога.

· Третя модель сім'ї — це сім'я "борців". Ледь прозвучить шлюбний марш, як починається боротьба за право бути "володарем сім'ї", диктато­ром своєї волі. Кожна дрібничка — це привід для конфліктів, для прини­ження протилежної сторони. У цих конфліктах ніколи не зважають на по­чуття іншого. Такі шлюби можуть існувати довго, коли один із подружжя підкоряється і повністю виконує волю і бажання іншого. Буває, що шлюби не розпадаються, хоча триває нескінченна боротьба, радощів у такій ро­дині мало, подружжя зв'язані відповідальністю за дітей.

· Четверта модель сім'ї — це сім'я "незалежних людей". Кожен із по­дружжя зберігає право на особисту свободу (іноді — до права на поза­шлюбні зв'язки). Буває, що подружжя живуть окремо, зустрічаються на спільній території однієї зі "сторін". Сім'я зберігається, обидва подружжя проявляють турботу про дітей. Кожен із подружжя перед іншими людьми хвалиться своєю прогресивністю, відсутністю закостенілої моралі пра­щурів, наявністю нової сучасної моралі. Але такий шлюб без справжньої любові, частіше будується на грошовій зацікавленості обох сторін або однієї сторони (шлюб за розрахунком). Кохання відсутнє з самого початку, іноді подружжя вступають у шлюб за домовленістю батьків і їм здається, що вони кохають одне одного. Обидва з подружжя за все життя можуть не зустріти справжнього кохання і тому такий шлюб триває. Живуть у шлюбі без конфліктів, без радощів, страждають на апатію, але переважає відповідальність за дітей, а іноді — почуття самозадоволеності, матеріаль­ного благополуччя, небажання щось змінювати.

· П'ята модель сім'ї— це "шлюб соратників". Подружжя кохають од­не одного. Любов зряча, спокійна, ґрунтується на довірі одне до одного, взаєморозумінні. У таких шлюбах подружжя доповнюють одне одного, до­помагають одне одному у вдосконаленні особистості. Конфлікти в таких сім'ях перетворюються на розумні суперечки, коли народжується істина. Такі суперечки не є джерелом розчарування, навпаки, вони рухають ро­динний корабель. У таких сім'ях висока відповідальність, турботливість про дітей, яка є піклуванням не тільки про їх здоров'я, а й про виховання, формування особистості.

· В абсолютно чистому вигляді класичні варіанти моделі сім'ї зустріча­ються рідко. Відбувається змішування типів сімей. Але така класифікація соціологів заставляє подумати, переглянути свої власні спостереження, почуття іншої людини і, можливо, щось змінити, щоб не довести свій шлюб до розлучення.

· Сімейне життя — довга дорога, щоб іти по ній разом, треба над цим працювати, сенс і мету цієї праці повинні розуміти обоє з подружжя.

· Для планування сім'ї працюють психологи. Психолог обов'язково проводить бесіду з людьми, які вступають у шлюб. У своїй бесіді він на­самперед пояснює, що є головним у шлюбі.

·

· Соціальна повага

·

· За даними спеціалістів, вирішальним у сімейному житті є соціальний вид поваги. У деяких сім'ях цінується тільки особиста повага, яка ґрунтується на любові й симпатії. Легко розуміти і поважати людину, яка тобі приємна, приносить радощі, задоволення, але важко, коли її погляди не збігаються з твоїми, коли її бажання і помисли не є подібними до твоїх. У таких випад­ках кожен намагається підігнати іншу людину під свій ідеал. Що сильніше люди кохають одне одного, то більше розчарувань принесе невідповідність ними ж створеного ідеалу з реальністю. У такому разі на допомогу прихо­дить соціальна повага до особистості. Л.М. Толстой писав: "Не легкое де-ло стать одною душою и одним телом... А средство я знаю одно главное: ни на минуту из-за любви супружеской не утрачивать любви и уважения как человека к человеку.Чтобы были отношения,как мужа с женой,-но в основе всего чтобы были отношения как к постороннему,к ближнему – эти-то отношения главные.В них держава.»Соціальна повага дозволяє рахуватися з індивідуальністю іншої людини, з її звичками, бажаннями, інтереса­ми, примирятися з її хобі. Ця повага примушує людину обмежувати свої інтереси, не перекладати їх на іншу людину, а також дозволяє вирішувати конфлікти і не доводити її до взаємної неповаги і розчарувань. Можна от­руїти життя людини своїм коханням, якщо кохати, але не поважати осо­бистість. Кохання без соціальної поваги душить, гнітить і принижує.

·

· Невихованість, безкультур'я — загибель для кохання

·

· Чому народжується антипатія? Антипатія не пов'язана ні з зовнішністю людини, ні з її характером. Найважливіша причина розвитку антипатії — непримиримість. Антипатія збуджується, коли нам заперечують. Антипа­тичною стає людина, коли вона сердиться, кричить, лається. Культура по­ведінки в шлюбі має велике значення. Подружжя не завжди можуть вбе­регти себе від неприємностей, турбот, а відсутність культури і нестри­маність перетворюють малі неприємності на великі.

· Наша психіка має негативну властивість: більше реагувати на недоліки інших, ніж на свої. Коли ми критикуємо, ми виступаємо в ролі судді. Люди­на вихована, культурна недоліки в сім'ї намагатиметься не помічати, а допо­може їх уникнути, а людина груба, невихована перетворює їх на конфлікт.

· Життя в сім'ї потребує відповідальності, взаємної допомоги, терпи­мості до помилок, вміння пристосовуватись одне до одного, дружелюбно­го бажання всі тяготи життя долати спільно.

· Культура людини полягає у самовитримці. Людина, яка обмежує власні негативні емоції, виявляє характер.

· "Я не знаю провини, — писав Гете, — в якій би я сам не міг провини­тися". Народне прислів'я стверджує: "Любити — це вміти прощати".

·

· Кожен з подружжя

· сприймає життєві фактори по-своєму

·

· Жінка менше, ніж чоловік, цікавиться абстракцією. Чоловік приносить кон­кретну реальність у жертву своїм широким планам. Чоловік кохає абст­рактно. Для нього достатньо розуміння, що він кохає жінку. Найчастіше він мало говорить про кохання, хоча кохає по-справжньому. Жінка кохає кон­кретно, її почуття базуються на потребі ніжності, турботи про неї. Чоловік не турбується про те, яким чином виявляється його кохання. Жінка вима­гає, щоб кохання виявлялося конкретно в кожному слові, жесті, при кожній зустрічі. Чоловік надає більшого значення роботі, науковим дослідженням.

· Жінка більше живе інтересами сім'ї, дітей. Інтереси сім'ї в цілому вище інтересів кожного з подружжя. Але це не обмежує індивідуальності, навпа­ки, сім'я збагачує, розширює індивідуальність. Подружжя, які поважають одне одного, знаходять шляхи спільного гармонійного існування.

·

· Поведінка подружжя в суспільстві й у сім'ї

·

· Серед близьких людей поводяться вільніше, спокійніше, безтурботніше, ніж поза родиною. І це зрозуміло, однак у сімейних стосунках завжди має зберігатися взаємоповага і почуття міри. Розумна жінка вдома намагати­меться бути привабливою, охайно вдягненою і зачісаною. У сімейній по­ведінці завжди слід бути тактовним, стриманим і зберігати почуття влас­ної гідності.

·

· Суперечка і сварка в сімейному житті

·

· Гете якось сказав: "Я помічаю, що в сімейному житті суперечки корисні, бо вони допомагають краще пізнати одне одного". Але не можна допуска­ти, щоб суперечка, дискусія перетворилася на сварку, коли дошукуються не істини, а причини, щоб звинуватити іншого. Щоб уникнути сварки, ду­же важливо бути самокритичним. Варто шукати провину не в іншому, а в собі, пам'ятаючи східну мудрість: "Той, хто дивиться на власні недоліки, не встигає побачити недоліки інших". Чуйність — запорука того, що в сім'ї буде взаємоповага, взаєморозуміння, делікатність — усе, що складає культуру поведінки подружжя.

·

· Жити в сім'ї — це постійно бути цікавим

· одне для одного, будувати такі відносини,

· які не набридають, адже нудьга й одноманітність

· роз'їдають сім'ю, як іржа

·

· Ніяка краса не зможе замінити свіжість контактів і легкість спілкування. Езопу належать такі слова: "До краси звикаєш так само, як і до потвор­ності, їх перестаєш помічати". Якщо людям нічого сказати одне одному, їм нудно, нецікаво, краса не допоможе. Тоді починається охолодження, са­мотність у сім'ї. Подружжя перестають спілкуватися.

· Ворогами кохання передусім є: 1) гонитва за грошима, матеріальними цінностями; 2) прямолінійність у відносинах; 3) звичка з'ясовувати відно­сини.

·

· Чи важливо, щоб чоловік і дружина були друзями?

·

· 1. Любов розвивається за своїми законами, якщо з роками вона втрачає яс­кравість, на перший план виступає дружба.

· 2. Питання розподілу обов'язків у сім'ї вирішуються на засадах дружби.

· 3. У доброзичливій сім'ї діти засвоюють стиль поведінки батьків.

· 4. Дружба оберігає затишок сім'ї.

· 5. Організація здорового відпочинку в сім'ї— спорт, подорожі, музика то­що — найчастіше визначається дружніми стосунками чоловіка і дружини. У сім'ях друзів чоловік і дружина довіряють один одному. Там же, де сім'я тримається тільки на емоціях і фізичному контакті, часто виникають підо­зра, ревнощі, недовіра.

· Перш ніж створювати сім'ю, варто подумати, чи надійного друга ви матимете на все життя.

· У дружбі між чоловіками або між жінками прийнятними є критика і прямолінійність. У сім'ї такі характеристики дружби мають деяку обме­женість, аби вони не порушили сімейні взаємовідносини.

·

· Ритми любові

·

· Користуючися сучасними знаннями з психології, нейрофізіології, психо­логи намагаються пояснити, чому люди, які кохали одне одного, нерідко стають ворогами. Учені вказують на психофізіологічну установку, завдяки якій організм сприймає конкретну особу з певної позиції. Це уперед­женість сприйняття, що дає забарвленість образу, складаючи позитивне або негативне ставлення до нього. На установку можуть впливати різні чинники, слова. Така установка — умова формування і розвитку соціаль­ного способу життя. В емоційному ставленні людей одне до одного спос­терігається ритмічність. Кожен стан, стабільне переживання того чи того ставлення характеризується спеціальною установкою. У сім'ях можна спостерігати такі ритми:

· 1. Період палкого кохання. Позитивна установка не залишає подруж­жя ні на хвилину. Образ коханої людини постійно у свідомості.

· 2. Період охолодження. У разі відсутності партнера його образ зникає у свідомості. Коли партнер з'являється — почуття спалахують.

· 3. Період посилення охолодження. У разі відсутності коханого прихо­дить почуття дискомфорту, а з його появою з'являється необхідність поси­лення почуттів, вимога знаків уваги, ніжних слів тощо. У цій стадії потрібно знизити інтенсивність почуттів — більше уваги приділяти ро-

· боті, іншим справам. Якщо цього не зробити, то настане період дратли­вості.

· 4. Період дратливості. Усе сприймається, як недоліки. Людина перебу­ває під впливом негативної установки. Як тільки кохана людина відсутня, залишає дружину в самотності, спокій повертається.

· 5. Людина повністю під впливом негативної установки. Стан небез­печний, відносини між подружжям припиняються.

· Фізіологи довели, що в корі великого мозку 60 % клітини є нейтраль­ними до емоційних станів, 35 % — відповідають за позитивні емоції, а 5 % — за негативні. Центри емоцій розкидані, вони розташовані на різних рівнях ЦНС. Періодична емоційна втома провокує негативні установки.

· Далеко не кожна розумна людина може усвідомити нове почуття до рідної людини. Періодичність у відносинах у сім'ї — явище природне, це потрібно розуміти і своєчасно давати коханій людині можливість відпочи­ти від себе. Сигнал про необхідність відпочинку від близької людини по­силається на емоційному рівні у вигляді нудьги, дратливості, неприязні. Наші знання допомагають уникати емоційної втоми, яка призводить до конфліктів і розпадання шлюбів.

· РОЗДІЛ

· 4

· СТАРІННЯ ОРГАНІЗМУ І СТАРЕЧИЙ ВІК ЛЮДИНИ

· Старіння — одна з найважливіших проблем, яка в сучасних умовах має надзвичайне значення для економічної та соціальної політики не тільки розвинутих країн, а й країн, що розвиваються. Останніми роками на земній кулі побільшало людей старечого віку (75 років і старше). В Україні, за статистичними даними, на кожні 4 людини молодого і середнього віку пригодиться 1 людина старечого віку.

· Існує багато спільних проблем для кожної вікової групи, але деякі проблеми відображають специфічні особливості та потреби старечих лю­дей. Це питання медично-соціальної допомоги старим людям, питання продовження трудової діяльності, визначення раціонального способу жит­тя. Ці проблеми стали стимулом для розвитку науки про біологічне старіння організму — геронтології.

· Геронтологія вивчає старіння організму на різних його рівнях: субклі­тинному, клітинному, тканинному, органному, системному. Дослідження в цій галузі об'єднує медиків і біологів-генетиків, екологів, соціологів, пси­хологів та ін.

· Соціальна геронтологія виділяється в окрему галузь і вивчає вплив умов життя на старіння людини. Це вивчення умов працездатності, навко­лишнього середовища і зв'язку їх зі здоров'ям людини, що старіє. Соціаль­на геронтологія вивчає питання санітарної статистики, впливу чинників старіння населення на рівень розвитку держави, та навпаки, рівень розвит­ку держави і взаємозв'язок цього рівня із забезпеченням старих людей.

· Соціальна геронтологія вивчає спосіб життя людини, що старіє: пра­ця, працездатність, режим харчування, активність, руховий режим, особи­ста гігієна тощо.

· Геріатрія, або геріатрична медицина — це вчення про хвороби старе­чого віку, особливості клініки, лікування, профілактики та організації ме-

· дичної і соціальної допомоги. Геріатрія займається вивченням хвороб, які супроводжують старість.

·

· БІОЛОГІЧНИЙ ВІК

·

· Старість формується в процесі життя, вона заперечує життя і призводить до загибелі організму. Існують поняття старіння і старості, тобто, причини та їх прояв.

· Старість — закономірний період вікового розвитку.

· Старіння — руйнівний процес, розвиток якого супроводжується з віковим ураженням різних органів та систем, що призводить до порушен­ня фізіологічних функцій організму.

· Старіння призводить до обмеження пристосувань організму, знижен­ня його надійності, розвитку вікової патології. Участь чинників середови­ща в процесах старіння зумовлює пошук оптимального способу життя, екологічних умов, які затримують старіння.

· У ході еволюції поряд зі старінням виник процес вітауку.

· Вітаук — процес стабілізації життєдіяльності організму, що підвищує його надійність. Він спрямований на запобігання ураженню живих систем з віком і підвищує тривалість життя.

· ЧАС, КОЛИ НАСТАЄ СТАРІСТЬ

· Вікові періоди не мають різких меж. Так, середня тривалість життя в Ста­родавньому Римі становила 28—ЗО років, 40-річних вважали старими, а 60-річні готувалися до жертвоприношення.

· За класифікацією ВООЗ, вік 45—59 років вважається середнім, 60— 74 роки — похилим, понад 75 років — старечим.

· Розвиток організму поділяється на прогресивний, стабільний та де-градаційний. Розрізняють календарний вік і біологічний вік. Процеси старіння індивідуальні. Чим більше календарний вік випереджує біологічний, тим триваліший темп старіння організму.

· ВІКОВІ ЗМІНИ ФІЗІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ

· У людей зміни з боку різних систем розвиваються нерівномірно. Це ускладнює визначення біологічного віку. З одного боку, проводять оцінку функцій, які змінюються з віком: слух, зір, швидкість пульсу, м'язова си­ла, АТ, ЖЄЛ тощо. З іншого боку, використовують фізичні навантаження для вивчення адаптаційних реакцій організму.

·

·

·

·

·

·

·

·

· ПРИРОДНЕ І ПЕРЕДЧАСНЕ СТАРІННЯ. ТЕРМІН ЖИТТЯ

·

· Під час процесу старіння розрізняють такі види змін в організмі.

· 1. Хронобіологічні зміни — вікові зміни тканин. Що більший термін життя у тварин, то яскравішими є такі зміни.

· 2. Онтобіологічні зміни залежать від біологічного віку, наприклад, зміни нейрогуморальної регуляції.

· 3. Видоспецифічні зміни. Вони властиві кожному виду, наприклад, зміни ферментів.

· 4. Індивідуальні зміни — притаманні окремим людям.

· Природне старіння визначається темпом і віковими змінами, які відповідають біологічним та адаптаційно-регуляторним можливостям лю­дини.

· Передчасне старіння — ранній розвиток вікових змін, яскравість їх вираженості. Цьому сприяють перенесені захворювання, негативні чинни­ки середовища, стреси, недостатність відпочинку. Передчасне старіння проявляється втомою, зниженням працездатності, ранніми змінами пам'яті, емоційної сфери, зниженням адаптаційних можливостей різних систем та органів. Існує затримане старіння, коли вікові зміни настають значно пізніше.

·

· Видова тривалість життя

·

· За 100 останніх років тривалість життя людей збільшилася на 14 років. На земній кулі середній термін для жінок — 73 роки, для чоловіків — 64 ро­ки. Загальна середня тривалість життя — 69 років.

· ЗАКОНОМІРНОСТІ В ТЕОРІЇ СТАРІННЯ

· Гомеорез — траєкторія змін стану фізіологічних систем організму протя­гом життя. Визначення гомеорезу дозволяє прогнозувати віковий розви­ток, старіння. Для старіння характерна гетерохронність — різниця старіння в кожній системі організму, тобто вікові зміни розвиваються з різною швидкістю.

· Гетеротропність — це різна вираженість старіння в різних системах. Секреція статевих гормонів з віком зменшується, а гонадотропних гор­монів гіпофіза — збільшується.

· ГІПОТЕЗИ І ТЕОРІЯ СТАРІННЯ

· Існує дві точки зору на старіння.

· 1. Старіння — генетично запрограмований процес. Чинники тільки впливають на цей процес.

· 2. Старіння — результат руйнування організму, який виникає в про­цесі життя.

· МЕХАНІЗМИ ВІТАУКУ

· 1. Генетичні:

· • система антикоагулянтів, яка зв'язує вільні радикали;

· • система мікросомального окислення печінки, яка знешкоджує ток­сичні речовини;

· • система репарації ДНК, тобто ліквідація її ушкоджень;

· • антигіпоксична система, запобігає порушенню окислення.

· 2. Фенотипічні (виникають протягом життя завдяки саморегуляції і збереженню адаптивних реакцій):

· • поява багатоядерних клітин;

· • збільшення розмірів мітохондрій на тлі зменшення кількості інших органоїдів;

· • гіпертрофія і гіперфункція окремих клітин в умовах загибелі части­ни з них;

· • підвищення чутливості до медіаторів в умовах послаблення нервово­го контролю.

·

· Клітинні механізми старіння

·

· ПОРУШЕННЯ ГЕНЕТИЧНОГО АПАРАТУ КЛІТИНИ

· Доведено, що зміни настають у всіх ланцюжках передачі генетичної інформації — у ДНК, структурі хроматину, транскрипції, трансляції гене­тичної інформації, синтезі білка. Первинні механізми старіння пов'язані з порушеннями регуляції генома. Ушкоджена ДНК відновлюється завдяки системі репарації ДНК. З віком накопичуються фрагменти розірваної ДНК. Зміни відбуваються в синтезі білка. Порушується синтез білка. У старості зменшується діапазон стимуляції синтезу білка, активізуються ге­ни, які визначають утворення антигенів до змінених білків. Комплекси ан­тиген — антитіло руйнують тканини.

·

· ПОРУШЕННЯ КЛІТИННОЇ БІОЕНЕРГЕТИКИ

· Відбуваються зміни в енергетичному забезпеченні клітини. Зменшується активність дихальних ферментів. Адаптивне значення має реакція гліколізу в мітохондріях. Але з віком знижується синтез білків міто-хондріями, зменшується їх кількість, настає деградація мітохондрій. Наста­ють зміни в ліпідному обміні. Змінюється фосфоліпідний склад клітинної мембрани. У крові збільшується кількість холестерину атерогенних ліпо-протеїдів, знижується активність ліпаз. Це призводить до атеросклерозу.

·

· ЗМЕНШЕННЯ КЛІТИННОЇ МАСИ

· Число нейронів зменшується на 10—20 %, іноді на ЗО—50 %, число неф-ронів і альвеол — на 30—50 %. У 30-річних чоловіків маса всіх клітин тіла становить 47 %, у чоловіків 70 років — 35 %. Головна особливість ста­рості — атрофія органів і тканин. Інші клітини працюють із гіперфунк­цією і гіпертрофією.

· ЦИТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ

· Під час старіння змінюються ядерно-цитоплазматичні взаємовідносини в клітинах. Адаптивно збільшується кількість ядер. Зменшення кількості мітохондрій призводить до появи гігантських форм. У старості в клітинах накопичується фермент ліпофусцин (продукт розпаду органоїдів клітини).

· ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ:

· • знижується здатність нейронів сприймати інформацію;

· • секреторні клітини знижують синтез і секрецію речовин;

· • скоротливі клітини зменшують здатність до скорочень (слабкість м'язів);

· • лабільність клітин, тобто, вони здатні приймати ритми збудження без трансформації;

· • у процесі старіння знижується активність водіїв ритму серця, мозку, кишок, сечових органів;

· • знижується транспорт іонів кальцію, що знижує функцію клітин. Розрізняють три типи клітин з різними термінами старіння:

· 1) клітини первинного старіння — нервові, сполучної тканини;

· 2) клітини, які власне змінюються з віком і отримують регуляторний вплив — залозисті, м'язові;

· 3) клітини вторинного старіння — епідерміс, епітелій багатьох органів. Нейрогуморальні механізми старіння. Первинні зміни нейрогумо­ральної регуляції призводять до порушення обміну і функцій клітин.

·

· Порушення нервової регуляції

·

· У старості розвивається консерватизм у поглядах, заперечення нового, ствер­дження всього старого, переоцінка власної особистості. Знижується увага, пам'ять, психомоторна активність, з'являються дефекти поведінки, ретро­градна амнезія (відновлення старих подій і втрата пам'яті на нові події).

· Вікові зміни вищої нервової діяльності пов'язані зі зменшенням рухо­мості нервових процесів. Основні електроенцефалографічні зміни — за­тримка альфа-ритму, посилення повільних коливань, зникнення різниці в збудливості різних відділів мозку, що призводить до неадекватних реакцій, неврозів.

· Підвищується чутливість структур мозку до медичних препаратів. Такі ліки старим людям потрібно призначати у зменшених дозах.

· У мозковій тканині відбуваються зрушення в обміні медіаторів моз­ку — норадреналіну, адреналіну, ацетилхоліну, серотоніну. Мають значен­ня розлади лімбічної системи, гіпоталамуса, які відповідають за гомео­стаз. Особливе значення має гіпоталамічна регуляція в розвитку клімаксу. З віком послаблюється контроль за діяльністю внутрішніх органів.

·

· Порушення гормональної регуляції

·

· Вміст гормонів у крові під час старіння змінюється неоднаково — одних — зменшується, інших — зростає. Головні зрушення при клімаксі виникають у системі гіпоталамус — гіпофіз — статеві залози. У чоловіків знижується концентрація тестостерону і зростає вміст естрадіолу і прогестерону. У жінок зменшується вміст естрадіолу і прогестерону, концентрація тестосте­рону збільшується. Виникає компенсаторний механізм — збільшення з віком синтезу фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів гіпофіза.

· Під час старіння зниження активності системи гіпоталамус — гіпофіз— щитоподібна залоза компенсується системою гіпоталамус — гіпофіз — кіркова речовина надниркових залоз. Розвивається інсулінова недостатність. ЦНС постійно отримує сигнали від серця, судин, легень, травного тракту. З віком послаблюються рефлекси, змінюється реакція нервових центрів на дію гормонів, що сприяє порушенням регуляції внутрішніх органів, змінюється психологія людей.

·

· Психологія людей похилого віку

·

· "Скільки б ми не скаржилися на природу, вона веде себе добре: життя, як­що ти вмієш ним користуватися, достатньо тривале" (Сенека).

· Для почат







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 733. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Мелоксикам (Мовалис) Групповая принадлежность · Нестероидное противовоспалительное средство, преимущественно селективный обратимый ингибитор циклооксигеназы (ЦОГ-2)...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Методы прогнозирования национальной экономики, их особенности, классификация В настоящее время по оценке специалистов насчитывается свыше 150 различных методов прогнозирования, но на практике, в качестве основных используется около 20 методов...

Методы анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия   Содержанием анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия является глубокое и всестороннее изучение экономической информации о функционировании анализируемого субъекта хозяйствования с целью принятия оптимальных управленческих...

Образование соседних чисел Фрагмент: Программная задача: показать образование числа 4 и числа 3 друг из друга...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия