Задачі управління охороною праці
На будь-якому рівні управління охороною праці вирішуються насту- пні основні задачі: - навчання безпечним методам праці; - забезпечення безпеки устаткування і виробничих процесів; - забезпечення належного утримання приміщень і споруд; - створення належних санітарно-гігієнічних умов праці; - забезпечення працівників засобами індивідуального і колективного за- хисту; - організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників; - здійснення професійного добору. Для вирішення зазначених задач необхідно: - встановити єдиний порядок щодо планування, організації та контролю за охороню праці (умови праці, безпека праці, дотримання технологічних норм, правил експлуатації машин, механізмів тощо); - мати достовірну інформацію і своєчасно доводити її до пра- цівників підприємств щодо стану умов праці, причин і наслідків ава- рій та нещасних випадків на робочих місцях, ефективності заходів профілактики безпеки праці; - використовувати економічні методи для підвищення зацікавленості працівників щодо впровадження у виробництво безпечної техніки, технології, в дотримуванні вимог правил, норм та інструкцій з охоро- ни праці; - застосовувати заходи впливу, направлені на підвищення особистої відповідальності працівників і спеціалістів щодо забезпечення безпе- ки праці, робочих – за дотриманням вимог інструкцій при виконанні тих чи інших робіт. Навчання, інструктаж і перевірка знань працівників з питань охоро- ни праці здійснюється відповідно НПАОП 0.00-4.12-05. Пропаганда охорони праці передбачає: - створення куточків, кабінетів з охорони праці; - проведення днів охорони праці; - демонстрування навчальних фільмів, плакатів, інших відео ма- теріалів з охорони праці; - проведення оглядів, круглих столів, семінарів з охорони праці тощо. Для забезпечення безпеки працівників від дії технологічного устат- кування, засобів зв’язку і оргтехніки, електротехнічних і вентиляційних установок, систем тепло-, водо- і газопостачання, будівельної техніки, транспортних засобів, підіймальних машин і механізмів, які використо- вуються або запроваджуються в експлуатацію, здійснюють: - призначення осіб, відповідальних за утримання цього устатку- вання в належному стані; - завчасний контроль устаткування на відповідність вимогам норм і правил безпеки праці, за наявність сертифікатів; - вивчення проектної та технічної документації, визначення за- ходів безпечної експлуатації устаткування у відповідних інструкціях; - встановлення порядку введення в експлуатацію нового устат- кування або такого, що пройшло ремонт після відпрацьованого амор- тизаційного терміну; - своєчасне навчання персоналу, який обслуговує, використовує устаткування; - організацію своєчасного проведення ремонтів і випробувань згідно встановлених нормативів. Для устаткування підвищеної небезпеки встановлюється порядок введення в експлуатацію, організація нагляду, підтримки у справному і безпечному стані. Виробниче устаткування, транспортні засоби, які вводяться в екс- плуатацію після реконструкції, повинні відповідати вимогам норматив- них актів з охорони праці. Безпека виробничих процесів забезпечується при проектуванні, тех- нічному переоснащенні, шляхом цілеспрямованого вдосконалення тех- нологій. Проекти на будівництво, реконструкцію в розділі “Охорона праці” повинні мати вимоги безпеки виробничих процесів і передбачати усу- нення безпосереднього контакту працівників з шкідливими і небезпеч- ними виробничими факторами. Безпечність виробничих процесів забезпечується: - вибором технологічних процесів; - вибором виробничих майданчиків, об’єктів виробничих при- міщень; - вибором матеріалів, способів їх транспортування і зберігання; - вибором і розміщенням виробничого устаткування; - навчанням персоналу; - використанням ЗІЗ і ЗКЗ (ЗІЗ – засоби індивідуального захис- ту; ЗКЗ – засоби колективного захисту). - включення вимог охорони праці в інструкції з експлуатації або технологічні карти. Виробничі приміщення, інженерні мережі, які вводяться в експлуа- тацію після будівництва або реконструкції, повинні відповідати вимогам відповідних актів з охорони праці. Проектна документація на будівництво і реконструкцію приміщень і споруд повинні проходити експертизу на відповідність її вимогам нор- мативних актів з охорони праці та пожежної безпеки (ДНАОП 0.00-4.20- 94). Безпечна експлуатація приміщень, споруд, інженерних мереж забез- печується: - призначенням осіб, відповідальних за їх експлуатацію та утри- мання в справному і безпечному стані; - встановлення спостереження за їх технічним станом; - організацією періодичного обстеження і плановозапобіжного ремонту. Об’єктами підвищеної небезпеки є: посудини, працюючі під тис- ком; підіймальні засоби; електроустаткування; об’єкти газового госпо- дарства; транспорт тощо. Робота з об’єктами підвищеної небезпеки охоплює: - планування робіт з безпечної експлуатації цих об’єктів, їх своєчасний ремонт і опосвідчення; - призначення навчання й атестація персоналу відповідального за безпечний стан і експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки; - призначення, навчання й атестація виробничого персоналу, обслуговуючого подібні об’єкти і устаткування; - розроблення відповідних інструкцій; - контроль за станом об’єктів підвищеної небезпеки; Факторами, які визначають стан об’єктів підвищеної небезпеки, є: - ступінь безпеки конструкцій, будівель, устаткування споруд, приладів; - ступінь безпеки розміщення та експлуатації об’єктів; - соціально-технологічний і психофізіологічний стан обслуго- вуючого персоналу. Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці на робочих місцях у відповідності до нормативів, встановлених Міністерством охорони здо- ров’я і Міністерством праці і соціальної політики України, здійснюється за результатами атестації робочих місць і паспортизації їх санітарно- технічного стану. Оцінка фактичного стану умов праці за ступенем шкідливості та безпеки проводиться на основі гігієнічної класифікації умов праці за по- казниками вадливості та безпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості виробничого процесу. Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці досягається усунен- ням причин виникнення і використання ефективних засобів захисту; вдо- сконаленням устаткування, механізацією і автоматизацією виробничих процесів; вентиляцією, освітленням виробничих приміщень, а також своєчасним забезпеченням працівників засобами захисту, спеціальним одягом і іншими засобами індивідуального захисту, встановлення чітко- го порядку їх видачі, використання та зберігання. Оптимальний режим праці і відпочинку для працівників встановлю- ється з урахуванням специфіки їх роботи, фізичного і нервово- емоційного навантаження, психофізіологічної характеристики праці. Надання працівникам особливих режимів праці та відпочинку згідно нормативами, встановленими Міністерством праці та соціальної політи- ки, передбачається колективним договором. Лікувально-профілактичне обслуговування працівників, зайнятих на виконанні робіт з використанням речовин 1-4 класів небезпеки, прово- диться відповідно нормативним актам з охорони праці. Організація санітарно-побутового обслуговування повинна перед- бачати забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями, їх улаштування у відповідності з нормами для тих чи інших виробничих процесів. Професіональний добір встановлює фізичну і психофізіологічну придатність працівників окремих спеціальностей (водій транспортних засобів, кранівник і т.п.) до можливості безпечного виконання робіт.
2.2.3.3. Планування робіт з охорони праці та контроль за її без- Пекою Робота з охорони праці здійснюється у відповідності з перспектив- ним і поточним планів створення безпечних і нешкідливих умов праці, в яких визначені задачі підприємству в цілому і окремим структурним під- розділам, а також керівникам і спеціалістам. Планування робіт здійснюється на основі: - заходів, які забезпечують досягнення встановлених нормати- вів безпеки праці, гігієни праці та виробничого середовища; - заходів, передбачених колективним договором; - заходів по усуненню недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Контроль за станом охорони праці включає: - оцінку рівня небезпечних виробничих факторів(НВФ) і шкід- ливих виробничих факторів(ШВФ) на робочих місцях; - виявлення порушення вимог законів і нормативних актів з охорони праці; - перевірку усунення раніше виявлених порушень; - перевірку виконання працівником обов’язків з охорони праці; - перевірку виконання планів робіт з охорони праці; - перевірку забезпечення працівників ЗІЗ і ЗКЗ. Види контролю: - зі сторони органів державного нагляду; - зі сторони служби з охорони праці; - оперативний контроль керівниками і іншими посадовими осо- бами підприємства; - громадський контроль; - комісія підприємства, уповноваженою працівниками особою з питань охорони праці. Оцінка стану охорони праці і результатів профілактичної роботи здійснюється за прийнятими на підприємстві показниками. Як джерело вихідної інформації використовуються: акти про нещасні випадки, звіти про виробничий травматизм; матеріали атестації робочих місць, паспор- та санітарно-гігієнічного стану умов праці; журнали оперативного конт- ролю за станом охорони праці структурного підрозділу, акти і приписи перевірок стану охорони праці. Узагальнені дані про стан охорони праці і результатів профілактич- ної роботи підготовлюються службою охорони праці і підлягають обов’язковому розгляду і аналізу на всіх рівнях управління підприємст- ва. Стимулювання роботи з охорони праці, направлене на підвищення зацікавленості працівників у забезпеченні безпечних умов праці, здійс- нюється відповідно Положенню, існуючому на підприємстві, в якому ви- значені конкретні показники, умови, види і форми заохочення за активну участь і ініціативу в реалізації заходів з підвищення безпеки праці і за роботу без порушень правил безпеки, а також заходи впливу на поруш- ників.
|