Історико-філософська характеристика науково-пізнавальної діяльності
інституту, факультету, відділення філософський факультет (назва інституту, факультету, відділення) Кредитно-модульна система організації навчального процесу
Розробники:____проф. Мельник В.П., ас. Кузенко О.________________________________
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) _____________________________________________________________________________ Протокол № _17__ від “_9___”___червня_____________2010__ р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)_________________________________
_______________________ (__________________) (підпис) (прізвище та ініціали) “_____”___________________ 20___ р.
Схвалено Вченою радою_____філософського факультету____________________________________________________ (шифр, назва) Протокол № 123___ від “__10__”____червня____________2010___ р.
Голова _______________________ (__________________) (підпис) (прізвище та ініціали) “_____”___________________ 20___ р.
Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 1:2
Завдання: ознайомити слухачів курсу з центральними напрямами та основною проблематикою філософії науки, а також, понятійним апаратом методології науки; систематизувати знання щодо історико-філософського контексту філософії науки як розділу філософії; проаналізувати особливості філософії та методології науки як міждисциплінарної галузі. В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: основні історичні етапи становлення науково-пізнавальної діяльності людства, центральні напрями і основні поняття філософії та методології науки; вміти: аналізувати особливості основних проблем центральних напрямів філософії та методології науки; характеризувати історико-філософський контекст основних методологічних проектів; визначати потенціал філософії та методології науки як міждисциплінарної галузі.
Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Історико-філософська характеристика науково-пізнавальної діяльності Тема 1. Феномен науки і предмет філософії науки. 1. Проблема виникнення науки та особливості науково-пізнавальної діяльності. 2. Основні етапи розвитку науки. Наука і філософія. Наука і мистецтво. 3. Класичний ідеал раціональності. Зразки початків наукового методу (Г. Галілей, Ф. Бекон, Р. Декарт). 4. Глобальні наукові революції як зміна засад науки. Некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.
Література 1. Добронравова І. С., Сидоренко Л. І., Петрущенков С. П., Шашкова Л. О. Філософія науки. — Київ, 2002. www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html (Розділи «Генеза науки», «Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності») 2. Степин В. С. Философия науки. Общие проблемы. — Гл. 3, С. 191-206. 3. Мамардашвили М. Идея преемственности и философская традицыя. /Из книги «Как я понимаю философию». — М.: «Прогресс», 1990. — С. 91-90. 4. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005. Гл. 3. Общая методология науки. Ф. Бэкон — С. 156-157. Гл. 3. Общая методология науки. Р. Декарт — С. 160-164. Гл. 4. Методология исследования в естевственных науках. Г Галилей — С. 278-281.
Тема 2. Позитивістська концепція співвідношення філософії і науки. 1. Концепція наукового пізнання. Індуктивний метод і поняття позитивних наук (О. Конт, Г. Спенсер, Дж. Мілль) 2. Другий позитивізм – емпірична теорія досвіду (Е. Мах, Р. Авенаріус). 3. Методологічна концепція прагматизму (Ч. Пірс, В. Джеймс) та конвенціоналізму (А. Пуанкаре).
Література 1. Философия ХХ века. Под ред. Добрынина В. И. — М.: Знание, 1997 — С. 61-72. 2. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005. О. Конт — С. 85-89. Ч. Пирс — С. 164-167. Е. Мах — С. 296-299. А. Пуанкаре — С. 299-302. 3. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — С. 125-130.
Тема 3. Неопозитивізм — третій позитивізм. 1. Методологія неопозитивізму. Логічний атомізм. Принцип верифікації. 2. Філософський зміст в основоположеннях математики. Д. Гільберт та теорема Гьоделя про неповноту формальних систем. 3. Факт як логічний атом. Логічна та фізична картина світу. Парадокс Рассельє. 4. «Логіко-філософський трактат» Л. Вітгенштайна: уявлення про метод, завдання філософії та розуміння фактів, речень, фізичних констант. 5. «Філософські засади фізики» Р. Карнапа як обґрунтування концепції фізикалізму.
Література 1. Вітгеншайн Л. Логіко-філософський трактат. Tractatus Logico-Philosophicus, Філософські дослідження. — К.: Основи, 1995. 2. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005. Л. Витгенштейн — С. 466-470. Д. Гильберт — С. 305-310. Р. Карнап — С. 470-474. 3. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка /Из книги под ред. Грязнова А. Ф. «Аналитическая философия: становление и развитие». — М., 1998. — С. 69-90. 4. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К.: Основи, 1998. — С. 35-56.
Тема 4. Постпозитивізм: критичний раціоналізм К. Поппера. 1. Від верифікаціонізму до фальсифікаціонізму Поппера-Лакатоша. Критика логічного позитивізму. 2. Методологічні вимоги до наукових теорій. 3. Ріст наукового знання і проблема об’єктивної істини. К. Поппер про три світи. 4. Зв’язок епістемології та соціальної філософії.
Література 1. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К.: Основи, 1998. — С. 35-56. 2. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. — К.: Основи, 1994. Т.2. 3. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: Прогресс, 1983. — С. 46-63, 73-123, 316-378, 380-391. 4. Поппер К. Логика социальных наук // Эволюционная епистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. — М.: Эдиториал, 2000. — С. 298-313. 5. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005. К. Поппер — С. 182-187. Тема 5. Т. Кун «Структура наукових революцій»: концепція історичної динаміки науки. 1. Проблема динаміки знання в філософії науки. Співвідношення філософії та історії науки. 2. Поняття парадигми та її структура. 3. Наукова революція як зміна парадигм. Нормальний і революційний періоди в розвитку науки. 4. Поняття наукового співтовариства та його роль в розвитку науки.
Література 1. Кун Т. Структура наукових революцій. — Port-Royal, 2001. 2. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — С. 180-236. 3. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005. Т. Кун — С. 212-216. 4. Поппер К. Злиденність історицизму. — К.: Абрис, 1994. Змістовий модуль 2.
|
