Цены на 2015 год
Динаміка показників фінансового стану АППБ “Аваль”
З наведених даних видно, що коефіцієнт надійності банку, який визначає його фінансову сталість є високим. При нормативному рівні не менше 5% він склав в 2005 р. 10,9%, а в 2006 р. 6,2%. Таким чином, якщо не враховувати ймовірність втрат за ризиками активів, то на звітну дату банк володів досить високим потенційним імунітетом захисту інтересів акціонерів, інвесторів, ощадників та кредиторів. Для з’ясування причин зміцнення чи ослаблення надійності банку і їх оцінки необхідно звернути увагу на стан і динаміку деяких часткових показників. Так бачимо, що коефіцієнт мінімального статутного фонду АППБ “Аваль” спадає – в 2005 р. 5,1%, а в 2006 р. 3,3% при пороговому рівні 5%. Значить банку необхідно прикладати зусилля з нарощення стержневого капіталу, адже саме він є опорою його фінансової піраміди. На момент аналізу АППБ “Аваль” захисну функцію не забезпечував виключно додатковим капіталом. При пороговому рівні у 10% участь власного капіталу у формуванні ділових активів склала у 2005 р. 9,8%, а в 2006 р. лише 5,9%. Послаблення захисної функції капіталу мало місце не стільки за рахунок зменшення капіталу, скільки в результаті збільшення темпів залучення вільних коштів грошового ринку. Отже, у близькій перспективі доходність, як джерело поповнення капіталу, стане більш вагомою і банк не матиме проблем фінансового благополуччя. Упродовж 2005-2006 рр. АППБ “Аваль” першочергово використовував кошти додаткового капіталу для зміцнення власної матеріально-технічної бази. Коефіцієнт захищеності власного капіталу від інфляції у результаті його інвестування у нерухомість, обладнання, цінності та нематеріальні активи склав у 2005 р. 94%, а в 2006 р. 89%. Це досить високі показники. Вони вказують на те, що банк серйозно оновлює технічну базу і готується знову якісно поліпшити обслуговування клієнтів. Загалом перший блок показників сигналізує про те, що банк забезпечив належний захист продуктивних активів мобільною частиною власного капіталу, не допустив надмірних вкладень у матеріалізовані активи та дебіторську заборгованість, значно посилив залучення вільних коштів фінансового ринку. Наявні позитивні тенденції призведуть до підвищення доходності та зменшення проблем з підтримкою ліквідності на належному рівні в близькій перспективі. Проведені розрахунки показали, що АППБ “Аваль” у 2005-2006 рр. готовий був максимально погасити збитки вартості створеного кредитного портфеля. На платоспроможність банку накладає відбиток також характер і масштаби зовнішнього боргу у вигляді кредиторської заборгованості. Прийнято вважати, що чим більшою є кредиторська заборгованість, тим більше наявних коштів необхідно відволікати для відстрочення термінової проплати незавершених операцій по розрахунках з фізичними та юридичними особами. З наведених даних бачимо, що банк в 2005 р. мав зовнішнього банку за міжбанківським і комерційним кредитами на рівні 16% від коштів на депозитних рахунках, а у 2006 р. – біля 11%. Таким чином, банку не доводилося постійно відволікати більше коштів депозитних рахунків на погашення зовнішнього боргу. В умовах зростання потреби в коштах для погашення зовнішнього боргу АППБ “Аваль” не допустив зниження використання залучених коштів для проплати поточних зобов’язань. Коефіцієнт трансформації залучених коштів зріс з 35% у 2005 р. до 49% у 2006 р. Як наслідок, при незначному зниженні швидкоплинної платоспроможності у банку зросла зовнішня кредиторська заборгованість. Це явище можна однозначно класифікувати як негативне, оскільки у банку можуть погіршитися відносини з клієнтами. Отже, вирахувані часткові показники платоспроможності вказують на те, що банк потенційно послабив позиції щодо захисту від втрат за позичками кредитного портфеля, але він не став залежним від зовнішніх інвесторів, його борги за міжбанківським і комерційним кредитами зменшились. В цих умовах він підвищив трансформацію залучених коштів для поточних платежів і збільшив миттєву платоспроможність та ліквідність. Як видно з наведених даних, значна залежність банку від короткострокових залучених коштів змушувала його підтримувати високий рівень миттєвої ліквідності. Платоспроможність банку, що сповіщає про погашення наявними коштами зобов’язань перед населенням, клієнтами та іншими банками склала у 2005 р. 36,2% і зросла у 2006 р. до 50,6% при пороговому рівні у 20%. Отже, збільшення рівня трансформації залучених коштів для поточних платежів, зменшення частки строкових депозитів і зниження активних вкладень наявних ресурсів у продуктивні активи в банку можна вважати тактичними управлінськими заходами керівництва, що переслідувало мету з меншим ризиком використати можливості наявного ресурсного потенціалу. Упродовж 2005-2006 рр. банк був готовий на належному рівні відповідати за повернення залучених коштів. Здатність банку погасити зобов’язання по залучених коштах фінансового ринку наявним майном без врахування його якості склала у 2005 р. 1,108, а в 2006 р. 1,039 при пороговому рівні 1. Разом з тим, у банку підвищилася спроможність погасити зовнішні зобов’язання по залучених коштах високоліквідними активами та шляхом продажу нерухомості та обладнання. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань виріс з 42,2% у 2005 р. до 51,9% у 2006 р. Це доволі високий рівень. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань сповіщає про те, що банк не конвертував цінні папери у наявні кошти. При пороговому рівні у 70-80% ресурсна ліквідність банку склала у 2005 р. 64,6%, а в 2006 р. 50,8%, тобто знизилась. Це підкреслює намагання банку отримувати помірні доходи з найменшим ризиком. Коефіцієнт ліквідності робочих активів характеризує вірогідність використання наявних коштів для кредитно-інвестиційної діяльності. При пороговому рівні не менше 20% цей коефіцієнт зріс з 33% у 2005 р. до 48% у 2006 р. Це сповіщає, що банк не ще вичерпав можливості нарощення обсягів кредитно-інвестиційної діяльності. Наявні високоліквідні активи мають різні джерела формування. Інколи через дефіцит наявних коштів для невідкладного погашення зобов’язань банк змушений купляти дорогі ресурси на міжбанківському ринку чи брати позичку в НБУ для підтримки платоспроможності. Про незалежність платоспроможності банку від міжбанківських та централізованих позичок сповіщає коефіцієнт ліквідних активів. У АППБ “Аваль” цей коефіцієнт у 2005 р. склав 36,8%, а в 2006 р. 58,3%. Отже, якщо незалежність банку від дорогих ліквідних ресурсів різко зросла і в загальному він витримував нормативні вимоги НБУ, то це означає, що платоспроможність та ліквідність банку не залежить від позичок міжбанківського ринку. Ця тенденція є однозначно позитивною, так як банк не втрачає доходність і посилює фінансову сталість. Таким чином, третій блок показників-індикаторів дає змогу побачити, що АППБ “Аваль” витримував нормативні вимоги НБУ щодо ліквідності, намагався заробити додаткові доходи за рахунок раціонального використання ресурсів і був готовий відповідати наявним майном за зобов’язаннями перед вкладниками, інвесторами та кредиторами. Однак, він не вичерпав можливості розширення кредитно-інвестиційної діяльності, для підтримки платоспроможності та ліквідності не залучав позички з міжбанківського ринку, послабив ризики ліквідного погашення основної маси зобов’язань за депозитами вкладників, клієнтів та інших банків. Загалом АППБ “Аваль” є надійною, платоспроможною та ліквідною установою. Протягом 2005-2006 рр. його фінансове становище залишалося стабільним.
На роботу виноситься 10 балів. Термін здачі роботи на кафедру фінансів, обліку і аудиту – 11 березня 2013 р. до 16 00 годин. За кожен день прострочки знімається 1 бал.
Цены на 2015 год
|
