Тривалість робочого часу на підприємстві, тривалість відпочинку

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати

40 годин на тиждень (ст. 40 КЗпП України). Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму трива- лості робочого часу, ніж передбачено в частині першої цієї статті.

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівника віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учні віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, т.т. не більше 20 годин.

2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більше як 36 голин на тиждень.

Крім того, законодавством встановлено скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочу- ється на годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже пе- редбачено скорочення робочого часу.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихід- ним днем. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

- вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;

- осіб молодших 18 років;

- інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Робота жінок в нічний час не допускається за винятком тих галузей на- родного господарства, де це викликається необхідністю і дозволяється як тим- часовий захід, але це не поширюється на жінок, які працюють на підприємст- вах де зайняті лише члени однієї сім’ї.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом

може встановлюватись як при прийнятті на роботу, та і згодом неповний робо- чий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зо- бов’язаний встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиж- день.

Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота в умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівника.

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в по- рядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трива- лість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначен- ня працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ст.. 59

КЗпП України). Надурочні роботи, як правило, не допускаються.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких випадках:

- при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвер- нення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усу- нення їх наслідків;

- при проведенні громадсько-необхідних робіт по водопостачанню, газо-

постачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усу-

нення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

- при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також необхіднос- ті невідкладного ремонту машин, верстаків або іншого устаткування, коли не- справність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;

- при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

- для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, ко-

ли робота не допускає перерви; в цих випадках власник зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни іншим працівником.

До надурочних робіт забороняється залучати (ст.. 63 КЗпП):

- вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;

- осіб молодших 18 років;

- працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-

технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, мо-

жуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливо лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чо-

тирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Для відновлення фізичного, психофізіологічного стану людини, енерге- тичних витрат і т.п. працівником згідно законодавчих і інших нормативних ак- тів передбачений час відпочинку.

Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю

не більше 2 годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпо- чинку і харчування повинна надаватись, як правило, через 4 години після по- чатку роботи.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не мож- на, власник за узгодженням з представником профспілки надає можливість прийняття їжі протягом робочого часу.

Працівникам, що працюють в холону пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим катего- ріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціа- льні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник (керівник) зобов’язаний обладнувати приміщення для обігрівання і

відпочинку працівників.

При шестиденному робочому тижні працівникам надається один вихід- ний день, а при п’ятиденному робочому тижні – два вихідних дні. Загальним вихідним днем є неділя.

Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не ви- значений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, уста- нови, організації за погодженням з представником профспілки і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

На підприємствах, в установах, організаціях, де робота не може бути пе- рервана в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, театри, музеї і інші), вихідні дні встановлюються місце- вими Радами народних депутатів.

В інших обставинах, коли роботу перервати неможливо з виробничо- технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування насе- лення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником (керів- ником) за погодженням з профспілковим працівником підприємства, установи, організації.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не ме-

нше як сорок дві години.

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до ро- боти у ці дні допускається тільки з дозволу виборчого органу первинної проф- спілкової організації підприємства, організації, установи і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством, а саме:

- для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епі-

зоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

- для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

- для виконання невідкладних, насамперед непередбачених робіт, від не-

гайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємс-

тва, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

- для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні проводиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця (керівника).

Усім працівникам надаються щорічні відпустки із збереженням на їх пе-

ріод місця роботи (посади) і заробітної плати.