Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Вимоги до механічної вентиляції





Механічна вентиляціяце примусове видалення з приміщень забру- дненого повітря і заміна його на свіже за допомогою вентиляційних агре- гатів. Сукупність вентиляційного агрегату, повітроводів, регулювальних, пускових та інших пристроїв складає вентиляційну систему для конкрет- ного виробничого приміщення.

Штучна вентиляція може бути загально обмінною, місцевою та ком-

бінованою.


Загально обмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мік- роклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об’ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового теп- ла, нормалізації хімічного складу повітря при відсутності його токсично- го забруднення, а також коли неможливо використати місцеву вентиля- цію.

Вентиляційні системи бувають витяжними, припливними і приплив-

но-витяжними (комбінованими).

Вибір системи залежить від призначення виробничого приміщення, особливостей виробничого процесу, інтенсивності виділення шкідливих речовин та інших причин. Наприклад, у приміщеннях, де інтенсивно виді- ляються шкідливі речовини, для запобігання їх поширенню в інші примі- щення застосовують витяжну систему вентиляції. Якщо у виробничих приміщеннях виділяються пари або гази з густиною, що перевищує густи- ну повітря(пари кислот тощо), то штучна вентиляція повинна забезпечува- ти видалення 60% повітря з нижньої зони приміщення та 40% - з верхньої. Якщо ж густина речовин, що забруднюють виробниче приміщення, менше за густину повітря, то потрібно видалити забруднене повітря у верхній зо- ні. У хімічних лабораторіях, акумуляторних цехах, де встановлені витяжні шафи, аспіраційні установки та пристрої, необхідно забезпечити відповід- ний приплив у приміщення свіжого повітря.

При роботі припливно-витяжної вентиляції необхідно, щоб кількість

повітря, що надходить ззовні, не перевищувала або була на 10-15% мен-

шою від кількості повітря, що видаляється витяжними пристроями.

Ефективність вентиляції залежить від різниці зовнішньої і внутрі- шньої температури, від правильного розміщення і площі поперечного пе- ретину витяжних і припливних каналів. Припливні канали розміщуються у верхній частині поздовжніх стін на 40-45 см нижче горищного пере- криття у шаховому порядку між вікнами, а витяжні – у стелі з виходом на гребінь покрівлі.

Потребу в чистому повітрі на одного працівника на годину можна визначити за формулою:

а = к /р – g,

де: а – необхідний вентиляційний об’єм повітря; к – кількість літрів

вуглекислого газу, що виділяє людина за 1 годину; р – допустима концен- трація вмісту вуглекислого газу в приміщенні (0,1 %) – 1,0 л в 1 м3 повітря; g – вміст вуглекислого газу в повітрі (0,03%) – 0,03 л в 1 м3 повітря.

Швидкість руху повітря має становити:

для: видалення газів з холодних приміщень – 0,5-1 м/с, з теплих –

1,0-1,5 м/с;

для видалення пилу – відповідно 0,8-1,5 м/с і 1,5-2,5 м/с.


Якщо у виробниче приміщення не поступають шкідливі та такі, що дурно пахнуть речовини з сусідніх приміщень і за умови, що на одного працівника припадає 20 м3 приміщення, вентиляція повинна забезпечити подачу зовнішнього повітря не менше 20 м3/год. Приточне (припливне) повітря має поступати в робоче приміщення в теплий період року на рівні близько 1,8 м від підлоги, а в холодну – не нижче 4 м від підлоги. При цьому в холодну пору року при відкритих дверях може надходити велика кількість холодного повітря. Для запобігання цьому використовують по- вітряно-теплові завіси на двері, що мають забезпечити необхідну темпе- ратуру у приміщеннях:

14°С – при легкій фізичній роботі;

12°С – при роботі середнього навантаження;

8°С – при важкій роботі.

Місцева вентиляція забезпечує нормалізацію повітряного середови-

ща на робочих місцях. Вона може бути припливною (повітряні душі, по- вітряні та повітряно-теплові завіси) і витяжною(вловлювання шкідливих речовин безпосередньо біля місць їх утворення).

Для створення та автоматичного підтримування в приміщенні зада-

них або таких, що змінюються за певною програмою умов мікроклімату використовують кондиціювання.

Кондиціювання повітря може бути повним, коли регулюються всі параметри повітря(вологість, температура, очищення від пилу, дезінфек- ція, озонування тощо) і неповним, коли регулюються лише частина пара- метрів повітряного середовища приміщення.

Для кондиціювання повітря у виробничих приміщеннях використо-

вують такі кондиціонери:

а) центральні, що встановлюються за межами робочих приміщень;

б) місцеві, розміщенні безпосередньо у приміщенні.

 







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 513. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...


Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...


Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...


Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия