Принцип природовідповідності, вікова періодизація і система шкіл за Я.А. Коменським

Коменський розробив вікову періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитину він розділив на чотири вікові періоди по 6 років в кожному. І для окремого періоду пропонувалася своя школа: дитинство – від народження і до 6-ти років – материнська школа; отроцтво – від 6-ти до 12-ти років – школа рідної мови; юність – від 12-ти до 18-ти років – латинська школа або гімназія; змужнілість – від 18-ти до 24-ти років – академія або університет.

У системі Коменського першим ступенем навчання балу материнська школа – це сім'я, де проходить життя дитини від народження до 6-ти років. Вихованню дітей цього вікового періоду він присвятив роботу «Материнська школа». Головним призначенням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, а також створення твердої основи для всієї системи подальшого навчання і виховання. Тут визначається зміст, організація, методи виховання дітей в сім'ї і обов'язки батьків. Головним обов'язком батьків є турбота про здоров'я дітей, починаючи з процесу зачаття, для чого жінка повинна саме в цей період піклується про своє здоров'я, щоб не нашкодити майбутній дитині. Велике значення в материнській школі він надавав грі.

Коменський пропонував в цьому віці здійснювати необхідний розумовий розвиток дітей. У той час панувала точка зору, що діти народжуються наділені такою ж душею, інтелектуальними здібностями і якостями, що і дорослі люди. При цьому не бралися до уваги вікові особливості духовного розвитку дитини. Коменський висуває в своїх роботах принцип природовідповідності, згідно якому в учбовому процесі необхідно враховувати вікові особливості дитини.

Другим ступенем в системі освіти і виховання Коменського є школа рідної мови, яка, на його думку, повинна бути в кожній общині, в кожному населеному пункті. Навчання на цьому етапі повинне здійснювати на рідній мові, при чому навчатися повинні всі діти не залежно від статі, положення, віросповідання і національності.

Третин ступенем освіти, запропонованим Коменським, була латинська школа або гімназія. На його думку, це повинна бути загальноосвітня школа., де навчалися б юнаки не залежно від їх матеріального положення. Такі гімназії повинні бути відкриті в кожному місті і складатися з 6-7 класів. Тут окрім «семи вільних мистецтв» (граматики, діалектика, риторика, арифметики, геометрія, музика і астрономія), пропонувалося вивчати фізику, географію, історію, мораль.

Кожному з 6-ти класів гімназії привласнювалася своя назва, і кожен з класів включав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад, 1-й клас – граматичний. 2-й клас – фізичний, де передбачалося вивчення історії природознавства. 3-й клас – математичний, де повинна вивчатися історія мистецтв разом з історією винаходів. 4-й клас – етичний, у нім повинні вивчатися історія моралі і кращі приклади добра. 5-й клас – діалектичний – передбачав вивчення звичаїв різних народів. 6-й клас – риторичний, предметом вивчення повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі і всіх народів.

Встановлюючи таку послідовність вивчення наук, Коменський виходив зі своїх філософських поглядів, а також з теорії сенсуалізму і був у той час педагогом-новатором.

Академії, університет і подорожі (18-24 р.) останній, вищий ступінь навчання в системі Коменського, це вік змужнілості або зрілості. Під час Коменського академія мала три традиційні факультети: богословський, юридичний, медичний. Велике значення надавалося забезпеченню вищої школи висококваліфікованими ученими, необхідною літературою, додавалася велика увага комплектації добре підготовлених студентів. До системи занять, разом з лекціями, входила обов'язкова система самостійної роботи студентів, а також подорожі, які сприяли розширенню знань і вважалися обов'язковою частиною вищої освіти.

Вікова періодизація і система шкіл Я. Коменського