Байдарки и бобры, приключения начинаются

Слово «транспорт» походить від латинського «transportare» - перевозити, переміщати і означає, по-перше, галузь матеріального виробництва, зайняту здійсненням перевезень пасажирів і вантажів, а, по-друге, засоби пересування, що використовуються туристами, за допомогою яких можна дістатися до туристського центру [30, с. 313].

У більш широкому трактуванні транспорт визначається як сукупність засобів пересування, шляхів сполучення, засобів управління і зв’язку, а також різних технічних пристроїв, механізмів і споруд, що забезпечують їх роботу.

Засоби пересування включають пересувний склад різних видів транспорту — автомобілі, локомотиви, вагони, судна, літаки, вертольоти і т.д.

Шляхи сполучення — це автомобільні дороги, залізничні і водні колії, повітряні лінії, монорельсові і канатні дороги, спеціально обладнані для руху рухомого складу і переміщення вантажів і пасажирів.

Споруди - гаражі, стоянки, автобази, депо, станції технічного обслуговування, ремонтні майстерні, пасажирські станції, вокзали, аеропорти, пристані.

Транспортна мережа - сукупність шляхів сполучення всіх видів транспорту. Транспортну мережу прийнято розділяти на мережу магістральних ліній і низову мережу.

Мережа магістральних ліній складається з шляхів сполучення великої протяжності, дозволяючи забезпечити прискорену доставку великих об’ємів вантажів і пасажирів на великі відстані.

Низова транспортна мережа створює можливість організувати регулярні перевезення вантажів і пасажирів при транспортному обслуговуванні населення і підприємств.

Транспорт не створює нового продукту у вигляді якої-небудь речі або предмету. Продукцією транспорту є процес переміщення пасажирів і вантажів в часі і просторі. Нематеріальна форма транспортної продукції відображається і на її споживанні: процес споживання продукції на транспорті співпадає в часі і просторі з процесом її виробництва, тобто корисний ефект транспорту можна споживати лише під час руху транспортних засобів.

Транспорт вважається складовою загальної інфраструктури туризму, до якої входить сукупність галузей і закладів, які організують та обслуговують інструкцію туризму, туристичну діяльність в цілому [30, с. 152]. Взаємозв’язок транспорту і сфери туризму виявляється через надання транспортними компаніями різноманітних послуг з організації перевезень туристів і виконання програми турів.

Всесвітня туристична організація (UNWТО) розробила міжнародну класифікацію засобів транспорту, яку рекомендує застосовувати як для внутрішнього, так і для міжнародного туризму. У рамках даної класифікації поділ на види транспорту для туризму здійснено у відповідності з використанням природного середовища планети. Класифікація ІЛЧ\\ГГО складається з двох рівнів — категорії (вид транспорту) і розряду, під яким розуміється конкретний спосіб, що використовує турист для свого подорожування (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Категорії і розряд транспортних засобів [29, с. 51]

Категорії	Розряди
1. Повітряний транспорт	1.1. Рейси за розкладом 1.2. Рейси поза розкладом 1.3. Інші повітряні перевезення
2. Водний транспорт	2.1. Пасажирські лінії і пароми 2.2. Круїзи
	2.3. Інші
3. Сухопутний транспорт	3.1. Залізничний транспорт 3.2. Міжміські і міські автобуси і інший громадський транспорт 3.3. Приватні автомашини місткістю до 8 чоловік 3.4. Прокат автомашин 3.5. Інші засоби сухопутного транспорту

За категоріями транспорт поділяється на повітряний, водний і сухопутний.

На повітряному транспорті існують: авіаційні рейси, які здійснюються за розкладом повітряних пасажирських перевезень за усталеними маршрутами; рейси поза розкладом (в основному чартерні та інші, що не підпорядковуються розкладу повітряних пасажирських перевезень), а також оренда повітряних апаратів з екіпажем. При цьому під чартером розуміється будь-який пасажирський транспортний засіб (повітряний, морський, річковий, автомобільний), який повністю орендується у перевізника туристичною фірмою для перевезення туристів.

Водний транспорт включає морський і каботажний, а також внутрішній водний транспорт. На морському транспорті особливий інтерес представляють круїзні судна Основний упор при організації круїзів робиться на отриманні позитивних емоцій від перебування туристів на борту судна, а не від швидкості його пересування за маршрутом. В окремих випадках для залучення туристів використовуються також паромні судна, які перевозять не тільки туристів, а й їхні автомобілі.

Сухопутний транспорт поділяється на залізничний, автобусний і автомобільний (місткістю до 8 людей). Рух сухопутного транспорту підпорядковується розкладу регулярних перевезень, однак перевезення можуть здійснюватись і поза розкладом. До таких перевезень відносяться спеціальні туристичні подорожі, чартерні або екскурсійні автобусні поїздки. Існує також і спеціалізований автотранспорт, який перевозить туристів за маршрутами аеропорт — місто, вокзал — місто (трансфер). Поширеним є прокат транспортних засобів у країні перебування туристів.

Види транспорту дуже різняться за своїми характеристиками. Кожен з них має як безсумнівні переваги, так і очевидні недоліки, що і необхідно враховувати при виборі транспортних засобів для подорожування. В таблиці 1.2 показана привабливість основних транспортних засобів для міжнародних туристичних подорожей.

Таблиця 1.2

Оцінка привабливості основних транспортних засобів для міжнародних туристичних подорожей за десятибальною шкалою [33, с. 266]

Критерії оцінки	Види транспортних засобів
Річкові судна	Морські судна	Заліз­ничні вагони	Авто­буси	Легкові авто­мобілі	Літаки
1. Безпека руху
2. Екологічна безпека
3. Вартість перевезення
4. Експлуатаційна швидкість
5. Мобільність
6. Можливість зупинки на шляху прямування за бажанням туристів
7. Можливість довготривалого життєзабезпечення в дорозі
8. Ємність
9. Питомі капіталовитрати
10. Рівень комфорту
Всього балів

При виборі засобів пересування керуються відстанню, а при вибору типу транспортного засобу — його комфортністю (швидкість, місткість, зручності). В пасажирських перевезеннях на далекі відстані домінує повітряний транспорт. У перевезеннях на короткі відстані найбільшою популярністю користується автомобільний транспорт, що стимулюється як зростаючою автомобілізацією населення, так і технологічними змінами в автомобілебудуванні в бік збільшення швидкості, комфортності та зменшення енергомісткості. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях пасажирів автомобільний транспорт переважив залізничний [24, с. 229].

Туризм повністю залежить від транспорту, його безпеки, швидкості та зручностей, які надаються туристу під час його подорожування. Розуміння основ взаємовідносин з транспортними організаціями, правил взаємодії з ними у питаннях забезпечення безпеки туристів, обслуговування, використання певних знижок і пільг при продажі транспортних послуг має важливе значення як для туристів, так і для організаторів подорожей Розвиток туризму стримується тим, що транспортні системи у ряді країн не відповідають світовим стандартам за зручністю, ефективністю і безпекою, а транспортні проекти спрямовані на побудову нових аеропортів, автомобільних і залізних доріг потребують для своєї реалізації величезних інвестицій і часу.

Розвиток транспорту і туризму — тісно пов’язаний і взаємозумовлений процес. Загальноприйнятим є факт, що сучасний туризм досягнув значного рівня розвитку багато в чому завдяки використанню транспорту. Початок кардинальним зміненням у транспортній системі було покладено створенням залізниці та відкриттям регулярного пароплавного сполучення. Автомобільний і авіаційний види транспорту, які з’явились пізніше зробили ще більший вплив на подальший розвиток туризму. Багато іноземних і вітчизняних вчених досліджують формування взаємин між транспортом і туризмом. Так, російський дослідник В.Б. Сапрунова прямо зв’язує розвиток туризму зі змінами на транспорті, називаючи останні революційними у зв’язку з винаходом пароплава й паровоза, а також розширенням мережі доріг у Європі [28].

Англійський вчений Джон Уокер вважає, що історія розвитку туризму в цілому ділиться на дві частини: перша — до появи й використання масових видів транспорту; друга — після їхньої появи, що, у свою чергу, складається з окремих етапів відповідно до виникнення нових видів транспортних засобів, а саме: вік залізниць, вік автомобілів, вік реактивних літаків і вік круїзів на морських суднах [32].

Високі темпи розвитку туризму в період після Другої світової війни на пряму пов’язані з науково-технічним прогресом в області транспорту. Розробка сучасних авіалайнерів і початок їхнього масового використання викликало справжній «бум» у пасажирських перевезеннях. У людей з’явилася можливість побувати в різних куточках планети, переборюючи значну відстань за короткий проміжок часу.

При дослідженні взаємозв’язку в системі «туризм — транспорт» звичайно приділяють більше уваги ролі та значенню транспорту як вирішальному фактору в розвитку туризму. Цьому є логічне обґрунтування:

• транспорт існував як окрема галузь економіки до появи потреби в туризмі й перетворення її в соціальну потребу;

• транспорт може функціонувати окремо і незалежно від туризму, у той час як зворотне неможливо;

• туризм перебуває в сильній залежності від гарного стану і функціонування транспортної системи, ніж пасажирський транспорт від туристичного розвитку;

• еволюція на транспорті створила основні передумови для «звільнення» туриста від транспортної залежності — єдиний парадокс, що став реальністю з появою особистих автомобілів і вдосконалення окремих параметрів транспортної системи.

Прогрес у транспорті з’явився причиною не самої появи туризму, а високих темпів його розвитку, структурної трансформації та нових якісних характеристик даного явища. Це стало можливим завдяки:

• удосконаленню якості пасажирських транспортних засобів (швидкості, безпеки, комфорту, економічності);

• істотному збільшенню провізної спроможності пасажирського транспорту;

• створенню об’єктивних умов для зменшення собівартості та ціни транспортних послуг.

У результаті відмічаються зміни у світовій транспортній системі, яка досягла винятково високого ступеня масовості та демократизації туристичного руху. Сьогодні для транспорту практично не існує перешкод для організації відвідування будь-якого куточка нашої планети. Більше того, у межах однієї доби можна подолати будь-яку відстань на Земній кулі.

Однак існують і зворотні залежності в системі «туризм —транспорт».

Визнана роль туризму як стимулятора соціально-економічного розвитку у повній мірі відноситься і до такої важливої галузі економіки як транспорт. Зворотній вплив туризму на розвиток транспорту розпочав особливо виявлятись у роки після другої Світової війни, коли відбулись значні зміни в обсязі, динаміці і структурі туристичного потоку як в національному, так і міжнародному масштабах.

Сьогодні туризм вважається одним з головних факторів, які визначають попит на пасажирські перевезення у світі. Даний висновок ґрунтується на таких обставинах:

• протягом останніх десятиліть відзначається переважний ріст туристичних подорожей у порівнянні з поїздками, чиненими з не туристичними цілями;

• з’явилася яскраво виражена тенденція безперервного збільшення відносної частки зупинок у подорожі в рамках його загальної тривалості;

• збільшуються надходження від туристичної подорожі, що є стимулом для роботи пасажирського транспорту;

• частка транспортних витрат у загальному бюджеті туриста на поїздку в наш час коливається від однієї чверті до двох третин [26].

Таким чином, високі темпи росту туристичних подорожей, значна їх частка в загальному обсязі перевезень, збільшення рухливості туристів, здійснюють пряме діяння на розвиток транспорту. У рамках світового співтовариства конкретний результат даного впливу можна розглянути в таких ракурсах:

• Спостерігається кількісне зростання окремих складових матеріальної бази всіх видів пасажирського транспорту, які пристосовуються до задоволення потреб туристів: іде будівництво суден і літаків великої потужності, двоповерхових вагонів і автобусів; збільшується пропускна спроможність санітарно-технічних споруд на транспорті; у туристичних центрах уводяться в дію нові й реконструюються діючі аеропорти і залізничні вокзали, морські і річкові пристані.

• Відбувається якісне вдосконалювання рухомого складу і ста­ціонарних транспортних споруд. Орієнтація на потреби туриста приводить до змін у транспортній системі, які складаються переважно в збільшенні техніко-експлуатаційної швидкості пасажирських транспортних засобів, скороченні часу подорожі, поліпшенні інтер’єру і якості обслуговування в транспортних засобах, удосконалюванні їхньої конструкції згідно вимогам туристів (розширенні можливостей зорового огляду, обмеженні шуму від роботи двигуна, вібрації, зручностей розміщення в салоні), забезпеченні підвищених мір безпеки руху.

• Відбувається вдосконалення організації транспортної діяльності й обслуговування. У результаті збільшення туристопотоку з’явилися нові види туризму, що вимагають впровадження нових організаційних методів, форм і коштів. Так, у багатьох країнах існують і успішно працюють самостійні транспортні організації, єдиною діяльністю яких є обслуговування туристів у подорожі; також створюються спеціальні транспортні підрозділи в структурі самих туристичних підприємств. Яскраво вираженою тенденцією є встановлення тісних зв’язків між транспортними й туристичними орган­ізаціями для досягнення оптимальної координації їхніх зусиль в обслуговуванні туристів. Реорганізація й перепрофілювання діяльності транспортних підприємств все частіше стали відбуватися залежно від кон’юнктури туристичного ринку. Крім того, розвиток нових туристичних центрів і районів завжди приводить до здійснення організаційних змін у територіальному перерозподілі маршрутів пасажирського транспорту. Ріст туристопотоку викликав до життя застосування таких форм обслуговування, як комбіновані транспортні послуги по формулах «поїзд + автомобіль», «поїзд + автобус + судно», «літак + автомобіль», «судно + літак» тощо. Поча­стішало також проведення різних акцій, застосовуваних транспортними компаніями для заохочення туристів, і спеціальних заходів у рамках транспортної тарифної політики, головна мета яких полягає в залученні клієнтів на той або інший вид транспорту, формування нових туристичних потоків або ефективний їхній перерозподіл по напрямках і періодам року [13].

Крім позитивної взаємодії, між транспортом і туризмом існують також і протиріччя. Конфлікти, як правило, пов’язані із проблемами запізнень у конкретну місцевість, концентрацією транспортних потоків і перевізних засобів по напрямках і періодам часу, непорозуміннями між працівниками транспортних засобів і туристами у оживлених туристичних центрах, дорож­ньо-транспортним випадкам і ін. З метою недопущення протиріч між транспортними й туристичними організаціями необхідно оптимізувати їхню діяльність згідно змінам у перевагах сучасних туристів.

 1.3. Туристичний транспорт - визначення і змістовна характеристика

Перевезення туристів можуть здійснюватись різними способами:

1. Власними транспортними засобами туристів.

2. Пасажирським транспортом загального користування.

3. Спеціалізованим туристичним транспортом.

У першому випадку суб’єктом і об’єктом транспортної послуги є сам турист, він же бере на себе турботу про організацію своєї поїздки. У другому — перевозки здійснюють транспортні організації, які знаходяться поза системою туризму, ознак свої послуги вони надають як учасники туристичного процесу. Споживачами цих послуг можуть бути у рівному ступеню як особи, що подорожують не з туристичними цілями, так і фірми, які організують туристичні поїздки. Третій спосіб перевезень туристів у найбільшій мірі наближає транспорт до туристичної діяльності. В науковій літературі з туристичної проблематики навіть з’явився термін «туристичний транспорт». Він впроваджується у наукову термінологію у 50-х роках XX сторіччя, коли туристичні подорожі перетворюються у масове явище та зростає їх значення в розвитку суспільства. При цьому деякі фахівці, розглядаючи взаємовідносини туризму і транспорту, відводять туристичному транспорту самостійне місце у системі пасажирського транспорту у зв’язку з тим значенням, що він має у туристичному процесі.

Перший теоретичний досвід відділення туристичного транспорту від пасажирського належить швейцарському професорові Walter Hunzicher. Його ідея отримала подальший розвиток у дослідженнях професора Claud Kaspar, який вдосконалив схему W. Hunzicher. На рисунку 1.1 у схематичному вигляді наведена логіка міркувань зазначених вчених, щодо виокремлення туристичного транспорту у відособлений і специфічний вид транспорту.

Рис. 1.1. Взаємодія між туризмом і пасажирським транспортом [26]

Вірне і точне визначення поняття «туристичний транспорт» утруднюється перш за все тим, що пасажирський транспорт загального користування одночасно здійснює перевезення як туристів, так і звичайних пасажирів. Крім того, люди як об’єкти пасажирських перевезень формально не підлягають будь-якому розмежуванню — і турист, і звичайний пасажир споживають однакові транспортні послуги. Різниця є тільки в мотиві споживання, що найчастіше залишається непомітним, тому що не має зовнішнього прояву. Він стосується лише об’єкта перевезення, тобто певної людини, а для суб’єкта транспортної діяльності мотив поїздки не має істотного значення.

Однак, незважаючи на достатньо складний зміст, поняття «туристичний транспорт» можна визначити як: спеціалізований і самостійно відокремлений вид пасажирського транспорту, призначений тільки для обслуговування туристів при їх подорожах або перебуванні поза місцем постійного місця проживання. У змістовні рамки туристичного транспорту можна включати: підприємства спеціалізованого туристичного автотранспорту; чартерні авіакомпанії; туристичні фірми, що мають власний транспорт.



Байдарки и бобры, приключения начинаются

Софья Луме в байдарке покоряет реку Пярну. Фотограф:

Интересное и захватывающее приключение началось в тот момент, когда команда села на поезд Таллинн – Тюри.

Сразу по приезду разбили лагерь на берегу озера. Предстояло собрать байдарки, сам процесс не сложный, но из-за тёмного времени суток корма и нос одной из байдарок были перепутаны.

После бурной ночи и сытного завтрака началась водная часть похода. Все сели в байдарки и дружно пошли по просторам реки Пярну. Течение, аккуратно несло лодки, позволяя насладиться красотами окружающей среды. Тёлый ветер сопутсвовал путешествию, что не могло не порадовать участников заплыва.

Разумеется, и трудности встретились на пути, куда же без них…?

На особо бурном спуске повредили байдарку, но и в этом мы нашли плюсы: неприятность произошла у берега, очень удобного для обеда места. Горячий гороховый суп, бутерброды и чай с пряниками помогли согреться. С новыми силами мы продолжили путь. Сквозь шум реки можно было слышать пение птиц, одним словом, природа радовалась. Красивые дома на берегу реки, собаки, аисты – всё было крайне гостеприимно по отношению к участникам похода. Только бобры, видимо, не поняли, что путешественники не желают им зла и начали защищать свои владения. Они активно и неожиданно выныривали из воды прямо перед носом байдарок, чем сбивали спортсменов с привычного ритма. Спешим вас успокоить, все бобры остались в целости и сохранности, чего нельзя сказать о людях.

Ближе к вечеру стало холодать, но это не остановило сплочённый коллектив. Прошли через все преграды, обошли все пороги, даже неопытные смогли справится со всеми трудностями и добрались до места ночлега. Выбравшись из воды, все уставшие, замёрзшие и мокрые, но довольные, сели жарить сосиски у костра. Перекусив и отогревшись у живого огня, настроение у путешественников достигло эпогеи!

Утро следующего дня встретило команду солнышком и пением птиц. Течение было спокойным и какзалось ничего не предвещало беды, но в один момент оно стало бурным. К счастью, это не помешало путешественниками насладиться красотой природы. Деревья, оригинально обгрызенные бобрами, аисты, до которых можно было дотянуться рукой и многое другое. В такой приятной и тёплой обстановке участники похода пришли к финишу.

Получив огромное количество незабываемых эмоций, клуб «7 ветров» добрались до поезда и отправились домой. В пути делились эмоциями, шутили и вспоминали забавных бобров.

Софья Луме